Державне управління та державне регулювання національної економіки

–  по-друге, внутрішня політика регіонів, яка здійснюється органами управління регіоном (зокрема, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування) самостійно для забезпечення комплексного соціально-економічного розвитку територій, максимального забезпечення потреб населення, раціонального використання всіх регіональних ресурсів за умови врахування загальнодержавних інтересів.

Принципи розробки та реалізації державної регіональної політики: принцип легітимності; унітарності; принцип поєднання процесів централізації та децентралізації влади; принцип субсидіарності; диференційованості; системності; принцип партнерства.

Мета державної регіональної політики – створення умов для динамічного, збалансованого, комплексного соціально-економічного розвитку України та її регіонів, підвищення рівня життя населення, забезпечення додержання гарантованих державою соціальних стандартів для кожного її громадянина незалежно від місця проживання, а також поглиблення процесів ринкової трансформації на основі підвищення ефективності використання потенціалу регіонів, підвищення дієвості управлінських рішень, удосконалення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування

До основних механізмів державного регулювання економічного і соціального розвитку регіонів, відносять:

- нормативно-правове забезпечення регулювання розвитку різних типів регіонів;

- застосування державного стратегічного планування, прогнозування і програмування регіонального розвитку та запровадження  розробки  стратегій  розвитку регіонів органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади;

- розмежування функцій і повноважень центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

- управління комунальною власністю, а також розмежування об’єктів спільної власності територіальних громад, що перебувають в управлінні районних та обласних рад;

- впровадження механізму концентрації та оптимізації потоків державних ресурсів, що спрямовуються у регіони у вигляді поточного фінансування державних установ, капітальних вкладень головними розпорядниками коштів державного бюджету з метою досягнення найбільш ефективного їх використання при вирішенні проблем регіонального розвитку;

- застосування нових договірних засад при визначенні спільних дій центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо стимулювання регіонального розвитку;

- впровадження фінансово-бюджетних та грошово-кредитних механізмів подолання депресивності територій;

- оптимізація мережі та створення умов для підвищення ефективності функціонування спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку;

- розвиток інфраструктури регіональних та міжрегіональних ринків;

- підтримка підприємництва у регіоні та формування інфраструктури підтримки регіонального розвитку;

- застосування інструментів державного регулювання, спрямованих на формування в регіонах сприятливого інвестиційного та підприємницького клімату, активізації інвестиційної діяльності, розв’язання проблем зайнятості населення;

- підвищення спроможності органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади щодо розвитку міжрегіонального та прикордонного співробітництва;

-   підвищення самостійності регіональних органів управління у формуванні та використанні коштів місцевих бюджетів на основі удосконалення системи місцевих податків і зборів;

-    реформування міжбюджетних відносин через удосконалення порядку розподілу трансфертів з державного бюджету на основі запровадження державних соціальних стандартів, удосконалення практики надання трансфертів з державного бюджету України на основі об’єктивних критеріїв, неухильне дотримання принципу збалансованості місцевих бюджетів.