Управление кредитным риском

                                                    ,                                          (3.1) 

      де  ПВ(%_П) – рівень податкових виплат підприємства у відсотках до прибутку;

            ПН – податки, які були нараховані за звітний період, тис.грн.;

            П – сума отриманого прибутку підприємства за звітний період, тис.грн. [33]. 

      По-перше, такий підхід зумовлений структурою податкових надходжень до бюджету, що забезпечуються банками. По-друге, показник загального податкового навантаження складніше порівняти з джерелом сплати коштів, оскільки ним можуть виступати і витрати банку, і фонд оплати праці, і прибуток. Відповідно побудовані моделі та результати розрахунків не були б адекватними [30].

      В умовах удосконалення податкового  законодавства, а особливо інструктивно-методичного  забезпечення актуальною стає проблема інформаційного пристосування банків до наявних змін, визначення ролі і  місця інформаційної системи у забезпеченні функціонування податкової діяльності.

      Основними завданнями інформаційної системи  є підготовка інформації, яку використовує банк для забезпечення ефективного  управління податковою діяльністю і  створення інформаційного і технологічного середовища.

      Інформаційна  система є обов’язковою складовою  процесу організування аналізу  податкової діяльністю у банку, яка  містить такі частини:

• економічну інформацію, розміщену на відповідних носіях, організованих певним чином;
• методи, способи, технічні засоби й технології збирання, опрацювання, зберігання, пересилання інформації та її надання підприємствам-користувачам.

      Основним  інформаційним джерелом для аналізу  відхилень фактичних та прогнозних показників діяльності є система  бухгалтерського обліку підприємства. Тому, розглядаючи систему бухгалтерського обліку підприємства як інструмент управління податковим платежами, зазначимо, що вона виконує інформаційне забезпечення процесу управління податковими платежами необхідною та достовірною інформацією про поточні податкові зобов’язання [33].

      Варто відмітити недостатній рівень узгодженості інформаційних потоків бухгалтерського  і податкового обліку, що перешкоджає  створенню єдиної інформаційної  системи управління фінансовими  результатами діяльності комерційних банків. З метою подолання відмічених недоліків необхідно сформувати інформаційну систему, яка виконує специфічні функції розрахунку та аналізу валових доходів, валових витрат і прибутку до оподаткування, базуючись на даних бухгалтерського обліку та положеннях податкового законодавства [35].

      Виходячи  з того, що методика податкового  обліку базується на виділенні його в окрему ланку облікової системи  і вимагає відповідного відокремлення  балансових рахунків від рахунків податкового  обліку, пропонується створення підсистеми податкового обліку у загальній системі управлінського обліку Для забезпечення відповідних підрозділів банку даними щодо стану та динаміки валових доходів, валових витрат і оподатковуваного прибутку запропоновано ввести у класі 8 додатковий рахунок 8001 “Податковий облік”.

      В основі гармонізації бухгалтерського  і податкового обліку лежить деталізація  рахунків податкового обліку, що дозволяє досягти повної відповідності рахунків податкового обліку валових доходів, валових витрат та оподатковуваного прибутку рахункам бухгалтерського обліку, на яких обліковуються аналогічні операції. На цій основі розробляють інформаційну систему, яка базується на алгоритмах генерації відповідних трансакцій бухгалтерського обліку на рахунки податкового обліку [35].

      З погляду ефективності та доцільності  застосування в управлінні податковими  платежами особливої уваги заслуговує визначення положень облікової політики банку. Деякі науковці виділяють  облікову політику як окремий основний інструмент податкової політики, зважаючи на значну роль, яку відіграє облікова політика у процесі управління податковими платежами. Обраний варіант облікової політики банку може значно впливати на остаточний фінансовий результат.

      Аналіз  податкових платежів забезпечує необхідне обґрунтування планових показників та допомагає виявити податкові ризики. Податкове планування починається з аналізу розміру та динаміки наявної бази оподаткування та податкових платежів, виявлення факторів, що впливають на їх розмір, оцінки наявних резервів зниження рівня податкового навантаження. Основним джерелом інформації для аналізу податкових платежів на мікрорівні є дані фінансового та податкового обліку, зокрема дані поточного обліку та звітності. Фактично саме аналіз податкових платежів дає кількісну оцінку ефективності системи управління податкових платежів [33].

      Залежно від застосування технічних засобів  опрацювання інформації розрізняють  ручні, механізовані та автоматизовані інформаційні системи. Зростання обсягів  інформації наявної інформаційної системи банків, потреба в прискоренні й складніших способах її опрацювання зумовлюють необхідність удосконалення роботи інформаційної системи, у тому числі автоматизації опрацювання інформації. Автоматизована інформаційна система організування податкової діяльності у банку є взаємопов’язаною сукупністю інформаційних даних, обладнання, програмних засобів, персоналу, стандартів, процедур, призначених для збирання, опрацювання, розподілу, зберігання, видачі (надання) інформації відповідно до вимог, що виникають внаслідок діяльності підприємства [32].

      Основне завдання програмного комплексу  – максимально спростити ведення податкового обліку комерційного банку та забезпечити його прозорість. Практикою підтверджено, що впровадження програмного комплексу дає змогу автоматизувати процеси ведення податкового обліку комерційного банку від 95% до 100% залежно від обсягів виконуваних операцій. Запровадження програмного комплексу допомагає лише за декілька хвилин сформувати декларації та різноманітні звіти в оперативному режимі.

      При формуванні інформаційної бази для  аналізу податкових ризиків банку  доцільним є розробка структури  і зміст ряду додаткових форм документального  оформлення даних управлінського обліку, а саме електронних таблиць (машинограм), таких як: Інформація про нестандартні трансакції по доходах та витратах банку; Інформація про щоденні операції по кредитах та депозитах банку; Інформація про великі та нестандартні процентні ставки; Інформація про розподілення кредитів та депозитів залежно від термінів угод.

      Пропозиції, сформульовані у даному розділі, мають на меті надати користувачам інформацію такого рівня, яка дозволить  здійснювати ефективне управління доходами, витратами та прибутком  комерційного банку на основі застосування сучасних методик економічного аналізу та прогнозування фінансових результатів [35].

      Сформулюємо рекомендації щодо організації аналізу  фінансових результатів банку в  цілому та податкового аналізу зокрема [35]:

1. Виділення податкового обліку доходів та витрат у окрему ланку
2. Ведення обліку активів з метою визначення податкових ефектів
3. Застосування у податковому обліку звітів з нестандартних ситуацій
4. Здійснення оперативного аналізу фінансових результатів
5. Здійснення ретроспективного аналізу фінансових результатів

6. Здійснення перспективного аналізу та прогнозування фінансових результатів

      Рекомендації  з організації та методики управлінського обліку доходів, витрат та прибутку комерційного банку спрямовано на побудову інформаційної  системи, максимально скерованої на забезпечення потреб оперативного управління фінансовими результатами [35].

      Загальноприйнятою є думка, що банк своєю діяльністю не може впливати на зовнішні фактори  виникнення податкових ризиків, зокрема  на податкове законодавство. Діяльність Асоціації українських банків, що включає до свого складу ряд банківських установ, спростовує цю думку. Асоціацією  була проведена значна робота по вдосконаленню діючого податкового законодавства. Необхідність удосконалення законодавства перш за все була пов’язана із конфліктною ситуацією, що склалася між банкуми та податковими органами за результатами перевірок банків щодо створення ними страхових резервів за активними операціями з цінними паперами за  рахунок валових витрат. Державна податкова адміністрація України вважала створення банкуми таких  резервів за рахунок валових витрат неправомірним.

      За  результатами перевірок до банків були застосовані донарахування податку  на прибуток та штрафні санкції у  значних розмірах. По окремих банках на керівних працівників були заведені кримінальні справи.      

      Асоціацією  були надані пропозиції до Комітету ВРУ  з питань фінансової та банківської  діяльності щодо внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в частині створення  банками страхових резервів за активними операціям з цінними паперами.

      Вищенаведені  пропозиції Асоціації враховані  у статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Тепер у Законі чітко визначено право банку створювати страхові резерви під всі види активних операцій, в тому числі і активними операціями з придбання цінних паперів.

      Враховуючи, що основним податком який сплачують  банки є податок на прибуток, Асоціацією та комерційними банками багато уваги було приділено  відпрацюванню форм Декларації з податку на прибуток банків які подаються за січень та 11 місяців, а також наростаючим підсумком з початку року та за рік. Робота проводилась спільно з Комітетом ВРУ з питань фінансової та банківської діяльності та ДПАУ.

      Для відпрацювання цього питання  при АУБ була створена робоча група  із представників великих  банків. ДПАУ надані додаткові  роз’яснення щодо заповнення декларації з податку на прибуток банків, яких можна було запобігти у разі врахування пропозицій професійних фахівців банківських установ та Асоціації українських банків [34].

      Отже, у роботі окреслено основні моменти податкового аналізу у межах аналізу прибутку банку. Дискусійними на сьогодні залишаються питання вимірювання податкових ризиків, що і окреслюють напрямки подальших досліджень. 
 
 

      Висновки  за розділом 3 
 
 

      Таким чином, у роботі розглянуто підходи та рекомендації щодо розвитку податкового менеджменту банку, виходячи з його взаємозв’язку з фінансовим менеджментом і враховуючи вплив на прибутковість діяльності банку.

      Під податковим менеджментом банку розуміємо  раціональне управління податковою діяльністю банку з оптимальним податковим навантаженням та мінімальними податковими ризиками з метою забезпечення ефективної діяльності банку в системі фінансового менеджменту в рамках чинного податкового законодавства

      Недостатня  розробка теоретичних та методичних аспектів ідентифікації та оцінки податкових ризиків визначає необхідність уточнення понятійного апарата та розробки процедур податкового аналізу.

      Щоб забезпечити достатній рівень прибутку, в банку повинна бути створена ефективна система своєчасного виявлення, відстеження та аналізу податкових ризиків.

      Сформульована доцільніть використання алгоритму  податкового аналізу в банку. Побудований алгоритм податкового  менеджменту спирається на активне  використання економіко-математичних методів при визначенні оптимального співвідношення податкового навантаження і показників ефективності діяльності банку.

      Інформаційна  система є обов’язковою складовою  процесу організування аналізу  податкової діяльністю банку. Варто  відмітити недостатній рівень узгодженості інформаційних потоків бухгалтерського і податкового обліку, що перешкоджає створенню єдиної інформаційної системи управління фінансовими результатами діяльності комерційних банків.

      Виходячи  з того, що методика податкового  обліку базується на виділенні його в окрему ланку облікової системи і вимагає відповідного відокремлення балансових рахунків від рахунків податкового обліку, пропонується створення підсистеми податкового обліку у загальній системі управлінського обліку.

      Зазначено особливу роль облікової політики банку, яка може значно впливати на остаточний фінансовий результат.

      Зростання обсягів інформації наявної інформаційної  системи банків, потреба в прискоренні  й складніших способах її опрацювання  зумовлюють необхідність удосконалення  роботи інформаційної системи, у тому числі автоматизації опрацювання інформації.

      Сформульовано рекомендації щодо організації аналізу  фінансових результатів банку в  цілому та податкового аналізу зокрема.

      Доведена  можливість впливу банків на податкове  законодавство через діяльність Асоціації українських банків.

      Дискусійними  на сьогодні залишаються питання  вимірювання податкових ризиків, що і окреслюють напрямки подальших  досліджень. 

      ВИСНОВКИ 
 

      Дослідження, проведене в курсовій роботі, дало змогу сформулювати висновки і пропозиції, які відображають вирішення основних завдань відповідно до поставленої мети. У результаті опрацювання теоретичного матеріалу щодо визначення сутності прибутку як економічної категорії, так і з позиції банківської діяльності, сформулювати визначення прибутку можна так: прибуток – це виражений у грошовій формі дохід власника на вкладений капітал, плата за працю, за ризик ведення підприємницької діяльності, який є різницею між сукупними доходами і сукупними витратами в процесі здійснення цієї діяльності.