Управление кредитным риском

      РОЗДІЛ 3

      АНАЛІЗ  ПОДАТКОВИХ РИЗИКІВ У СИСТЕМІ  АНАЛІЗУ ПРИБУТКУ БАНКУ 
 

      Питання аналізу податкових ризиків знаходиться  на межі дисциплін «Облік у банку», «Оподаткування банку», «Фінансовий менеджмент банку». Розглянемо підходи та рекомендації щодо розвитку податкового менеджменту банку, виходячи з його взаємозв’язку з фінансовим менеджментом і враховуючи вплив на прибутковість діяльності банку.

      З погляду платників податкові  платежі є витратами непродуктивного  характеру. А тому, як і будь-які  інші витрати платника, податкові платежі є об'єктом аналізу та управління. Разом з тим, на відміну від інших витрат діяльності, щодо податків існує певна специфіка: правила визначення величини таких витрат жорстко приписані державою, а отже, можливості управління такими витратами обмежені.

      Наразі  управління податковими платежами  є однією з найважливіших складових  фінансового менеджменту. Існування  системи управління податковими  платежами на мікрорівні забезпечується можливістю певного вибору господарського та податкового законодавства: одні й ті самі цілі можуть бути досягнуті різними шляхами, при цьому будуть різними і податкові, і фінансові наслідки [33].

      На  сьогодні податковий аспект присутній  в будь-якому сегменті управління фінансами банку, впливає на всі ключові фінансові рішення. В зв’язку з цим система управління податковим фактором в процесі прийняття управлінських рішень повинна стати невід’ємною частиною системи фінансового менеджменту в банку, враховуючи його цілі та завдання. Тобто, можемо говорити про необхідність розробки та впровадження у банку такої складової системи фінансового менеджменту, як управління податковою діяльністю банку, яка в сучасній економічній літературі визначається як податковий менеджмент.

      Під податковим менеджментом банку розуміємо раціональне управління податковою діяльністю банку з оптимальним податковим навантаженням та мінімальними податковими ризиками з метою забезпечення ефективної діяльності банку в системі фінансового менеджменту в рамках чинного податкового законодавства [30].

      Більшість авторів передусім приділяють увагу  питанням організації податкового  планування, управління податковими  платежами на підприємствах, а проблеми формування системи податкового  менеджменту в банках, з урахуванням завдань фінансового менеджменту, залишаються найменш дослідженими.

      Недостатня  розробка теоретичних та методичних аспектів ідентифікації та оцінки податкових ризиків визначає необхідність уточнення  понятійного апарата та розробки процедур податкового аналізу.

      Податкові ризики найчастіше розглядають як небезпеку настання подій з негативними для банку наслідками, причому не тільки фінансовими втратами, але і зниженням рівня фінансової безпеки, а тому необхідно систематично проводити їх аналіз та моніторинг. Такий систематичний аналіз дозволить більш виважено підійти до процесу ухвалення управлінських рішень, ліквідувати або мінімізувати податкові ризики. Крім того, створення ефективної системи управління податковими ризиками на основі їх аналізу сприятиме і збільшенню прибутковості банку.

      Поняття податкового ризику іноді трактується  як наявність податкових помилок  при обчисленні сум податкових платежів. Деякі науковці обмежують податкові  ризики лише втратами через фінансові  санкції податкових органів. При  цьому наголошується, що такі втрати платник податків може понести через негативні відхилення фактичної діяльності від результатів податкового планування, на підставі яких приймаються управлінські рішення.

      У широкому розумінні податкові ризики – це ймовірність фінансових (або інших) втрат, пов’язаних з процесом нарахування та сплати податків [31].

      Джерела виникнення податкових ризиків доцільно об’єднати у дві групи:

• зовнішні, що пов’язані із функціонуванням системи оподаткування взагалі та податковою політикою держави;
• внутрішні, що пов’язані із функціонуванням банку як суб’єкта господарювання та учасника податкових відносин.

      Пов’язування  податкових ризиків зі змінами в  податковій політиці країни, введенням  нових податкових платежів, збільшенням  ставок оподаткування, змінами в  податковому законодавстві щодо умов та строків сплати податків та ін. є обмеженим в силу того, що джерелами виникнення податкових ризиків можуть бути не тільки зовнішні, а і внутрішні фактори [31].

      Внутрішні фактори впливають на всі елементи фінансового потенціалу банку, зокрема, на прибуток. До цих факторів відносяться: масштаби діяльності і організаційна структура, правила податкового та фінансового обліку, елементи облікової політики, політика ціноутворення, структура витрат. Крім того, вибір моделі організації податкового менеджменту залежить від наявності інформаційних, трудових, технічних ресурсів, необхідних для створення умов функціонування системи самого податкового менеджменту [30].

      Класифікація  та виділення відповідних об’єктів податкових ризиків дозволить своєчасно виявити та проаналізувати всю сукупність податкових ризиків банку. Проте для прийняття рішень щодо того, які ризики можна вважати прийнятними, а якими необхідно цілеспрямовано управляти, необхідно проаналізувати не тільки ймовірність виникнення податкових ризиків, але і їх потенційні негативні наслідки для фінансового результату банку. Насамперед це фінансові санкції у вигляді пені, штрафів і судових витрат. Причому, згідно з чинним податковим та адміністративним законодавством, види відповідальності та покарання можуть бути застосовані як безпосередньо до банку, так і до його керівництва. У разі виявлення певних податкових правопорушень передбачена кримінальна відповідальність. Крім того, необхідно враховувати негативні наслідки для репутації банку, пов’язані з судовим розглядом таких справ і широким обговоренням податкових конфліктів [31].

      Отже, щоб забезпечити достатній рівень прибутку, в банку повинна бути створена ефективна система своєчасного  виявлення, відстеження та аналізу  податкових ризиків. Така система повинна узгоджуватися з загальною стратегією банку і бути частиною механізму забезпечення фінансової безпеки банку (в рамках загальної системи внутрішнього контролю банківських ризиків).

      Аналіз  податкових ризиків повинен містити:

• розгляд податкових наслідків основних операцій банку і пов’язаних з ними податкових ризиків;
• виявлення і оцінку ризиків, пов’язаних з виконанням банком функцій посередника в податкових платежах (своєчасного виконання доручень платників податків на перерахування податків, надання податковим органам інформації про клієнтів тощо);
• визначення і оцінку ризиків, пов’язаних з організацією податкового планування і податкового обліку, а також безпосередньо з процесом обчислення і сплати податків;
• виявлення і оцінку ризиків, пов’язаних з виконанням банком функцій податкового агента.

      Система показників для аналізу податкових ризиків має відповідати таким  основним вимогам: вони мають базуватись на чинній бухгалтерській та статистичній звітності; показники в системі не повинні дублюватись; вони мусять охоплювати всі важливі частини аналізу рівня податкових ризиків; їхня сукупність повинна містити оптимальну кількість показників, тобто розмір системи не має виходити за ліміти реальної можливості її оцінки [31].

      На  нашу думку, вимоги до системи податкового менеджменту повинні визначатись перш за все потребою банку в ньому, яка залежить від рівня податкового навантаження банку. Для всебічної і повної оцінки рівня податкового навантаження банку необхідно використовувати систему взаємопов’язаних показників, розрахованих за даними як податкового, так і фінансового обліку. Принцип розрахунку показників – відношення суми нарахованих податків (або тільки податку на прибуток) до певного значення показника діяльності банку, визначеного за правилами фінансового та податкового обліку. На нашу думку, застосування такої системи показників дозволить забезпечити об’єктивність при визначенні ступеню впливу оподаткування на результати діяльності банку, а також на показники податкової звітності банку [30].

      Доцільно  використовувати наступний алгоритм податкового аналізу в банку:

• збір, підготовка інформації, визначення показників;
• аналіз обраних показників, визначення факторів впливу;
• розрахунок оптимізаційних моделей рентабельності;
• аналіз альтернативних варіантів оптимізації

      Об’єктом  аналізу виступає податкова діяльність банку, при чому кінцевим результатом  заходів податкового менеджменту  є вибір такого варіанту її здійснення, що забезпечить оптимальне співвідношення податкового навантаження банку з показниками ефективності діяльності.

      Здійснюється  податковий аналіз за наступними напрямками: загальний податковий аналіз, аналіз податкового навантаження та аналіз податкових ризиків банку у разі реалізації визначених напрямків податкової діяльності. Визначаються фактори, що формують структуру податкового навантаження банку, а також фактори підвищення рівня податкового ризику для банку.

      На  підставі результатів аналізу розробляються  декілька альтернативних варіантів  здійснення податкової діяльності банку. При цьому обов’язково враховуються строки здійснення податкових платежів та подання податкової звітності. Також необхідно узгодити показники бюджету податкових витрат із показниками оперативного бюджету банку.

      Для того, щоб із декількох можливих варіантів податкової діяльності обрати оптимальний, використовуючи економіко-математичні методи проводяться розрахунки оптимізаційних моделей рентабельності банку.

      Для кожного варіанту визначається співвідношення рівня податкового навантаження та рентабельності. При цьому, можна відшукувати граничне значення податкового навантаження, якому відповідатиме мінімум рентабельності. Або, використовуючи планові показники рентабельності (показники планового оперативного бюджету банку), визначати рівень податкового навантаження, за якого можливо досягти запланованих показників.

      За  результатами використання оптимізаційних моделей обирається такий варіант  податкової діяльності, за якого співвідношення податкового навантаження та рентабельності найбільше відповідає планам банку на наступний період. При цьому отримане значення податкового навантаження приймається для податкового планування як граничне або максимально допустиме.

      Для обраного за результатами розрахунків  оптимального варіанту податкової діяльності банку визначаються спеціальні методи податкового планування, які передбачають використання облікової політики, офшорів, пільгового суб’єкта оподаткування, заміни або розподілу відносин. Серед зазначених методів обираються ті, які можуть вплинути на формування податкових баз, структуру податкового навантаження, зміну строків виконання податкових зобов’язань тощо, відповідно до обраного оптимального варіанту податкової діяльності банку.

      Побудований алгоритм податкового менеджменту  спирається на активне використання економіко-математичних методів при визначенні оптимального співвідношення податкового навантаження і показників ефективності діяльності банку. Тобто на основі показників рентабельності активів, капіталу, витрат банку розробляються економіко-математичні моделі оптимізації податкового навантаження, що, на нашу думку, забезпечить зв’язок між фінансовими показниками та показниками податкової діяльності банку. Слід зазначити, що розроблені економіко-математичні моделі є оптимізаційними, оскільки дозволяють знайти таке значення функції рентабельності банку, яке відповідатиме максимально допустимому або граничному значенню податкового навантаження.

      При розробці економіко-математичних моделей  рентабельності як обов’язковий фактор використовувався показник податкового  навантаження з податку на прибуток, розрахований за даними фінансового  обліку.

      Рівень  податкового навантаження на діяльність банку можна визначити як величину податкових виплат у відсотках до суми отриманого прибутку що відображено у формулі (3.1):