Бизнес-план предприятия

 

    Необхідний  запас готової продукції розраховують за формулою:

    ГПкi = РПi* ti,/ Т,

    де  ГПki — запас готової продукції i-го виду на кінець періоду;

    РПi — обсяг реалізації i-го виду продукції в майбутньому періоді;

    ti — середній термін зберігання готової продукції i-го виду на складі (в днях);

    Т — тривалість майбутнього періоду (в днях, 30 днів). 

    ГПк (А) = 1655 ×2 /30 = 110 шт.

    ГПк (Б) = 1750 ×3 /30 = 175 шт.

    ГПк (В) = 2950 ×1 /30 = 98 шт.

    ГПк (Г) = 2450 ×1 /30 = 87 шт.

    Запас готової продукції залежить від  ti — середнього терміну зберігання готової продукції. Але слід орієнтуватися не стільки на ту ситуацію, яка склалася на підприємстві до даного часу, скільки на оптимальний час зберігання запасів на складі.

    У плані виробництва визначають кількість  продукції, яка передбачають виготовити виходячи з наміченого обсягу продажів і потреб в запасах готової продукції. Виробничий план складається по видах продукції на основі співвідношення:

    ТПi = РПi + ГПкi – Гпнi,

    де  ТПi — обсяг товарної продукції, який повинен бути вироблений в планованому періоді;

    РПi — передбачуваний обсяг реалізації продукції;

    Гпнi — запаси готової продукції на початок періоду.

    ТП (А) = 1655 + 110 – 35 = 1730 шт.

    ТП (Б) = 1750 + 175 – 100 = 1825 шт.

    ТП (В) = 2950 + 98 – 150 = 2898 шт.

    ТП (Г) = 2450 + 87 – 250 = 2287 шт.

    Таблиця 3 – Виробнича програма і план перехідних запасів незавершеного виробництва

 

    Але для забезпечення безперервності виробничого  процесу підприємству необхідний деякий запас незавершеної продукції. Запаси її розраховують аналогічно запасам готової продукції, за тим винятком, що замість терміну зберігання враховують тривалість виробничого циклу:

    НЗПкi = ТПi*ti* Кг / Т,

    де  НЗПki — запас незавершеної продукції i-го вигляду на кінець періоду;

    ТПi — обсяг випуску i-го виду продукції за майбутній період;

    ti — тривалість виробничого циклу (в днях);

    Кг  — коефіцієнт готовності незавершеного  виробництва (звичайно приймають рівним 50%).

    НЗПк (А) = 1730 × 2 × 0,5 /30 = 58 шт.

    НЗПк (Б) = 1825 × 2 × 0,5 /30 = 61 шт.

    НЗПк (В) = 2898 × 1 × 0,5 /30 = 48 шт.

    НЗПк (Г) = 2287 × 1 × 0,5 /30 = 38 шт.

    Отже  обсяг випуску валової продукції (ВП) i-го виду рівний обсягу випуску товарної продукції, скоректованому на зміну запасів незавершенного виробництва:

    ВПi = ТПi + НЗПкi - НЗПнi.

    ВП (А) = 1730 + 58 – 120 = 1668 шт.

    ВП (Б) = 1825 + 61 – 50 = 1836 шт.

    ВП (В) = 2898 + 48 – 65 = 2881 шт.

    ВП (Г) = 2287 + 38 – 75 = 2250 шт. 
 
 
 

    4. ПЛАН ПОТРЕБ В МАТЕРІАЛАХ 

    План  потреб в матеріалах складають в  натуральному і вартісному виражені. Його мета — визначення кількості матеріалів, необхідних для виробництва запланованого обсягу продукції і кількості матеріалів, які необхідно закупити протягом планованого періоду.

    Заздалегідь розраховують витрату матеріалів за видами продукції. 

    Таблиця 4 - План потреб в матеріалах 

 

    Переважно витрати на матеріали є змінними, а тому потребу в матеріалах в  натуральному виражені можна розрахувати  за наступною формулою:

    М = Н*Q + Мк,

    де  Н — норма витрати на одиницю  продукції;

    Q — обсяг виробництва;

    Мк  — запас матеріалів на кінець періоду.

    Запас матеріалу на кінець періоду складає 23 % від потреби на витрату.

1. М (А_x) = 7 × 1668 = 11676 кг.

М (А_y) = 0,2 × 1668 = 334 кг.

М (А_z) = 0,15 × 1668 = 250 кг.

2. М (Б_x) = 8 × 1836 = 14688 кг.

М (Б_y) = 0,2 × 1836 = 367 кг.

М (Б_z) = 0,15 × 1836 = 275 кг.

3. М (В_x) = 5 × 2881 = 14405 кг.

М (В_y) = 0,15 × 2881 = 432 кг.

М (В_z) = 0,1 × 2881 = 288 кг.

4. М (Г_x) = 6 × 2250 = 13500 кг.

М (Г_y) = 0,15 × 2250 = 338 кг.

М (Г_z) = 0,1 × 2250 = 225 кг.

    Потреба в матеріалі разом визначається як сума потреби на витрату (Н*Q) й величини страхового запасу (Мк) на кінець періоду (23%).

    (Н*Q) _x = 11676 + 14688 + 14405 + 13500 = 54269 кг.

    (Н*Q) _y = 334 + 367 + 432 + 338 = 1471 кг.

    (Н*Q) _z = 250 + 275 + 288 + 225 = 1038 кг.

    Мк (X) = 0,23 × 54269 = 12482 кг.

    Мк (Y) = 0,23 × 1471 = 338 кг.

    Мк (Z) = 0,23 × 1038 = 239 кг.

    М(i) = (Н*Q)_i + Мк (i)

    M (X) = 54269 + 12482 = 66751 кг

    M (Y) = 1471 + 338 = 1809 кг.

    M (Z) = 1038 + 239 = 1277 кг.

    Обсяг закупівель рівний різниці між потребою в матеріалах і запасом, що є на підприємстві до початку планового періоду:

    З = М – Мн.

    З (X) = 66751 – 850 = 65901 кг.

    З (Y) = 1809 – 120 = 1689 кг.

    З (Z) = 1277 – 200 = 1077 кг.

    Вартість  обсягу закупівель:

    ВЗ  = З*Ц,

    де  З — обсяг закупівель (в натуральному виражені);

    Ц — ціна.

    ВЗ (X) = 65901 × 14,5 = 955565 грн.

    ВЗ (Y) = 1689 × 13,5 = 22802 грн.

    ВЗ (Z) = 1077 × 18 = 19386 грн. 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    5. ПЛАН ПРЯМИХ ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ 

    План  прямих витрат на оплату праці складають  на базі виробничої програми.

    Для визначення планових витрат на оплату праці очікуваний обсяг виробництва кожного виду продукції помножують на трудомісткість одиниці продукції, а потім одержану трудомісткість випуску помножують на вартість 1люд.-год. (тобто середню годинну тарифну ставку). Витрати на оплату праці також розраховують по центрах витрат (видах робіт, ділянках), а потім зводять в єдину форму. Важливо, щоб при цьому збереглося розділення на постійні й змінні витрати.

    Прямі витрати на оплату праці на 1 шт. дорівнюють добутку працемісткості одиниці продукції і середньої годинної тарифної ставки. 

    Таблиця 6 - План прямих витрат на оплату праці 

 

    Витр_пр.вал.(А) = 40 × 1668 = 66720 грн.

    Витр_{пр.реал.прод.}(А) = 40 × 1655 = 66200 грн.

    Витр_{пр вал.}(Б) = 50 × 1836 = 91800 грн.

    Витр_{пр.реал.прод.}(Б) = 50 × 1750 = 87500 грн.

    Витр_{пр. вал.}(В) = 25 × 2881 = 72025 грн.

    Витр_{пр.реал.прод.}(В) = 25 × 2950 = 73750 грн.