Співпраця міліції в охороні громадського порядку

На сьогоднішній день, без співпраці  міліції та населення неможливе  ефективне вирішення жодної актуальної наразі проблеми в державі. Організації взаємодії органів внутрішніх справ з громадськими формуваннями приділяється велика увага, оскільки вона переслідує досягнення головної мети – не допустити порушення правопорядку. Саме тепер міліція має вжити термінових заходів щодо відновлення співробітництва та взаємодії з населенням і громадськими формуваннями у сфері охорони громадського порядку та профілактики злочинів. Єдність дій усіх учасників, вимога комплексного підходу до боротьби зі злочинністю – основа ефективного вирішення завдань зміцнення правопорядку в Україні.

Співпраця, взаємодія міліції з населенням та громадськими формуваннями щодо профілактики злочинності є процесом здійснення спільних, узгоджених, скоординованих дій зазначених суб'єктів профілактики, спрямованих на недопущення та нейтралізацію протиправної поведінки окремих осіб на скоєння злочину. Отже, це не співпраця, не взаємодопомога і не самостійна діяльність (як іноді трактують взаємодію), а цілеспрямована, узгоджена за метою, часом і місцем, спільна, взаємопов'язана діяльність двох рівноправних, самостійних суб'єктів, спрямована на досягнення певного результату.

Яскравим прикладом актичної співпраці  міліції та населення є випадок  на Рівненщині, де двоє школярів допомогли  в розшуку та затриманні підозрюваного  у скоєнні подвійного вбивства²⁵.

Діяльність органів міліції  по відношеню до громадян (їх співпраця) можна зобразити у виді певного механізму, до якого входять форми, методи та принципи такої діяльності.

Механізм співпраці міліції  з населенням умовно можна поділити на такі групи:

І) особистісно–психологічна (тобто кожна особа повинна мати змогу особисто переконатися в правильності діяльності міліції або взяти участь у цій діяльності);

ІІ) комплексно–профілактична (співпраця міліції і населення розглядається як невід`ємний елемент правомірної поведінки діяльності органів внутріщніх справ);

ІІІ) юридична (тобто діяльність міліції  повинна ґрунтуватися на основі офіційно затвердженого комплексу юридичних  заходів, за допомогою яких виникає  зацікавленість громадян у допомозі органам внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю)²⁶.

Тому до основних ознак механізму  співпраці міліції з населенням слід віднести:

1. Системність;
2. Комплексність;
3. Універсальність;
4. Структурність.

Механізм співпраці  міліції з населенням базується  на фундаментальних основах, які  іменуються принципами:

1) науковості (робота працівникі органів внутрішніх справ має проводитися на основі знання законодавства, інструкцій, основних постулатів діяльності);

2) об’єктивності (кожен працівник  не має права на оцінку ситуації  залежно від власних уподобань)

3) неупередженості (працівник органів внутрішні справ не має права на негативне чи позитивне ставлення до когось із субектів дій незалежно від певних особистісних чинників);

4) комплексності (дії,  які проводяться в рамках слідчих  заходів мають становити цілісний  комплекс);

5) правомірності (оперативно–слідчі дії повинні проводитися відповідно до вимог чинного законодавтсва);

6) дотримання норм  професійної етики;

7) відповідальності (за  порушення вимог чинного законодавства  рпи виконанні своїх службових  повноважень працівник несе об’єктивну відповідальність);

8) компетентності (кожен  працівник повинен виконувати  лише ту діяльність, яка входять  до сфери його прямих обов’язків  і повноважень);

9) добровільності (працівник органів внутрішніх справ повинен проводити свою діяльність без тиску з боку інших осіб);

10) конфіденційності (будь–яка особа, відносно якої проводяться слідчі заходи або особа, що звернулася за допомогою, має право на збереження цього у таємниці)²⁷.

Норми чинного законодавства  передбачають, що міліція має право для виконання покладених на неї завдань залучати громадян за їх згодою до співробітництва у порядку, встановленому законами, що регулюють профілактичну та оперативно–розшукову діяльність. При цьому заборонено примусове залучення громадян до співробітництва.

На думку С.М. Калюжного, співпраця міліції та населення може бути зведена до двох загальних форм – консультація і безпосередньо співпраця²⁸.

Консультативний механізм співпраці міліції з громадянами полягає в тому, що міліція разом із населенням визначає проблеми, що мають місце на території її обслуговування. Так, на Заході вважається, що кожен правоохороний орган, якому не вдасться запровадити в практичну діяльність ефективний та міцний консультативний механізм для обговорення з громадськістю міліційної діяльності, не зможе діяти ефективно, тому що така діяльність потребує широкої підтримки громадськості.

Консультативний процес допомагає міліції встановлювати короткострокові та довгострокові завдання для вирішення проблем не тільки боротьби зі злочинністю, а й забезпеченню громадського порядку, а також приділяти увагу тим правопорушенням, які найбільше турбують населення держави.

Безпосередньо співпраця  між міліцією і громадянами полягає в тому, що між ними встановлюються такі взаємовідносини, за яких вони разом вирішують проблеми злочинності та інших правопорушень за місцем проживання громадян, забезпечуючи тим самим вирішення завдань правоохоронної та правозахисної спрямованості.

У порівнянні з Україною, діяльність міліції зарубіжних країн побудована на детальній регламентації взаємостосунків міліції та громадян, що й закріплено в діючому законодавстві. На жаль, в Україні, як свідчить практика, досі існує цілий ряд неврегульованих законодавством аспектів взаємодії міліції та громадськості. Тому доцільно описати співпрацю міліції з громадськістю зарубіжних країн.

Розглянемо досвід роботи міліції США і Великобританії. У цих країнах проблема покращання взаємовідносин громадян і поліції визначена пріоритетним напрямком розвитку поліцейських департаментів²⁹. Окрім цього, результати досліджень, здійснених ученими цих країн відносно участі населення у правоохоронній діяльності поліції, вказують на те, що майже половина арештів стала можливою внаслідок сприяння громадян у затриманні підозрюваних або наданні інформації, що привела до ідентифікації правопорушника. У свою чергу, 85 % арештів при ушкодженні власності є результатом письмової роботи поліції по зв'язках із громадськістю³⁰. Зазначимо, що в Україні, як свідчать статистичні дані, на сьогодні за допомогою громадськості розкривається практично кожний десятий злочин і затримується кожний четвертий правопорушник³¹.

Таке порівняння переконливо  доводить про необхідність ретельного вивчення і використання наукових рекомендацій і досвіду поліцейських органів зарубіжних країн. У цій справі свою ефективність має зміцнення ділових контактів працівників ОВС України із закордонними колегами. У першу чергу, це стосується зв'язків із Міжнародною поліцейською асоціацією, створеною у Великобританії³². З метою постійного обміну досвідом з охорони правопорядку і боротьби зі злочинністю та для поліпшення такої діяльності Українською секцією Міжнародною поліцейською асоціацією щорічно проводяться міжнародні конференції, спільні міжнародні оперативно–розшукові заходи тощо.

Поліцією Великобританії на сьогодні розроблено два критерії оцінки довіри населення до поліції:

І) Перший критерій оцінки ґрунтується на дослідженні заяв і повідомлень громадян, які безпосередньо звертаються до поліції по допомогу.

ІІ) Другий критерій пов'язаний з вивченням досвіду постійних контактів глав поліцейських дільниць з різними верствами населення не тільки з питань охорони громадського порядку.

Оскільки ці критерії оцінки кореспондуються зі специфічними обов'язками поліцейських, вони частково вказують на те, які засоби чи форми взаємодії необхідно обрати, щоб така взаємодія оцінювалась позитивно і була ефективнішою. Окрім цього, результати оцінки використовуються для надання можливості главам поліцейських дільниць персонально відповідати за показники рівня злочинності і чисельності правопорушників у регіоні.

Значної уваги заслуговує вивчення практики створення у США, Великобританії, Франції, Німеччині різних програм: «Зупини злочинця», «Сусідська взаємодопомога» та інших, основна мета яких – запобігання злочинності та зміцненя довіри населення до правоохоронних органів³³.

Однією з загальнонаціональних та загальновизнаних громадських організацій є організація «Зупини злочинця». Її діяльність забезпечує:

• допомогу поліції в боротьбі зі злочинністю через профілактику злочинності, розкриття злочинів, надання інформації про підготовку або скоєння злочину, надання інформації про осіб, які вчинили злочини, але не затримані поліцією, сприяння у розшуку злочинців, які приховуються від слідства і суду, встановлення невідомих епізодів злочину, його співучасників та інших причетних осіб;
• особисту безпеку громадян, а відповідно й покращання умов життя адміністративної одиниці;
• допомогу в подоланні у громадян відчуття апатії, страху перед розплатою з боку злочинців, небажання залучення до кримінального судового розгляду;
• індивідуальну та загальну превенцію злочинності тощо³⁴.

В кожному регіоні організація має свій офіс, розташований у приміщенні місцевої поліції. У цьому офісі приймаються дзвінки за загальнонаціональним номером, які після спеціальної обробки (кожному дзвінку присвоюється код) передаються у відповідні підрозділи поліції для відповідного реагування.

Іншим, найвідомішим та найефективнішим та найяскравішим прикладом співпраці населення та поліції у боротьбі зі злочинністю та підвищенні рівня безпеки громадян у районі їх проживання є правоохоронне об’єднанням «Сусідська взаємодопомога». Наприклад, на сьогодні у Великобританії існує понад 155 тис. осередків діяльності організацій сусідської взаємодопомоги та понад 10 млн. людей отримують безпосередню користь від її існування. Зазначене громадське об’єднання є найбільш поширеним у цій країні³⁵.

Однак взаємодія державних інспекторів міліції з іншими підрозділами органів внутрішніх справ та громадськістю в Україні не повинна ґрунтуватися виключно на використанні закордонного досвіду, оскільки він не в усьому відповідає нашій ментальності. Для його використання здебільшого потрібен диференційований підхід і системне прогнозування наслідків. Крім того, слід враховувати те, що оптимізація оцінки діяльності органів внутрішніх справ має за мету, перш за все, інформаційне забезпечення функцій організації і управління діяльністю відповідних підрозділів і апарату органів внутрішніх справ в цілому, також і стимулювання роботи кожного правоохоронця підрозділів³⁶. Тому вивчення досвіду розвитку поліцейських підрозділів країн Європи може бути корисним для України як держави, яка прагне мати міліцію європейського зразка. Однак не слід забувати, що кожна з поліцейських систем має свою індивідуальну історію розвитку та свою специфіку. Тому одним із основних завдань, яке слід поставити перед Міністерством внутрішніх справ України, – це вдосконалення органів внутрішніх справ з урахуванням позитивного досвіду поліцейської діяльності провідних країн Європи.

З вище сказано, можна  зробити висновок, що до важливих завдань  співпраці міліції й населення належать:

– підвищення авторитету й довіри населення до міліції;

– покращення стану комунікативної культури персоналу ОВС;

– сприяння об’єктивному інформуванню населення про діяльність працівників правоохоронних органів  за допомогою засобів масової інформації; ретельна перевірка фактів і матеріалів, які публікуються чи демонструються в мас–медіа;

– створення позитивного іміджу шляхом підвищення рівня професійної  компетентності та покращення результатів  діяльності персоналу ОВС;

– забезпечення безпосереднього діалогу між міліцією та населенням (громадськими об’єднаннями, профспілками, асоціаціями, організаціями, підприємствами) під час особистих зустрічей громадян із керівниками підрозділів ОВС, найкращими працівниками, персоналом служби громадської безпеки, які забезпечують правопорядок на конкретній території;

– проведення активної профілактичної, виховної, просвітницької роботи серед  різних верств населення з метою  запобігання злочинності, а також  формування в різних категорій громадян відчуття особистої причетності до правового порядку в суспільстві, підвищення рівня самосвідомості кожного члена суспільства;

– залучення найактивніших громадян до співпраці; передбачення в чинному  законодавстві матеріально–технічного забезпечення громадських формувань і винагород особам за допомогу органам правопорядку й виконання конкретних правоохоронних завдань.

Тому, основним завданням співпраці органів міліції та громадян є досягнення відносин партнерства між ними для більш ефективного подолання анти суспільних (антикризових) явищ, усунення причин та умов вчинення суспільно небезпечних діянь (правопорушень та злочинів), профілактики правопорушень, забезпечення надійного й реального захисту особи, суспільства і держави від будь–яких протиправних посягань.

 

2.2. Взаємодія  громадян з міліцією

 

Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р. у ст. 3 закріпив один з головних принципів діяльності міліції – взаємодія з населенням для посилення боротьби зі злочинністю та зміцнення дисципліни серед особового складу³⁷.

На виконання вимог  розпорядження Президента України від 26 березня 2002 р. «Про заходи щодо зміцнення дисципліни працівників та вдосконалення кадрової роботи у правоохоронних органах» взаємодія з населенням є конкретнішою, коли йдеться про такі служби органів внутрішніх справ, як служба дільничних інспекторів міліції, патрульно–постова служба, державна автомобільна інспекція, оперативні підрозділи ОВС, діяльність яких майже на 90 % залежить від уміння співпрацювати з населенням³⁸.