Шпаргалка "Система національних рахунків"

На субрахунку 791 “Фінансовий результат від основної діяльності” визначається прибуток (збиток) від основної діяльності підприємства.

Дебет 70 “Доходи від реалізації”

Дебет 71 “Інший операційний дохід”

Кредит 791 “Фінансовий результат від основної діяльності”

Дебет 791 “Фінансовий результат від основної діяльності”

Кредит  90 “Собівартість реалізації”

Кредит 92 “Адміністративні витрати”

Кредит 93 “Витрати на збут”

Кредит 94 “Інші витрати операційної діяльності”

Кредит 98 “Податки на прибуток”

Кредит 704 “Вирахування з доходу”

На субрахунку 792 “Результат фінансових операцій” визначається прибуток (збиток) від фінансових операцій підприємства.

Дебет 72 “Дохід від участі в капіталі”

Дебет 73 “Інші фінансові доходи”

Кредит 792 “Результат фінансових операцій”

Дебет 792 “Результат фінансових операцій”

Кредит 95 “Фінансові витрати”

Кредит 96 “Втрати від участі в капіталі”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25. Рахунки поточних трансфертів.

 

Поточні трансферти. Ця стаття відображає операції міждержавного передавання матеріальних ресурсів, якщо в обмін країна не отримує ніякого вартісного еквівалента. Залежно від напряму трансферти відображаються лише за кредитом або дебетом статті.

До поточних трансфертів належать: грошові трансферти урядам на фінансування витрат, гуманітарна допомога, регулярні внески міжнародним організаціям, оплата урядом або міжнародними організаціями витрат на надання технічної допомоги.

Розділ "Поточні трансферти" включає два підрозділи:

 

"Сектор державного управління" — відображає поточні перекази з міжнародного співробітництва, наприклад, переказ грошей на урядовому рівні для фінансування поточних витрат іншої держави, безвідплатну передачу продуктів харчування, одягу, медикаментів постраждалим від стихійних лих, передачу в дарунок військової техніки, внески у міжнародні організації;

 

"Інші сектори" — містить дані про перекази грошей між приватними особами та недержавними організаціями. Грошові перекази здійснюються мігрантами, працюючими у країні, що їх приймає, понад 1 рік, і які стали її резидентами. Інші поточні трансферти охоплюють дарування, спадок, посаг, аліменти, внески приватних осіб у наукові, доброчинні та релігійні товариства, недержавну допомогу у випадку стихійних лих, продаж лотерейних білетів. Усі ці операції мають здійснюватись між резидентами та нерезидентами.

 

Отже, баланс невидимої торгівлі — це чиста вартість експорту послуг за вирахуванням їх імпорту плюс надходження від інвестицій за кордоном за вирахуванням виплат за надані інвестиції плюс сальдо трансфертних платежів. Цей баланс також може зводитись або з дефіцитом, або з активним сальдо.

 

Баланс рахунка поточних операцій ПБ складають, підсумувавши, два баланси — торговий та баланс невидимої торгівлі.

 

Якщо за підсумками усіх угод першої частини ПБ "Рахунок поточних операцій" зобов´язання резидентів країни перевищують вимоги до нерезидентів, то баланс поточних операцій від´ємний, і країна повинна покрити дефіцит поточних операцій за рахунок:

 

1)залучення іноземних інвестицій;

 

2)запозичення в іноземних банків, урядів, міжнародних організацій;

3)скорочення офіційних валютних резервів ЦБ.

Усі ці операції відображаються у другій частині ПБ "Рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій".

 

26. Рахунки операцій з капіталом.

Підрозділи, або статті, цього розділу ПБ відображають зміни вартості фінансових активів та зобов´язань країни внаслідок зовнішньоекономічних операцій, які передбачають перехід права власності. Інакше кажучи, облік операцій з капіталом і фінансових операцій необхідний для визначення зведених результатів операцій з фінансовими активами та пасивами, які здійснювались резидентами та їхніми іноземними діловими партнерами за певний період.

Рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій (capital and financial account balance) містить групу статей ПБ, які показують міжнародний рух капіталу, за допомогою якого фінансуються експорт та імпорт товарів і послуг.

Цей рахунок складається  з двох розділів (див. табл. 1.7.1):

А. Рахунок операцій з  капіталом.Б. Фінансовий рахунок.

Розділ А "Рахунок операцій з капіталом" включає дві групи статей ПБ, які відображають трансферти капітальних активів та рух нефінансових капітальних активів.

Перший підрозділ (група  статей) даного розділу ПБ "Капітальні трансферти" охоплює трансферти державного сектору та трансферти інших секторів.

Стаття "Сектор державного управління" включає статті:

"Анулювання  боргу кредитором" — відображає списання заборгованості уряду країни;

"Інше" — містить дані про інвестиційні трансферти — кошти, які передає одна держава іншій з метою оплати придбання основного капіталу. Наприклад, передача Росією країнам колишнього Варшавського договору військової інфраструктури (споруд, аеродромів тощо).

Стаття "Інші сектори" включає статті:"Трансферти мігрантів" — відображає вартісну оцінку майна мігрантів, яке вони беруть із собою;"Анулювання боргу кредитором" — показує списання усієї або частини суми боргу банком, корпорацією або іншою недержавною інституційною одиницею;

"Інше" — відображає, наприклад, грантове фінансування Німеччиною будівництва житла для українських та російських військовослужбовців, переказ із країни в країну спадку, призначеного за заповітом на будівництво лікарні, бібліотеки.

Другий підрозділ розділу  А "Рахунок операцій з капіталом" — "Купівля/продаж невиробничих нефінансових активів", який містить дані про придбання та продаж матеріальних активів, які не є результатом виробництва (земля та її надра), а також різних форм експертних документів (патенти, авторські права, торгові знаки, ноу-хау тощо).

Розділ В "Фінансовий рахунок" відображає рух капіталу у вигляді інвестицій, який поділений на чотири функціональні групи:

1)прямі інвестиції; 2)портфельні інвестиції;

3)інші інвестиції, які  охоплюють усі операції з активами/зобов´язаннями, не віднесеними до попередніх  категорій;

4)резервні активи, тобто іноземні активи, які контролюються грошовими вкладами або урядом країни. Підрозділ "Прямі інвестиції" (direct investments) включає групу статей фінансового рахунка ПБ, які відображають такі вкладання капіталу, котрі приводять до сталого впливу з боку резидента однієї країни (прямого інвестора) на резидента іншої країни (підприємство прямого інвестування).

27. Рахунки поточних операцій.

 

Підрозділи, або статті, цього розділу ПБ узагальнюють дані про зовнішньоекономічні операції, які здійснювались на умовах платежу готівкою, без відстрочування, тобто які не передбачали надання або залучення коштів у кредитній формі.

Рахунок поточних операцій (current account balance) складається з трьох розділів (див. табл. 1.7.1):

A.      Торговий баланс (експорт-імпорт товарів) та баланс послуг;

B.      Поточні доходи (оплата праці робітників та переказ прибутків від інвестицій);

C.      Поточні трансферти (безвідплатний переказ грошей та інших активів)

Розділ А "Товари та послуги" (goods and services) ПБ містить два підрозділи: а) товари; б) послуги.

Основа рахунка поточних операцій — торговий баланс (а), який являє собою чисту вартість експорту товарів за вирахуванням їх імпорту, розраховується за даними митної статистики і регулярно публікується.

Підрозділ (а) "Товари" (goods), (див. табл. 1.7.1) складається зі статей ПБ, що підсумовують на базі ФОБ (FOB) за ринковими цінами експорт та імпорт звичайних товарів у матеріально-речовій формі, товарів для подальшої обробки, ремонт товарів, придбання товарів у портах транспортними організаціями та немонетарного золота.

Перша стаття у підрозділі (а) — "Експорт і імпорт товарів . Ключовим елементом для визнання продажу товару — експортом, а придбання — імпортом є перехід права власності на товар від резидента (експортера) до нерезидента (імпортера), навіть якщо товар і не перетинав кордону країни резидента. Товари, що перетинають кордон, але не змінюють власника, за винятком внутріфірмової торгівлі, фінансового лізингу, а також надання товарів в обробку без передачі права власності, не вважаються експортом або імпортом з погляду статистики ПБ. Серед них, наприклад, товари прямої транзитної торгівлі, повернення імпортних або експортних товарів, товари для дипломатичних представництв, виставкові експонати, не призначені для продажу, зразки товарів, які не мають комерційної цінності.

Другою у підрозділі (а) є стаття "Товари для подальшої обробки", яка охоплює товари, що експортуються для обробки за кордоном, а потім реімпортуються у вигляді готового до споживання виробу. Наприклад, експорт сировини і наступний реімпорт виробу з цієї сировини.

Третя стаття підрозділу (а) — "Ремонт товарів", яка відображає вартість ремонту резидентом, наприклад, транспортних засобів нерезидента та навпаки.

Стаття "Товари, що купуються в портах транспортними організаціями" охоплює товари (пальне, продукти харчування), які купують екіпажі суден (вони залишаються резидентами) в портах у нерезидентів.

Остання, п´ята стаття у підрозділі (а) — це стаття "Немонетарне золото", яка стосується переважно золота промислового призначення та ювелірних виробів.

Експорт товарів за цією групою статей приводить до припливу грошових коштів, отже, він утворює статтю кредиту; імпорт — до їх відпливу і формує статтю дебету.

 

28. Фінансові рахунки.

 

Рух фінансів та капіталу не є рухом виключно грошей або грошових позичок. Це рух фінансових активів, будь-яких зобов'язань і вимог, що виникають між економічними агентами різних країн при взаємних роз­рахунках за товари і послуги, позичанні грошей або товарів, при погашенні боргів, сплаті відсотків або інших видів доходу, при інвестуванні коштів у майно, цінні папери та інші закордонні активи.

Рахунок операцій з капіталом та фінансами об'єднує два самостійних рахунки — операцій з капіталом та фінансовий.

До кредиту належать операції, які збільшують зобов'язання резидентів перед нерезидентами або зменшують зобов'язання нерезидентів перед рези­дентами.

До дебету належать операції, що збільшують зобов'язання нерезидентів або зменшують зобов'язання резидентів перед нерезидентами.

Рахунок операцій з капіталом враховує капітальні трансферти й при­дбання (продаж) невироблених нематеріальних активів.

Капітальні трансферти (між резидентами та нерезидентами), на відміну від поточних, змінюють обсяг активів донора та реципієнта — обсяг капіталу (національного багатства) країн. Національне багатство країни-одержувача зростає, країни-донора — зменшується. Прикладом капітальних трансфертів є: передача прав власності ка основні активи (фонди), списання боргів, тощо. Капітальними вважаються грошові перекази, які збільшують фінансові або матеріальні активи отримувача (строкові депозити, акції, житло, об'єкти виробничого призначення).

Одержані резидентами капітальні трансферти зменшують суму їхніх зо­бов'язань перед нерезидентами і відбиваються в кредиті. Трансферти, надані нерезидентам, зменшують активи резидентів і відбиваються в дебеті.

Невироблені нематеріальні активи — патенти, ліцензії, авторські права, торгові марки. Придбання вказаних активів аналогічне інвестиціям у закор­донні активи. Продаж — збільшенню іноземних інвестицій в активи країни. Обсяг нематеріальних активів, придбаних резидентами у нерезидентів, відбивається в дебеті, обсяг активів, проданих нерезидентам, — в кредиті.

Фінансовий рахунок відображає операції з активами і зобов'язаннями (пасивами) резидентів стосовно нерезидентів, що мали місце в поточному періоді. Активи й зобов'язання розділяються на чотири функціональні групи: прямі інвестиції, портфельні інвестиції, інші інвестиції й резерви.

Прямі інвестиції здійснюються не лише для одержання доходу, але й для того, щоб забезпечити вплив на керування об'єктом інвестування. Керування забезпечується участю в статутному капіталі підприємства. Але інвестиції крупних акціонерів, не пов'язані з участю в статутному фонді, також належать до прямих. Якщо інвестор володіє 10-ма й більше відсотка­ми звичайних акцій акціонерного товариства або прав голосування підпри­ємства, то підприємство вважається об'єктом прямого інвестування, а інве­стиції, зроблені в нього таким інвестором, належать до прямих. У протиле­жному випадку інвестиції належать до портфельних.

Збільшення прямих інвестицій нерезидентів до країни і зменшення прямих інвестицій резидентів за кордоном відображаються в кредиті. Збіль­шення інвестицій резидентів за кордон і зменшення інвестицій нерезидентів відбиваються в дебеті.

 

Портфельні інвестиції — це боргові зобов'язання, придбані інвесторами з метою одержання доходу без значної втрати ліквідності коштів. До порт­фельних інвестицій належать: акції та інші форми участі в капіталі; облігації й інші довгострокові цінні папери (державні й корпоративні); інструменти грошового ринку - короткострокові боргові зобов'язання, які обертаються на фінансових ринках (короткострокові облігації, векселі), й фінансові похідні — валютні ф'ючерси, опціони тощо.

Інші інвестиції охоплюють всі операції з активами й пасивами, не віднесені до прямих, портфельних інвестицій та резервів. Вони охоплюють такі фі­нансові інструменти, як торговельні кредити, позички, готівку, депозити, резервну позицію країни й кредити МВФ, іноземні активи, одержані вна­слідок своп-операцій між органами грошово-кредитного регулювання країн.

Портфельні та інші інвестиції класифікуються за належністю фінансових інструментів до активів або зобов'язань (пасивів) резидентів стосовно нерезидентів. У кредиті відображається збільшення міжнародних зобов'язань та зменшення іноземних активів резидентів. У дебеті — збільшення іноземних активів і зменшення зобов'язань резидентів перед нерезидентами.