Шпаргалка "Система національних рахунків"

Валовий національний доход (ВНД) обчислюється методом підрахунку ВНД за витратами на виготовлену  в країні продукцію та методом  розрахунку доходів, отриманих в результаті виробництва продукції.

Витрати на споживання включають  витрати домашніх господарств на різні види товарів та послуг: предмети споживання тривалого використання, предмети поточного споживання, споживчі витрати на послуги.

Валові приватні інвестиції складаються з інвестицій на заміщення капіталу, який був зношений у процесі виробництва протягом року (амортизація), і чистих інвестицій (чистого приросту обсягів основного капіталу). За натуральною формою — це будівництво, машини й устаткування, зміни в запасах, житлове будівництво та ін.

Державні витрати в  даному випадку об'єднують усі  витрати держави, які йдуть безпосередньо  на виробництво товарів та послуг. (Послуги державного сектора оцінюються не за їх ринковою вартістю, а за витратами).

Державні трансфертні  платежі не включають у ВНД, тому що вони не відображають зростання  поточного виробництва.

Урядові трансфертні  платежі — це державні виплати  індивідам, які не обумовлюються  безпосередньо їхньою участю в суспільному  виробництві. До них належать допомога по безробіттю, пенсії ветеранам, допомога людям похилого віку та хворим. Вони мають задовольняти певний вид потреб, оскільки трансферти не призначені для купівлі державою поточних товарів та послуг і не враховуються при розрахунку ВНД.

Чистий експорт —  це різниця між обсягами експорту та імпорту. Він може бути від'ємною  величиною.

Заробітна плата —  це грошова винагорода за працю робітників і службовців, яка включає додаткові  виплати на соціальне забезпечення, соціальне страхування та інші виплати.

Валовий прибуток — це прибуток, який отримують власники одноосібних господарств, товариств (некорпоративний прибуток) та корпорації (дивіденди + нерозподілений прибуток).

Амортизація — це еквівалент величини знецінення основного капіталу за рік.

Непрямі податки встановлюються в цінах товарів та послуг, їх розмір для окремого платника прямо  не залежить від його доходів (універсальні акцизи, мито, податок на додану вартість).

Прямі податки встановлюються відповідно до рівня доходності ( податок  з прибутку).

Чистий національний продукт (ЧНП) — це ВНД, з якого  відраховано вартість засобів виробництва, що спрацювались у процесі виготовлення продукції (амортизаційні відрахування):

Національний доход (НД) — це доход, який визначається шляхом відрахування з вартості ЧНП непрямих податків (Нц); - це найважливіший узагальнюючий економічний показник, що визначає такі фактори, як чисельність зайнятих, продуктивність праці, фондоозброєність, фондовіддача та структура участі галузей матеріального виробництва та сфери послуг у формуванні національного доходу.

Особистий доход (ОД) —  це доход, отриманий приватними особами. Він розподіляється на споживання, заощадження та виплату податків:

Використаний доход  — це частка особистого доходу, яка  залишається після сплати індивідуальних податків. Він розподіляється на споживання та заощадження. До індивідуальних податків належать: 1) податки з особистого прибутку; 2) податки на особисте майно; 3) податки на спадщину.

Валовий національний розміщений доход являє собою валовий національний доход (ВНД), збільшений на сальдо поточних трансфертів, отриманих резидентами даної країни з-за кордону (С) за відрахуванням поточних трансфертів, переданих резидентами даної країни за кордон (О):

ВНДР = ВНД+(С-О)

Крім того, ВНРД можна  отримати, якщо додати кінцеве споживання та національне збереження, яке дорівнює національному нагромадженню.

Чисте кредитування і  чисте позичання являє собою  різницю між джерелами фінансування інвестицій, валовим нагромадженням та придбанням невиробничих нематеріальних нефінансових активів.

Національне багатство  — це сума всіх активів країни за відрахуваннями фінансових зобов'язань.

Використання СНР для  макроекономічного аналізу та прогнозування  дає можливість: вивчити темпи  економічного зростання та коливання економічної кон'юнктури, а також галузеву структуру економіки та її зміни за той чи інший період; проаналізувати структуру використання ВВП на кінцеве споживання, валове нагромадження, чистий експорт.

 

 

 

39. Метод виключення повторного рахунку.

 

Головна вимога при підрахунку ВВП/ВНП полягає в запобіганні повторного рахунку, тобто щоб враховувалася тільки кінцева продукція.Кінцева продукція – це товари і послуги, що купуються споживачами для кінцевого користування. Проміжна продукція – це товари і послуги, що проходять подальшу переробку або перепродаються кілька разів, перш ніж потрапити до споживача. 
Тому  для виключення повторного рахунку ВВП/ВНП повинні виступати як вартість кінцевих товарів та послуг і включати тільки вартість, що додається на кожній стадії обробки. Додана вартість (ДВ) – це вартість, створена в процесі виробництва на даному підприємстві, яка охоплює реальний внесок підприємства в створення вартості конкретного продукту, тобто зарплату, прибуток і амортизацію конкретного підприємства. 
ДВ = ВПП – ПМВ + амортизаційні відрахування, 
де  ВПП – валовий продукт підприємства (ринкова ціна випущеної продукції); 
ПМВ – поточні матеріальні витрати. 
У СНР до складу доданої вартості входять: амортизація, зарплата, прибуток корпорацій і некорпоративних підприємств, отримана ними рента, відсоток на позичковий капітал і непрямі податки на бізнес. 
ВВП завищує обсяг виробництва на вартість річних амортизаційних відрахувань і на суму непрямих податків, тому не може відображувати, що виробництво реально додало до добробуту суспільства в даному році. Для цього існують показники чистий національний продукт (ЧНП)  і національний дохід (НД). 
За допомогою  ЧНП виміряється загальний річний обсяг виробництва товарів і послуг, що країна зробила і спожила у всіх секторах свого національного господарства. ЧНП = ВВП – амортизаційні відрахування. 
Національний дохід – це знову створена за рік вартість, що характеризує, що додало виробництво даного року до добробуту суспільства. НД = ЧНП – сума непрямих податків + субсидії. 
Сума податків значна. Вони включаються в ринкові ціни товарів та послуг і сплачуються кінцевим споживачем. Субсидії діють на ціни протилежним чином – вони знижують їх на власну величину. Показник національного доходу приблизно відповідає поняттю зробленого національного доходу. Відзначимо, що для будь-якого національного господарства важливі доходи, які надходять у його розпорядження. Сума доходів, що надходить у розпорядження даної країни, підраховується як різниця між чистим внутрішнім продуктом і сальдо доходів підприємств і громадян даної країни за рубежем і доходами іноземців у цій країні. Цей показник приблизно відповідає поняттю використаного національного доходу. 
Валовий національний розподільний дохід (ВНД) – це ВНП, що використовується для накопичення та споживання і включає чисті трансферти з-за кордону.

 

 

 

 

40. Кінцева та проміжна продукція.  

 Продуктивною є  будь-яка економічна діяльність, що приносить доход суб’єктам  цієї діяльності. Тобто критерієм  продуктивності праці є одержання  доходу.

2.         В основі СНР лежить концепція про тотожність між витратами на виробництво сукупного продукту і доходом, одержаним від його продажу.

3.         Інституційні одиниці групуються у сектори економіки.

4.         Має місце розмежування між рухом товарів та послуг та потоками доходів (за-робітна плата, рентні та процентні доходи, прибуток).

5.         Розмежовуються потоки і запаси.

Потоки — показники, які дають кількісну характеристику виробництва, закупі-вель, виплат тощо. Запаси — показники, що характеризують наявність ресурсів на ту чи іншу дату. Наприклад, наявність основного капіталу на кінець року.

Взаємозв’язок між цими показниками проявляється в тому, що величина запасу на кінець періоду  дорівнює величині запасу на початок  періоду плюс потік, що ха-рактеризує надходження даного ресурсу в запа си мінус вилучення цього ресурсу із запасів: 

Запас ресурсу на кінець року 

Запас ресурсу на початок 

Надходження ресурсу  в запас 

Вилучення ресурсу із запасу 

6.         Розмежовується кінцева і проміжна продукція. Це розмежування необхідне для визначення результатів економічної діяльності без повторного рахунку. Роз-межування продукції на кінцеву і проміжну здійснюється не на основі фізичного змісту продукції, а на основі способу використання. Наприклад, борошно, яке до-могосподарка купила для випічки пирогів для своєї родини — кінцевий продукт. Борошно, яке купує хлібокомбінат для випічки хліба — проміжний. Кінцева про-дукція — продукція, призначена для кінцевого споживання, інвестицій або експор-ту. Проміжна продукція — продукція, яка використовується для виробничого спо-живання.

7.         Розмежування між доходами, отриманими від виробництва та реалізації това-рів і послуг, тобто первинними доходами, та доходами, отриманими від перерозподі-лу. Цей принцип важливий також для уникнення подвійного рахунку.

8.         Розмежування доходів та витрат на поточні та капітальні і відображення їх у різних рахунках. Додавати чи віднімати ці види затрат неправомірно.

Поточні доходи — отримання  заробітної плати, прибутку, трансфертів (пенсії, стипендії, допомоги тощо). Поточні витрати — затрати на купівлю споживчих това-рів, перерозподільні поточні платежі (сплата податків, внесків тощо). Капітальні до-ходи — це трансферти одноразового характеру, які фінансують витрати на придбан-ня основного і оборотного капіталу та заощадження. Капітальні витрати — витрати, пов’язані з придбанням основного капіталу та приростом запасів.

9.         Розмежовуються податки на продукти та податки на виробництво.

Податки на продукти встановлюють пропорційно вартості або обсягу виробленої і

реалізованої продукції (це ПДВ, акцизи, податок з продажу  і т. ін.).

Розділ 19. Система національних рахунків — нормативна база макроекономічного  рахівництва

Інші податки на виробництво  встановлюють пропорційно факторам виробництва (податок на землю, будівлі, основний капітал, фонди заробітної плати). СНР розгля-дає субсидії як від’ємні податки, їх також поділяють на субсидії на продукти та інші субсидії на виробництво.

Субсидії на продукти встановлюють пропорційно обсягам вироблених і розпо-ділених продуктів. Інші субсидії на виробництво розподіляють прямо пропорційно факторам виробництва, використання яких субсидують.

СНР виходить із того, що економіка знаходиться в постійному кругообігу, а кругообіг — це безперервний потік «витрати-доходи». Традиційно виділяють три моделі.               

Ринок ресурсів                                              

 Домогосподарства                   

 Ринок товарів           

Ключові поняття методології  СНР:

—        повна вартість (валовий випуск) — частина валового внутрішнього продукту, що остаточно виходить за межі поточного виробництва, кінцеві товари і по-слуги, які купують для споживання, нагромадження, експорту, заміщення ви-трачених засобів виробництва.

—        проміжне споживання — товари та послуги, які використовуються для подаль-шого оброблення чи перероблення, тобто для виробництва інших товарів чи для перепродажу.

—        додана вартість — характеризує внесок конкретної сукупності факторів виробни-цтва у створення вартості в масштабах економіки в цілому. Додана вартість як внесок кожного окремого виробника розглядається в СНР стосовно виробника, а не продукту. Визначається як різниця повної вартості та проміжного споживання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

41. Поняття доданої вартості, методи їх обчислення.

 

Додана вартість — різниця між вартістю вироблених товарів та послуг і вартістю матеріальних витрат на виробництво й реалізацію продукції.

З 1993 р. діє третя модифікація міжнародної стандартної системи національних рахунків, побудована на останніх досягненнях теорії і практики національного рахівництва в окремих країнах*1. При розробці цієї системи були визначені межі «економічного виробництва», тобто сфери виробництва валового внутрішнього продукту, які охоплюють виробництво практично всіх товарів і послуг, за винятком ведення домашнього господарства (приготування їжі, прибирання житла, виховання дітей і т. п.) безпосередньо членами сім’ї. До виробництва включена також діяльність з економічного захисту довкілля.

*1: {Стандартна СНР, розроблена Статистичною комісією ООН, застосовувалась з 1953 р. У 1968 р. була введена нова модель міжнародного стандарту СНР, яка проіснувала до 1993 р. і включала такі основні рахунки: зведені рахунки; рахунки виробництва; споживання та використання капіталу; рахунки доходів і витрат; рахунки фінансування капітальних затрат.}

В основу СНР покладено концепцію господарського кругообігу, яку побудовано на таких принципах:

1) продуктивною є будь-яка праця, отже, до сукупного суспільного продукту належать як речові блага й матеріальні послуги, так і нематеріальні послуги;

2) виробництво, розподіл, обмін і споживання розглядаються як взаємозв’язані сторони єдиного процесу відтворення;

3) органічне поєднання обліку взаємопов’язаних товарно-виробничих, споживчо-розподільчих та дохідно-фінансових операцій;

4) грошові витрати і доходи в економіці еквівалентні, тобто сума грошових витрат дорівнює сумі доходів.

СНР також базується на принципі подвійного запису, в якому позначається, що кожна операція має платника та одержувача і показується в реальному (ресурсному) та фінансовому аспектах.

Головна мета системи національних рахунків — це інформаційне забезпечення комплексного аналізу процесу створення та використання різних форм сукупного продукту. Ця система дає можливість зіставити економічні показники різних країн, а також усуває труднощі при прийнятті господарських і політичних рішень на міжнародному і національному рівнях. СНР — це узгоджена система збирання, обліку основних потоків статистичної інформації на рівні макроекономічних показників. Такою системою нині користується понад 100 країн — членів ООН.

З початку 90-х років у постсоціалістичних країнах, у т. ч. в Україні, здійснюється перехід від так званої системи балансу народного господарства (БНГ)*2, яка була запроваджена у 20-х роках XX ст., до міжнародної системи національних рахунків. Даний перехід відкриває нові можливості для аналізу фактичного стану нашої економіки, оскільки дає змогу робити зіставлення основних макроекономічних національних показників з міжнародними. Проте впровадження СНР в Україні — досить тривалий процес. Значною мірою він пов’язаний не тільки з узагальненням статистичної інформації (рахівництвом), а й з формуванням реальних (економічно дійових) ринкових структур у вітчизняній економіці.

*2: {Система БНГ мала істотні обмеження при аналізі процесів суспільного відтворення, основними з яких були:

( недооцінка ролі та особливостей нематеріальної сфери в суспільному відтворенні;

( наявність подвійного рахунку (включення проміжного продукту до суспільного продукту);

( неврахування впливу на відтворювальні процеси таких видів діяльності, як фінансово-кредитна, рух доходів тощо.}