Економiчний аналiз

1 .Описати погляди  вчених щодо змісту, предмету  і об’єктів економічного аналізу.

Економічний аналіз як наука представляє собою систему  спеціальних знань, яка пов’язана:

а) із дослідженням економічних процесів в їх взаємозв’язку, що складаються під дією

об’єктивних економічних законів і суто суб’єктивних факторів;

б) із науковим обґрунтуванням бізнес-планів, з об’єктивною  оцінкою їх виконання;

в) із виявленням позитивних і негативних факторів та кількісним вимірюванням їх дії;

г) із розкриттям тенденцій і пропорцій господарського розвитку, з визначенням

невикористаних  внутрішньогосподарських резервів;

д) з узагальненням  передового досвіду, з прийняттям оптимальних  управлінських рішень.

Визначення  предмета економічного аналізу у  працях вчених

Джерело	Визначення
М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбатюк і  ін.	Предметом економічного аналізу є діяльність підприємств  і їх підрозділів, а  також інших господарських формувань, спрямо- вана на досягнення максимальних результатів за мінімальних витрат
М.І. Баканов, А.Д. Шеремет	Під предметом  економічного аналізу розуміють  господарські процеси підприємства, об'єднань, асоціацій, соціально-економіч- на ефективність та фінансові результати їх діяльності, які форму- ються під впливом  об'єктивних та суб'єктивних факторів, і отри- мують відображення через систему економічної інформації
Яцків М.І.	Предметом економічного аналізу є господарська діяльність під- приємств, їх виробничих підрозділів, колективів, відображення у системі показників планування, договорів, обліку, звітності, та інших  джерел інформації, яка вивчається для знаходження резервів підвищення ефективності
Є.В. Мних, І.Д. Ференц	Під предметом  економічного аналізу необхідно  розуміти реаль- ну господарську діяльність, яка характеризується сукупністю економічних відносин у зв'язку з виробничо-фінансовими ре- сурсами, навколишнім  природнім середовищем та соціально- політичною  атмосферою і знаходить своє вираження  через сис- тему економічної  інформації.

У загальному випадку, предмет і об'єкт економічного аналізу, за тлу-

мачним словником, – це те, що має якісь властивості, на що скеровується

певна діяльність

Трактування вченими  об'єктів, через які розкривається  предмет

економічного  аналізу

Автор	Зміст
Є.В. Мних, І.Д. Ференс	а) виробнича, маркетингова, фінансова, комерційна та інша діяльність; б) ресурси всіх видів діяльності; в) організація виробництва і праці; г) виробничі та управлінські структури; д) форми господарювання та їх властивості
М.І. Яцків	а) виробнича, постачальницька  і збутова діяльність; б) забезпеченість основними фондами. Оборотними засобами й ефективність їх використання та ін
М.І. Баканов, А.Д. Шеремет	Господарські  процеси підприємства і кінцеві  результати їх діяльності у динаміці і статиці

Наведене вище дає можливість зробити наступне визначення: об'єкт

економічного  аналізу – це господарський засіб, процес чи управлінські рішен-

ня, які підлягають дослідженню через оцінні показники  з метою визначення

їх стану, виявлення  факторів впливу та резервів підвищення ефективності

для функціонування підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Охарактеризувати функції  економічного аналізу та описати  його завдання.

Основними завданнями економічного аналізу є:

• об’єктивна оцінка роботи підприємства і його підрозділів через порівняння результатів з витратами;
• виявлення впливу відповідних факторів на показники, які аналізуються, і вивчення причинних зв’язків;
• пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва;
• опрацювання конкретних заходів щодо використання виявлених резервів та здійснення контролю за їх виконанням;
• узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень.

Ці основні завдання економічного аналізу забезпечують за їх комплексного вирішення досягнення кінцевих результатів — виконання планів, поліпшення й удосконалення економічної роботи і відповідно дальшого розвитку підприємств.

Проте ними не вичерпується весь склад завдань аналізу. Можна  назвати ще й такі:

• оцінка реальності, напруженості та оптимальності планів і обґрунтованості норм споживання ресурсів;
• виявлення забезпеченості підприємства матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами;
• оцінка дійовості поточного контролю на всіх виробничих дільницях;
• вивчення новацій і сприяння їхньому поширенню;
• дослідження конкурентоспроможності свого підприємства і кон’юнктури ринку.
• Економічний аналіз виконує важливі і різноманітні функції. Основними з них є такі:
• – науково-дослідницька – виявлення закономірностей і тенденцій економічних явищ та процесів на основі глибокого вивчення дії та впливу економічних законів;
• – інформаційно-аналітична – збирання та обробка необхідних даних, оцінка їх достовірності, зведення, групування та виконання інших розрахунків, необхідних для оцінки і прийняття управлінських рішень;
• – оцінююча – характеристика, узагальнення результатів господарювання та формулювання висновків про їх досягнутий рівень;
• – планова – обґрунтування поточних і стратегічних планів економічного розвитку;
• – контролююча – контроль за виконанням планів і управлінських рішень, реалізацією заходів з раціонального використання ресурсів, поліпшення економічних результатів тощо;
• – пошукова – виявлення резервів підвищення ефективності господарювання;
• – мобілізуюча (конструктивна) – розробка заходів щодо використання виявлених резервів;
• – інноваційна – сприяння впровадженню передових досягнень науково-технічного прогресу, сучасних технологій, інформаційно-комп'ютерних систем тощо;
• – пропагандистська – обнародування та розповсюдження інформації про передовий досвід господарювання, нові методики аналізу, сучасні технології та інновації тощо.

 

3. Охарактеризувати  основні категорії економічного  аналізу.

понятійний  апарат економічного аналізу включає  специфічні (що несуть головне змістове навантаження) категорії - ресурси, фактори, причини, резерви виробництва.

Фактори - це рушійні  сили розвитку процесів і явищ, які відбуваються на підприємстві. 
Причини - умови здійснення окремих явищ, які більш глибоко, ніж фактори, розкривають зміни рівня ресурсів і їхнього складу, а також показників роботи; вони деталізують вплив факторів. 
Резерви - це невикористані можливості підвищення ефективності виробництва за рахунок поліпшення використання ресурсів унаслідок запровадження певних заходів. Пошук резервів потребує впровадження досягнень науково-технічного прогресу, наукової організації праці, організаційно-технічних заходів, активного роздержавлення і приватизації, забезпечення конкурентоспроможності колективів і підприємств.

Схема класифікації факторів економічного аналізу

За економічним  змістом Виробничо-економічні та соціально-економічні

За мірою впливу на результати роботи  Основні і другорядні

За рівнем залучення  резервів  Інтенсивні та екстенсивні

За внутрішнім змістом  Кількісні і якісні

За часом  дії  Постійні і тимчасові

За рівнем деталізації   Прості і складні

За рівнем охоплення   Загальні і специфічні

За порядком дії  Першого, другого і n-го порядку

За характером дії  Об’єктивні та суб’єктивні

За способом визначення впливу  Прямі і розрахункові

За об’єктами  маркетингового середовища  Демографічні, економічні,

об’єктами маркетингового середовища  Демографічні, економічні,

природні, науково-технічні, політичні, культурного порядку 

Класифікація  резерві підвищення ефективності виробництва

1. За місцем  утворення: внутрішньо-виробничі,  галузеві, регіональні,

національні;

2. За простими  моментами процесів праці: поліпшення використання

трудових ресурсів; засобів праці; предметів праці.

3.За способами  виявлення: явні (негативні відхилення  і втрати

відображені в  звітності); приховані (виявлені через  порівняння з іншими

об’єктами).

4.За напрямами мобілізації на базі вдосконалення: - якості продукції на

стадії її проектування і виготовлення; - підготовки виробництва; -

техніки виробництва; - технології виробництва; - організації  виробництва

і праці; - організації  управління; - економічного стимулювання.

5. За строками  використання: поточні, перспективні.

 

 

 

 

 

 

4. Описати погляди  вчених щодо методу економічного  аналізу та його особливостей.

Під методом економічного аналізу розуміють  науково обґрунтовану систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що дають змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення і базуються на діалектичному методі пізнання. Особливості діалектичного методу полягають у тому, що всі явища, котрі досліджуються, розглядаються в їх взаємозв’язку та русі, зміні та розвитку, при цьому розвиток розуміють як боротьбу протилежностей на засаді об’єктивних законів реальної дійсності.

 

Ме́тод економі́чного  ана́лізу — це науковий спосіб вивчення, становлення та розвитку господарських явищ і процесів. Він є сукупністю прийомів й способів дослідження господарської діяльності будь-якого економічного об'єкта шляхом виявлення та визначення взаємозв'язку і змін його параметрів, кількісного та якісного вимірювання впливу окремих факторів й їх сукупності на ці зміни.

[ред.] Класифікація методів економічного аналізу

Залежно від  способу пізнання економічних систем, вони поділяються на три групи:

1. загальнонаукові;
2. економіко-логічні;
3. економіко-математичні.

Загальнонаукові методи:

1. Методи теорії пізнання (аналіз, синтез, індукція, дедукція).
2. Евристичні методи (Метод «мозкового штурму», анкетування, морфологічний метод, метод семикратного пошуку, Метод асоціацій та аналогій.)

Економіко-логічні  методи

1. Методи детермінованого факторного аналізу (методи елімінування, логарифмічний метод, інтегральний метод)
2. Методи загального аналізу (методи порівняння і групування, методи середніх величин та індексів, методи балансового зв'язку, графічні методи, методи комплексної оцінки).

Економіко-математичні  методи (Методи економічної кібернетики, Методи дослідження операцій, економетричні методи, методи математичного програмування, Методи кореляційно-регресійного зв'язку).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Описати різні  точки зору щодо класифікації  технічних прийомів економічного  аналізу.

Найважливішим елементом методики економічного аналізу  є технічні прийоми та способи аналізу, які можна назвати інструментарієм аналізу.

Усі прийоми  економічного аналізу можна поділити на дві групи: якісні та кількісні.

До якісних (абстрактно-логічних) прийомів дослідження відносять: аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, порівняння, евристичні прийоми.

Кількісні прийоми дослідження дають числову характеристику економічних явищ і поділяються на описові та аналітичні.

Описові прийоми дослідження дають можливість визначити розміри, масштаби, тенденції, динаміку розвитку економічних процесів, визначають стан та структуру економічних явищ, певну числову характеристику окремих напрямків діяльності підприємства. До них належать середні та відносні величини, ряди динаміки, графічний прийом, структурні та типологічні групування.

Аналітичні прийоми уможливлюють не тільки визначення певних значень показників, що характеризують економічні процеси, а й дослідження причинно-наслідкових залежностей між явищами, силу впливу окремих факторів на предмет дослідження. У свою чергу, аналітичні прийоми поділяються на прийоми, за допомогою яких вивчаються функціональні (детерміновані) залежності, і прийоми, що використовуються для дослідження стохастичних взаємозв’язків. До перших відносять ланцюгові підстановки, спосіб абсолютних та відносних різниць, індексний спосіб, інтегральний, пропорційного ділення, частковoї участі, балансовий прийом. Щодо засобів стохастичного факторного аналізу, то найбільшого поширення набули аналітичні групування, кореляційно-регресійний метод, дисперсійний аналіз, компонентний аналіз. В окрему групу можна виділити прийоми, що дають змогу оптимізувати певні економічні явища: лінійне програмування, теорія масового обслуговування, теорія ігор та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Дайте визначення  елімінування та його технічних  прийомів.

Елімінування - означає усунення, виключення впливу всіх, крім одного, факторів на величину результативного показника. Цей прийом виходить з умовного визнання того, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни; потім змінюються два; потім три і т.д. за незмінних інших. Це дає змогу визначити вплив кожного фактора на величину досліджуваного показника окремо.

В аналітичній  практиці широко застосовуються такі прийоми елімінування:

o спосіб ланцюгових  підстановок;

o спосіб абсолютних  різниць;

o спосіб відносних  різниць;

o індексний спосіб.

Спосіб ланцюгових підстановок. Він є найуніверсальнішим і використовується для розрахунку впливу факторів в усіх типах факторних  моделей. Цей спосіб полягає у  визначенні впливу окремих факторів на зміну величини результативного  показника з допомогою поступової заміни базисної величини кожного факторного показника у факторній моделі на фактичну величину у звітному періоді. З цією метою визначають низку умовних величин результативного показника, які враховують зміну одного, потім двох, трьох факторів, припускаючи, що інші фактори є незмінними. Порівняння величини результативного показника до та після заміни рівня того чи того показника нейтралізує (елімінує) вплив усіх інших факторів, крім одного, та уможливлює визначення впливу останнього на приріст результативного показника. При цьому передовсім підлягають заміні кількісні параметри, далі - структурні, в останню чергу - якісні. Якщо у формулі міститься багато кількісних, структурних або якісних показників, послідовність заміни залежить від оцінки того, які з них є основними, а які похідними, які первинні, а які - вторинні.