Отчет по практике в компанія «Галатея -Тур»

      Що  стосується споживачів послуг туристичного підприємства, то проведемо їх дослідження виходячи з тенденцій розвитку ринку туристичних послуг в сегменті виїзного туризму.

      Виїзний турпотік у 2010 р становив 17,2 млн. осіб та порівняно з 2009 р. збільшився на 12 % або на 1,8 млн. осіб.

      Виїзний турпотік збільшився за рахунок поїздок з метою приватних подорожей та службових поїздок. Службові поїздки зросли на 3 % за рахунок збільшення кількості виїжджаючих українських туристів до: Німеччини (на 11 % або на 5,3 тис. осіб), Росії (на 45 % або 54,7 тис. осіб), Словаччини (на 46 % або на 11 тис. осіб), Туреччини (на 2 % або на 0,8 тис. осіб) та Угорщини (на 16 % або на 6,6 тис. осіб).

      В приватних поїздках спостерігається  зростання на 15 % за рахунок кількості  виїжджаючих українських туристів до: Білорусії (на 14 % або 128 тис. осіб), Польщі (на 42 % або 1,1 млн. осіб), Росії (на 6 % або на 278,3 тис. осіб), Єгипту (у 2,5 рази або на 30 тис. осіб), Угорщини (на 11 % або на 176,1 тис. осіб), ОАЕ (у 2,5 рази або на 13,7 тис. осіб), Туреччини (72 % або на 41,3 тис. осіб) та Німеччини (у 3 рази або на 198,7 тис. осіб).

      Рис. 4.2. Основні характеристики виїзного туристичного потоку

      * Джерело: Державна служба туризму і курортів (за даними Адміністрації Держприкордонслужби України)

      Організовані  поїздки зменшились на ↓10 % за рахунок  зменшення кількості виїжджаючих українських туристів до: Білорусії (на ↓62 % або на ↓29,6 тис осіб), Польщі (на ↓24 % або ↓26,6 тис. осіб), Німеччини (на ↓22 % або на ↓10,7 тис. осіб), Росії (на ↓27 % або на ↓53,7 тис. осіб) та Туреччини (на ↓7 % або на ↓23,3 тис. осіб).

      Таким чином, за результатами аналізу мажемо зробити висновки про те, що в  цілому обсяг туристичного потоку в  останні роки має тенденцію до скорочення. Це вимагає від туроператора «Галатея-Тур» пошуку нових додаткових засобів стимулювання попиту на туристні путівки.

      Зростання виїзного турпотоку з країн ЄС відбулося в основному за рахунок  збільшення кількості виїжджаючих  українських туристів до: Польщі (на 35 % або на 1 млн. осіб), Німеччини (у 2 рази або на 193,3 тис. осіб), Італії (на 13 % або на 13,1 тис. осіб), Греції (на 61 % або на 24 тис. осіб), Угорщини (на 12 % або на 186,7 тис. осіб). Зростання виїзного турпотоку з країн СНД відбулося в основному за рахунок збільшення кількості виїжджаючих українських туристів до: Грузії (на 32 % або на 7,7 тис. осіб), Білорусії (на 9 % або на 98,8 тис. осіб), Казахстану (на 63 % або на 1,9 тис. осіб), Росії (на 5 % або на 251,9 тис. осіб) та Туркменистану (на 42 % або на 2,8 тис. осіб).

      Рис. 4.3. Основні характеристики виїзного туристичного потоку

      * Джерело: Державна служба туризму і курортів (за даними Адміністрації Держприкордонслужби України)

      Серед особливостей попиту на послуги турфірми слід відмітити наступні:

      Відносно  статична еластичність попиту – незначні коливання цін (10-20%) не призводять до суттєвих змін у коливаннях попиту;

      Пов'язаність попиту – попит на туристичні продукти турфірми призводить до зростання попиту на іншу продукцію туристичної галузі.

    В діяльності турфірми в процесі опитування його керівництва та дослідження  його ринку було виділено вплив наступних факторів (табл.4.2):

Таблиця 4.2

Попередня таблиця внутрішніх факторів розвитку ПП «Галатея -Тур»

(на основі  експертного опитування керівника  маркетингового відділу)

    Проводячи опитування керівництва турфірми, зокрема  його комерційного та фінансового директора, було отримано певну аналітичну експертну інформацію стосовно рівня впливу кожного фактора на діяльність турфірми.

Таблиця 4.3

Підсумкова  таблиця внутрішніх та зовнішніх  факторів

     По  кожному фактору наведено обгрунтування  того, як він впливає на діяльність турфірми та сильною чи слабкою стороною діяльності є відповідний фактор. Результати аналізу зводяться до підсумкової таблиці факторів внутрішнього середовища (табл.4.4).

      Тепер розглянемо особливості взаємодії  туристичного оператора з контактними  аудиторіями.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

5. Напрямки  удосконалення роботи

      Оптимізація стратегії виходу досліджуваного підприємства на зовнішній ринок передбачає вибір відповідних оптимальних параметрів діяльності, окрема оптимального портфелю послуг та встановлення оптимальних цін на окремі туристичні позиції. Зважаючи на особливості формування попиту на зовнішньому ринку насосної продукції, підприємству слід враховувати технологічні якості та характеристики товарів, які планується експортувати. Таким чином, на підставі проведеного аналізу було визначено, що процес оптимізації стратегії виходу на зовнішній ринок для  „Київський супутник” буде полягати у оптимізації двох її складових – продуктової та цінової. Основними напрямками оптимізації стратегії виходу будуть три групи – оптимізація портфелю послуг, оптимізація стратегічних зон господарювання, економічні заходи.

      Оптимізація портфелю послуг

        Формування портфелю послуг та гнучкої системи ціноутворення  «Київський супутник» є складовою загальної стратегії розвитку досліджуваного підприємства. Дана складова стратегії виходу на зовнішній ринок є надзвичайно важливою, оскільки визначає перспективи формування політики туристичних послуг підприємства в майбутньому. А від цього залежить успіх діяльності підприємства та маркетингова і економічна її ефективність.

      Формування  портфелю послуг  «Галатея -Тур» можна сформувати за допомогою концепції «послідовних стратегій» як інструменту забезпечення успіху в перебудові підприємства з метою досягнення ним потрібного рівня конкурентоспроможності. Головну роль у цьому процесі відіграють продуктово-туристичні стратегії або стратегії, що розроблюються щодо окремих напрямків туристичної діяльності, оскільки лише за їхній рахунок підприємство може здійснювати свій відтворювальний процес, замикаючи цикл обігу грошей в разі успішної реалізації продуктово-туристичних стратегій, тобто продаючи продукцію у запланованих обсягах. Треба мати на увазі, що для споживача не існує незамінних товарів, послуг, підприємств, продавців, тощо, — найважливішим для нього є власні потреби, цінності, бажання, реальність того, в який спосіб товар чи послуга зможуть зробити для нього щось таке, на що він сподівається.

      Для  фірми, у свою чергу, цільовим орієнтиром є можливість продовження власного бізнесу у довгостроковій перспективі.

      При формуванні стратегії розвитку програми виходу  «Галатея -Тур» на зовнішній ринок туристичних послуг визначення бізнесу або напрямків діяльності — це важливий елемент стратегічного управління, оскільки вже на перших етапах його формування доцільно усвідомити, що є об’єктом управління — спеціалізована, однорідна за напрямком діяльності або диверсифікована, багатопрофільна товарна спеціалізація підприємства. До першої групи ми віднесемо монопродуктові орієнтації розвитку ассортименту послуг. До другої групи віднесемо поліпродуктові орієнтації, що базуються на формуванні та реалізації різних за призначенням та майже не пов’язаних між собою туристичних послуг.

      Таким чином, при формуванні портфелю послуг  фірми специфічним для даного підприємства є вибір монопродуктової орієнтації. В цілому орієнтовний прогнозний (планово-стратегічний) номенклатурний  набір програми виходу на зовнішній ринок туристичних послуг підприємства на 2011 рр. можна представити у вигляді рис. 5.1.

      На  рис. 5.1. відображено оптимальну структуру  портфелю послуг досліджуваного підприємства. Оптимізацію портфелю послуг  проведено  за критерієм максимізації рівня  націнки, що дасть можливість підприємству за рахунок реалізації найбільш ходових туристичних напрямків отримувати максимальну доходніс ть. 

Рис. 3.1. Оптимальна структура портфелю послуг  та їх реалізації «Галатея -Тур»   (виходячи з маркетингового підходу)  

      Окремою проблемою є визначення рівня спеціалізації та диференціації послуг, що пропонується до формування та реалізації. Існує так званий споживчо-орієнтований та виробничо-орієнтований підхід до характеристики послуг, що надаються.

      Згідно  із споживчо-орієнтованим підходом, продукт  або послуга — це фізичний вияв їхньої здатності задовольняти особливу потребу певної групи споживачів. На практиці існує досить широкий спектр засобів обслуговування наявних специфічних потреб, і «Галатея -Тур» має визначити своє місце в усьому процесі, враховуючи наявні можливості. Споживчо-орієнтований підхід допомагає підприємству з достатнім рівнем гарантії вчасно передбачати та реагувати на зміни в попиті, розробляючи відповідні товарні стратегії. В реалізації цього підходу провідну роль відіграє маркетинг.