Організація гірськолижного зимового відпочинку в австрії

3.6. Економічне обґрунтування  туру

    На ціноутворення впливає характер попиту, розвиненість ринку туристичних послуг, місце туристичної фірми на ньому та оцінка конкурентного середовища, обрана маркетингова стратегія тощо. Ціна туру відтворює економічний бік діяльності суб'єкта господарювання і відбиває його комерційну політику на ринку туристичних послуг. Ціна туру коливається в межах від собівартості до продажної ринкової ціни. Ці коливання відбивають попит на даний турпродукт. Коливання попиту мають часовий (літній, зимовий періоди, міжсезоння), видовий (на окремі види туризму) та територіальний (на певні регіони) зрізи. Ціна туру залежить від класу обслуговування, терміну та сезону подорожі, її виду та форми. На неї впливає кон'юнктура ринку та характер обраної маркетингової стратегії (реклама, канали реалізації тощо).

   Приведено калькуляцію та розрахунок собівартості і ринкової ціни туру в таблиці.

      Вартість програми розраховується кожного разу індивідуально, виходячи з періоду перебування, наявності вільних кімнат і переваг мандрівника, оскільки в готелях, що пропонуються туристам кожна кімната має свою ціну. Розрахуємо середні витрати. (Додаток 2)

В розрахунку на 1 туриста виходить 758 € або ~ 8300.1грн.

    Адаптація даного тур продукту до змін ринку можуть виражатися у зміні вартості продукту ( наприклад включення до вартості туру авіа переліт, вибір іншого готелю, екскурсій, розваг), та в зміні іміджу продукту шляхом впливання рекламної кампанії .

Висновки

       Таким чином, з даної курсової роботи можна зробити наступні висновки: саме в Австрійських Альпах з'явилися перші гірськолижні курорти, перші лижні школи й навіть популярний стиль катання карвінг. У Ст. Антоні, в 1901 році був відкритий перший у Європі альпійський лижний клуб. Тут немає таких висот, як у Швейцарії або Франції, але при цьому чудова підготовка схилів, сучасні підйомники, відмінні лижні школи й численні можливості для відпочинку apres-ski.

     Першою з гірськолижних держав Австрія навчилася вишиковувати складні системи підйомників так, щоб гірські гряди з'єднували, а не роз'єднували сусідні долини.

      Саме на її карті вперше з'явилися великі лижні регіони, що включають у себе кілька курортів, колись ніяк між собою не зв'язаних. Для гостей у цьому полягає велика зручність: намітивши як мета подорожі який-небудь курорт, можна освоїти багато кілометрів нових і незнайомих трас.

     Методика дослідження популярності гірськолижних курортів становлять статистичні дані по кількості туристів, які відвідують цю країни саме заради гірськолижного туризму.

      Основними регіонами іноземного туризму в Австрії є федеральні землі Тіроль, Зальцбург й Карінтія. На частку зимового туризму (грудень-лютий) доводиться 30% туристських потоків.

        Австрія вже давно зробила ставку на розвиток туризму й дуже в цьому превстигла. Останні дані свідчать про те, що Австрія приймає щорічно більше 19 млн. іноземних туристів, тобто більше, ніж 2 туриста на кожного жителя. Тіроль, Зальцбур, Штірія - у кожній провінції Австрії туризм розвинений по першому класу.

      В 2008 році інкамінговий туризм із Росії, України й інших країн СНД в Австрію досяг високої оцінки. Торік в Австрії було зафіксовано 161.817 прибуттів і 709.254 ночівель із цих країн. У порівнянні з 2007 роком прибуття 2008 виросли на 9,5%, а ночівлі на 11%. У цілому ночівлі й прибуття з 2000 року збільшилися на 60%. По самих скромних оцінках турфірм, українських туристів, що відвідали Австрію в новорічний сезон 2007 - 2008, стало на 25% більше.

      Кататися в Австрії на гірських лижах можна майже скрізь, адже гірський ландшафт австрійських Альп створює найкращі передумови для повноцінного зимового відпочинку на будь-який смак. Мережа гірськолижних курортів розкинулася по всій території Альп.

       Практично всі гірськолижні курорти оснащені сніжними пушками, тому катання гарантоване тут у будь-яку погоду. Тут дуже ретельно доглядають за трасами спусків, регулярно виробляється профілактика підйомників, рятувальні служби є на всіх курортах. Тому катання в Австрії - комфортне й безпечне.

     Австрія - країна в центральній частині Європи, затишно розташована в Альпах, тут вас чекають гірськолижні й термальні курорти, гарні міста й мальовничі озера. У міжгорних западинах розташовані численні ріки й озера. Завдяки великій висоті над рівнем моря в країні створився специфічний клімат - тут дуже чисте повітря, в озерах - чиста вода, а також безліч засніжених схилів і льодовиків, катання на які триває цілий рік.

       Альберг, Тіроль, Зальцбург, Карінтія, Штірія - у всіх цих австрійських землях є курорти на будь-який смак: від вишуканих і престижних до молодіжно-спортивних, від популярних в усьому світі до незвіданих, від багатолюдних до відокремлених. Але й загальне в них є: це клімат австрійських високогірних районів, начебто спеціально задуманий для катання на лижах, і дивна краса природи в цій країні.

        Туризм в Австрії - прибуткова галузь, тому її розвиток повинен регулюватися державою. У зв'язку з необхідністю розвитку туризму уряд Австрії виділяє значні кошти з бюджету для формування й просування регіонального туристського продукту.

      Ефективний розвиток туризму Австрії дозволить значно збільшити потік туристів і приплив фінансових надходжень в економіку країни, а також забезпечить, з одному боку, ріст податкових відрахувань у бюджет, а з іншого боку, з огляду на вплив туризму на всі сторони життя суспільства, - розвиток суміжних галузей економіки й підвищення зайнятості населення.

      Пріоритетним напрямком політики Австрії в області туризму повинні статі розвиток екологічного, історико-культурного й гірськолижного туризму, тому що саме ці види туризму приносять вагому частку йз всіх видів туризму.

      Австрія входить у Шенгенську зону. Громадяни України при перетинанні границі повинні оформити візу в Консульському відділі посольства Австрії в Києві. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаних джерел:

1.Закон України  “Про Туризм” вiд 18.11.2003 № 1282-IV. 
2. Указ Президента України «Про основні напрями розвитку туризму до 2010 року». -К.- 1999- 89с. 
3. Азар В. Туризм - еще один феномен XX века // Туризм: практика, проблемы, перспективы. –2002. –№5. 
4. Акулич И.Л. Внутренняя и внешняя среда маркетинга. - Минск, 1996. – 146 c. 
5. Аналіз роботи суб’єктів туристичної діяльності України за 2002 рік (за даними форми .№ 1-ТУР).// Матеріали серверу Державної туристичної адміністрації - http://www.tourism.gov.ua/ 
6. Аналіз роботи суб’єктів туристичної діяльності України за 2003 рік (за даними форми .№ 1-ТУР).// Матеріали серверу Державної туристичної адміністрації - http://www.tourism.gov.ua/ 
7. Ананьев М. Международный туризм и его развитие после второй мировой войны - М., 1996. – 348 с. 
8. Багиев Г. Л., Аренков И. А. Основы маркетинговых исследований. - СПб: СПбУЭФ,1996. – 288 с. 
9. Бланк И.А. Менеджмент в туризме. - К : Украинско-Финский институт менеджмента и бизнеса, 1997.- 408 с. 
10. Бронирование в Интернете: миф или реальность?// Турбизнес. – 2001. № 3 март. – С. 37-38. 
11. Гуляев В.Г. Организация туристкой деятельности. – М.: Нолидж, 1996. - С.120-143. 
12. Дурович А.П., Копанев А.С. Маркетинг в туризме. - М.: Экономпресс,1998. – 424 с. 
13. Егоров А. Ю. Комплексный анализ в системе маркетинговой деятельности. - М., 1994. – 136 с. 
14. Еферин В.П., Мотин В.В. Оценка конкурентоспособности при маркетинговых исследованиях. - М., 1993. – 178 с. 
15. Жан-Жак Ланбен. Стратегический маркетинг. - С-Петербург: Наука, 1996. – 428 с. 
16. Зорин И.В. Менеджмент персонала. Планирование карьеры в туризме. Учебник. - М., РМАТ, 1997. – 198 с. 
17. Зорина Г.И., Ильина Е.Н., Мошняга Е.В. и др. Основы туристской деятельности. - М.: Советский спорт, 2002. – 328 с. 
18. Исмаев Д.К. Основы стратегии и планирования маркетинга в иностранном туризме. - М, 1994. – 136 с. 
19. Исмаев Д.К. Работа туристской фирмы по организации зарубежных поездок. - М.: Луч, 1996. -128 с. 
20. Карпова Г.А., Воронцова М.Г. Экономика современного туризма. - М.: Герда,1998. – 248 с.  
21. Кириллов А.Т., Волкова Л.А. Маркетинг в туризме. - С-Пб.:Изд-во С.-Петербургского университета, 1996. – 86 с. 
22. Котлер Ф. Маркетинг. Гостеприимство и туризм. – М., 1998. – 168 с. 
23. Матеріали серверу Державної туристичної адміністрації - http://www.tourism.gov.ua/ 
24. Менеджмент туризма: Учеб. для студентов./Авт. сост. И. В. Зорин. – М.: РМАТ, 1998. – 92 с. 
25. Немоляева М.Э. Маркетинг в иностранном туризме. - М.:1998. – 134 с. 
26. Папирян Г.А. Маркетинг в туризме, М.: Финансы и статистика, 1997.- 457с. 
27. Папирян Г.А. Международные экономические отношения: экономика туризма. - М., 1998 . – 124 с. 
28. Папирян Г.А. Экономика туризма. - М.: Финансы и статистика», 1998. – 86 с. 
29. Пирожник И.И. Международный туризм в мировом хозяйстве. - Мн. 1996. – 284 С. 
30. Практикум по проведению маркетинга. Как внедрять маркетинг на средних и малых предприятиях.//Проект ТАСИС по распространению технической информации. Издание Европейской Комиссии. –К.2001, 65 с. 
31. Пузакова Е.П., Честникова В.А. Международный туристический бизнес. – М., 1997. – 144 с. 
32. Розвиток системи маркетингу туристичних послуг: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Наталія Леонідівна Жукова; Донецький держ. ун-т економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського. — Донецьк, 2002. — 18 с.: рис. — укp. 
33. Сапрунова В.Б. Туризм: эволюция, структура, маркетинг. - М.: Ось-89,1997. – 46 с. 
34. Старостіна А.О., Зозульов О.В. Маркетинг: Навч. посіб. — 2-ге вид., переробл. і доп. — К.: Знання-Прес, 2003. — 326 с. 
35. Чеботарь Ю.М. Туристский бизнес. - М.: 1997.  Мир деловой книги 224 с.

36. Чудновский А.Д. Гостиничный и туристический бизнес.  М., 1998-178 с.  
37. Энциклопедия туризма: Справочник /Авт-сост. И.В.Зорин, В.А.Квартальнов. - М.: Финансы и статистика, 2001.- 248 с. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Додатки

Додаток 1

Схема маршруту.

Відень - Інсбрук - Голці  - Зеефельд - Китцбюель - Цель –ам –зєє  - Відень 
 
 
 
 

Додаток 2

Розрахунок  середніх витрат.