Методика планування нового туристичного бізнесу

Сам процес оцінки проектів складається із послідовно проведених досліджень. Зазвичай процес оцінки проекту обмежується трьома етапами:

1.                       Попередня експертиза

2.                       Незалежна експертиза, включаючи детальний аналіз підприємства

3.                       Прийняття рішень про фінансування

В результаті попередньої експертизи розраховується інтегральний показник ефективності пропозиції і на його основі приймається рішення про відмову від проекту чи продовження його розглядання. Коли інвестор вирішує далі розглядати проект , він має можливість перейти до наступного етапу – незалежної експертизи чи інвестиційного аналізу.

Для кожного з проектів проводиться декілька варіантів розрахунків з різними наборами вхідних даних, які враховують оптимістичний та песимістичний хід розвитку проекту. Відбір проектів здійснюється також на основі багатократної експертизної оцінки, але вже з вирішаючим голосом менеджерів та економістів, а не експертів. Критерії залежать від типу до якого проект належить. Проект по відкриттю санаторно-курортного закладу характеризується такими показниками:

-         наявність нових, конкурентоспроможних послуг та товарів;

-         екологічні критерії;

-         соціальні критерії;

-         кваліфікація персоналу;

-         технологічна реалізуємість;

-         норма прибутку, що перевищує середню для даної галузі;

-         наявність бізнес-плану високої якості, який визначає стратегію розвитку проекту.

Рішення щодо фінансування таких проектів здійснюється на основі професіональної научно-технічної експертизи, яка підтверджує реальність ідеї проекту і детального фінансово-економічного аналізу.

Підприємець повинен вміти якнайкріще розповісти про свій проект і обгрунтувати всі його розрахунки. При цьому підприємець повинен бути впевнений в собі, адже це відіграє дуже важливу роль, а іноді й вирішальну роль. Бізнес-план проекту – лише привід, хоча і вагомий, привернути увагу інвестора, це спосіб показати компетентність, вміння системно мислити. Інвестор повинен повірити, що перед ним людина, якій можна довіряти. А переконати в тому, що Ви надійна людина, і інвестора, і самого себе допоможе добре розрахований бізнес-план.

Важливим критерієм при презентації бізнес-плану є доступність і можливість легко зрозуміти основні положення проекту. Тому спеціальні терміни повинні бути лише в тому випадку, коли їх неможливо замінити більш зрозумілими аналогами. В цьому випадку до бізнес-плану повинен додаватися короткий термінологічний словник не більше ніж на 20-30 слів.

Для того щоб не було ніяких несподіваних ситуацій, підприємець повинен добре розрахувати і передбачити всі можливі ризики. Часто трапляється, що на не враховані в бізнес-плані ризики вказує інвестор, а це зменшує шанси підприємця на отриання інвестицій.

Доцільно використовувати при презентаціїї бізнес-плану різні моделі майбутнього товару, а якщо це послуга, то можно використати слайди, відеокасети або фотографії. Це дає інвестору можливість більш широко та детально зрозуміти якість послуг чи товарів, на виробництво та реалізацію яких він виділяє кошти.

Хороша ідея – це запорука успішного бізнесу, а головне – її грамотна подача та обгрунтування перед зацікавленними людьми і подальша реалізація ідеї повинна бути грамотною, тільки тоді ідея переросте в прибуток і доходи компанії.

Розділ 2. Розробка бізнес-плану нового санаторно-курортного підприємства “Цілюща криниця”

2.1.  Аналіз тенденцій розвитку ринку послуг та пропозицій санаторно-курортних закладів м. Києва та в регіональному сегменті

Сучасна індустрія гостинності є однією з самих високоприбуткових галузей у світовій економіці. Доходи, отримані від готельного (санаторно- курортного) господарства займають значну частину в бюджетах держав і складають до 10% валового національного продукту. Показники динаміки росту прибутковості готельного господарства  значно випереджають показники росту прибутковості інших галузей економіки. Взагалі за даними Всесвітньої туристичної організації, за останні 10 років доходи від туризму зростали щороку на 7,9% при щорічному середньому зростанні кількості туристських прибутків на 4,5%.

В регіональному сегменті на туристичній карті України виділяють сім регіонів, сприятливих для розвитку туризму та курортного господарства:

1.           Карпатський: Львівська, Закарпатська, Івано-франківська, Ченівецька області.

2.           Волинсько-Тернопільський: Волинська, Тернопільська, Хмельницька, Рівненська області

3.           Житомирсько-Вінницький: Житомирська, Вінницька області.

4.           Київський: Ченігівська, Київська, Черкаська, Кіровоградська області.

5.           Харківський: Сумська, Полтавська, Харківська, Луганська області.

6.           Дніпровсько-Донецький: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька області.

7.           Причорноморський: Одеська, Миколаївська, Херсонська області та Автономна республіка Крим.

Для того, щоб знати яку кількість курортних послуг висувати на ринок, потрібно обов’язково дослідити та проаналізувати рівень попиту та пропозиції на послуги санаторно-курортних закладів у всіх регіонах України.

Найбільша кількість санаторно-курортних ресурсів зосереджена в Кримському та Карпатському регіонах. Ці регіони користуються найбільшим попитом (таблиця 2.2.), так як мають один з найбагатіших природно- ресурсних потенціалів території України. Саме гірський та морський клімат виконують найкраще функцію лікування хворих людей. За 2003/2004 роки у даних регіонах перебувало на лікуванні та відпочинку в цілому  60,1% (Причорноморський регіон – 44,8% та Західний регіон – 15,3%). Можна зробити висновок, що саме ці регіони займають більшу частину ринку щодо надання санаторно-курортних послуг.

Значну долю ринку займає Дніпровсько-Донецький регіон і складає 20,4%,тобто майже чверть у напрямку надання послуг та пропозицій у сфері курортної галузі. За 2003/2004 роки було оздоровлено 419195 тис. осіб.

Таблиця 2.1. Основні показники діяльності санаторно-курортних і оздоровчих закладів у 2003/2004 році, за регіонами

За даними таблиці 2.2. Дніпровсько-Донецький регіон займає третє місце після Західного та Причорноморського регіонів на даному сегменті ринку. На цій території розташовано 888 закладів санаторно-курортного спрямування, тобто 27,2%. Це звісно пояснюється добре розвиненою інфраструкрурою у даній сфері.

Харківський регіон налічує 288 курортних закладів, тобто займає  8,9%. Житомирсько-Вінницький регіон займає найменшу позицію (лише 3%) щодо надання послуг курортної галузі.

Щодо Центрального регіону, то можна сказати, що на даному етапі цей регіон займає не найкращу позицію на ринку (4,9%). Це пов’язано з нерозвиненою інфраструктурою санаторно-курортної галузі Чернігівського та Кіровограського регіонів.

Взагалі, розвиток готельного та курортного господарства є стимулом розвитку інших секторів економіки (в тому числі транспорту, зв’язку, торгівлі та ін.), сприяє створенню значної кількості робочих місць, збільшення бази оподаткування і надходжень до бюджетів як міст і областей, так і України в цілому. За даними таблиці 2.2. м.Київ займає досить непогане місце у санаторно-курортній галузі, щодо надання належних послуг та пропозицій у цій сфері (2,1%). На сьогоднішній день Київ налічує 49 санаторно-курортних і оздоровчих закладів, що займає 1,5% ринку курортної галузі. Тому для Києва правомірним є вибір туризму та готельного госпадарства як пріоритетного напрямку розвитку народногосподарського комплексу. Крім цього, Київ має вигідне економіко-географічне розташування завдяки Дніпру – головній водній артерії міста. Через Київ проходять найважливіші залізничні, автомобільні магістралі та повітрянні траси країни, що є надзвичайно важливим для розвитку зовнішньоекономічних та культурних зв’язків міста.

Розташована на межі двох природно-кліматичних зон полісся та лісостепу, Київська область має достатній природо-ресурсний потенціал для розвитку. Крім того, відрізняється високою водозабезпеченістю, наявності земель для розвитку рекреаційного комплексу, організації відпочинку громадян, а головне – санаторно-курортного господарства. На території Київської області розташовано 129 курортних та оздоровчих закладів, що займає 4% в регіональному сегменті на ринку курортного господарства. За 2003/2004 роки у даній області оздоровилися 80847 тис. осіб., тобто 2,6% в цілому по Україні.

Київська область розташована в центральній частині України, рівномірно на правому та лівому берегах Дніпра. Клімат помірно континентальний, з м’якою зимою та неспекотним літом. Дана область має цінні курортологічні ресурси, що зумовило розвиток двох кліматичних курортів загальнодержавного значення: Пуща-Водиця (13,3 тис.місць) та Конча-Заспа (14,7 тис. місць), де мережа санаторно-курортних закладів представлена 46 об’єктами. Загальна місткість закладів курортного лікування складає близько 10,2 тис.місць, площа – 382 га. Кількість дитячих оздоровчих закладів, що розташовані у області становить 237, де можуть відпочивати понад 40 тис.дітей. Крім того, в області знаходяться такі кліматичні курорти як Ірпінь та Ворзель, що являється частиною великого лісного масиву західної частини Київської області.

Мережа закладів відпочинку (з урахуванням тих, що функціонують періодично) включає 40 будинків та пансіонатів, 30 оздоровчих таборів, 30 водно-спортивних і веслувальних баз, 13 спортивно-риболовських баз. Загальна місткість закладів відпочинку (без спортивних баз) становить 16 тис.місць (територія 798,3).

Аналіз тенденцій ринку послуг санаторно-курортних закладів проведемо на конкретній території Київської області – Пуща-Водиці, так як саме на цю територію претендує розробка нового бізнес-плану курортного закладу. Пуща-Водиця розташована на північно-західній частині м.Києва. Південним кордоном вважається Гостомельське шосе, східним – Мінське шосе, західній – дорога на село Мощун. Площа Пущі-Водиці 4 тис. гектарів. Ліс цієї місцевості переважно на 70% сосновий.

Клімат характеризується м’якістю, помірною вологою, відсутністю різких коливань температури, безвітреннісю та великою кількостью сонячних днів. Кліматичні умови курорту діють цілюще при хронічних заболіваннях серцево-судинної системи, органів дихання, функціональних порушень нервової системи, порушення обміну речовин та при інших заболіваннях.

Розвиток ринку курортних послуг на сьогоднішній день є інтенсивним і з кожним роком попит на такі послуги в місті зростає. Для туристів, що приїздять відпочивати або лікуватись створенні всі необхідні умови у Київської області:

-         санаторії різного спрямування лікування (психоневрологічний, туберкулезний, кардиоревматологічний, ендокринологічний та пульмонологічний);

-         клімат помірно-континентальний, а тому підходить майже всім людям з різними заболіваннями;

-         багато розважальних закладів (човникова станція, танцювальні майданчики, літні та зимні кінотеатри, зимова лижна станція, спортивні майдани);

-         мальовнича природа даної території (багато малих озер, парк культури та відпочинку, великий ставок, ліс);

-         різноманітні підприємства громадського харчування;

-         широка можливість представлення екскурсійних поїздок.

Статистика свідчить, що кожен четвертий громодянин України потребує відпочинку та можливо лікування у санаторно-курортних закладах різного спрямування. Крім того, на даному етапі розвитку туризму та готельного господарства значно покращалась інфраструктура курортних закладів м. Києва. Збільшилась кількість готельних підприємств та санаторіїв, де на сьогоднішній день покращилась якість обслуговування персоналу, збільшилось також число підприємств громадського харчування.

Розвиток туризму в цих регіонах зумовлюється наявністю багатих туристичних ресурсів: природно-рекреаційних та історико-культурних у поєднанні з соціально-економічними умовами. Для того, щоб проаналізувати пропозиціїї санаторно-курортних закладів в регіонах потрібно дослідити наявнісь курортних ресурсів на регіональному ринку в цілому та в кожному регіоні окремо.