Методика планування нового туристичного бізнесу

Курсова робота

на тему:

Методика планування нового туристичного бізнесу

План

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи розробки бізнес-планів та інвестиційних проектів

1.1.         Стратегічне планування на туристичних підприємствах

1.2.         Бізнес-план. Загальні поняття, зміст та структура

1.3.         Презентація бізнес-плану туристичного підприємства

Розділ 2. Розробка бізнес-плану нового санаторно-курортного підприємства “Цілюща криниця”

2.1.  Аналіз тенденцій розвитку ринку послуг та пропозицій санаторно-курортних закладів м. Києва та в регіональному сегменті

2.2.         Обгрунтування комерційної ідеї бізнес-плану нового санаторно-курортного комплексу

Розділ 3. Обгрунтування ринкової стратегії нового санаторно-курортного комплексу “Цілюща криниця”

3.1.         Обгрунтування базової стратегії конкуренції нового санаторно-курортного закладу

3.2.         План і сратегія маркетингу нового санаторно-курортного закладу.

Висновок

Список літератури

Вступ

В даний час в умовах переходу до ринкових відносин  на підприємствах і організаціях бурхливо протікає процес вдосконалення форм і методів роботи.

Складність сучасної економічної ситуації, відсутність чітких орієнтирів в розвитку підприємств і організацій, нестабільність фінансових і господарських відносин ставлять сьогоднішнього підприємця в залежність від ряду  тих, що важко піддаються  аналізу і  контролю чинників.  Складність ситуації в значній мірі посилюється  відсутністю досвіду ведення господарський-економічної діяльності  керівниками фірм і компаній в умовах ринкових відносин. Відмова від планових форм господарювання, централізованого  управління економікою, планового встановлення цін на продукцію і споживані ресурси  ставить  перед  сучасним  підприємцем  абсолютно незнайомий йому круг завдань, від якості рішення яких  в значній мірі  залежить фінансово-економічний  стан фірми, її конкурентоспроможність, можливість динамічного розвитку.  У круг цих завдань входять:  виробнича і цінова політика, маркетинг і збут, питання стратегічного управління і планування, фінансування і кредитування поточних витрат і капітальних проектів. Дана ситуація вимушує  керівника до пошуку цілісного методологічного апарату, здібного до комплексної оцінки економічної і фінансової ситуації підприємства, аналізу найбільш значущих чинників, що впливають на підсумкові показники діяльності фірми, вироблення 6на основі регулювання стратегії розвитку підприємства.

При всьому різноманітті  форм ринкового підприємництва існують ключові положення, вживані практично у всіх областях комерційної діяльності для різних підприємств і організацій, необхідних для того, щоб своєчасно підготуватися, усунути потенційні труднощі, небезпеки і тим самим зменшити ризик в досягненні поставлених цілей. Розробка стратегії і тактики виробничо-господарської діяльності фірми є найважливішим завданням для будь-якого бізнесу.

Успіх в звичайній ринковій торгівлі і у виході фірми з новим виглядом послуг на ринок, і навіть в організації вільної економічної зони неможливий без повного і ясного уявлення про перспективи підприємницької справи, без розробки надійних попередніх орієнтирів і реального плану дій. Що якнайповніше відповідає пред'явленим вимогам  і здібною до рішення широкого круга актуальних завдань є комплексна економічна модель  функціонування і розвитку підприємства, іменована бізнес-планом.

В цілях збільшення об'єму  прибули,  рентабельності своєї роботи підприємство  повинне постійно розробляти проекти,  які передбачають вкладення фінансових ресурсів  в створення нових технологій, організацію нових виробництв, реконструкцію виробничих платежів і устаткування для випуску конкурентоздатних товарів на внутрішньому і  зовнішньому ринках, будівництво філіалів і цехів, наближеним до джерел  сировини і ринку збуту. Кожний з цих проектів повинен бути заснований на бізнес-плані від ідеї до розрахунку конкретної суми прибули, яка буде отримана від його реалізації.

Найактивніше бізнес-план використовується при пошуку інвесторів: нових акціонерів, кредиторів, спонсорських вкладень і т.д.  Допомагає бізнес-план крупним підприємцям і фірмам, які збираються розширити справу, купивши пакет акцій існуючої фірми або  організувавши нову організаційно-виробничу структуру.

Таким чином, бізнес-план є програмою, яка  описує  економіко-організаційну сторону проекту, реалізація якого повинна принести прибуток  підприємству-інвесторові.

Одним з головних питань  є методика  складання бізнес-планів, необхідних для вирішення питань, пов'язаних з обгрунтуванням перспектив розвитку підприємств і організацій, можливості отримання банківських кредитів, здійснення структурної перебудови виробництва, створення умов для організації ефективнішої і рентабельнішої роботи. Бізнес-план дозволяє обкреслити круг проблем, з якими зіткнеться підприємець при реалізації своїх цілей в мінливому, невизначеному, конкурентному середовищі, сформувати і забезпечити шляхи вирішення цих проблем.

Розділ 1. Теоретичні основи розробки бізнес-планів та інвестиційних проектів

1.1.         Стратегічне планування на туристичних підприємствах

За сучасних умов господарювання бізнес-план практично є робочим інструментом, що використовується в усіх сферах підприємництва. Його бажано розробити у разі організації нової фірми; об’єднання існуючих підприємств і створення на базі цього інтегрованого організаційно-правового утворення; трансформації власності; започаткування зовнішньоекономічної діяльності.

Бізнес-план – ретельно підготовлений документ, котрий розкриває всі сторони будь-якого запроектованого комерційного заходу. Він дозволяє передбачати не лише всі заходи для реалізації нової ідеї, а й визначити необхідне фінансове забезпечення та можливість одержання доходу (прибутку). Практично його можна вважати формою експертної оцінки доцільності та ефективності здійснення нової підприємницької ідеї.

Для того щоб розкрити зміст бізнес-планування як процесу розробки бізнес-плану, требі взяти за необхідне з’ясування сутності планування взагалі.

У науково-практичній літературі немає єдиного підходу до  визначення такого поняття як – планування (від фр. -  planning).

Для формування уявлень про дане поняття приведемо деякі з них:

Планування - це обгрунтування і вибір цілей функціонування і розвитку фірми (системи) і засобів їх досягнення;

Планування - це процес, за допомогою якого система пристосовує свої ресурси до змін внутрішніх і зовнішніх умов;

Планування - це формування образу майбутнього, що спирається на певне розуміння реалій, і тому обов'язкова передумова втілення поставлених цілей, неодмінна умова позитивного просування в рішенні складних задач.

Об’єктивно планування – це форма вияву процесу планомірності. Остання, як відомо, зумовлена, передусім, еволюцією технологічного способу виробництва, в тому числі прогресом продуктивних сил і розвитком техніко-економічних відносин, органічно випливає зі структури виробництва. Досліджуючи еволюцію планування, можна стверджувати, що останнє в міру розвитку змішаної економіки і глобалізації ринків (передусім у загальноєвропейському масштабі) трансформується у стратегічну форму.

Стратегія – генеральна програма дій, що виявляє пріорітети проблем та ресурси для досягнення головної цілі. Стратегія формулює головні цілі і основні шляхи їх досягнення таким чином, що підприємство отримує єдине направлення дій. Виходячи із цього, стратегічне планування є тим засобом, за допомогою якого підприємство має реальну можливість підвищити свої шанси на успіх.

Основні принципи стратегічного планування:

1.      Принцип необхідності – повсюдне та обов’язкове використання плану у виконанні будь-якого виду трудової діяльності.

2.      Єдність планування – плані всіх єлементів системної організації (підрозділів чи окремих господарських одиниць) варто розглядати в тісній взаємозалежності: зміна одних планів (планових показників) спричиняє зміну інших.

3.      Безперервність планування. Пов’язана з необхідністю обліку в планах організації постійних змін у зовнішньому середовищі й одночасної розробки сукупності взаємопов’язанних довгострокових, середньострокових, річних та оперативних (на півріччя, квартал, місяць, декаду) планів. Коригування планів повинно: а) виходити зтого, що пріорітети і цінності організаціі можуть змінюватися в залежності від привалювання сприятливих внутрішніх можливостей чи наростання різноманітних зовнішніх загроз, і це обумовлює нагальну потребу збільшення чи зменшення запланованих показників; б) здійснюватися оперативніше стосовно моменту появи відповідних непередбаченних змін у зовнішньому чи внутрішньому середовищі організації. Ця принципова вимога випливає з необхідності уникаті награмадження маси непередбаченних обставин і відповідних проблем, які з часом можуть стати нерозв’язними для організації.

4.      Гнучкість планування – здатність підприємства передбачати альтернативні варіанти планів, що враховують різні сценарії розвитку факторів, які визначають ключові параметри зовнішнього і внутрішнього середовища. Висока якість планової роботи припускає, таким чином, складання поряд з основним варіантом плану двох інших: песимістичного та оптимістичного. Наявність заздалегідь підготовленних сценаріїв і варіантів планів свідчить про професіоналізм менеджерів організації, про їх мобільність і здатність до виживання навіть у несприятливих зовнішніх умовах.

5.      Принцип участі, що припускає залучення широкого кола працівників підприємства до процесу планування.

6.      Принцип точності – відповідність планів внутрішнім і зовнішнім факторам функціонування підприємства.

Суть планування виявляється в конкретизації цілей розвитку всій підприємства і кожного підрозділу (служби) окремо на встановлений період часу; визначенні маркетингових завдань, засобів їх досягнення, термінів і послідовності реалізації; виявленні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, необхідних для вирішення поставлених завдань.

Таким чином, призначення планування як функції управління полягає в прагненні завчасно врахувати по можливості всі внутрішні і зовнішні чинники, що забезпечують сприятливі умови для нормального функціонування і розвитку підприємств готельний-ресторанного комплексу. Воно передбачає розробку комплексу заходів, що визначають послідовність досягнення конкретної мети з урахуванням можливостей найбільш ефективного використання ресурсів кожною службою і всім підприємством вцелом. Тому планування покликане забезпечити взаїмоувязку між окремими структурними підрозділами готельного підприємства, що включають весь технологічний ланцюжок:  дослідження і розробку, виробництво і надання послуг. Ця діяльність спирається на виявлення і прогнозування споживчого попиту, аналіз і оцінку наявних ресурсів і перспектив розвитку. Звідси витікає необхідність ув'язки планування з маркетингом і контролем з метою постійного коректування показників якості обслуговування і асортименту послуг услід за змінами попиту на ринку.

Потреба в плануванні в сучасних санаторно-курортних закладів витікає з великої кількості конкурентних підприємств що все збільшується в період ринкової економіки, різноманітності можливих форм управління підприємством (незалежне підприємство, ланцюги підприємств, франчайзінговий договір, контракт на управління), наявність численних структурних підрозділів в рамках підприємства, тісних міжфірмових зв'язків з постачальниками різних товарів (продукти, устаткування і інш.), фірмами-агентами, включеними в процес обслуговування клієнтів, а також з вимог науково-технічного прогресу - швидко враховувати і освоювати новітні досягнення науки і техніки. У цьому ж напрямі діє і такий чинник, як прагнення готельного підприємства підпорядкувати собі ринок, підсилити свою дію на формування споживчого ринкового попиту.

Розвиток планування безпосередньо пов'язаний з посиленням тенденції до централізації в управлінні підприємством індустрії гостинності і покликаний пов'язати діяльність всіх підрозділів (служб), підпорядкувавши її єдиній стратегії розвитку.

Стратегічне планування полягає в основному у визначенні головних цілей діяльності готельний-ресторанного підприємства і орієнтовано на визначення намічаних кінцевих результатів з урахуванням засобів і способів досягнення поставленої мети і забезпечення необхідними ресурсами.

При цьому розробляються також нові можливості підприємства, наприклад, відкриття додаткових пунктів живлення: барів, ресторанів і інш. шляхом переобладнання простоюючих площ, придбання устаткування, зміна профілю підприємства або радикальна зміна технології.

Стратегічне планування охоплює період в 10-15 років, має віддалені наслідки, впливає на функціонування всієї системи управління і грунтується на величезних ресурсах.

Поточне планування полягає у визначенні проміжних цілей на шляху досягнення стратегічної мети і завдань. При цьому детально розробляються засоби і способи рішення задач, використання ресурсів, впровадження нової технології.

Стратегічне планування ставить за мету дати комплексне наукове обгрунтування проблем, з якими може зіткнутися підприємство в майбутньому періоді, і на цій основі розробити показники розвитку підприємства на плановий період. Такий метод найбільш застосовний для індустрії гостинності.

У основу при розробці плану кладеться:

-  аналіз перспектив розвитку готельного підприємства, завданням якого є з'ясування тенденції і чинників, що впливають на розвиток відповідних тенденцій;

- аналіз позицій в конкурентній боротьбі, завдання якого полягає у визначенні того, наскільки конкурентоздатні послуги, що надаються  підприємством і що підприємство (готель, ресторан) може зробити для підвищення результатів роботи в конкретних напрямах, якщо буде слід оптимальним стратегіям у всіх видах діяльності;