Податковий контроль податку з доходів фізичних осіб

Об'єктом оподаткування нерезидента  є: загальний місячний оподатковуваний  дохід з джерелом його походження з України; загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;  доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

При нарахуванні доходів у вигляді  валютних цінностей або інших активів, чия вартість є вираженою в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях, така вартість перераховується у гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, діючим на момент одержання таких доходів.

При нарахуванні доходів у будь-яких не грошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою:

 

К = 100 : (100 - Сп),                                    

 

де К - коефіцієнт;

     Сп - ставка  податку, встановлена для таких  доходів на момент такого нарахування. 

 

Вартість такого нарахування  визначається виходячи із звичайної  ціни, збільшеної на суму: податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість; акцизного збору, якщо надається підакцизний товар.

При нарахуванні доходів  у вигляді заробітної плати об'єкт  оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

Платник податку має  право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у таких розмірах:

1. У розмірі, що дорівнює  одній мінімальній заробітній  платі (у розрахунку на місяць), встановленій законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

2. У розмірі, що дорівнює 150 відсоткам мінімальної заробітної  плати - для платника податку,  який:

• є самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
• утримує дитину - інваліда I або II групи – у   розрахунку   на   кожну

дитину віком до 18 років;

• має троє чи більше дітей віком до 18 років - у розрахунку на кожну таку дитину;
• є вдівцем або вдовою;
• є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
• є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом, військовослужбовцем строкової служби;
• є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства;
• є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів.

3. У розмірі, що дорівнює 200 відсоткам мінімальної заробітної  плати  - для платника податку,  який є: 

• особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу або повним кавалером ордена Слави чи Трудової Слави;
• учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу і має відповідні державні відзнаки;
• колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;
• особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;
• особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.

У разі якщо платник   податку   має право на   застосування     податкової

соціальної пільги з  двох і більше підстав, податкова соціальна пільга застосовується один раз з підстави, що передбачає її найбільший розмір.

Податкова соціальна  пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку  у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати). Платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом. Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги.

Платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце отримання  податкової соціальної пільги, зобов'язаний надати працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої пільги. Така заява не подається, якщо платник податку припиняє трудові відносини з таким працедавцем з будь-яких підстав.

Працедавець відображає у складі річної податкової звітності всі випадки отримання заяв платників податку про застосування пільги та заяв про відмову від такої пільги.

Податкова соціальна  пільга застосовується за місцем отримання  платником податку основного  доходу (визначеним у трудовій книжці) на дату набрання чинності цим пунктом, без подання заяви про застосування пільги. Порядок надання таких документів та їх склад визначається Кабінетом Міністрів України.

Податкова соціальна  пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як:

• плата за виконання громадських робіт, яка повністю або частково фінансується за рахунок бюджету або відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування;
• стипендія,   грошове   чи майнове (речове) забезпечення,   одержувані

учнями, студентами, аспірантами, ординаторами, ад'юнктами, військовослужбовцями строкової служби, що виплачуються з бюджету;

• заробітна плата під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі;
• заробітна плата, нарахована (виплачена) за здійснення роботи за наймом у складі екіпажу (команди) транспортного засобу, який перебуває за межами території України, її територіальних вод (виключної економічної зони), у тому числі на якірних стоянках, та належить резиденту на правах власності або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуванні та/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України;
• заробітна плата осіб, які відповідно до закону є державними службовцями;
• доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Якщо платник податку подає  заяву про застосування пільги більш  ніж одному працедавцю, внаслідок  чого податкова соціальна пільга фактично застосовується також при отриманні інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця, то такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, у якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, у якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.

Центральний податковий орган встановлює порядок періодичного інформування платників податку  про наявність порушень ними норм  виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок.

Податкова соціальна  пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку як заробітна  плата протягом звітного податкового  місяця, якщо його розмір не перевищує  суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної    особи,    встановленого    на 1  січня   звітного податкового року,

помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Працедавець платника податку  за місцем застосування податкової соціальної пільги здійснює перерахунок сум доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг:

• за наслідками кожного звітного податкового року;
• під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги при зміні місця її застосування за самостійним рішенням платника податку;
• під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким працедавцем.

Якщо внаслідок здійсненого  перерахунку виникає недоплата цього податку, то така сума стягується працедавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а при недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати. Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з працедавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року.  Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата цього податку, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов'язання платника податку за відповідний місяць, а при недостатності такої суми - сума податкових зобов'язань наступних податкових періодів, до повного повернення суми такої переплати.

Ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування. З 2004 по 2007 рік вона становитиме 13%. На перехідний період установлюються такі розміри податкової соціальної пільги [2, 16]:

у 2004 році - у   розмірі 30  процентів суми  податкової соціальної  пільги,

визначеної у підпункті 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону;

у 2005 році - у розмірі 50 процентів суми податкової соціальної пільги, визначеної у підпункті 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону;

у 2006 році - у розмірі 80 процентів суми податкової соціальної пільги, визначеної у підпункті 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону;

у 2007 році - у розмірі 100 процентів суми податкової соціальної пільги, визначеної у підпункті 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону.

Ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як:

- процент на депозит  (вклад) у банк чи небанківську  фінансову установу відповідно  до закону (крім страховиків);

- процентний або дисконтний  дохід за ощадним (депозитним) сертифікатом;

Ставка податку становить  подвійний розмір ставки від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі), або будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб.

 Відповідальність  за своєчасне та повне перерахування  сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід. Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе фізична особа у випадках, визначених законом.

Платники податку зобов'язані:

• вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит;
• отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого законом,   документи    первинного    обліку,    на   підставі    яких    формується

податковий кредит платника податку;

• подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим;
• на вимогу податкового органу та у межах його компетенції, визначеної законодавством, пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкового кредиту, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації з цього податку;
• надавати особам, які визначені відповідальними за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету, документи на підтвердження прав платника податку, який отримує такі доходи, на застосування соціальних податкових пільг;
• у порядку, визначеному законом, допускати службових осіб податкового органу на територію або до приміщень, що використовуються платником цього податку для одержання доходів від здійснення підприємницької діяльності;
• своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим органом, та пеню, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку.