Податковий контроль податку з доходів фізичних осіб

 

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП….....................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ  ОСНОВИ ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ПОДАДКУ  З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ....................7

1.1. Історія виникнення та сутність прибуткового оподаткування фізичних осіб........................................................................................7

1.2. Призначення  та   завдання    податкового контролю  в Україні 

податку з доходів  фізичних осіб.......................................................18

РОЗДІЛ 2. ДІЯЛЬНІСТЬ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ В СФЕРІ  КОНТРОЛЮ

ЗА ПОДАТКОМ З ДОХОДІВ  ФІЗИЧНИХ ОСІБ................................25

2.1. Аналіз надходження  податку з доходів фізичних  осіб в Україні

за 1999-2004рр....................................................................................25

2.2. Аналіз    податкового   контролю    у    сфері    оподаткування 

доходів фізичних осіб........................................................................31

2.2.1. Вплив податкового  контролю   на   зростання    надходжень 

податку з доходів  фізичних осіб в Україні......................................31

2.2.2. Аналіз      контрольно    –   ревізійної      роботи     ДПА    в 

Чернівецькій області щодо оподаткування фізичних осіб..........37

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ          ТА     НАПРЯМКИ        ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВОГО    КОНТРОЛЮ    ПОДАТКІВ  З   ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ..................................................................................47

3.1. Застосування податкового  контролю у інших країнах....................47

3.2. Проблеми і напрямки  вдосконалення податкового контролю 

в Україні......................................................................................................51

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ...................................................................................62

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................66

ДОДАТКИ

ВСТУП

 

 

 

Проблема державного контролю як функції державного управління, його значення в житті суспільства – одна з центральних у фундаментальних і прикладних суспільних науках, особливо в юриспруденції. Нерозв’язаність основних теоретичних і методологічних питань призводить до того, що будь-які судження щодо конкретних суспільних процесів, у тому числі й у галузі державного управління, залишаються не обґрунтованими.

У здійсненні податкового  процесу чільне місце посідає  контроль за формуванням і практичною реалізацією  системи оподаткування  в державі. За своєю економічною суттю це одна із функцій держави в управлінні економікою, а в широкому плані – це контроль за розподілом і перерозподілом валового  внутрішнього продукту  для досягнення економічного зростання і соціальної справедливості в  суспільстві.

Конституйована розбудова соціальної правової держави на ринкових засадах передбачає відповідні зміни у державному управлінні. В першу чергу, це стосується змін у структурі органів виконавчої влади взагалі та спеціальних органів, уповноважених на здійснення контролю за доходами держави, зокрема. Враховуючи, що нині більш ніж 80 % доходів держави формується за рахунок податків та інших обов’язкових платежів, а конституційного обов’язку сплачувати податки і збори дотримуються не всі платники, надзвичайної актуальності набувають питання діяльності органів державної влади щодо реалізації контрольно-наглядової функції у сфері оподаткування.

Ухилення від  сплати податків нині є одним з  основних каналів незаконного збагачення, а постійне збільшення кількості  зареєстрованих підприємств, їх реорганізація не дозволяють податковим органам належним чином здійснювати дієвий контроль за результатами їх фінансово-господарської діяльності, обчисленням та сплатою податків,  зборів   та    інших

обов’язкових  платежів.

Статистика, яку наводить Державна податкова інспекція, свідчить, що 98% підприємств України порушують податкове законодавство. Велика частка цих порушень пов’язана з недосконалістю законодавства, низькою кваліфікацією учасників взаємин у податковій сфері, з важким розумінням законів, із постійними змінами в них.

Тому за сучасних умов підвищення ефективності організації  контролю у сфері оподаткування  набуває надзвичайної актуальності. Контрольно-наглядова функція є  однією із завершальних стадій управління, а також необхідною умовою ефективності управління податковими відносинами в цілому, тому постає актуальним визначення місця названої функції в системі функцій державного управління, з’ясування об’єкту і системи суб’єктів контрольно-наглядової діяльності у податковій сфері, аналіз механізму здійснення контрольно-наглядової функції та розробка пропозицій щодо забезпечення ефективності контролю та нагляду у сфері оподаткування.

Отже, актуальність вибраної теми на сьогоднішній день не можна  переоцінити. Це і зумовило вибір теми дипломної роботи.

Метою написання роботи є поглиблення знань в сфері  податкового контролю податку з  доходів фізичних осіб.

Предметом дослідження  є податковий контроль, як метод  запобігання та виявлення порушення  законодавства.

Об’єктом дослідження обрано Державну податкову адміністрацію в Чернівецькій області.

Основними завданнями дослідження  є:

1. Дослідження суті, мети та функцій податкового контролю.
2. Ознайомлення з історією виникнення податку на доходи фізичних осіб.
3. Виявлення призначення та завдання податкового контролю.
4. Проведення аналізу надходження податку з доходів фізичних осіб в Україні.
5. Висвітлення проблем податкового контролю за правильністю нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб.
6. Аналіз міжнародних принципів та стандартів системи податкового контролю.
7. Характеристика основних напрямків вдосконалення податкового контролю в Україні.
8. Формування висновків та пропозицій щодо удосконалення контролю за справлянням податку з доходів фізичних осіб.

Перелічені вище завдання зумовили структуру роботи. Вона складається з трьох розділів.

Перший розділ містить  в собі теоретичну частину, яка характеризує поняття податкового контролю, його суть, значення та завдання. В ньому  також описуються історія виникнення та зміни податку з доходів  фізичних осіб.

Другий розділ – практичний. В ньому здійснено аналіз надходження податку з доходів фізичних осіб в Україні за 1999-2004рр. Також, на основі Державної податкової адміністрації Чернівецької області, здійснено аналіз податкового контролю у сфері оподаткування доходів фізичних осіб, його вплив на зростання надходжень цього податку та проведено аналіз контрольно – ревізійної роботи ДПА в Чернівецькій області щодо оподаткування фізичних осіб.

Третій розділ є підсумковим  і містить інформацію про проблеми здійснення податкового контролю та шляхи їх подолання. Також тут розглядаються напрямки удосконалення податкового контролю податку з доходів фізичних осіб. Описано світовий досвід побудови системи податкового контролю.

В роботі широко використовуються малюнки, таблиці та діаграми. В процесі підготовки матеріалу використовувалась законодавча база України, зарубіжна та  вітчизняна література, періодика   та   сайти   всесвітньої    мережі

«Інтернет».

Особливо  добре  дана  тема   описана   в журналі  «Податковий вісник

України», де наведені приклади податкового контролю підприємств, наведені результати перевірок, подані звітні дані Державної податкової адміністрації  України. В газеті «Урядовий кур’єр»  подаються статистичні дані економічних  показників України, до було використано у написанні дипломної роботи.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ  ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ПОДАДКУ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

 

 

 

1.1. Історія  виникнення та сутність прибуткового  оподаткування фізичних осіб

 

 

Податки з населення - це економічні відносини в грошовій формі, які виникають між державою і населенням із приводу примусового обов'язкового вилучення частини доходу для створення централізованого грошового фонду держави.

Податки з населення мають тисячолітню  історію. Вони з’явилися тоді, коли у світі сформувалися перші держави. Це були «внески громадян», необхідні для утримання публічної влади. Правителі стародавніх держав вводили певні регулярні й обов'язкові платежі із своїх підданих. Спочатку це були безсистемні податки, які забезпечували найрізноманітніші, в тому числі й обрядові потреби. Вони мали характер податі, рентних платежів і  сплачувалися  переважно в натуральній  формі. 3а рабовласницького ладу податки стягувались у вигляді різноманітних податей і служили доповненням до трудових відбутків вільного населення, експлуатації рабів, а також данини з полонених народів. Із розвитком держави і товарно-грошових відносин податки набувають грошової форми. Одним із перших грошових податків був подушний податок на всіх громадян Римській імперії в II ст.  н. е.- трибут. Таким чином, податки з населення - це найперші й найстародавніші податки, які відіграли величезну роль у розвитку держав.

Нинішня система податків із населення  в Україні включає прибутковий  податок (починаючи з 01.01.2004р. – податок з доходів фізичних осіб), плату за землю, податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, промисловий податок тощо. Найбільша питома вага в системі податків із населення належить податку з доходів фізичних осіб.

Майже до кінця 80-х років  прибутковий податок із громадян справлявся за комбінованою шкалою. Характерною ознакою такої системи прибуткового оподаткування населення було виділення категорій платників бітники та службовці, особи, які отримують авторські гонорари, кустарі та ремісники) і встановлення для них різних умов і ставок.

З 1990 р. була введена регресивно-прогресивна  шкала ставок податку, коли із суми доходів від 100 до 150 крб. податок  дорівнював 29 к. з кожного карбованця, тобто 29%, а щодо доходу, який перевищував 150 крб., застосовувалася прогресивка-шкала з розміром ставок 13,  15, 20, 30, 40, 50 і 60% залежно від величини доходу.

Із середини   1991   р.  в  Україні  була  прийнята  власна система прибуткового оподаткування  населення. Вона мала дві характерні відмінності від попередньої. По-перше, замість неоподатковуваного мінімуму (розміру доходу, в межах якого податок не стягується) виділявся неоподатковуваний доход (сума, яка при оподаткуванні вираховується із загального доходу). 

Характерною рисою розвитку системи  прибуткового оподаткування в Україні  в 1991-1993 рр. була постійна зміна інтервалів та ставок  прогресивного  оподаткування. Так, у 1991р. ставки було встановлено  в розмірі 13, 30, 35, 40, 45 і 50 %, а в 1992р.- 12, 15, 20 і 30 %. Слід зазначити, що  за  такими  ставками  оподатковувалися лише доходи громадян, одержувані ними за виконання трудових обов'язків за місцем основної роботи. Доходи, одержувані за виконання  разових  робіт  та   інші виплати  не за  місцем основної роботи, а також доходи від підприємницької діяльності в разі, якщо є місце основної роботи, оподатковувалися за іншим ставками. В  1992 р. вони становили 2, 3, 5, 6, 9, 10, II, 12, 15, 20 і 30% залежно від розміру доходу в абсолютній величині.

У 1993 р, у сфері прибуткового оподаткування відбулося декілька суттєвих змін. По-перше, впроваджена нова шкала ставок, побудована у відносних        величинах.     За      відносний    показник       було          прийнято

„неоподатковуваний  мінімум”.

Ставки  оподаткування   протягом  1993 р.  змінювалися тричі  за схемою: жорстка, відносно полегшена, ще жорсткіша. Так, із 1 січня 1993р. застосовувалися  ставки  10, 20, 35, 50%, із  1  червня  1993 р.- 10, 20, 30, 40 і 50%, а з 1 грудня 1993 р.- 10, 20, 30, 40, 60 і 90 %.

З 1 жовтня 1994 р. прийнято нову шкалу ставок прибуткового податку. Хоча граничну ставку прибуткового податку і зменшено до 50 %, шкала все одно залишається досить жорсткою, оскільки вдвічі зменшено діапазон диференціації.

Якщо розглядати  цю шкалу  прибуткового  оподаткування населення з огляду на формування ринкових відносин, то висновок тут однозначний: вона цілком суперечить завданням економічних реформ. Для формування ринкової економіки необхідно створити власника. Але при таких ставках оподаткування на законних підставах це просто неможливо. Податок поглинає ту частку доходів, що могла б спрямовуватися на нагромадження, тобто фактично протидіє формуванню власності. Тому й подібний підхід до прибуткового оподаткування населення можна беззастережно визначити як негативний і безперспективний. Тому, з 01.01.2004р. введено в дію новий закон про оподаткування доходів фізичних осіб, який передбачає єдину ставку оподаткування для всіх платників незалежно від рівня доходу.

З 01.01.2004р. оподаткування доходів громадян в Україні здійснюється згідно Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” № 889-IV, затвердженого 22 травня 2003 року.

Згідно вищезазначеного  Закону, податок з доходів фізичних осіб - плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з Законом.

Отже, платниками податку з доходів фізичних осіб є [2, 6]:

• резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;
• нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України  і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені на умовах взаємності міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, щодо доходів, одержуваних ним безпосередньо від здійснення такої дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором іншої діяльності.

Якщо платник податку  помирає або визнається судом  померлим чи безвісно відсутнім, то податок  за останній податковий період справляється з активів такого платника податку (нарахованих на його користь доходів) при відкритті спадщини, з урахуванням обмежень, встановлених законом.

Об'єктом оподаткування резидента  є: загальний місячний оподатковуваний  дохід; чистий річний оподатковуваний  дохід, який визначається шляхом зменшення  загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;  доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;  іноземні доходи.