Порівняльна характеристика «образу Я» у дівчат підліткового віку, що виховуються у повній та не повній сім’ї

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2012 в 18:16, курсовая работа

Краткое описание

В нашому дослідженні ми будемо досліджується образ «Я» дівчат підліткового віку, що виховуються у неповній сім’ї оскільки саме в підлітковому віці завершується формування образу «Я». Саме в підлітковому віці відбуваються зміни в сфері самосвідомості підлітка, які мають кардинальне значення для всього наступного розвитку і становлення підлітка як особистості. Згідно до думки Б. Ананьєва: «Свідомість, що пройшла крізь багато об’єктів відносин, сама стає об’єктом самопізнання і, завершує структуру характеру, забезпечуючи його цілісність, сприяє утворенню і стабілізації особистості», тому важливим є вивчення саме підліткового віку.[1]
Об’єкт дослідження: особливості самосвідомості у підлітковому віці
Предмет: вплив відсутності одного з батьків на формування позитивного образу «Я» у дівчат підліткового віку.
Мета: виявлення особливостей «Я» образу дівчат підлітків з неповних сімей.
Завдання дослідження:
1. Аналіз психологічної літератури з теми дослідження;
2. Визначити особливості образу «Я» дівчат-підлітків у повних родинах;
3. Визначити особливості образу «Я» дівчат-підлітків із неповних сімей.
4. Порівняти образ «Я» дівчат-підлітків з повних сімей з образом «Я» дівчат-підлітків з не повних сімей.

Содержание работы

ВСТУП
РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВПЛИВУ СІМ’Ї НА ФОРМУВАННЯ АДЕКВАТНОГО «ОБРАЗУ Я» У ДІВЧАТ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ.
1.1 Загальна характеристика особливостей дітей що виховується особливості дітей із неповних сімей……………………………....7
1.2 Підлітковий вік як визначальний етап формування образу «Я» ………..16
1.3 Умови і особливості побудови адекватного образу «Я» у підлітків……..20
1.4 Вплив особистості дорослого і однолітків на образ «Я» у підлітків……..23
Зв'язок образу батька з образом шлюбного партнера у дівчат……..…….27
РОЗДІЛ II ОРГАНІЗАЦІЯ, ПІДГОТОВКА ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ЕМПІРИЧНОЇ ЧАСТИНИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Вибірка емпіричної частини дослідження, характеристика бази та обґрунтування вибору методів дослідження………………………………..…31
2.2 Методичний інструментарій дослідження………………………………....33
РОЗДІЛ III ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ «ОБРАЗУ Я» ДІВЧАТ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ З ПОВНИХ ТА НЕ ПОВНИХ СІМЕЙ.
3.1 Хід проведення емпіричної частини дослідження……..…………………39
3.2 Результати проведених досліджень……...…………………………………42
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

Содержимое работы - 1 файл

bakalavrskaya_robota_na_5(1).doc

— 729.50 Кб (Скачать файл)

 

Отже можна зробити  такі висновки с приводу дослідження: показники за шкалою «відкритості» в обох групах на середньому рівні, тобто більшість досліджуваних з обох груп приблизно однаково усвідомлюють і можуть видавати значиму інформацію про себе.

 За шкалою «самовпевненості» показники теж приблизно однакові,тобто уявлення про себе як самостійну, вольову, енергійну людину у дівчат з повних та не повних сімей майже не відрізняються.

За шкалою «самокеріництво» у трьох дівчат з групи дівчат з не повних сімей низькі показники, в той час, як у дівчат з повних сімей низьких показників за цією шкалою не має. Тобто, робимо висновки, що дівчатам з не повних сімей складніше протистояти долі, їх «Я» більш під власне обставинам, в них гірша саморегуляція, і вони рідше шукають причину невдач в самому собі.

Хоча протилежні результати зафіксовані за наступною шкалою «Дзеркальне Я»: саме дві дівчини з не повних сімей мають високі показники, тобто, що їх діяльність, вчинки, можуть викликати повагу і схвалення інших. На нашу думку це пов’язано з тим, що матері частіше обирають ліберальний стиль виховання і більше дозволяють дівчатам.

За шкалою «самоцінність» більше дівчат з високим показником саме з повних сімей, що логічно. Тобто  дівчата з повних сімей виражають  більшу зацікавленість в самих собі, відчувають любов до себе, свого  духовного світу.

За наступною шкалою теж помітна різниця на користь дівчат з повних сімей.

Три дівчини з повних сімей має високі показники за шкалою «само прийняття» в той  час, як з не повних сімей лише одна дівчина. Тобто перші частіше  живуть у згоді з самою собою, здобренням своїх планів і бажань, в емоційному прийнятті самих себе.

За наступними двома  шкалами «самоприв’язаність» і «внутрішня конфліктність» чітких відмінностей не спостерігаємо. А от за шкалою «самозвинувачення» значно більше дівчат в повних сім’ях з низьким показником за цією шкалою, у порівняні з дівчатами з не повних сімей. Тобто дівчата з повних сімей менше звинувачують  себе у різних не згодах і проблемах.

3.3 Математико  – статистичне опрацювання попередніх  результатів емпіричної частини  дослідження

Для аналізу та інтерпретації результатів дослідження використовувався Данні, отримані з методики МДС (методика дослідження самоставлення) описані та представлені у пунктах 3.1 та 3.2. Здобуті результати дають підстави стверджувати, що певні компоненти «образу Я» дівчат з не повних сімей значно поступаються за своїми показниками в порівнянні з дівчатами з повних сімей. Це такі шкали «самокерівництво», «само прийняття» і «самозвинувачення». Але за іншими шкалами значної різниці не виявленно.

Повні результати дослідження представленні діаграмою (Додаток 1).

Аналіз результатів розрахунків U-критерію Манна-Уітні свідчить про наступне: в зоні значимості знаходяться лише результати аналізу шкали «самозвинувачення» і «шкали само прийняття».Інші результати знаходяться або в зоні не значимості, або в зоні невизначеності. На нашу думку дівчата з не повних сімей більш схильні себе звинувачувати, оскільки дехто з них міг пережити трагедію розлучення вже у свідомому віці. Як правило розлучення супроводжується конфліктами, зі взаємними звинуваченнями. І агресія на рахунок матері, може бути прийнята на власний рахунок.

Що до шкали «само  прийняття», такі значення можуть бути результатом того, що матір перебирає  на себе як обидві функції: батьківську  і материнську. Спостерігаючи, дівчинка наслідує цю модель поведінки. В результаті приймає себе вже не як жінку, а щось проміжне між чоловіком і жінкою.

Тобто наша гіпотеза підтверджується  лише частково. При вихованні дівчини в не повній сім’ї весь «образ Я» не стає негативним, але змінюються та деформуються лише окремі його компоненти. За допомогою U-критерію Манна-Уітні порівнюємо дві наші вибірки і визначаємо які саме компоненти «образу Я» змінюються. Визначаємо емпіричне значення за формулою:

                                        

Де: n -обсяг вибірки X ;

      m – обсяг вибірки Y,

       Rx u Ry — суми рангів для X и Y в поєднаному ряді.

       Гіпотеза - сімейне виховання впливає на формування позитивного чи негативного «образу Я» у дівчат підлітків з повних та не повних сімей

       Гіпотеза – інший фактор впливає на формування позитивного чи негативного «образу Я» дівчат підлітків.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ:

На сучасному етапі все частіше  постає проблема розлучення батьків, і  як наслідок виховання дітей  з  викривленими образами батька, рідше матері.

Особливо страждають дівчата, які  виховуються без батька. Часто  мати, у якої не склалися відносини  з чоловіками, виховує дівчину  в дусі фемінізму, образи на чоловіків, спотворює образ батька. Таким  дівчатам складно будувати власну родину, виховувати психічно здорових дітей. В нашому дослідженні ми вивчали «образ Я» дівчат саме підліткового віку, оскільки це переломний етап формування само відношення.

І.С.Кон вважає, що нема ні одного соціального  чи психологічного аспекту поведінки підлітків, який би не залежав від їх сімейних умов. Суперечливість поглядів батьків не дають можливості підлітку осмислити, хто із батьків правий, а хто ні, що добре, а що погано. Необхідно згадати про нездоровий вплив на формування у підлітка протирічь між соціальним становищем і емоційним настроєм батьків.

В сім’ях, де відношення батьків і  дітей характеризуються байдужістю, лицемірством підліток важко оволодіває позитивним соціальним досвідом. Підліток в такій сім’ї рано втрачає здатність спілкування з батьками. Це тривожний симптом: приблизно 40% підлітків не бажають ділитися думками з батьками. Стосунки із дорослими членами сім’ї є важливим фактором соціальної орієнтації підлітка і зумовлюють, певним чином, формування суб’єктивної стратегії його самоствердження. Перша й основна задача батьків є створення в дитини впевненості в тому, що її люблять і про неї піклуються. Ніколи, ні при яких умовах у дитини не повинні виникати сумніви у батьківській любові. Сама природна і сама необхідна з усіх обов'язків батьків - це ставлення до дитини в будь-якому віці любовно й уважно.

Частково це підтверджує наше,дослідження  у дівчат з не повних сімей проблеми з само прийняттям, і самозвинуваченням, більш високий показник внутрішньої  конфліктності. В той час, як у дівчат з повних сімей більш усереднені результати, які відповідають нормі..

Психологами доведено, що у трагедії підліткового алкоголізму та підліткової  наркоманії часто винні не люблячи  своїх дітей батьки. Головна вимога до сімейного виховання - це вимога любові. Але тут дуже важливо розуміти, що необхідно не тільки любити дитини і керуватися любов'ю у своїх повсякденних турботах по відходу за ним, необхідно, щоб дитина відчувала, була впевнений, що її люблять.

В випадку ж не повної сімї, дитина завжди відчуває, що один з батьків її любить, а інший ні, піклування і виховання є певною мірою не повноцінним.

У підлітків з не повних сімей  вищій страх втрати іншого з батьків, сильніші переживання щодо фінансової незабезпеченості, вище вірогідність виникнення неврозів і психічних захворювань. Дівчата ж, спостерігаючи розчарування в чоловіках у своїх матерів, наслідують їх життєвий сценарій, перебираючи на себе їх помилки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1.Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни. - М.: Мысль, 1991. - 299 с.

2.Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. - Л.: Изд- во ЛГУ, 1968. -339 с.

3.Андреева Г. М. Социальная психология. — М.: Изд-во МГУ, 1988. - 429 с.

4.Анохин П. К. Системные механизмы высшей нервной деятельности: Избранные труды, М.:Наука, 1979. - 454 с.

5.Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Общ. ред. В. Я. Пилиповского. - М.: Прогресс, 1986. - 420 с.

6.Бобнева М. И. Социальные нормы и регуляция поведения. - М.: Наука, 1978. - 311 с.

7.Бодалев А. А. Восприятие и понимание человека человеком. - М.: Изд-во МГУ, 1982. - 199с.

8.Бодалев А. А. Личность и общение: Избранные труды. - М.: Педагогика, 1983. - 271 с.

9.Гамезо М. В. и др. Возрастная психология: личность от молодости до старости: Учеб. пособие/М. В. Гамезо, Герасимова В. С., Горелова Г. Г., Орлова Л. М. - М.: Пед. о-во России: «Ноосфера», 1999. - 269 с.

10.Егорова М. С. Психология индивидуальных различий / Ин-т «Открытое общество». - М.: Планета детей,1997. - 327 с.

11.Зейгарник Б. В. Патопсихология: Учебник. - М.: Изд-во МГУ, 1976. - 238 с

12.Китаев-Смык Л. А. Психология стресса. - М.: Наука, 1983. - 368 с.

13.Ковалев А. Г. Психология личности. М.: Просвещение, 1965. - 254 с.

14.Кулагина И. Ю. Возрастная психология: Развитие ребенка от рождения до 17 лет: Учеб. пособ. / Университет Российской академии образования. - М.: Изд-во УРАО, 1998. - 175 с.

15.Лебединский В. В. и др. Эмоциональные нарушения в детском возрасте и их коррекция / В. Лебединский, О. С. Никольская, Е. Баенская, Н. Либлина. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 196 с

16Левонтин Р. Человеческая индивидуальность: наследственность и среда/ Общ. ред. Ю. Г. Рычкова. - М.: Прогресс-Универс, 1993. 206 с.

17.Лисина М. И. Общение, личность и психика ребенка. / Под ред. Рузской А.Г.; Акад. пед. и соц. наук; Моск. психол.- соц. ин-т. - М; Воронеж: Институт практической психологии; НПО «МОДЭК», 1997. - 383 с.

18.Личко А. Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. - Л.: Медицина, 1977. - 208 с.

19.Мясищев В. Н. Личность и неврозы. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1960. - 426 с.

20.Наенко Н. И. Психическая напряженность. М.: МГУ, 1976. - 112с.

21.Налчаджян А. А. Социально-психологическая адаптация личности. - Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1988. - 262 с.

22.Обозов Н. Н. Межличностные отношения. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1979. - 151с.

23.Петровский А. В., Ярошевский М. Г. История психологии: Учеб. пособ. - М.: РГГУ, 1996. - 445с.

24.Практикум по психодиагностике. Прикладная психодиагностика. - М.: Изд-во МГУ, 1989.-176 с.

25.Проблемы общения в психологии: Сборник статей / АН, Ин-т социологии.; Отв. ред. Б. Ф. Ломов. - М.: Наука, 1981. - 280 с.

26.Психология человеческих проблем: Хрестоматия / Сост. Сельченок К. В. — Минск: Харвест, 1998. - 103 с.

27.Рудкевич Л. А., Рыбалко Е. Ф. Возрастная динамика самореализации творческой личности // Психологические проблемы самореализации личности. СПб: Изд-во СПбГУ, 1997. С. 89-106.

28.Соколова Е. Т. Мотивация и восприятие: в норме и патологии. - М.; Изд-во МГУ, 1976. - 128с.

29.Солсо Р. Л. Когнитивная психология. - М.: Тривола, 1996. - 598 с.

30.Социальная психология / Под ред. Е. С. Кузьмина, В. Е. Семенова. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1973.- 167 с.

31.Социальная психология личности / Отв. ред. М. И. Бобнева, Е. В. Шорохова. - М.: Наука, 1979.-344 с.

32.Теплов Б. М. Проблемы индивидуальных различий. - М.: АПН РСФСР, 1961. - 536 с.

33.Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции. -М.:Наука, 1991. -455с.

34.Хьелл Л., ЗиглерД. Теории личности: Основные положения, исследования и применение / Пер. с англ. С. Меленевская, Д. Викторова. - 2-е изд., испр. - СПб.: Питер, 1998. - 606 с

35.Черноушек М. Психология жизненной среды. / вступ. ст. Л. А. Китаева-Смыка. - М.: Мысль. 1989. - 174 с.

36.Шихирев П. Н. Современная социальная психология.: Учеб. пособ. для студ. вузов. - М.: ИП РАН, 1999.-447 с

37.Шкуратов В. А. Историческая психология. / Ин-т «Открытое общество». - 2-е изд. - М.: Смысл, 1997. - 505 с

38.Штерн В. Дифференциальная психология и ее методические основы / РАН, Ин-т психологии. - М.: Наука, 1998. - 335 с

39.Эльконин Д. Б. Психическое развитие в детских возрастах. - М.: Изд. Ин-т практ. психологии. - Воронеж: НПО «МОДЭК», 1997. - 287 с.

40.Эрман Л., Парсонс П. Генетика поведения и эволюция / Под ред. Е. Н. Панова. - М.: Мир, 1984-566 с.

41.Ясперс К. Общая психопатология / Пер. с нем. Л. О. Акопяна. М.: Практика, 1995. - 1053с.

 

 

 

 

ДОДАТКИ 1.

       Гістограма результатів дослідженн я.

 

 

        Вибірка 1 – дівчата з повних сімей

        Вибірка 2 – дівчата з не повних сімей

        По горизонталі – шкали

        По вертикалі – середні показники в стенах.

 

 

 

 

 

 

 

Шкала 1 -  «Відкритість».

Вибірка 1

Ранг 1

Вибірка 2

Ранг 2

1

39 

39 

2

39 

33.5 

3

33.5 

33.5 

4

33.5 

33.5 

5

33.5 

33.5 

6

33.5 

23.5 

7

23.5 

23.5 

8

23.5 

23.5 

9

23.5 

23.5 

10

23.5 

23.5 

11

23.5 

23.5 

12

23.5 

11.5 

13

11.5 

11.5 

14

11.5 

11.5 

15

11.5 

11.5 

16

11.5 

11.5 

17

11.5 

11.5 

18

11.5 

19

20

   

21

   

Суммы:

 

416.5

 

403.5

Информация о работе Порівняльна характеристика «образу Я» у дівчат підліткового віку, що виховуються у повній та не повній сім’ї