Порівняльна характеристика «образу Я» у дівчат підліткового віку, що виховуються у повній та не повній сім’ї

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2012 в 18:16, курсовая работа

Краткое описание

В нашому дослідженні ми будемо досліджується образ «Я» дівчат підліткового віку, що виховуються у неповній сім’ї оскільки саме в підлітковому віці завершується формування образу «Я». Саме в підлітковому віці відбуваються зміни в сфері самосвідомості підлітка, які мають кардинальне значення для всього наступного розвитку і становлення підлітка як особистості. Згідно до думки Б. Ананьєва: «Свідомість, що пройшла крізь багато об’єктів відносин, сама стає об’єктом самопізнання і, завершує структуру характеру, забезпечуючи його цілісність, сприяє утворенню і стабілізації особистості», тому важливим є вивчення саме підліткового віку.[1]
Об’єкт дослідження: особливості самосвідомості у підлітковому віці
Предмет: вплив відсутності одного з батьків на формування позитивного образу «Я» у дівчат підліткового віку.
Мета: виявлення особливостей «Я» образу дівчат підлітків з неповних сімей.
Завдання дослідження:
1. Аналіз психологічної літератури з теми дослідження;
2. Визначити особливості образу «Я» дівчат-підлітків у повних родинах;
3. Визначити особливості образу «Я» дівчат-підлітків із неповних сімей.
4. Порівняти образ «Я» дівчат-підлітків з повних сімей з образом «Я» дівчат-підлітків з не повних сімей.

Содержание работы

ВСТУП
РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВПЛИВУ СІМ’Ї НА ФОРМУВАННЯ АДЕКВАТНОГО «ОБРАЗУ Я» У ДІВЧАТ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ.
1.1 Загальна характеристика особливостей дітей що виховується особливості дітей із неповних сімей……………………………....7
1.2 Підлітковий вік як визначальний етап формування образу «Я» ………..16
1.3 Умови і особливості побудови адекватного образу «Я» у підлітків……..20
1.4 Вплив особистості дорослого і однолітків на образ «Я» у підлітків……..23
Зв'язок образу батька з образом шлюбного партнера у дівчат……..…….27
РОЗДІЛ II ОРГАНІЗАЦІЯ, ПІДГОТОВКА ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ЕМПІРИЧНОЇ ЧАСТИНИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Вибірка емпіричної частини дослідження, характеристика бази та обґрунтування вибору методів дослідження………………………………..…31
2.2 Методичний інструментарій дослідження………………………………....33
РОЗДІЛ III ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ «ОБРАЗУ Я» ДІВЧАТ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ З ПОВНИХ ТА НЕ ПОВНИХ СІМЕЙ.
3.1 Хід проведення емпіричної частини дослідження……..…………………39
3.2 Результати проведених досліджень……...…………………………………42
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

Содержимое работы - 1 файл

bakalavrskaya_robota_na_5(1).doc

— 729.50 Кб (Скачать файл)

Третій етап дослідження – узагальнюючий. Результати дослідження систематизовані, представлені в табличній і графічній формі, зроблені висновки.

2.2. Методи і методики  дослідження

Багатовимірний опитувальник дослідження самоставлення (МДС - методика дослідження самовідношення) створений С.Пантілеєвим в 1989 році, містить 110 тверджень розподілених по 9 шкалами. Методика призначена для поглибленого вивчення сфери самосвідомості особистості, що включає різні (когнітивні, динамічні, інтегральні) аспекти. Відносно області застосування МДС, можна відзначити гарні результати в рамках індивідуального консультування засуджених, так як дана методика дозволяє виявити внутрішньо особистісні конфлікти.

Теоретичні основи. Особливості  внутрішньої динаміки самосвідомості, структура і специфіка ставлення  особистості до власного "Я" надають  регулюючий вплив практично на всі аспекти поведінки людини, граючи найважливішу роль у встановленні міжособистісних відносин, у постановці та досягненні цілей, в способах формування і вирішення кризових ситуацій, в адекватній включеності суб'єкта в різного роду психокорекційні та психотерапевтичні заходи.

Одним з розробників  методики –В. Століним - було прийнято розуміння самоставлення в контексті уявлень про сенс "Я". Сенс "Я" передбачає певну мову його вираження, а ця "мова" може володіти деякою специфікою як для різних індивідів, так і для різних соціальних груп чи інших соціальних спільнот. Причому алфавіт цієї мови повинен бути досить широким, тому що у зв'язку з суперечливістю буття, перетином діяльностей і "протиборством" мотивів суб'єкт повинен відчувати досить широку гаму почуттів і переживань в свою адресу.

Самоставлення розуміється  як складна, рівнева емоційно-оцінна система. Самоставлення можна розуміти як вираз сенсу "Я" для суб'єкта, як деякі стійкі почуття на адресу власного "Я", яке, незважаючи на узагальненість, містить ряд специфічних модальностей (вимірювань), що розрізняються як по емоційному тону, переживання, так і за семантичним змістом відповідного ставлення до себе.

Методика призначена для виявлення структури самоставлення  особистості, а також вираженості окремих компонентів самоставлення: закритості, самовпевненості, самокерівництва, дзеркального самоставлення, самоцінності, самопривязанності, внутрішньої конфліктності і самозвинувачення.

Самоставлення розуміється  в контексті уявлень особистості про сенс "Я" як вираження сенсу "Я", як узагальнене відчуття на адресу власного "Я". В основу розуміння самоставлення покладена концепція самосвідомості В. Столина, який виділяв три виміри самовідношення: симпатію, повагу, близькість.

Методика припускає індивідуальне та групове застосування без обмеження часу. У разі групового обстеження кількість учасників не повинна перевищувати 15 осіб. Тривалість виконання завдання - 30 - 40 хвилин.

У таблиці 2.1 представлений  ключ до обробки результатів методики. Повний текст методики представлений у додатку 1

Шкали опитувальника

1. Відкритість "+": 1, 3, 9, 53, 56, 65. "-": 21, 48, 62, 86, 98.

2. Самовпевненість "+": 7, 24, 30, 35, 36, 51, 52, 58, 61, 73, 82. "-": 20, 80, 103.

3. Самокерівництво "+": 43, 44, 45, 74, 76, 84, 90, 105, 106, 108, 110. "-": 109.

4. Дзеркальне Я "+": 2, 5, 29, 41, 50, 102. "-": 13, 18, 34, 85.

5. Самоцінність "+": 8, 16, 39, 54, 57, 68, 70, 75, 100. "-": 15, 26, 31, 46, 83.

6. Самоприйняття "+": 10, 12, 17, 28, 40, 49, 63, 72, 77, 79, 88, 97.

7. Самопривязаність "+": 6, 32, 33, 55, 89, 93, 95. 101, 104. "-": 96, 107

8. Конфліктність "+": 4, 11, 22, 23, 27, 38, 47, 59, 64, 69, 81, 91, 94, 99.

9. Самоозвинувачення "+": 14, 19, 25, 37, 60, 66, 71, 78, 87, 92.


Опис шкал методики

Шкала 1. Відкритість

Шкала 1 - "внутрішня  чесність" (відкритість) включає 11 пунктів  з такими аспектами образу «Я», як самоовідношення, поведінка, яка, будучи значущою для особистості (з точки зору моральних норм), ледь ледь допускається до свідомості.

Низькі значення шкали  говорять про глибоку усвідомленість Я, підвищену рефлексивність і критичність, здатність не приховувати від себе та інших навіть неприємну інформацію, незважаючи на її значимість.

Високі значення шкали говорять про закритість, нездатність або небажання усвідомлювати і визнавати значущу інформацію про себе.

Шкала 2. Самовпевненість

Шкала 2 - самовпевненість  містить пункти, що задають уявлення про себе як самостійну, вольову, енергійну, надійну людину, якій є за що себе поважати.

Позитивний плюс шкали відповідає високій зарозумілості, самовпевненості, відсутності внутрішньої напруженості.

Низькі значення говорять про незадоволення собою і  своїми можливостями, сумніві у здатності  викликати повагу.

Шкала3. Самокерівництво

Шкала 3 - самокерівництво відображає уявлення про те, що основним джерелом активності і результатів, що стосуються як діяльності, так і власної особистості, є вона сама. Високий бал за шкалою свідчить, що людина чітко переживає власне «Я» як внутрішній стрижень, інтегруючий і організуючий свою особистість і життєдіяльність, вважає, що її доля знаходиться у власних руках; відчуває обґрунтованість і послідовність своїх внутрішніх спонукань і цілей.

Низькі бали свідчать про підвладність «Я» впливам обставин, нездатності протистояти долі, поганий саморегуляції, розмитому фокусі «Я», відсутності тенденцій пошуку причини вчинків та результатів в собі самому.

Дана шкала за змістом  близька до психологічної змінної, яку в літературі прийнято позначати  як локус контролю.

Шкала 4. Дзеркальне Я

Шкала 4 - дзеркальне Я (дзеркальне самоовідношення) включає пункти, пов'язані з очікуваним ставленням до себе з боку інших людей. Високі значення шкали відповідають уявленню суб'єкта про те, що його особистість, характер і діяльність здатні викликати в інших повагу, симпатію, схвалення і розуміння, з низькими значеннями пов'язані очікування протилежних почуттів по відношенню до себе від іншого.

Шкала 5. Самоцінність

Високі оцінки за шкалою відображають зацікавленість у власному Я, любов до себе, відчуття цінності власної особистості і одночасно передбачувану цінність свого Я для інших. Шкала відображає емоційну оцінку себе, свого Я за внутрішніми інтимним критеріям любові, духовності, багатства внутрішнього світу.

Низькі бали за шкалою говорять про переоцінку свого духовного Я, сумніві у цінності власної особистості, відстороненості, що межує з байдужістю до свого Я, втрати інтересу до свого внутрішнього світу.

Шкала 6. Самоприйняття

Високий полюс відповідає дружньому відношенню до себе, згоди з самим собою, схваленню своїх планів і бажань, емоційному, безумовному прийняттю себе таким, який є, нехай навіть з деякими недоліками. Низький полюс свідчить про відсутність перерахованих якостей, недолік самоприйняття, що є важливим симптомом внутрішньої дезадаптації.

Шкала 7. Самопривязанність

Високі значення шкали  говорять про ригідність Я-концепції, прихильності, небажанні змінюватися  на тлі загального позитивного ставлення  до себе. Дані переживання часто  супроводжуються прихильністю до неадекватного Я-образу. В останньому випадку тенденція до збереження такого способу - один із захисних механізмів самосвідомості. Низькі значення свідчать про протилежні тенденції: бажання щось у собі змінити, відповідати ідеальному уявленню про себе, незадоволеності собою.

Шкала 8. Внутрішня конфліктність

Високі значення за даною  шкалою свідчать про наявність внутрішніх конфліктів, сумнівів, незгоду з собою, тривожно-депресивні стани, що супроводжуються переживанням почуття провини. Постійна незадоволеність і суперечки з собою протікають на тлі неадекватно заниженої самооцінки, що призводить до сумнівів у своїй здатності щось зробити чи змінити. Надмірні копання у собі і рефлексія протікають на загальному негативному емоційному тлі по відношенню до себе. Помірне підвищення по шкалі говорить про підвищену рефлексію, глибоке проникнення в себе, усвідомлення своїх труднощів, адекватному образі Я і відсутності витіснення.

Вкрай низькі значення шкали  свідчать про заперечення проблем, закритість, поверхневе самозадоволення.

Шкала 9. Самозвинувачення

Високі значення говорять про самозвинувачення, готовність засуджувати свої промахи і невдачі, власні недоліки, За психологічним змістом шкала в цілому схожа з попередньою (8) шкалу. Однак, якщо значення 8-ї шкали характеризується конфліктністю, пов'язаної з нестачею самоповаги (недооцінкою своїх можливостей, компетентності, знань і здібності), то значення 9-ї шкали є індикатором відсутності симпатії, що супроводжується негативними емоціями на свою адресу навіть, незважаючи на високу самооцінку власних якостей. Вкрай високі значення по 8-й і 9-й шкалах при загальному зниженні профілю за попереднім параметрам є індикаторами глибокої внутрішньої дезадаптації та кризової ситуації, що вимагає прийняття психокорекційних заходів.

Емпіричне дослідження проводилося у формі індивідуального тестування кожного випробовуваного.

Пошук інструментарію для  проведення емпіричного дослідження  показав, що найбільш адекватним методом для реалізації завдань нашого дослідження є використання методу критерію U Манна – Уітні для оцінки різниці між двома не великими вибірками за рівнем ознаки.

Цей метод дозволяє оцінити різницю між двома незалежними вибірками, оцінюємо різницю за такими шкалами як: «відкритість», «самовпевненість», «самокеріництво», «дзеркальне Я», «самоцінність», «само прийняття», «самопривязаність», «внутрішня конфліктність», «самозвинувачення»

Нижче розглянемо методи і методики, які були використані в розрахунках і наведені в аналітичній частині роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ III. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ «ОБРАЗУ Я» ДІВЧАТ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ З ПОВНИХ ТА НЕ ПОВНИХ СІМЕЙ.

                   3.1  Хід проведення емпіричної частини дослідження

Для діагностики обливостей самоставлення особистості була використана методика дослідження самоставлення особистості (С.Пантилеєва), представлена у Додатку А.

Хід дослідження. Досліджуваним  була прочитана інструкція перед  початком проведення методик, тобто  було чітко викладено, що потрібно зробити. Стимульний матеріал методики дослідження самоставлення являє собою список із 110 пунктів з яким досліджуванний погоджується або ні. Опитуваним вони були запропоновані з наступною інструкцією:

«Вам пропонується відповісти на питання (у формі можливих тверджень) про особливості Вашого характеру, звички, інтереси і т.п. 
На ці питання не може бути "правильних" або "неправильних" відповідей тому кожна людина має право на свою власну точку зору. Для того, щоб отримані на підставі Ваших відповідей результати виявилися найбільш інформативними і плідними для конкретизації власного уявлення про себе, Вам потрібно постаратися вибрати найбільш точні і правильні відповіді. Відповідаючи, пам'ятайте прості правила:

Питання складені так, що особливого часу на обдумування не потрібно. Давайте Перша відповідь, яка прийде Вам в голову (як правило, вона виявляється найбільш природною). Звичайно, питання занадто короткі, щоб в них містилися усі необхідні подробиці. Тому відповідайте, уявляючи собі найтиповіші ситуації, не замислюючись над деталями.

Можливо, деякі питання  Вам важко віднести до себе. В такому випадку постарайтеся дати найкращу можливу відповідь.

Пам'ятайте, що - поганих  відповідей бути не може. Не намагайтеся  зробити своїми відповідями сприятливе враження. Вільно висловлюйте свою власну думку.

Читайте послідовно кожне  з наведених вище тверджень і вирішуйте, вірно воно по відношенню до Вас або невірно.»

«3.2 Результати проведених досліджень

Загальні результати дослідження методики самоставлення особистості представлені у таблиці 3.1, результати окремих шкал представлені у подальших таблицях.

Таблиця 3.1

Загальні результати методики дослідження самоставлення особистості (n=40)

Рівень само ставлення

Кількість досліджуваних

 

Група 1

Група 2

Шкала 1

 

Низький

0

0

Середній 

18

17

Високий

1

2

                                  Шкала 2

 

Низький

0

0

Середній 

19

17

Високий

2

2

Шкала 3

 

Низький

3

0

Середній 

17

18

Високий

1

1

Шкала 4

 

Низький

1

0

Середній 

20

17

Високий

0

2

Шкала 5

 

Низький

0

0

Середній 

11

17

Високий

6

4

Шкала 6

 

Низький

0

0

Середній 

18

18

Високий

3

1

Шкала 7

 

Низький

0

0

Середній 

19

17

Високий

2

2

Шкала 8

 

Низький

0

0

Середній 

21

19

Високий

0

0

Шкала 9

 

Низький

6

 

Середній 

14

18

Високий

1

1

Информация о работе Порівняльна характеристика «образу Я» у дівчат підліткового віку, що виховуються у повній та не повній сім’ї