Порівняльна характеристика «образу Я» у дівчат підліткового віку, що виховуються у повній та не повній сім’ї

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Київський славістичний університет

Інститут славістики та міжнародних  відносин

 

Кафедра психології

 

 

Допущено до захисту

Зав.кафедри

__________Хазратова Н.В.

«__»_____________2012 р.

 

. 
Порівняльна характеристика «образу Я» у дівчат підліткового віку, що виховуються у повній та не повній сім’ї 
 

                                                                                 Бакалаврська робота

                                                                                 студентки IV курсу

                                                                                 спеціальності  «психологія»

                                                                                 Латишевої Юлії Юріївни

 

                                                                                    науковий керівник:

                                                                                    старший викладач

                                                                                    Копишинська Л. О.

 

 

 

 

Київ 2012

 

ЗМІСТ:

ВСТУП

РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВПЛИВУ СІМ’Ї НА ФОРМУВАННЯ АДЕКВАТНОГО «ОБРАЗУ Я» У ДІВЧАТ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ.

1.1 Загальна характеристика особливостей дітей що виховується особливості дітей із неповних сімей……………………………....7

1.2 Підлітковий вік як визначальний етап формування образу «Я»  ………..16

1.3 Умови і особливості побудови адекватного образу «Я» у підлітків……..20

1.4 Вплив особистості дорослого і однолітків на образ «Я» у підлітків……..23

5. Зв'язок образу батька з образом шлюбного партнера у дівчат……..…….27

РОЗДІЛ II ОРГАНІЗАЦІЯ, ПІДГОТОВКА ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ЕМПІРИЧНОЇ ЧАСТИНИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Вибірка емпіричної частини  дослідження,  характеристика бази  та обґрунтування вибору методів дослідження………………………………..…31

2.2 Методичний інструментарій дослідження………………………………....33

РОЗДІЛ III ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ «ОБРАЗУ Я» ДІВЧАТ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ З ПОВНИХ ТА НЕ ПОВНИХ СІМЕЙ.

3.1  Хід проведення  емпіричної частини дослідження……..…………………39

3.2 Результати проведених  досліджень……...…………………………………42

ВИСНОВКИ

        СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

         ДОДАТКИ

 

ВСТУП

Актуальність теми: На сучасному етапі у сучасної молоді змінилося ставлення до інституту сім’ї, до утворення шлюбу на все життя. Через це стрімко збільшилась кількість розлучень. В наслідок яких дитина залишається з одним із батьків, і з відсутністю або значною обмеженість участі у вихованні і розвитку дитини з боку іншого з батьків.

Тому актуальним стає вивчення образу «Я» дівчат підлітків з неповних сімей, адже в майбутньому вони будуть створювати власні подружні пари, і виховувати дітей не маючи відповідної моделі поведінки. А дівчата при цьому ще й відповідальні за майбутнє власних дітей. Формування образу «Я» це складний довготривалий процес. Вже однорічна дитина починає усвідомлювати відмінності відчуттів власного тіла від тих відчуттів, які викликаються предметами, що знаходяться зовні. У віці 2-3 років дитина відділяє той, що приносить йому задоволення процес і результат власних дій дорослих, пред'являючи їм вимогу: "Я сам"!. Старші дошкільники і молодші школярі за сприяння дорослих вже можуть підійти до оцінки своїх психічних якостей (пам'ять, мислення..), правда, поки що на рівні усвідомлення причин своїх успіхів і невдач. У підлітковому і юнацькому віці починає формуватися система соціально-моральних самооцінок, завершуючи процес створення "Образу Я". Тому, в нашому дослідженні ми досліджуємо саме дівчат підліткового віку.

Проблема будови і  функцій образу Я належить до найактуальніших напрямків дослідження в психології. Образ Я розглядається науковцями з різних позицій:

1.Як мета-психологічна категорія процесів самосвідомості (А.Петровський, М.Ярошевський та ін);

2.Як її когнітивний компонент (М.Боришевський, Л.Волинська, П.Чамата та ін.);

3.Як душевно-духовний аспект життя (В.Татенко та ін.);

4.Як комплексне відображення системи особистісних ставлень (А.Асмолов, І.Бех, О.Скрипченко та ін.);

5.Як когнітивна складова фізичного Я людини (О.Соколова, М.Малтц та ін.).

Більшість дослідників робить акцент на вивчення взаємодії саме матері та дитини, в той час, як за словами Н. Харламенкової «існують в суспільстві стереотипи відносно чоловіка-батька, які викривлюють і невілюють його роль у вихованні дитини». В психоаналітичній традиції указується на батька як на вторинного об’єкта, що виникає в житті дитини досить рано, якщо в перші місяці життя дитина з матір’ю знаходиться в симбіотичних стосунках, то саме батько покликаний розбити ці симбіотичні стосунки і дати своїм прикладом позитивний приклад стосунків без симбіозу. Н. Харламенкова в своїх дослідженнях вивчає вплив батька на становлення гендерної ідентичності підлітків, і саме вплив батька на внутрішній світ підлітка являється важливою детермінантою прийняття тієї чи іншої гендерної ідентичності.

В дослідженнях П. Амато  у підлітків з не повних сімей  «проблеми з відчуттям власної  повноцінності», наявність більш  низької самооцінки.

В нашому дослідженні ми будемо досліджується образ «Я» дівчат підліткового віку, що виховуються у неповній сім’ї оскільки саме в підлітковому віці завершується формування образу «Я». Саме в підлітковому віці відбуваються зміни в сфері самосвідомості підлітка, які мають кардинальне значення для всього наступного розвитку і становлення підлітка як особистості. Згідно до думки Б. Ананьєва: «Свідомість, що пройшла крізь багато об’єктів відносин, сама стає об’єктом самопізнання і, завершує структуру характеру, забезпечуючи його цілісність, сприяє утворенню і стабілізації особистості», тому важливим є вивчення саме підліткового віку.[1]

Об’єкт дослідження: особливості самосвідомості у підлітковому віці

Предмет: вплив відсутності одного з батьків на формування позитивного образу «Я» у дівчат підліткового віку.

Мета: виявлення особливостей «Я» образу дівчат підлітків з неповних сімей.

Завдання дослідження:

1. Аналіз психологічної  літератури з теми дослідження;

2. Визначити особливості  образу «Я» дівчат-підлітків у повних родинах;

3. Визначити особливості  образу «Я» дівчат-підлітків із  неповних сімей.

4. Порівняти образ «Я» дівчат-підлітків з повних сімей з образом «Я» дівчат-підлітків з не повних сімей.

Методи дослідження: для визначення «образу Я» дівчат підліткового вікуми використовуємо «Методику дослідження само відношення МДС С. Пантилеєва».

Гіпотеза:

1) Дівчата, що виховуються в не повних сім’ях мають негативний образ «Я».

2)Дівчата, що виховуються  в повних сім’ях мають позитивний образ «Я»

Методологічними засадами дослідження постали принципи детермінізму, системний підхід, принцип розвитку, принцип об’єктивності, принцип взаємозв’язку свідомості та діяльності, суб’єктно-генетичний підхід

Теоретико-концептуальними  основами дослідження: При написанні даної роботи були використані основні положення гуманістичного підходу до «образу Я» і використані концепції:

Методичний інструментарій: Серед теоретичних методів використовувалися методи узагальнення, індукції, дедукції, систематизації, аналізу, синтезу. Із емпіричних методів був використаний метод спостереження, а також метод психодіагностичного тестування. В останньому була використана наступна методика: тест МДС (методика дослідження самовідношення) С. Пантилеєва.

     Наукова новизна одержаних результатів: у нашому дослідженні вперше було виявлено відмінності у сформованості образу «Я» дівчат підліткового віку з не повних сімей в порівнянні з образом Я дівчат підлітків що виховувались у повних сімя’х. В дослідженні приймали участь 40 дівчат підліткового віку, 19 з яких виховуються в повних сім’ях (група 1)  і 21 в не повних (група 2) група Наступним кроком стало порівняння «образу Я» дівчат з не повних сімей з «образом Я» дівчат, що виховувались в повній сім’ї, оскільки саме повна сім’я розглядається нами як норма.

Практичне значення одержаних результатів: в нашому дослідженні ми визначаємо, як відрізняється образ «Я» дівчат підлітків, які виховуються в повних та не повних сім’ях. Результати дослідження спрямовані на те, щоб визначити які саме особистісні компоненти не сформовані, або сформовані недостатньо при відсутності одного з батьків, відповідно після проведення даного дослідження, при роботі з дівчатами підлітками з не повних сімей як психолог консультант, так і шкільний психолог краще розумітимуть з якими саме труднощами доведеться працювати, визначити певні типові випадки поведінки дівчат підлітків з неповних сімей, порівняти з дівчатами підлітками з повних сімей. Також ми визначаємо, що більш негативно впливає на формування позитивного «Я» образу у дівчат підлітків: відсутність участі у вихованні матері чи батька. Що маже стати відповіддю на питання з ким краще залишитись дитині дівчинці в разі розлучення батьків.

Структура роботи: Робота складається з вступу (4 сторінки), трьох розділів, висновків, списку літератури, який налічує 41 джерело, більше 10 додатків. Загальний обсяг роботи 60 сторінок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І

1.1.  Загальні особливості дітей з неповних сімей.

Сім'я є одним з головних інститутів виховання. Це пояснюється тим, що в ній дитина знаходиться протягом значної частини свого життя, і за тривалістю свого впливу на особистість жоден з інших інститутів виховання не може зрівнятися з родиною. У сім'ї закладаються основи особистості дитини, і від моменту, коли дитина йде до школи вона значною мірою сформована як особистість.

Не секрет, що розпад сім'ї - гостра проблема сучасного суспільства. В даний час спостерігається стрімке зростання кількості розлучень як в Україні, так на Заході. За даними статистики, за останні роки різко зростає число дітей різного віку, які виховуються в неповних сім'ях, де, в переважній більшості, вихователем є мати. Як показують багаточленні дослідження, життя і умови виховання дитини в неповній сім'ї мають явну специфіку і суттєво відрізняються від життя дитини в повній сім'ї. Крім матеріальних труднощів, з якими стикаються самотні батьки, мати не в змозі реалізувати одночасно обидві батьківські позиції - материнську і батьківську. Ці особливі умови життя дитини відбиваються на особливостях її особистісного розвитку. У цій роботі будуть детально розглянуті різні аспекти впливу неповної сім'ї на розвиток дитини - соціально-економічні, медичні та психолого-педагогічні.

Розпад сім'ї є гострою проблемою сучасного суспільства. Зросла не тільки кількість розлучень і число дітей, що виховуються в неповних сім'ях. Серед причин, що пояснюють це явище можна виділити наступні. За останні три десятиліття значно змінився статус жінок на ринку праці: зріс рівень освіти серед жінок та їх зайнятість. Так, в країнах Єдиної Європи, кожному десятку працюючих чоловіків в Іспанії та Швеції в 1970 р. відповідали три працюють жінки. Ця пропорція значно змінилася до 1997 р. і склала 9:6 відповідно [30]. Ці зміни надали жінками більше можливостей для незалежності та автономії від чоловіків, що в свою чергу знизило цінність інституту шлюбу.

З іншого боку, змінилося як ставлення до родини, так і характер подружніх відносин - спостерігається зростання кількості розлучень і позашлюбних дітей разом зі зниженням кількості дітей, народжених у шлюбі. Так, в 90-х рр.. минулого століття діти, народжені поза шлюбом становили в Швеції, Норвегії і Данії 46-50%, у Великобританії, Франції, Фінляндії, Естонії - 30-40%, в Австрії, Болгарії, Угорщини, Ірландії, Латвії, Канаді, США, Словенії - 20-30%. У Україні частка народжених поза шлюбом становила в 1970 - 10,6%, в 1985 - 12,0%, в 1990 - 14,6%, в 1995 - 21%, з яких більше 40% реєструються на підставі спільної заяви батька і матері . За даними мікроперепису населення 1994 р., в Україні із загального числа одружених жінок 6,6% свій шлюб не реєстрували, серед жінок до 25 років - 8%, до 20 років - 14% [10].

Разом з пропорційною зміною кількості неповних сімей спостерігається також і ряд інших змін в їх характеристиках. Так, наприклад, в Ізраїлі на початку 70-х років минулого століття більшість неповних сімей становили вдови (58,5%, то до початку 2000 р. 54,8% з них становили розведені жінки) [30].

Аналогічна картина спостерігається і в Росії. Так, наприклад, в м. Москві в 1995 р. на 1000 жителів було укладено 8,2 шлюбів (у 1990-9,4), а розпалося 4,6 (5,0). Розпадається до 80-90% шлюбів, укладених в умовах, коли вибір не схвалений батьками наречених. В офіційний повторний шлюб вступають не більше 40% розлучених чоловіків і 20-25% жінок. У порівнянні з цим в 1945 р. на сто шлюбів припадав всього лише одне розлучення [7].

Ще однією не мало важливою тенденцією є зниження народжуваності. Так, порівняння коефіцієнта сумарної народжуваності (скільки в середньому народить дітей одна жінка за своє життя, якщо буде зберігатися незмінним рівень народжуваності поточного календарного року) за період з 1950 р. по 1990 р. наочно демонструє цю тенденцію.

Більш того, цей показник продовжує знижуватися: так, якщо ще в 1985 р. в Україні він становив 2,1, то в 1990 г. вже 1,9, а до 1995 - 1,34. 
Можна виділити три основні джерела формування неповних сімей: