Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Октября 2012 в 14:29, курсовая работа
Мета: визначення вікових психологічних закономірностей, регуляції учнями процесу професійного самовизначення і розробка на цій основі психолого-педагогічних засобів оптимізації процесу вибору професії та створення сприятливих умов для її подальшого опанування старшокласниками.
Для реалізації мети дослідження було поставлено такі завдання:
1. В ході теоретичного аналізу наукових даних з проблеми професійного самовизначення учнівської молоді, визначити роль вікових та психолого-біологічних особливостей психічних компонентів у здійсненні цього процесу та методологічний підхід до їх вивчення і розвитку. Розглянути психологічну характеристику юнацького віку, соціальну ситуацію розвитку та проблем провідної діяльності, а також систему сучасної профорієнтації та її методологічні засади.
2. Визначити психологічні аспекти та бар'єри професійного самовизначення у ранньому юнацькому віці.
3. Розробити концептуальну модель функціонування рефлексивних компонентів професійного самовизначення особистості старшокласника та вивчити ситуації її самоактуалізації.
4. З’ясувати методологічні засади практичної профорієнтаційної роботи із старшокласниками на основі професіографії та складання психограм.
5. Довести дієвість різнманітних форм та методів профорієнтаційної роботи у школі, визначити роль та завдання шкільного психолога у цьому процесі.
6. Визначити комплекс показників, критеріїв і методів психодіагностики компонентів професійного самовизначення в ранньому юнацькому віці та вивчити особливості їх функціонування і вікову динаміку в умовах профільного та професійного самовизначення старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів.
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ ТА РОЛЬ ПСИХОЛОГА
1.1 Система сучасної професійної орієнтації.
1.2 Спрямованість особистості, її роль у виборі професії.
1.3. Психологічна характеристика юнацького віку, соціальна ситуація розвитку та проблема провідної діяльност
1.4. Рефлексивний компонент професійного самовизначення
Висновки до І розділу
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОФОРІЄНТАЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ
2.1. Методологічні засади практичної профорієнтаційної роботи із старшокласниками
2.2. Форми та методи профорієнтаційної роботи у школі
2.3. Методи професійної консультації й профвибору на основі професіографії й психограми.
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ
3.1. Методика і результати дослідження комунікативно-організаторських здібностей старшокласників
3.2. Методи та результати діагностики професійної самосвідомості
3.3. Результати вивчення рефлексивних компонентів професійного самовизначення старшокласників
3.4. Розробка тренінгу з професійного самовизначення для учнів та осіб, що працевлаштовуються
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТОК А
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ ТА РОЛЬ ПСИХОЛОГА
1.1 Система сучасної професійної орієнтації.
1.2 Спрямованість особистості, її роль у виборі професії.
1.3. Психологічна характеристика
юнацького віку, соціальна ситуація
розвитку та проблема
1.4. Рефлексивний компонент професійного самовизначення
Висновки до І розділу
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОФОРІЄНТАЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ
2.1. Методологічні засади
практичної профорієнтаційної
2.2. Форми та методи
профорієнтаційної роботи у
2.3. Методи професійної
консультації й профвибору на
основі професіографії й
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ
3.1. Методика і результати
дослідження комунікативно-
3.2. Методи та результати
діагностики професійної
3.3. Результати вивчення
рефлексивних компонентів
3.4. Розробка тренінгу з професійного самовизначення для учнів та осіб, що працевлаштовуються
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТОК А
ДОДАТОК Б
ДОДАТОК В
ДОДАТОК Г
ВСТУП
Молодь - це суспільно диференційована соціально-демографічна спільнота, якій притаманні специфічні фізіологічні, психологічні, пізнавальні, культурно-освітні тощо властивості, що характеризують її біосоціальне дозрівання як здійснення самовиразу її внутрішніх сутнісних сил і соціальних якостей. Молодь тому і є специфічною спільнотою, що її суттєві характеристики і риси, на відміну від представників старших поколінь і вікових груп, знаходяться в стані формування і становлення.
Молодь - це соціально-демографічна група, що переживає період становлення соціальної зрілості, адаптації до світу дорослих і майбутні зміни. Молодь має рухливі межі свого віку, вони залежать від соціально-економічного розвитку суспільства, рівня культури, умов життя.
Нижня вікова межа визначається,
що з 14 років наступає фізична зрілість
і людина може займатися трудовою
діяльністю (період вибору навчатися
або працювати). Верхня межа визначається
досягненням економічної
Практичний психолог і соціальний педагог є головними ланками системи соціального і психологічного забезпечення на рівні навчального закладу і долучені до вирішення основних завдань цієї системи.
Основною метою діяльності психологічної служби системи освіти є підвищення якості і забезпечення доступності послуг у сфері практичної психології, спрямованих на збереження і укріплення здоров'я, підвищення адаптивних можливостей, створення умов для повно цінного і гармонійного розвитку молоді.
Сучасні тенденції розвитку
освіти формують загальне спрямування
діяльності психологічної служби, яка
повинна сприяти вирішенню
Важливими завданням діяльності психологічної служби є забезпечення супроводу дітей з особливими освітніми потребами, захист психічного і соціального здоров'я дитини на всіх рівнях навчання.
Одним із стратегічних напрямів
діяльності практичних психологів у
системі освіти є консультативна
робота як вид надання психологічної
допомоги учасникам навчально-виховного
процесу. Під час спеціально організованого
консультування мають бути виявлені
і актуалізовані додаткові
Особливе місце у
Передусім під соціальним становленням молоді розуміють кількісні та якісні зміни цієї демографічної групи у процесі її становлення як суб'єкта соціального розвитку.
Проблеми, що виникають у процесі соціалізації молоді, науковці поділяють на 2 групи.
1. Соціальні молодіжні
проблеми: визначення ролі та
місця молоді у сучасному
2. Особистісні проблеми
молоді: пошуки сенсу життя;
Актуальність і доцільність дослідження. Проблема професійного самовизначення учнівської молоді посідає важливе місце у педагогічній та віковій психології, оскільки стосується вирішального моменту у життєвому становленні особистості. Особливої актуальності вона набуває у ранньому юнацькому віці. У зв’язку з цим, центральним і досить складним завданням сучасної школи є формування в учнівської молоді здатності до свідомого та самостійного вибору професії і подальшого оволодіння нею. Вирішення цього завдання багато в чому залежить від активної позиції самих учнів, від усвідомленості себе суб’єктом власного життя, прагнення до особистісної самореалізації, вміння виважено і самостійно приймати відповідальні рішення. Тому вивчення професійного самовизначення старшокласників може відкрити нові шляхи його оптимізації.
Теоретичні передумови розробки
цієї проблеми вивчались у психолого-
Аналіз психологічної
літератури з проблеми професійного
самовизначення свідчить про те, що
у дослідженнях акцент ставиться
на необхідності вивчення ролі суб’єкта
у цьому процесі. А це вимагає
більш глибокого розуміння
Об’єкт дослідження: учні старших класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Предмет дослідження: система сучасної професійної орієнтації, вікові психологічні особливості прояву, функціонування і розвитку компонентів професійного самовизначення особистості у юнацькому віці.
Мета: визначення вікових психологічних закономірностей, регуляції учнями процесу професійного самовизначення і розробка на цій основі психолого-педагогічних засобів оптимізації процесу вибору професії та створення сприятливих умов для її подальшого опанування старшокласниками.
Концептуальна ідея дослідження: дослідження особливостей психологічнихних компонентів професійного самовизначення в контексті особистісно-діяльнісного підходу дозволить виявити додаткові можливості підвищення ефективності професійного самовизначення учнів на основі розробки нових психолого-педагогічних засобів, що базуються на здатності юної особистості до кращого розуміння власних потреб, цілей, здібностей, можливостей і обмежень та їх зіставлення з вимогами майбутньої професійної діяльності.
Гіпотеза дослідження складається з припущень: а) ефективність професійного самовизначення старшокласників суттєво залежить від особливостей дії його психічних компонентів, якщо розглядати їх з позиції особистісно-діяльнісного підходу;
б) оптимізація професійного самовизначення в старшому шкільному віці можлива через цілеспрямований розвиток здатності учнів до регуляції здатності до професійного самовизначення шляхом використання спеціальних навчальних, діалогових, консультативних та тренінгових форм роботи зі старшокласниками.
Для реалізації мети дослідження було поставлено такі завдання:
1. В ході теоретичного
аналізу наукових даних з
2. Визначити психологічні
аспекти та бар'єри
3. Розробити концептуальну
модель функціонування
4. З’ясувати методологічні
засади практичної
5. Довести дієвість різнманітних
форм та методів
6. Визначити комплекс
показників, критеріїв і методів
психодіагностики компонентів
7. Розробити ефективні
методичні рекомендації (та проект
тренінгу) щодо покращення професійного
самовизначення
Головне завдання даної роботи: надання допомоги старшокласникам у визначенні їх життєвого шляху за допомогою діагностичної оцінки особистості, її здатності виконувати ту чи іншу роботу.
Методологічну основу дослідження склали принципи детермінізму, єдності свідомості і діяльності; розвитку психіки; системно-структурний принцип; принцип особистісного підходу у педагогічній та віковій психології, принципи психології праці та професійної підготовки; філософські положення про єдність природного і набутого, індивідуального і соціального у становлення особистості.
Теоретичною основою
дослідження є концепції розвитку особистості
Л.С.Виготського,К.О.
Методи дослідження: теоретичні – аналіз, узагальнення, синтез, систематизація наукових даних, за допомогою яких проведено теоретико-методологічне вивчення змісту професійного самовизначення старшокласників, визначено показники і критерії професійного самовизначення; емпіричні – спостереження, бесіда, опитування, тестування, самозвіти, констатуючий експеримент; розвивальні – консультація; якісної і кількісної обробки та інтерпретації даних – методи математичної статистики, узагальнення даних.
Організація дослідження.
Дослідження проводилось
впродовж 2006-2007 року в три етапи.
На першому етапі проаналізовано
психолого-педагогічну