Особливості роботи психолога з молоддю

Є професії, які вимагають  винятково широкого розподілу уваги  й перемикання уваги. Взагалі, у  трудовій діяльності дуже важко відокремити  розподіл уваги від перемикання, переключення. Цілий ряд професій операторів, які мають широке поле для огляду, вимагає увесь час  розподіляти увагу, і перемикати її з одних об'єктів на інші. Але  є професії, у яких необхідно по черзі то концентрувати увагу, то розподіляти, то перемикати її. Мається  на увазі насамперед робота багатоверстатників, коли працівники текстильної промисловості  та машинобудування обслуговують кілька верстатів. У цьому ж плані  характерна робота льотчика. Від нього  потрібні й розподіл, і перемикання  уваги [21;56].

Пам'ять потрібна завжди незалежно від видів праці. Однак  у деяких видах діяльності вона є  професійно важливою ознакою. Більше навантаження на пам'ять потрібно при навчанні, коли ще не сформувалися навички. Але  коли сформовуються основні навички, тоді навантаження на пам'ять знижується. Люди, які прекрасно освоїли верстат, не повинні щораз спеціально згадувати, якими важелями потрібно діяти, на що потрібно дивитися. Шоферам теж не потрібно думати про те, якою рукою  або якою ногою і який рух потрібно зробити. Але є професії, у яких пам'ять є одним з найбільш важливих ознак. Наприклад, у роботі телеграфіста, друкарки, де потрібно на якийсь невеликий час удержати в  пам'яті певний обсяг інформації. У цьому випадку мова йде про  короткочасну або оперативну пам'ять , як найбільш важливу професійну ознаку.

При психологічному аналізі  трудової діяльності емоційно - вольову  сферу краще розглядати разом  з особливостями особистості. Якщо говорити про будь - яку діяльність, то вона викликає до себе певне відношення, емоційно переживається. Це пов'язане  з мотивами, з потребами людини, з інтересом до роботи. Це, так  звані, загальні емоції в праці. Вони можуть бути й позитивними, і негативними.

Позитивні емоції - це, наприклад, задоволення своєю працею, почуття  обов’язку, змагання. З іншого боку, можуть бути й негативні емоції. Це насамперед стосується тих випадків, коли люди, хоча й працюють, але ця робота їм не до душі. Вони виконують її з почуття обов’язку. Цілий ряд досліджень показав, яке велике значення має позитивне або негативне відношення до праці, якою людина займається. Люди, яким конкретна праця приносить задоволення, як правило, працюють краще. Люди, яким робота не подобається, незважаючи на те, що вони начебто намагаються, реалізують більш низьку продуктивність праці.

У ряді випадків необхідно  враховувати ще один момент емоційного стану. Це настрій, що впливає на продуктивність, тобто настрій, з яким приходить  людина й виконує роботу. Особливі вимоги до емоційного стану у професіях, пов'язаних з виконанням функцій  за допомогою спілкування: продавці, учителі, лікарі й т.п.

Важливо враховувати й  специфічні емоції, які викликаються безпосередньо конкретною трудовою діяльністю. Ці емоції виділяються, у  першу чергу, як професійно важливі. Вони підрозділяються на дві підгрупи. Перша підгрупа – це ті емоції, які  характерні для взаємини людей з  колективом у процесі даного колективного виду праці. Цілий ряд видів праці  виконується спільно групами  робітників, очолюваних, наприклад, бригадиром. Тут питання складається в  правильному підборі трудових колективів, щоб вони були згуртованими, тому що порушення нормальних взаємин у  колективі приводять до небажаних  результаті в праці.

Другий підвид професійних  емоцій – це ті емоції, які виникають  у процесі самої роботи. Це насамперед ті професії, які пов'язані з виникненням  аварійних ситуацій і де неправильне, уповільнене ухвалення рішення  може привести в умовах високої емоційної  напруженості до аварії (льотчики, верхолази, деякі види операторської праці). У цих професіях емоційно нестійкі люди не можуть працювати. Для цих  професій стійкість емоційно – вольової сфери – найголовніша професійна ознака. Звичайно, почуття інтересу до даного виду праці, почуття відповідальності може якийсь час стримувати емоційну нестійкість людини, але ця робота буде даватися йому з більшою напругою, буде наступати більш раннє стомлення, і тому нема рації говорити про  те, що в тих професіях, де можуть бути складні аварійні ситуації, не повинні знаходитись люди, які  не стійкі в емоційно – вольовій сфері.

Цілий ряд професій висуває  особливі вимоги до інших різноманітних  особливостей особистості: охайності, організованості, педантичності в  ряді випадків, товариськості або  замкнутості.

Поряд з вивченням професійно важливих ознак потрібно звертати увагу  на індивідуальні особливості людини, на стиль його роботи як один зі способів адаптації людини до професії. Для  того, щоб зрозуміти індивідуальні  особливості, індивідуальний стиль  діяльності, потрібно проводити порівняльний аналіз тих працівників, які виконують ту саму роботу, використовуючи при цьому різні прийоми й дії.

Отже, ми розглянули такі важливі  моменти методології в професійному консультуванні як складання психограм  і їх основні завдання, розглянули кілька класифікацій професій (запропоновані  Клімовим Е.А. та Анісімовой Н.П., Шрейдер  Д.В., Шариковим В.Д ), звернули увагу  на важливість впливу емоційного стану  на вибір професії та відчуття людини в подальшій трудовій діяльності.

 

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

3.1 Методика і  результати дослідження комунікативно-організаторських  здібностей старшокласників 

 

Методика дослідження  комунікативних і організаторських здібностей (КОЗ-1)

Ціль дослідження: виявити  рівень комунікативних і організаторських здібностей і їх відповідність вимогам  обраної школярами майбутньої професії.

Інструкція із застосування методики.

Учням пропонується відповісти на 40 питань:

1. Чи багато у вас  друзів, з якими ви постійно  спілкуєтеся?

2. Чи часто вам удається  схилити більшість своїх товаришів  до прийняття ними вашого рішення?

3. Чи довго вас турбує  почуття образи, заподіяної вам  ким-небудь з ваших друзів?

4. Чи завжди вам важко  орієнтуватися в критичній ситуації, що створилася?

5. Чи є у вас прагнення  до встановлення нових знайомств  із різними людьми?

6. Чи подобається вам  займатися суспільною роботою?

7. Чи вірно, що вам  приємніше і простіше проводити  час з книгами чи за яким-небудь  заняттям, ніж з людьми?

8. Якщо виникли деякі  перешкоди в здійсненні ваших  намірів, то чи легко вам  відступати від них?

9. Чи легко ви встановлюєте  контакт із людьми, що старші  Вас за віком?

10. Чи любите ви придумувати  чи організовувати зі своїми  товаришами різні ігри і розваги?

11. Чи важко вам включитися  в новій для вас компанії?

12. Чи часто ви відкладаєте  на інші дні ті справи, які  потрібно було б виконати сьогодні?

13. Чи легко вам установлювати  контакти з незнайомими людьми?

14. Чи прагнете ви домогтися,  щоб ваші товариші діяли відповідно  до ваших планів, думок?

15. Чи важко ви освоюєтеся  в новому колективі?

16. Чи вірно, що у  вас не буває конфліктів з  товаришами через невиконання  ними своїх обіцянок, зобов'язань,  обов'язків?

17. Чи прагнете ви при  зручному випадку познайомитися  і поговорити з новою людиною?

18. Чи часто у вирішенні  важливих справ ви приймаєте  ініціативу на себе?

19. Чи дратують вас оточуючі  люди і чи хочеться вам побути  на самоті?

20. Чи правда, що ви погано  орієнтуєтеся в незнайомій для  вас обстановці?

21. Чи подобається вам  знаходитися серед людей?

22. Чи виникає у вас  роздратування, якщо вам не  вдається закінчити почату справу?

23. Чи випробуєте ви  почуття утруднення, чи незручності,  якщо приходиться виявляти ініціативу, щоб познайомитися з новою  людиною?

24. Чи правда, що ви стомлюєтеся  від частого спілкування з  товаришами?

25. Чи любите ви брати  участь у колективних іграх?

26. Чи часто ви виявляєте  ініціативу при вирішенні питань, що торкають інтереси ваших  товаришів?

27. Чи правда, що ви почуваєте  себе непевно серед малознайомих  вам людей?

28. Чи вірно, що ви  рідко прагнете до доказу своїх  прав?

29. Чи думаєте ви, що  вам не представляє особливих  труднощів внести пожвавлення  в малознайому компанію?

30. Чи приймаєте ви участь  у суспільній роботі, у школі  (класі)?

31. Чи прагнете ви обмежити  коло своїх знайомих невеликою  кількістю людей?

32. Чи вірно, що ви  прагнете обстоювати свою думку,  якщо вона не відразу прийнята  вашими товаришами?

33. Чи почуваєте ви себе  невимушено, потрапивши в незнайому  для вас компанію?

34. Чи охоче ви приступаєте  до організації різних заходів  для своїх товаришів?

35. Чи правда, що ви не  почуваєте себе досить впевнено  і спокійно, коли приходиться  говорити щось великій групі  людей?

36. Чи часто ви спізнюєтеся  на ділові зустрічі, побачення?

37. Чи вірно, що у  вас дуже багато друзів?

38. Чи часто ви виявляєтеся  в центрі уваги своїх товаришів?

39. Чи часто ви бентежитеся,  почуваєте незручність при спілкуванні  з малознайомими людьми?

40. Чи правда, що ви не  дуже впевнено почуваєте себе  в оточенні великої групи своїх  товаришів?

Якщо відповідь позитивна, то у відповідній клітці бланка школяр повинен поставити "+", якщо негативна  – знак "-".

Бланк.

1		2		3		4		5		6		7		8		9		10
11		12		13		14		15		16		17		18		19		20
21		22		23		24		25		26		27		28		29		30
31		32		33		34		35		36		37		38		39		40

Обробка результатів.

За допомогою дешифратора  підрахувати кількість співпадаючих з дешифратором відповідей по кожнім розділі методики.

Дешифратор.

Комунікативні здібності	Організаторські здібності
1+ 3- 5+ 7- 9+ 11- 13+ 15- 17+ 19- 21+ 23- 25+ 27- 29+ 31- 33+ 35- 37+ 39-	2+ 4- 6+ 8- 10+ 12- 14+ 16- 18+ 20- 22+ 24- 26+ 28- 30+ 32- 34+ 36- 38+ 40-

Після цього варто визначити  оцінний коефіцієнт (ДО) по формулі  ДО=м/20, де м – кількість співпадаючих з дешифратором відповідей, 20 – максимально  можливе число збігів.

Інтерпретація результатів.

Користаючись оцінною  шкалою, профорієнтатор, шкільний психолог визначає в школярів рівень комунікативних і організаторських здібностей.

Здібності	Рівень
	Низький	Нижче середн.	Середній	Вище середн.	Високий
Комунікативні	0,1-0,45	0,46-0,55	0,56-0,65	0,66-0,75	0,78-1,0
Організаційні	0,2-0,55	0,56-0,65	0,66-0,7	0,71-0,8	0,81-1,0

Випробуваний, що одержав  оцінки 1, має вкрай низький рівень прояву організаторських чи комунікативних здібностей.

Випробуваний, що одержав  оцінки 2, не прагне до спілкування, почуває  себе скуто в новій компанії, воліє  проводити час наодинці із собою, обмежує свої знайомства, має труднощі у встановленні контактів з людьми й у виступі перед аудиторією, погано орієнтується в незнайомій ситуації, не обстоює свою думку, важко переживає  образи. Прояв ініціативи в суспільній діяльності вкрай занижено, у багатьох справах він воліє уникати  прийняття самостійних рішень.

Випробуваний, що одержав  оцінки 3, прагне до контактів з людьми, не обмежує коло своїх знайомств, обстоює свою думку, планує свою роботу. Однак потенціал цих схильностей  не відрізняється високою стійкістю.

Випробуваний, що одержав  оцінки 4, не губиться в новій обстановці, швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомств, займається суспільною діяльністю, допомагає  близьким, друзям, виявляє ініціативу в спілкуванні, із задоволенням бере участь в організації суспільних заходів, здатний прийняти самостійне рішення у важкій ситуації.

Випробуваний, що одержав  оцінки 5, активно прагне до організаторської і комунікативної діяльності, має  в ній потребу. Швидко орієнтується у важких ситуаціях, невимушено поводиться в новому колективі. У важливій справі чи складній ситуації, що створилася, воліє приймати самостійне рішення, обстоює свою думку і домагається, щоб вона була прийнята товаришами. Може внести пожвавлення в незнайому компанію, любить організовувати різні ігри, заходи, наполегливий у діяльності, що його цікавить. Сам шукає такі справи, що задовольняли б його потреби в комунікативній і організаторській діяльності.

Методика констатує лише наявний рівень розвитку комунікаційних і організаторських схильностей  у даний період розвитку особистості. Вони не залишаться незмінними в процесі  подальшого розвитку людей. При наявності  мотивації, цілеспрямованості і  належних умов діяльності дані схильності можуть розвиватися.