Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Мая 2013 в 23:26, дипломная работа
Мета дослідження: визначити педагогічні умови формування в дітей навичок культури поведінки в дошкільному навчальному закладі.
Завдання:
1. Довести необхідність формування навичок культури поведінки в дітей з самого раннього віку.
2. Розробити етапність формування навичок культури поведінки на заняттях та в ігровій діяльності.
3. Розробити та експериментально перевірити засоби з формування навичок культури поведінки.
Вступ ___________________________________________________
Глава І. ПРОБЛЕМА ВИХОВАННЯ КУЛЬТУРИ ПОВЕДІНКИ
В ДІТЕЙ В ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ
ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ____________________________
1.1. Теоретичні основи формування навичок
культури поведінки у дітей ____________________________
1.2. Діяльність - одна з форм формування у
дошкільників навичок культури поведінки _______________
1.3. Роль педагога у формуванні в дітей дошкільного
віку навичок культури поведінки _______________________
Глава II. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА _______
2.1. Результати констатувального експерименту ______________
2.2. Етапи формування навичок культури поведінки
у дітей дошкільного віку в різноманітних
видах діяльності _____________________________________
2.3. Порівняльна характеристика результатів
проведеної роботи ___________________________________
Висновки ___________________________________________
Література __________________________________________
Для виховання в дітей поваги до оточуючих дорослих звертались до наочних дій.
Наприклад, пропонували деяким дітям всім разом увійти в двері. Інші спостерігали, і їм було, звичайно, смішно. Вони бачили, що таким чином нічого не вийде. Після цього показали або попросили кого-небудь з дітей показати, як треба правильно заходити, пропускаючи один одного.
Багато разів говорили дітям: "Якщо хтось увійшов у групу, треба запросити гостя, запропонувати стілець та ін." Але самі тільки слова не давали потрібного ефекту. Тоді вирішили тренувати дітей у виконанні деяких правил. Наприклад, спеціально запрошували будь-кого зайти в групу і спочатку нагадували дітям: "Що треба сказати?" Показували, як запропонувати увійти, як подати стілець. Дуже допомогли в розробці та виконанні різних правил поведінки іграшки (ведмедики, лялька, Петрушка).
Постійно перевіряли, як діти засвоїли ті чи інші правила. Наприклад, упустили предмет і зробили вигляд, що не помітили. Спочатку лише деякі з дітей здогадувалися, що треба підняти цей предмет та подати вихователеві. Тепер майже всі знають, що треба зробити і сказати: "Візьміть, будь ласка, ви упустили".
Дуже добра якість − вміння цінувати та поважати труд іншого. Ми намагалися прищепити її дітям. Наприклад, діти йдуть на прогулянку. На майданчику звертали їхню увагу на чисті стіни, східці. Питали: "Хто ж все це миє? (Діти вже знають − Світлана Іванівна). Як ви гадаєте, чи легко їй все це мити? А що можна зробити, щоб полегшити її працю?" Хтось зрозумів, а хтось - ні. Після полуденка запросили Світлану Іванівну до нас у групу. Побесідували з нею. Потім взяли руки Світлани Іванівни, показали їх дітям і навіть запропонували поторкати, які вони натруджені, вже немолоді. Пояснили:
Світлані Іванівні нелегко трудитися, але вона хоче, щоб дітям у дитячому садку було радісно та любо.
Дуже важливо вчасно показати або пояснити дитині засіб правильної поведінки.
Наприклад, Сергійку треба пройти в умивальну кімнату, а на його шляху Діма грає з машиною. Сергійко мовчки штовхає Діму, наполегливо пробирається уперед. Зупинили його і говоримо: "А ми б попросили Діму: "Пропусти мене, будь ласка". Діма б посунувся, і ми б пройшли. Спробуй, Сергійко, зроби також".
Пояснили дітям. Що. Якщо трохи подумати, то можна обійтися без конфлікту. Наприклад, в роздягальні Владик зайняв місце біля шафку Маші. Дівчинка його відштовхує, гнівається, скаржиться нам. Шепочемо їй на вухо: "Давай спробуємо перевірити силу "чарівного" слова. Тільки його треба сказати ласкаво,- і вже голосніше, щоб Владик почув, говоримо: − Впевнені, що Владик одразу ж уступить тебе місце".
Крім зборів, які відбулися на початку року, де говорилося про необхідність виховання культури поведінки у дітей, було проведено ще кілька консультацій:
Розповіли батькам, як багато дітей стали привітними; з великим задоволенням допомагали няні: розкладували ложки, хлібниці, вбирали після їжі на господарчий стіл чайний посуд; прибирають після себе іграшки. Звернули увагу Катаної матусі, що дівчинка змінилася в позитивний бік: готує перед заняттям своє робоче місце. Багато дітей почали стелити ліжко до сну, прибирати його після сну.
На зборах ми не читали батькам стомливих доповідей. Бесідували з ними, пропонували, наприклад, питання:
Таким чином, результати формувального етапу показали, що в дітей добре сформовані навички культури поведінки.
Ми переконалися, що методи та прийоми, які ми використовували, дають позитивний ефект.
2.3. Порівняльна характеристика результатів проведеної роботи
Для перевірки ефективності запропонованих нами методів і прийомів формування навичок культури поведінки у дошкільників нами було проведено контрольне заняття-бесіда.
Рівень сформованості навичок культури поведінки у старших дошкільників визначався в процесі занять, ігор, прогулянок та індивідуальної бесіди з ними. Сформованість навичок культури поведінки у дітей оцінювалась за тими ж показниками, що й у діагностичному експерименті:
Контрольне заняття-бесіда
Тема: "Доставляй людям радість добрими справами".
Діти експериментальної та контрольної групи повинні були мати не тільки бажання, але й потребу проявляти доброту та передбачливість до оточуючих та інші гуманні почуття без натякань, за власним спонуканням; вміти систематизувати та узагальнювати правила доброго ставлення, ввічливої поведінки; бути здібними розуміти дії, зображені на картинках, та співвідносити їх з дійсністю.
Щоб підготувати дітей до бесіди, ми проаналізували їх вчинки, поведінку. Підготували розповідь про гідний вчинок дошкільника та підібрали ілюстрації з відповідним змістом.
На занятті в експериментальній групі ми спостерігали, що діти одразу приступили до бесіди. Вони розуміли зміст, були уважними, проявляли розуміння. Після розповіді про гідний вчинок, питали дітей:
Потім продовжували:
Діти відповідали:
Ми показували картинки-ситуації і розпитували дітей.
Діти пояснювали зміст:
Потім звернулися до одної дитини з експериментальної групи:
В процесі контрольного заняття-бесіди ми виявили, що у дітей контрольної групи відсутнє бажання знати і виконувати правила; вони виявляють схилення до порушення норм поведінки, байдуже ставляться до своїх вчинків та вчинків товаришів; деякі з них не звикли рахуватися з думками товаришів, надавати їм необхідну послугу, своєчасно допомагати їм.
В результаті проведеної роботи ми виявили, що діти експериментальної групи мають міцні навички особистої гігієни, охайності, ввічливості, акуратності. Діти накопичили певний моральний досвід. Вони розуміють, чому, спілкуючись з оточуючими людьми, повинні додержуватися загальноприйнятих норм поведінки.
Таким чином, результати заключного етапу експерименту показали наступне:
Таблиця відсоткового співвідношення рівнів сформованості навичок
культурної поведінки
Групи |
Високий % |
Середній % |
Низький % |
Експериментальна група |
53,3% |
33,3% |
13,4% |
Контрольна група |
26,6% |
46,6% |
26,6% |
Аналізуючи дані контрольного завдання, ми бачимо, що, порівняно з констатувальним на початку експерименту, наші показники змінилися.
Заняття-бесіда проводилося за однією й тією ж темою, показники виявилися різними. Це відбулося, на нашу думку, у зв'язку з тим, що використовувалися різні засоби та прийоми, діти перебували у різних умовах.
Після результатів контрольного прикінцевого експерименту показали, що контрольної та експериментальної групи дітей змінилися рівні сформованості навичок культури поведінки в дітей. Високий рівень експериментальної групи складає 55,3% дітей (8) , контрольної групи 26,6% дітей (4). Середній рівень експериментальної групи 33,3% дітей (5), контрольна група 46,6% дітей (7). Низький рівень сформованості навичок культури поведінки в дітей складає: експериментальна група 13,4% дітей (2), контрольна група 26,6% дітей (4).
ВИСНОВКИ
Проведена робота дозволяє стверджувати, що запропонована нами методика сприяє успішному формуванню у дітей навичок культури поведінки та може бути використана працівниками дошкільних закладів в практичній діяльності.
ЛІТЕРАТУРА