Проблема воспитания культуры поведения у детей в теории и практике дошкольного образования

Для формування навичок культури поведінки дітей в експериментальній групі ми розробили послідовні етапи, які включають до себе:

• спостереження;
• індивідуальні або групові бесіди;
• ігрові прийоми;
• заняття;
• читання художніх творів.

Задача, яку ми поставили перед собою, не могла бути вирішена без допомоги сім'ї. Адже вплив сім'ї тривалий і постійний. Тому ми передбачили і роботу з батьками.

У вересні провели збори за темою "Значення культури поведінки в розвитку особистості дитини". Деякі батьки вважали: діти ще маленькі, підростуть - порозумнішають. Старалися переконати їх, пояснювали, що дитину виховують до п'яти, а потім перевиховують. Ознайомили мам і татів з поставленими задачами і запропонували вирішувати їх разом.

В роботі з дітьми ми використали наступні методи та прийоми: особистий приклад, бесіди, ігрові прийоми, заняття, читання художніх творів.

Не чекали, коли дитина привітається, першими здоровались самі, знаходили, про що поговорити, спитати, тому що діти в роздягальній кімнаті чомусь мовчать, а вітаються, тільки заходячи в групову кімнату. Щоб перевірити, як ця навичка закріпилася, іноді робили вигляд, що не бачимо дитину, що заходить.

Ігрові прийоми

Наприклад, Сашко, заходячи в групу, одразу попрямував до іграшок. Звертаємось до нього: "Ой, Сашко, ти щось загубив". Зупинився, оглядає себе: "Ні, нічого не загубив". − "Ну, тоді забув вдома". (Діти зацікавлено дивляться, підходять ближче) − "Нічого не забув". − "Ну, тоді це слово за дверима залишилося. Піди, Сашко, знайди його". Хлопчик, звісно, здогадується, що це за слово, весело біжить в роздягальну кімнату, повертається і вітається.

В результаті у багатьох дітей виробилася звичка підійти і привітатися, поділитися з нами новинами.

Дуже тяжко було навчити Владика, Сергійка і Діму приходити до дитячого садка без сліз і капризів. Використовували і переконання, і приклад, і допомогу батьків. Але самим ефективним засобом виявився Петрушка, який смішно копіював дітей. Всією підгрупою обговорювали його поведінку, а потім діти показали Петрушці, як треба приходити у дитячий садок (звісно, просили це зробити тих дітей, які неправильно поводили себе).

Особливо помітні відносини між дітьми в іграх. Валя грубо кричить: "Дочка, я кому говорю, іди сюди". Ми зараз же втручаємось: "Мама добра, лагідна. Маша, покажи Валі, як треба кликати дочку". "Водій" Діма кричить: "Швидко всі заходьте до автобусу а інакше зараз поїду". "Діма, − говоримо йому, − тебе усі пасажири злякаються та пішки підуть. Треба ось як казати: "Товариші пасажири, займіть місця, пропустите уперед мам з дітьми".

Грають Світа, Маша, Аня. Світа шльопає Машу зі словами: "ти будеш слухатися?!" Як потворно виявляється у грі дітей те доросле життя, яке вони копіюють. І ми ще раз переконалися: без участі батьків нічого в нас не вийде.

Щоб навчити дітей прибирати іграшки на місце, провели екскурсію по групі. Розглянули, де які ігри лежать, який порядок в гаражі і в будиночку. Але й після цього деякі діти залишили іграшки там, де грали.

Одного разу після прибирання в групі ми сховали вимиті ляльки і машини. Прийшли діти на другий день − нема іграшок. Дивуються, питають нас. А ми жартівливим тоном говоримо: "Ви їх не ображали? Ви їх прибирали на місце? Ну, тоді вони обов'язково повернуться".

Заняття на закріплення правил культурної поведінки

Правило 1: "Поділись іграшками з товаришем".

Заняття 1. Читання віршу В.Ліфшица "М'яч і Петя".

Програмний зміст. Вчити дітей виконувати правила спілкування з дорослими та однолітками. Питання до дітей:

• Чому м'яч поскакав від Петі? (Тому, що він поганий хлопчик.)
• Як ви оцінюєте поведінку дітей, яких скривдив Петя? (Вони його попросили, а він їм нагрубив.)
• Чому Петі стало совісно? (Тому що він зрозумів, що погано повівся з товаришами.)
• Як ви поводитесь, якщо товариш попросить у вас іграшку або книжку? (Іноді ми даємо іграшку або книжку товаришу, а іноді не віддаємо.)

В нашій "Книзі добрих правил" є дуже важливе правило: "поділись іграшками з товаришем". Вам не важко його запам'ятати, бо ви так часто поводитесь".

Заняття 2. Читання оповідання М. Пришвіна "Мій меч".

Програмний зміст. Вчити дітей виконувати правила спілкування з дорослими та однолітками.

Після читання оповідання ми ставили питання дітям:

• Який меч дід надіслав Алику?
• Чому Алик не грав з мечем?
• Що трапилось з мечем?
• Що сказав дід, коли подивився на меч?
• Хто з ваших товаришів забуває про правила?

Правило 2: "Розмовляй ввічливо, привітно з товаришами".

Називали це правило, згадували про те, що діти знали це правило ще раніше і радили їм не забувати про нього.

Допомагали запам'ятати прислів'я: "Лагідне слово неважко мовити".

Заняття. Читання оповідання В. Осєєвої "Дівчина з лялькою". Питання до дітей:

• Чому лейтенант ухвально поплескав по плечу хлопчика?
• Що він казав при цьому?

Прочитали ще раз уривок з оповідання і запитали:

• Кому ще Юра уступив місце в автобусі?
• Як він поводився при цьому?

Після бесіди узагальнювали відповіді дітей: "Ви усі повинні бути уважними до дівчат, бо ви - майбутні чоловіки. Як ви можете висловити свою увагу до дівчинки? Уступити місце, пропустити її уперед, заступитися за неї − це обов'язок чоловіка".

Правило 3: "Усім радимо дружити, сваритися не смійте!

Без друзів вам не прожити аж ніяк на світі!"

Заняття. Читання оповідання Л. Толстого "Батько і сини".

Програмний зміст. Засвоєння дітьми деяких правил моралі.

Після читання оповідання задавали питання дітям:

• Чому батько казав синам: "Віника не зламати, а по прутику весь переламаєш"?
• Чому вчить нас народне прислів'я?

Пояснювали: "Не тільки брати і сестри, а всі люди повинні жити у дружбі та злагоді. Сила людей - в дружнім колективі".

Називали прислів'я:

"Тяжко жити одному на світі".

"Друга шукай, а знайдеш - бережи".

"Людина без дружби, що дерево без коріння".

Пов'язували їх зміст з правилом, що вивчається. Ще раз нагадували дітям, як треба поводити себе відносно один одного.

Пропонували послухати невеличкий твір М. Фоміної "Подруги" і дати йому назву:

"Зоя, Ліза і Аза − подруги. Зібралися подруги у Зої. Разом грають Зоя, Ліза і Аза. Ляльку Машу покладають спати. З потішним зайчиком йдуть на прогулянку. Позвала мати Зою додому, позвали і азу. Зосталася Ліза одна. Заболіли у Лізи зуби. Зав'язала вона зуби і сидить. Дізналася про це Зоя, принесла Лізі мозаїку. Дізналася і аза. Принесла Лізі незабудку. Поставила Ліза незабудку в вазу. Почали Ліза, Зоя і Аза грати мозаїкою. Красивий візерунок зробили з неї. Потім загадували загадки. Довго потішались подруги, позабула Ліза про болящі зуби".

Питання до дітей:

• Як можна назвати це оповідання? ("Подруги", тому що ці дівчата дуже дружили між собою.)
• Якщо дружать між собою дівчата та хлопчики або дорослі люди, як їх можна назвати? (Друзями.)

Нагадували: "Про хороших друзів є правило. Ми не раз вам його говорили, коли бачили, що ви сваритеся. Давайте всі разом згадаємо правило та промовимо його хором".

 

Правило 4: "В нашій групі всі дружні".

Індивідуальні бесіди (або групові з невеликою кількістю дітей), вправи за темою "Якщо товариш не знає, як зробити, навчи його". Використовували прислів'я:

"Щоб в тебе були друзі, ти сам повинен вміти дружити". "Дружба піклуванням та підмогою міцна". "Життя дано на добрі вчинки".

Заняття 1. Читання оповідання В. Осєєвої "Три товариша". Перед читанням вступна бесіда:

• Діти, ми часто приводили вам прислів'я: "Дружба піклуванням та підмогою міцна". Сьогодні ми продовжимо розмову про дружбу. В "Книзі добрих правил" є правило: "В нашій групі всі дружні". А якщо дружні − означає справжні друзі, товариші.

Послухайте оповідання "Три товариша" і скажіть, хто з цих хлопчиків був справжнім товаришем.

В ході бесіди ставили питання:

• Чим займалися діти під час перерви?
• Чому Вітя не їв? (Тому що він загубив сніданок.)
• Що порадив Віті Миша?
• Що зробив Володя? (Він поділився з Вітею своїм сніданком.)
• Хто виявився справжнім товаришем? (Володя.)
• З ким з хлопчиків ви хотіли б дружити? (3 Володею.)

Заняття 2. Читання оповідання Л. Толстого "Два товариша".

Програмний зміст. Вчити дітей бути дружними, завжди допомагати один одному.

Звертались до дітей: "Сьогодні ми продовжимо розмову про дружбу, про те, що треба допомагати один одному завжди, особливо в біді. Згадаємо, яке правило про дружбу ми вчили. Послухаємо оповідання Л. Толстого "Два товариша".

Після читання задавали питання дітям:

• Де йшли товариші?
• Що з ними трапилось?
• Про що спитав один товариш?
• Що відповів другий?
• Якими показані товариші у цьому оповіданні?
• А як би ви поводились?

Бесіда про дружбу і товариство

Питання до дітей:

• Що таке дружба? (Це коли дружать один з одним: хлопчик з дівчинкою або хлопчик з хлопчиком.)
• Кого ми називаємо другом? (Друг - це коли він дає мені свої іграшки погратися, коли ділиться зі мною яблуком, цукеркою та ін.)
• Чому людині потрібен надійний друг? (Тому що друг в будь-який час допоможе та ін.)
• Чому в народних прислів'ях говорять: "Вірний друг - саме велике багатство"? (Тому що, якщо в тебе є вірний друг, тебе завжди буде легко в усьому.)

Узагальнимо відповіді дітей: "Добрий товариш, друг - той, з ким цікаво грати, дружити, працювати. Він завжди заступиться за слабкого. Визволить з біди".

Ми разом дітьми розглядали ілюстрації до оповідання В. Асєєвої "Три товариша".

Питання до дітей:

• Хто зображений на цій ілюстрації?
• З якого оповідання ці хлопчики? ("Три товариша".)
• Хто з них поводився, як справжній товариш?
• Що можна сказати про поведінку Віті і Миші?

Заняття 3. Читання оповідання Є. Пермяка "Саме страшне".

Питання до дітей:

• Чому залишитися самому − саме страшне? (Тому що ні з ким буде грати, дружити.)

Пропонували згадати розповіді, казки, в яких говориться про дружбу, про добрих, вірних друзів. Питали:

• Хто з героїв казки "Кіт, півень і лиса" виявився справжнім другом?
• Як повинен поводитися справжній друг?

Разом з дітьми згадували знайомі прислів'я про дружбу:

"Щоб в тебе були друзі, ти сам повинен вміти дружити".

"Дружба піклуванням та підмогою міцна".

"Життя дано на добрі вчинки".

Діти зробили висновки:

"Допомагай товаришу, не чекай, коли він тебе попросить про допомогу, поділись з товаришем іграшками, книжками, олівцями. Зупини товариша, якщо він чинить негарно. Ці правила дружби і товариства запам'ятайте та постарайтеся виконувати".

Дуже важливою задачею є виховання поваги до оточуючих дорослих (батьків, вихователів, нянь). Для її рішення використали різні заняття:

• "Чим можна порадувати матусю?"
• "А в нас у гостях бабуся".
• "Мама - саме дороге слово на світі".

Бесіда: "Завдавай людям радість добрими справами".

Читання художньої літератури:

• оповідання В. Осєєвої "Просто бабуся";
• оповідання О. Благініної "Ось яка мама" з наступним обговоренням вчинків героїв.

Готували подарунки до свят батькам. Кожного разу підкреслювали: "Ось мати (батько) зрадіє".

Бесідували з дітьми про їхніх батьків, про те, де вони працюють, що роблять, як, напевно, втомлюються на роботі. І діти були примкнені співчуттям, були готові допомагати своїм мамам, таткам.