Проблема воспитания культуры поведения у детей в теории и практике дошкольного образования

Практика показала, що органічна узгодженість в роботі дитячого садка та в сім'ї − це важливіший принцип повноцінного виховання дітей. Ще більш ефективною така співдружність стає при об'єднанні зусиль педагогів, батьків, організацій, що шефствують над дитячим садком, культурно-освітніх закладів, громадськості.

 

Глава II. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА

2.1. Результати констатувального експерименту

У зв'язку з гіпотезою дослідження основні задачі експериментальної роботи були націлені на:

1. Виховання в дітей охайності та акуратності.
2. Виховання в дітей культури спілкування з дорослими та однолітками.
3. Розуміння дітьми деяких правил моралі (доброта, ввічливість, чуйність, доброзичливість, чесність).
4. Засвоєння правил культури діяльності.

Для визначення рівня сформованості навичок культури поведінки у дошкільників ми використовували основні показники наявності культури поведінки у дітей. На наш погляд, це наступні показники:

• Оволодіння дитиною культурно-гігієнічними навичками, тобто:
• Підійматися вранці завжди в один і той же час.
• Обов'язково робити ранкову гімнастику.
• Старанно вмиватися, обов'язково чистити зуби, охайно робити зачіску.
• Мити руки перед їжею, після  користування туалетом, після прогулянки та догляду за тваринами.
• За столом завжди сидіти прямо, не класти лікті на стіл.
• Правильно користуватися столовими приборами.
• Їсти, не поспішаючи, акуратно, безшумно, жувати із закритим ротом, старанно пережовуючи їжу.
• Не кришити хліб, відламувати по шматочку.
• Закінчивши їжу, покласти ложку, вилку у тарілку, а не на скатертину.
• Користуватися серветкою під час їжі.
• Не бігати з бутербродом, шматками їжі - коштувати за столом.
• Підіймаючись по сходах, ставити ногу на сходинку усією ступнею.
• Спускаючись по сходах, тримати спину прямо і трохи придержуватися за перила.
• Користуватися носовою хусточкою; коли чихаєш та кашляєш, відвернутися від співбесідника, прикрити рота та носа хусточкою.
• Після прогулянки витирати ноги, обтрушувати і чистити щіткою пальто.
• Самому чистити своє взуття, акуратно вішати або складати одяг.
• Ввечері, раніше, ніж лягти спати, привести в порядок свій одяг і взуття.
• Лягати спати завжди в один і той же час, спати в добре провітреній кімнаті.
• Виконання дитиною правил спілкування з дорослими та однолітками:
• Користуватися словами ввічливого звернення: "Добрий день", "До побачення", "Будь ласка", "Пробачте", "Спасибі", "Дякую", "Дозвольте увійти" та ін.
• Бути привітним та ввічливим з усіма дорослими.
• Не перебивати дорослих, не втручатися в їхню розмову.
• На вулиці, вдома, в дитячому садку, в транспорті та інших громадських місцях розмовляти спокійно, неголосно, поводити себе стримано, не привертати до себе особливої уваги.
• Не коштувати під час спектаклю або кінофільму.
• Слухати старших уважно, стояти при цьому спокійно, дивитись в обличчя співрозмовнику.
• Вміти слухати товариша, не перебиваючи його.
• З повагою ставитися до праці і відпочинку старших, не заважати дорослим, не шуміти, не капризувати.
• Уступати у транспорті місце дорослим та малюкам.
• Подавати стілець або уступати місце дорослим та малюкам.
• Підняти та ввічливо подати упущений кимсь предмет (олівець, рукавичку та ін.).
• Хлопчикам: пропускати вперед дівчаток у транспорті, у приміщенні.
• Допомогти малюку або однолітці одягти пальто, застібнутися, пов'язати шарф.
• Ділитися з товаришами іграшками, книгами, грати дружно.
• Вміти визнати, що був неправий.
• Старатися поступитися товаришу в сперечанні, грі; допомогти йому, домовитися з ним.
• Вміння дітей виконувати правила культури діяльності:
• Не сидіти без діла.
• Ніколи не відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні.
• Доводити розпочату справу до кінця.
• Виконувати роботу тільки добре.
• Робити все, що вмієш сам, не питаючи допомоги дорослих.
• Дотримуватися чистоти і охайності у своєму ігровому куточку, за своїм столом.
• Завжди і усюди обережно ставитися до речей та іграшок.
• Любити природу, піклуватися про тварин.
• Книгу читати за столом, не загинати кутки сторінок, брати книгу чистими руками.
• Якщо що-небудь не зрозуміло, треба перепитати старших або товаришів.
• Бути наполегливим в досягненні мети.

−    Засвоєння деяких правил моралі:

• Радіти успіху товариша.
• Бути правдивим, мати мужність сказати відверто про свій проступок. Не перекладати провину на інших.
• Говорити завжди тільки правду.
• Дорожити довірою дорослих і товаришів.
• Не хвастатись навіть самим гарним вчинком − добра справа сама за себе говорить.
• Давши слово − тримати його, давши обіцянку − виконати.
• Справжній друг пізнається не тільки в радощах, але й у біді − він завжди допоможе, втішить, утримує від дурного вчинку.
• Нікого не ображати − ні словом, ні вчинком, піклуватися про молодших, допомагати їм, захищати слабкіших за себе.
• Жити і поводитися так, щоб оточуючим − дорослим і дітям − було з тобою приємно і радісно.

Рівні сформованості навичок культури поведінки дошкільників

Високий рівень. До нього належать діти, які цілком засвоїли правила поведінки, виявляють велику активність, самостійність не тільки в іграх і при самообслуговуванні, але й в різноманітній трудовій діяльності, на заняттях. Вони обережно ставляться до природи, не тільки акуратно користуються іграшками, речами, але й ремонтують їх, приводять до ладу. Діти цього рівня володіють культурно-гігієнічними навичками, вміють правильно спілкуватися з дорослими та однолітками, а також вміють ввічливо вести себе в громадських місцях.

Середній рівень. Група дітей, яка частково (на 50%) засвоїла правила культури поведінки.

Низький рівень. Діти, які не знають та не виконують правила культури поведінки, не мають потрібних навичок.

В нашому дослідженні ми використали деякі принципи, які були спрямовані на взаємозв'язок зусиль дитячого садка і сім'ї у вихованні у дітей навичок культурної поведінки.

На відміну від дитячого садка, де дитина виховується у товаристві однолітків, сім'я розпоряджується трохи іншими виховними можливостями, які зумовлені особливою теплотою родинних почуттів і відносин і тому незамінні по силі впливу.

В основу взаємозв'язку дитячого садка і сім'ї у вихованні в дошкільників навичок культури поведінки покладений також принцип послідовного ускладнення вимог до дітей з урахуванням їх зростаючих можливостей. Цей принцип передбачає пошук прийомів, які забезпечували б інтерес дітей до висунутих вимог, постійне зростання зусиль волі, пізнання, оволодіння засобами дій.

Проводила експеримент в дитячому навчальному закладі №228 міста Одеса. В експерименті приймали участь діти старших груп (30).

В основі констатувального експерименту як методу дослідження поклали спостереження за поведінкою дітей.

Вранці спостерігали, як діти віталися лише з нагадування дорослих, не називали няню за ім'ям та по-батькові. Владик, Сергій і Діма вранці при ходили в групу з криком та ревом. Деякі діти були непривітними, недружелюбними. Приходячи в дитячий садок, діти брали з дому: хто печиво, хто яблуко, хто цукерку. Сідали на лавку та їли, один Миша стояв збоку. Його спитали: "А чому ти не їси?" Він відповів: "Я яблуко загубив". І ніхто з дітей не здогадався поділитися з Мишею своїми ласощами.

Перед сніданком діти мили руки лише з нагадування дорослих. Під час сніданку поводилися галасливо, деякі діти не вміли користуватися столовими приборами.

Після сніданку тільки Катя і Маша захотіли допомогти няні Світлані Іванівні прибрати зі столів крихи хліба та підмести підлогу.

З метою виявлення уявлень про норми поведінки ми проводили індивідуальні бесіди. Наприклад, коли ми запропонували розповісти про свої погані вчинки, реакція дітей була неоднорідною. Деякі запевнювали, що ніколи не вели себе погано. Деякі намагалися перевести розмову на іншу тему, або розповідали про погані вчинки своїх товаришів.

На прогулянці в дитячому садку діти гралися в "кішки-мишки". Вони бігали, сміялися. Раптом Коля ненавмисно штовхнув Катю. Дівчинка впала і заплакала, а Коля побіг далі і навіть не озирнувся, щоб підійти до Каті і допомогти підвестися.

Після прогулянки діти зайшли в роздягальну кімнату, щоб скинути одяг. Сашко хотів допомогти Людочці розв'язати шарф і зняти пальто, але Діма, що стояв поруч, зірвав з Люди шарф, штовхнув її. Люда впала і розплакалася.

Під час обіду за столом деякі діти їли неохайно, гучно. Миша та Сашко чомусь посперечалися та через те пролили чай сусіда. Владик щось буркотів про себе, мабуть, був незадоволений обідом. Закінчивши їсти, Валя та Світа поклали ложки на скатертину і забруднили її.

Після обіду Катя захотіла допомогти Світлані Іванівні помити посуд. Бере тарілку, обполіскує її, намагається поставити у сушарку. Помітивши, що з тарілки не змита піна, ставить її в стопу брудного посуду. Миє ложки, витирає їх та складує на місце. Знов бере тарілки, але миттєво переключається на миття чайних ложок... довго порається з посудом і, мабуть, стомившись, заявляє: "Світлана Іванівна, я більш не хочу допомагати" рішуче знімає з себе фартух та біжить грати з дітьми.

Після денного відпочинку багато дітей не прибрали за собою ліжка, не привели себе до ладу, не зачесалися. Ми зробили їм зауваження, а вони заявили: "Не хочу вмиватися", "Допоможіть одягтися!", "Ліжка прибирати не вмію!"

На занятті з самостійної зображувальної діяльності багато дітей відволікалися, витрачали багато часу даремно, втрачали інтерес та залишали справу на півдорозі.

Наприклад, Віра взяла альбом для малювання. На сторінці великого формату намалювала червоним олівцем маленький дім, дівчинку, квітку. Показала свій малюнок нам. їй сказали: "А чому в тебе усе намальовано червоним олівцем? І дівчинка. І квітка вище дому - так не буває!" Віра незадоволено махнула рукою: "Ну й нехай! Намалюю ще..." Перекреслила малюнок зеленим олівцем та перевернула сторінку. На новій сторінці - знов маленький дім, дівчинка, квітка. Придивилася: "Знову не вийшло!" І знов наспіх намалювала ще й ще... Вже заповнено подібними малюнками декілька сторінок, і всі вони також перекреслені, як і перший... Кидає малювати і починає будувати кімнату для ляльки, використовуючи той самий альбом і декілька книжок.

Ввечері спостерігали, як багато дітей прощавалися лише з нагадування батьків.

Спостерігаючи за дітьми старших груп, ми виявили рівні сформованості навичок культурної поведінки дітей.

Всі дані перевірені, прораховані та занесені до таблиці:

Показники навичок культури поведінки в дітей старшої дошкільної групи в %

 

                                                Таблиця № 1

(констатувальний експеримент)

 

Контрольна  група	Кількість дітей	Культурно- гігієнічні навички	Культура спілкування	Культура мови	Культура діяльності
1. Високий	3	13%	15%	19%	9%
2. Середній	7	41%	34%	32%	33%
3. Низький	5	46%	51%	49%	58%

 

 

                                                Таблиця № 2

(констатувальний експеримент)

 

Експериментальна група	Кількість дітей	Культурно- гігієнічні навички	Культура спілкування	Культура мови	Культура діяльності
1. Високий	2	15%	11%	17%	11%
2. Середній	6	40%	40%	30%	33%
3. Низький	7	45%	49%	53%	56%

 

Рівні сформованості навичкам культури поведінки в дітей старшої дошкільної групи

Таблиця №3                                                                                       (констатувальний експеримент)

Групи	Кількість дітей	Високий %	Середній %	Низький %
Контрольна	15	20%	46,6%	33,4%
Експериментальна	15	13,3%	40%	46,7%

 

Як бачимо із таблиці високий рівень сформованості навичок культури поведінки в дітей старшого дошкільного віку складає лише 20% дітей ( 3 ) контрольної групи та 13,3% дітей ( 2 ) експериментальної групи. Частина дітей з контрольної і експериментальної групи віднесена до середнього рівня 46% дітей ( 7 ) контрольна група та 40%дітей ( 6 ) експериментальна група. Низький рівень сформованості складає контрольна група 33,4% дітей ( 5 ) та експериментальна 46,7% дітей ( 7 ).

 

2.2. Етапи формування навичок культури поведінки у дітей дошкільного віку в різноманітних видах діяльності

Після констатувального етапу експерименту був проведений формувальний експеримент. Групу дітей ми розділили − по 15 дітей в кожній групі (контрольна та експериментальна).