Педагогічні умови формування дослідницько-пошукових здібностей у молодших школярів в процесі навчання

— абсолютна самостійність  прийняття рішення учнем;

— учень робить акцент на тому, що він знає, а не на тому, як він виглядатиме на тлі інших;

— економія часу на оформлення роботи і її перевірку;

— спрощення підрахунку і обробки результатів (можливість використання кількісних оцінок, статистичних підрахунків). [10, с.8]

В основу розробки тестів для  оцінювання знань як складової умінь  учнів початкової школи можна  застосовувати концепцію рівнів засвоєння знань (за В.П.Беспалько) [10, с.9]:

-перший рівень — відтворювання  (знань-ознайомлень); використовують  тести-зіставлення, коли даються  варіанти відповідей, з яких потрібно  вибрати одну правильну;

-другий рівень — репродуктивний (знань-копій); використовують тести  з вибором відповіді, коли є  змога вибирати кілька правильних  відповідей, або тести-порівняння, якщо  порівнювати два і більше об'єкти, водночас критерії порівняння  учень обирає самостійно;

-третій рівень — продуктивний (знань-умінь); використовують тести-завдання  на застосування знань з предмета;

-четвертий рівень —  творчий (знань-трансформацій); використовують  тести-переноси, коли передбачають  регулювання певних ситуацій, узагальнення  знань і формування оціночних  суджень.

При укладанні тестів дотримуємося певних правил:

1) друкований матеріал  тестів має бути доступним  розумінню школярів;

2) за наявності невідомих  слів їх необхідно пояснити;

3) запитання має бути  спрямоване на виявлення певного  вміння;

4) запитання не має  містити підказки для відповіді  на інше запитання;

5) у запитанні має бути  достатня кількість опор для  виконання необхідної дії.[10, с.9]

Наведемо приклади тестів, які сприяють розвитку дослідницьких  умінь учнів початкових класів.

1. Тести-схеми.

Тести цього типу спрямовані на розвиток уміння генерувати ідеї, висувати гіпотези.

Допишіть схему.

Наприклад, тема "Умови  існування людини" (3 кл.).

Природа дає людині:

1) їжу

2) ?

3) ?

4) ?

5) ?

2.Тести-невідповідності.

Знайдіть помилки у  тексті.

Наприклад, тема "Річки" (3 кл.).

Річка — це малий штучний  потік, який починається з маленького струмка. Струмок прокладає русло. Кожна річка має гирло —  місце, де річка бере початок. Річка  тече по звивистому заглибленню, а потім  впадає в море, озеро. Місце, де впадає річка, називається витоком.

3 .Тести-послідовності.

Варіант А. Поставте у правильній послідовності. Наприклад, тема "Органи травлення" (3 кл.).

1)ротова порожнина;

2)шлунок;

3)глотка;

4)стравохід;

5)кишечник.

Відповідь: 1—»3—»4—»2—»5.

Варіант Б. Поставте у правильній послідовності та в разі необхідності додайте пропущене.

Наприклад, тема "Органи травлення" (3 кл.)

1) глотка;

2) стравохід;

3) кишечник.

Відповідь: ротова порожнина  – » 1 – » 2 – » шлунок – » 3. [10, с.10-11].

Через зміст пропонованих тестових завдань реалізується розвивальна  мета навчання. Перш за все розвивається творчий інтерес, допитливість, потяг  до пошуку нової інформації, проблемне  бачення, вміння висувати гіпотези, здатність  до дослідницької діяльності, долається  інертність мислення, тобто застосування тестів сприяє формуванню дослідницьких  умінь учнів у процесі вивчення навчальної дисципліни "Я і Україна".

Отже, перевага тестів над  традиційними формами контролю полягає  в тому, що за допомогою тестової системи можна якісно оцінити  структуру знань учнів, рівень сформованості  їхніх дослідницьких умінь. Якщо система тестів розроблена вміло, то це дає змогу вчителеві контролювати навчальний процес на кожному занятті  й одразу вносити корективи у  процес формування дослідницьких умінь, в організацію підготовки учнів, усувати прогалини у його знаннях, уміннях і навичках.

Але слід пам'ятати, що практично  не існує універсальних тестів для  виявлення рівня знань, а також  рівня сформованості дослідницьких  умінь молодших школярів. Кожна тестова  ситуація — універсальна, як і проблема, що вирішується в процесі тестування, в кожній тестовій ситуації перш за все необхідно поставити проблему, без цього важко знайти правильне  вирішення. Оскільки основний наголос  ми ставимо на формування та розвиток дослідницьких умінь, саме це має  бути вихідним положенням під час  розробки системи тестових завдань.

Висновки

Таким чином, на підставі матеріалу, опрацьованого в роботі, ми можемо зробити висновок, що найсприятливішим періодом для формування і розвитку дослідницько-пошукових здібностей дитини є молодший шкільний вік. На момент вступу до школи дитина є  носієм власного пізнавального досвіду. І основна функція школи полягає  не в нівелюванні, загальмовуванні  досвіду дитини як несуттєвого, а  навпаки, в максимальному його виявленні, використанні, збагаченні. Тому у педагогічній роботі потрібно використовувати метод  розвиваючого навчання, користуватися  методиками, які формують творчу, мислячу, здатну до наукового пошуку особистість  дитини, її самобутність і самоцінність, організовують навчання дітей без  примусу, розвивають в них стійкий  інтерес до знань, потребу їх самостійного пошуку. В основі такого підходу  — визнання індивідуальності учня, розвиток власного неповторного суб'єктивного  досвіду, дослідницько- пошукових і  творчих здібностей, розкриття багатств індивідуального світу дитини.

Своєрідним епіцентром формування дослідницько-пошукових здібностей і їх подальшого розвитку в дитини є позитивне ставлення школярів до процесу і результату своєї  праці і інтерес. Саме інтерес  до навчання дарує радість творчості, радість пошуку, радість пізнання, пов'язані з гостротою сприймання навколишнього світу, увагою, пам'яттю, мисленням, волею, які використовуються дитиною у ході дослідницько-пошукових  дій.

Навчально-пізнавальну діяльність учнів доцільно будувати в такій  послідовності: цікаво—> шукаю —> знаю —> вмію. Саме ж навчання слід робити не простішим, а зрозумілішим для учнів початкової школи. Однак, при формуванні дослідницько пошукових  здібностей потрібно пам'ятати, що процес навчання — це не безперервна радість, не все може бути цікавим у навчанні. Тож, наслідуючи К.Д.Ушинського, потрібно "привчити дитину робити не тільки те, що її цікавить, а й те, що не цікавить, робити заради приємності виконати свій обов'язок". У роботі з формування дослідницько пошукових здібностей потрібно використовувати завдання, привабливість яких забезпечується не зовнішніми прийомами навчання, а самим їх змістом.

Будувати уроки так, щоб  кожен учень почувався дослідником, який самостійно здобуває знання, має  змогу зіставляти, порівнювати, шукати і знаходити істину, доводити висунуті гіпотези під час спілкування  зі своїми однокласниками та з учителем. Такий підхід до процесу навчання й виховання дітей сприяє розвитку їхніх інтелектуально-творчих задатків і формуванню дослідницько-пошукових  здібностей, яке забезпечується альтернативними  формами навчання: індивідуальна  робота, фронтальна, кооперативна, робота в парах, у малих і великих  групах.

Результативність процесу  формування дослідницько пошукових  здібностей зумовлюється його організацією. Для повноцінного розвитку дослідницько пошукових здібностей потрібно поєднувати репродуктивні (відтворення учнями знань і способів діяльності), частково-пошукові (вияв самостійності, ініціативи у пізнавальній діяльності) і творчі завдання. Репродуктивні  та частково-пошукові завдання розвивають певні творчі властивості (незалежність суджень, критичність мислення, здатність  переносити знання і вміння в нову ситуацію), однак виконання цих  завдань не сприяє виявленню й  розвитку інтелектуально-творчих задатків у комплексі. Саме творчі завдання найбільше  сприяють формуванню і розвитку дослідницько пошукових здібностей, оскільки у  процесі їх виконання учень створює  певний навчальний творчий продукт. Це може бути оформлений результат  своєї діяльності: проект, складання  оповідань на основі власних спостережень за явищами природи чи за поведінкою тварин тощо. Ці теми є близькими  і зрозумілими для молодшого  шкільного віку, тож учні охоче  працюють над ними.

Формування і розвиток дослідницько пошукових здібностей має відбуватися на кожному уроці. Для формування дослідницько пошукових  здібностей можна використовувати  метод навчальних проектів, можна  формувати дослідницько-пошукових  здібності і у процесі контролю знань та умінь молодших школярів, за умови застосування такого методу контролю, як тестування.

Вчитель має забезпечувати  педагогічні умови для формування в кожної дитини дослідницько-пошукових  здібностей та їх розвитку у процесі  навчання. Важливо здійснювати контроль за рівнем сформованості дослідницьких  умінь учнів, щоб одразу вносити  корективи у процес формування пошуково дослідницьких умінь, в організацію  підготовки учнів, усувати прогалини  у знаннях, уміннях і навичках.

Список використаних джерел

 

1. Про обсяг і характер  домашніх завдань для учнів  початкової школи. Наказ Міністерства  освіти і науки України від  29.12.2001 № 1/9-468 // Крайова освіта. - 2002.- 8 лют. (№5).- С.5.

2. Лист Міністерства освіти  і науки України від 27.10.99 №1/9—419 "Про тривалість уроків у  початковій школі".

3. Наказ Міністерства  освіти і науки України від  14.12.00 №558 "Про державну підсумкову  атестацію учнів (вихованців) у  системі загальної середньої  освіти".

4. Спільний наказ Міністерства  освіти і науки України та  Академії педагогічних наук України  від 12.07.02 №401/52 "Критерії оцінювання  навчальних досягнень учнів початкової  школи".

5. Лист Міністерства освіти  і науки України від 30.08.02 №1/11—2927 "Методичні рекомендації щодо  контролю та оцінювання навчальних  досягнень учнів початкової школи".

6. Інструктивно-методичний  лист Міністерства освіти і  науки України від 21.10.02 №1/9—468 "Про методику здійснення контролю  та оцінювання навчальних досягнень  учнів початкової школи".

7. Інструктивно-методичний  лист Міністерства освіти і  науки України від 18.04.03 №1/9—192 "Про дотримання вимог нормативно-правових  документів з оцінювання навчальних  досягнень учнів початкової школи".

8. Лист Міністерства освіти  і науки України від 29.12.01 №1/9—468 "Про обсяг та характер домашніх  завдань для учнів початкової  школи".

9. Організація навчально-виховного  процесу в початковій школі  у 2005 - 2006 н.р. // Початкова освіта. - 2005. - № 29-30.

10. Балашова С., Безпалько  Л.Формування дослідницьких здібностей  у процесі контролю знань та  умінь молодших школярів // Початкова  школа. - 2005. - № 4. - С.8-12.

11. Бібік Н.М. Формування  пізнавальних інтересів молодших  школярів: Монографія. - К.: Либідь, 1998. - 200 с.

12. Біда О.А. Проблеми  розвивального навчання // Початкова  школа.- 1999. - №3.-С. 13-17.

13. Бондар В.І. Теорія  і технологія управління процесом  навчання в школі. — К.: Школяр, 2000. — 191с.

14. Божович Л.И. Личность  й ее формирование в детском  возрасте. - М.: Просвещение, 1968. - 209 с.

15. Восприятие й деятельность / Под ред. А. Н.Леонтьева. - М.: Наука, 1976. - 334с.

16. Гордієнко С. Деякі  методичні поради щодо активізації  пізнавальної діяльності учнів  під час навчання // Початкова  освіта. - 2004. - № 37. - С.8.

17. Матюшина М.В. Мотивация  учення младших школьников. —  М.: Педагогіка, 1984. - 144 с.

18. Онопрієнко О. Система  навчальних проектів з курсу  "основи здоров'я" // Початкова  школа. - 2005. - № 5. - С.35-37.

19. Проскура О.В. Психологічна  підготовка вчителя до роботи  з першокласниками. -К.: Освіта, 1998. - 198 с.

20. Сичова В.Формування  загально навчальних та специфічних  умінь та навичок учнів //Рідна  школа. -2003. - № 11. - С. 15.

21. Солодуха Л. Розвиток  пізнавальних інтересів на уроках  української мови // Українська мова  та література.-2002. — лют. (№ 5).- С. 9-11.

22. Старагіна І. Особливості  мовленнєвого розвитку дитини  у системі розвивального навчання // Початкова школа.- 2002. — № 3.- С. 51-

23. Сухомлинський В.О. Вибрані  твори. У 5-ти т. Т.5. Статті. - К.: Радянська школа, 1977.

24. Толмачова І. Особливості  організації навчального співробітництва  у 1 класі // Практична психологія  і соціальна робота.- 2003.- № 1.- С.71-74.

25. Українська мова: Програма  розвиваючого навчання // Початкова  школа. - 1996.-№ 11.-С.20-22.

Додатки

НАВЧАЛЬНІ ПРОЕКТИ  З КУРСУ "ОСНОВИ ЗДОРОВ'Я"

Тема проекту: "Вартові  здоров'я" (розділ курсу — "Людина та її здоров'я", 2 клас).

Дидактична характеристика проекту:

- тип проект: ознайомлювально-інформаційний,  індивідуальний;

- об'єкт пізнання: інформація  про продукти харчування;

- провідна проблема: виявити  серед продуктів харчування корисні  для здоров'я школяра;

- спосіб вирішення проблеми: пошук фактів про продукти, які  зміцнюють організм, сприяють кращій  розумовій та фізичній активності  молодшого школяра;

- освітній продукт: індивідуальна  пам'ятка, в якій будуть зображені  корисні для здоров'я школяра  продукти.

План виконання проекту:

1. Обговори з однокласниками  важливість знання про корисні  та шкідливі для організму  школяра продукти харчування.

2.Визнач форму своєї  пам'ятки (листівка, закладинка).

3.Порадься з учителем, де знайти потрібну інформацію  про продукти.

4.Склади власний план  роботи.

5.Добери необхідну інформацію, малюнки.