Організація виробничого процесу підприємства у часі: існуючі форми та напрямки удосконалення

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Ноября 2011 в 10:37, курсовая работа

Краткое описание

Метою роботи є обгрунтування теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо організації виробничого процесу підприємства у часі. Відповідно до поставленої мети в роботі були визначені такі основні завдання:
- розкрити сутність, принципи та методи організації виробничого процесу підприємства;
- визначити методику ефективності організації виробничого процесу підприємства;
- на прикладі світового досвіду показати організацію виробничого процесу у часі;
- охарактеризувати господарську діяльність ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна»;
- проаналізувати та оцінити ефективність організації виробничого процесу ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна»;
- надати пропозиції щодо вдосконалення існуючих форм виробничого процесу ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна»;
- розрахувати економічну ефективність розроблених пропозицій.

Содержание работы

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ ПІДПРИЄМСТВА 5
1.1. Сутність, принципи та методи організації виробничого процесу підприємства5
1.2. Методика визначення ефективності організації виробничого процесу підприємства 11
1.3.Світовий досвід організації виробничого процесу підприємства у часі 22
Висновки до розділу 1 26
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ВИРОБНИЦТВА ПАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» 27
2.1.Загальна характеристика господарської діяльності ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» 27
2.2.Аналіз і оцінка ефективності організації виробничого процесу ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» 31
Висновки до розділу 2 35
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ ПАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» 36
3.1.Пропозиції щодо вдосконалення існуючих форм виробничого процесу ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» 36
3.2.Розрахунок економічної ефективності розроблених пропозицій 39
Висновки до розділу 3 42
ВИСНОВКИ 43
ДОДАТКИ 46
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 46

Содержимое работы - 1 файл

курсова.docx

— 158.90 Кб (Скачать файл)

                                                                    (1.1)

де  То, tпр, tп-з, tтр, tк, tмо, tмц — час технологічних операцій, природних процесів, підготовчо-завершальних, транспортних операцій, контрольних операцій, міжопераційної і відповідно міжцехової (міжзмінної) паузи в обробленні деталей;

m, i, п, j, х, у, z — кількість технологічних, природних, підготовчо-завершальних, транспортних, контрольних операцій і перерв відповідно.

     Тривалість  технологічних операцій і підготовчо-заключних робіт в сукупності утворють операційний цикл Тц.оп. Операційний цикл - це тривалість завершеної частини технологічного процесу, яка виконується на одному робочому місці. Необхідно розрізняти виробничий цикл окремих деталей і цикл виготовлення складальної одиниці або виробу в цілому. Виробничий цикл деталі зазвичай називають простим, а вироби або складальної одиниці - складним. Цикл може бути одноопераційним і багатоопераційним. Тривалість циклу багатоопераційного процесу залежить від способу передачі деталей з операції на операцію. Існують три види руху предметів праці в процесі їх виготовлення: послідовний, паралельний і паралельно-послідовний. Розрахунок розміру партії здійснюється за формулою:

                                                                                                                (1.2)

де  — підготовчо-завершальний час на партію;

 — штучний час найтривалішої операції;

 — коефіцієнт допустимих  утрат часу на переналагодження  устаткування, залежно від складності  устаткування його значення береться  в межах 0,03—0,1.

У загальному вигляді економічно оптимальний  розмір партії (nопт) обробки деталей (виробів) визначається за формулою:

,                                                     (1.3)

де  N — річна програма випуску предметів (заготовок деталей);

Bн.уст — загальні витрати на здійснення одного налагодження устаткування для обробки партії предметів;

b — затрати та витрати, що пов’язані зі створенням і збереженням деталей (заготовок) у заділі в частках від СД;

СД — вартість обробки деталей (заготовок).

     Робочим вважається час, протягом якого працівник  відповідно до правил внутрішнього трудового  розпорядку організації, графіка роботи й умов трудового договору повинен  виконувати трудові обов'язки, а  також інші періоди часу, що відповідно до законів та інших нормативно-правових актів належать до робочого часу.Тривалість робочого часу за нормального робочого тижня не може перевищувати 40 годин. Це загальна норма,яка не залежить від кількості днів на тиждень. Отже, за п'яти- або шестиденного робочого тижня загальна кількість годин не повинна перевищувати 40. Звідси щоденна робота за п'ятиденного робочого тижня не повинна перевищувати 8 годин, за шестиденного-7 [10, с.22]. Для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, тривалість робочого часу встановлюється не більше як 36 годин на тиждень. Перелік працівників, для яких скорочується тривалість робочого часу, визначається списком виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на додаткову відпустку і скорочений робочий день. Напередодні святкових днів тривалість робочого дня або зміни, безпосередньо передуючих неробочому святковому дню, зменшується на одну годину. Підприємства та організації, укладаючи колективний договір, можуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу. Існують чинники, які впливають на тривалість виробничого циклу (табл.1.4.).  

     Таблиця 1.4

Чинники, що впливають на тривалість виробничого циклу

Структурні 
складові циклу
Чинники
конструкторські технологічні Організаційні
Час технологічних операцій Структура виробу, його кількісний склад

Габарити, маса виробу

Складність і  точність деталей

Матеріаломісткість  конструкції

Рівень стандартизації та уніфікації

Складність  технологічного процесу, відповідність його типу та обсягу виробництва

Технічний рівень знарядь праці

Ступінь прогресивності технологічного оснащення

Рівень організації робочого місця і система його обслуговування

Система планування та контролю

Форми і системи  оплати праці

Час транспортних операцій Габарити і  маса деталей та виробу в цілому

Кількість деталей  та скла- 
дальних одиниць

Ступінь прогресивності застосування транспортних засобів та операцій Рівень організації транспортування

Наявність засобів  транспортування та їх відповідність предметам праці, що переміщуються

Маршрутизація перевезень

Час технологічного контролю Структура виробу

Габарити та маса

Складність деталей  та вимоги до їх якості

Ступінь технологічності  процесів контролю

Технічний рівень контрольно-вимірювальної апаратури та пристроїв

Раціональність  системи технічного контролю та її організаційне забезпечення
 

   Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися для жінок,які мають дітей до 14 років або дітей-інвалідів. До того ж працівники можуть мати неповний робочий час. Можливість працювати неповний робочий час здебільшого використовується особами за певних життєвих обставин, скажімо, за необхідності догляду за дітьми, хворими членами сім'ї, у зв'язку з навчанням, станом здоров'я і т. ін. Оплата праці на умовах неповного робочого часу провадиться пропорційно відпрацьованому часові або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не спричинює будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. 

Організаційний  рівень визначає ступінь співвідношення:

  • організаційних форм;
  • сучасних методів технічного розвитку;
  • оптимальне поєднання матеріальних і трудових факторів виробництва.

Напрямок організаційного рівня включає:

  1. рівень організації виробничих процесів;
  2. рівень організації праці.

В свою чергу перша группа показників підрозділяється  на показники:

  • спеціалізації і раціоналізації виробництва;
  • рівня організації, обслуговування і забезпечення виробництва.

Друга группа показників підрозділяється  на:

  • показники спеціалізації і раціоналізації праці;
  • показники напруженості і нормування праці.

Рівень  організації виробничих процесів (розвитку виробництва) характеризується наступними показниками.

  • Рівень спеціалізації ( доля профільної продукції у загальному обсязі випуску).Аналіз спеціалізації завершують оцінкою впливу розвитку спеціалізації на:
    1. загрузку обладнання і робочих;
    1. ритмічність роботи підрозділів;
    2. продуктивність праці і собівартість продукції;
    3. величину незавершеного виробництва.
  • Рівень кооперування виробництва характеризує форму виробничих зв’язків між  продукцією і всередині виробництва. Можуть бути розраховані такі показники:
    1. питома вага витрат на комплексуючі вироби, полуфабрикати, які отримуються в порудку кооперування собівартості товарної продукції;
    2. кількість підприємств, які кооперуються с данним підприємством;
    3. вартість замовлень, які виконуються в порядку кооперування в загальному об’ємі продукції.
  • Тривалість і структура виробничого циклу залежать від особливостей конструкції виробу і рівня виробництва, ефективності  застосованих форм і методів організації виробництва. Зміна тривалості виробничого циклу відображається на собівартості продукції, сумі засобів, розмірі запасів незавершеного виробництва та інших показників роботи.
  • Пропорційність і безперервність виробничих процесів. При аналізі пропорційності вивчають співвідношення пропускної здатності суміжних дільниць (цехів) ступені використання їх виробничої потужності.

    При аналізі безперервності вивчають беззупиність просування праці по всім стадіям  виробничого процесу.  Коефіцієнт безперервності:

Кн=Ттехн/Тпр,                                                                              (1.4)

    де  Ттехн – тривалість технологічного циклу, г;

    Тпр – тривалість виробничого циклу.

  • Рівномірність і ритмічність виробництва.

Коефіцієнт  поточності: кількість устаткування на потоці.

Коефіцієнт  ритмічности виробництва: фактична вартість товарної продукції.

  • Рівень виробничої раціоналізації.  Показником рівня раціоналізації виробничих процесів є коефіцієнт закріплення операцій:

Кзо=∑ni/m,                                                                          (1.5)

    де  ni – загальне число технологічних операцій, які виконуються на і-ому робочому місці за місяц;

    Т - число робочих місць в підрозділі.

     Коефіцієнт  характеризує число різних технологічних  операцій, які проходять в середньому на місце.

  • Рівень підготовки виробництва. В традиційному техніко-економічному аналізі до рівня організації виробництва відносять наступні показники:
    1. рівень централізації обслуговування робіт;
    1. рівень організації обслуговування робітників;
    2. стан конструкторсько-технологічної підготовки виробництва;
    3. стан ресурсного забезпечення виробництва.

Рівень  розвитку організації праці визначають наступні показники.

  • Рівень розподілу і раціоналізації праці. Коефіцієнт розподілу праці:

    Крт=1-∑Знр/∑Звр,                                                                       (1.6)

де Знр - сумарні витрати часу на виконання робітниками невластивих робіт.

Звр – сумарні витрати часу на виконання всіх робіт по нормативам.

  • Рівень організації робочих місць. Коефіцієнт організації робочих місць дорівнює відношенню робочих місць на підприємстві,організація яких відповідає типовим об’єктам , до загального їх числа.

        К=Кіль-сть РМ (по проекту)/Кіль-сть РМ (всього)                                          (1.7)

  • Показники раціональності прийомів праці. Раціональна організація праці  припускає відношення кваліфікаційних робочих відповідно з присвоєнним кваліфікаційним розрядом. Тут можут бути розраховані:
    1. коефіцієнт використання робочих по кваліфікації:

К=Сер. кваліфікаційний розряд робочих/сер. розряд виконаних робіт                  (1.8)

    1. використання кваліфікайних робочих кадрів;
    2. рівень безпечності і санітарно-гігієнічних умов праці.

У загальному вигляді  тривалість виробничого циклу розраховується для окремих деталей,вузлів,а також для окремих їх партій: 
                  (1.9)

де То, tпр, tп-з, tтр, tк, tмо, tмц — час технологічних операцій, природних процесів, підготовчо-завершальних, транспортних операцій, контрольних операцій, міжопераційної і відповідно міжцехової (міжзмінної) паузи в обробленні деталей; 
m, i, п, j, х, у, z — кількість технологічних, природних, підготовчо-завершальних, транспортних, контрольних операцій і перерв відповідно. 
Показники напруженості і нормування праці включають наступні показники.

Информация о работе Організація виробничого процесу підприємства у часі: існуючі форми та напрямки удосконалення