Обґрунтування фінансової стратегії підприємства

     Етап 3. Вибір методів управління реалізацією фінансової стратегії, адекватних характеру поточних змін умов зовнішнього фінансового середивища. Вибір методів управління реалізацією фінансової стратегії повинен виходити з конкретних умов зовнішнього середовища. Ці умови можуть мати відносно стабільний характер чи непередбачувано змінюватися з великою швидкістю.

     Система основних таких методів представлена в таблиці 1.

     Методи  довгострокового фінансового планування та стратегічного фінансового планування характеризують систему методів управління стратегічними можливостями підприємства, які мають результат управлінських рішень, відображені в програмі його стратегічного фінансового розвитку. 

Таблиця 1 – Система основних методів управління реалізацією

фінансової  стратегії

 

     Методи управління стратегічними позиціями використовуються за відносно невеликого рівня непередбачуваних змін умов зовнішнього фінансового середовища. Сутність цих методів полягає в наступному: при виникненні нестабільності формується реалізація фінансової стратегії за першими трьома домінантними сферами, за якими можливості розвитку зменшуються, підприємство забезпечує збереження стратегічних фінансових позицій. За іншим варіантом невеликих непередбачуваних змін зовнішнього фінансового середовища реалізацію отримує друга домінантна сфера стратегічного фінансового розвитку.

     Метод управління по слабим сигналам заснований на тому, що управлінські реакції на зміни зовнішнього фінансового середовища, інтенсифікуються за ступенем наростання. Якщо на ранній стадії діагностики змін зовнішнього фінансового середовища виникає проблема, яка несе загрозу реалізації цілей фінансової стратегії, але інформація про це ще не ідентифікована в повному обсязі, відповідні стратегічні фінансові рішення будуть носити загальний характер, а потім по мірі наростання інформації вони будуть доведені до розробки практичних заходів зі зниження зовнішніх фінансових загроз. Цей метод дозволяє управляти реалізацією фінансової стратегії, своєчасно приймати необхідні рішення.

     Метод управління задачами використовується при виникненні неочікуваних змін зовнішнього фінансового середовища. Швидкість їх виникнення дуже велика, тому підприємство використовує заходи із забезпечення реалізації фінансової стратегії.

     Зміст методу управління задачами полягає у використанні наступних алгоритмів дій:

• за результатами спостережень за неочікуваними змінами зовнішнього фінансового середовища визначається загальний комплекс стратегічних задач;
• усі сформульовані задачі, пов`язані з реалізацією фінансової стратегії поділяються на низку груп;
• контроль за прийняттям оперативних рішень покладається на фінансових менеджерів;
• склад стратегічних задач уточнюється по мірі надходження додаткової інформації про характер неочікуваних змін і аналізу можливих їх наслідків для підприємства.

     Етап 4. Складання ефективної системи контролю реалізації фінансової стратегії підприємства. Така система контролю формується в рамках фінансового контролінгу. У процесі складання системи стратегічного фінансового контролінгу необхідно врахувати, що об`єктом цього виду контролю є не ступінь реалізації окремих стратегічних заходів, а тільки рівень реалізації стратегічних цілей цього розвитку.

     Етап  5. Здійснення коррекировки програм стратегічного фінансового розвитку підприємства. Коректировка може здійснюватися в наступних випадках:

     - при неочікуваних змінах факторів зовнішнього фінансового середовища, які генерують загрози реалізації фінансової стратегії;

     - при неочікуваних змінах факторів  зовнішнього фінансового середовища, які створюють додаткові можливості фінансового розвитку;

     - при зростанні внутрішнього фінансового  потенціалу за рахунок додаткового  ефекту, отриманого в результаті  успішної реалізації  стратегічних  змін;

     - при внесенні коректив у мету корпоративної стратегії.

     Реалізацію  фінансової стратегії необхідно вважати успішно завершеною, якщо дотримані всі основні стратегічні цілі за кожною з домінантних сфер фінансового розвитку підприємства. 
 

4. Аналіз фінансового стану підприємства 

     За  сучасних умов розвитку економіки України, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності, зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, платоспроможності, оцінки ліквідності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення й зміцнення фінансової стабільності. Особливого значення набуває своєчасна та об`єктивна оцінка фінансового стану за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об`єктивного аналізу фінансового стану підприємства.

     Фінансовий  стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії  всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

     Фінансовий стан підприємства є найважливішим критерієм ділової активності й надійності підприємства, що визначає його конкурентоспроможність і потенціал в ефективній реалізації економічних інтересів усіх учасників господарської діяльності.

     Фінансовий  стан підприємства залежить від результатів  його виробничої, комерційної та фінансово-господарської  діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

     Як  правило, чим вищі показники обсягу виробництва й реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, тим вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан.

     Неритмічність виробничих процесів, погіршення якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, у результаті чого погіршується його платоспроможність

     Фінансова діяльність має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження  й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової  і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

     Отже, фінансовий стан – це одна з найважливіших  характеристик діяльності підприємства.

     Метою оцінки фінансового стану є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва та зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства, виконання ним зобов`язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

     Фінансовий  стан треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів.

     Неефективність  використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності і, як наслідок, до можливих перебоїв у  постачання, виробництві і реалізації продукції.

     Основними завданнями аналізу фінансового  стану є:

1. дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;
2. дослідження ефективності використання майна (капіталу), забезпечення підприємства власними оборотними коштами;
3. об`єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності й фінансової стійкості підприємства;
4. оцінка становища суб`єкта господарювання на фінансовому ринку та оцінка його конкурентоспроможності;
5. аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;
6. визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

     Аналіз  фінансового стану є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів  фінансового оздоровлення підприємства.

     Розподіл  аналізу на фінансовий та управлінський  зумовлений розподілом системи бухгалтерського  обліку, яка склалася на практиці, на фінансовий та управлінський облік (рис. 3). 

 

     

 
 
 

Рисунок 3 – Аналіз господарської діяльності. 

     Особливостями зовнішнього фінансового аналізу  є:

• орієнтація аналізу на публічну, зовнішню звітність підприємства;
• множинність об`єктів-користувачів;
• різноманітність цілей і інтересів суб`єктів аналізу;
• максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів.

     Основним  змістом внутрішнього (традиційного) аналізу фінансового стану підприємства є:

• аналіз майна (капіталу) підприємства;
• аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства;
• оцінка ділової активності підприємства;
• аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства та факторів, що на них впливають;
• аналіз кредитоспроможності підприємства;
• оцінка використання майна та вкладеного капіталу;
• аналіз власних фінансових ресурсів.

     Аналіз  фінансового стану підприємства проводиться за допомогою сукупності методів і прийомів, що дозволяють структурувати й ідентифікувати взаємозв`язок між основними показниками:

     1. Аналіз абсолютних показників – це вивчення даних, поданих у бухгалтерській звітності: визначається склад підприємства, структура фінансових вкладів, джерела формування власного капіталу, оцінюються розмір позикових коштів, розмір виручки від реалізації, розмір оподаткування чистого прибутку й інші.

     2. Горизонтальний (часовий) аналіз – це порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом, що дозволяє виявити тенденції зміни статей балансу або груп  і на підставі цього обчислити темп росту й приросту.

     3. Вертикальний (структурний ) аналіз – проводиться з метою визначення структури фінансових показників, тобто виявлення питомої ваги окремих статей звітності в загальному підсумковому показнику (виявлення впливу кожної позиції звітності на результат у цілому).

     4. Трендовий (динамічний) аналіз – заснований на порівнянні кожної позиції звітності за ряд аналізованих періодів і визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показника без урахування випадкових впливів й індивідуальних особливостей. За допомогою тренда проводиться перспективний і прогнозний аналіз.