Органiзацiя роботи iнспекцiї з питань захисту прав споживачiв в Одеськiй областi

б) якщо харчовий продукт  є небезпечним для споживання людиною, але безпечним для іншого використання - видати постанову про  вилучення з обігу та заборону використання за призначенням.

  Якщо лабораторне дослідження підтверджує, що об'єкт санітарних заходів є небезпечним для споживання людиною та для іншого використання, відповідний головний державний санітарний лікар, головний державний інспектор ветеринарної медицини чи їх заступники видають постанову про вилучення цього об'єкта з використання або обігу та зобов'язує власника цього об'єкта знищити цей об'єкт під наглядом відповідного інспектора.

  Рішення щодо подальшого поводження з об'єктом санітарних заходів, зразки якого були відібрані у зв'язку з підозрою або встановленням факту їх небезпечності або непридатності до споживання, повинно бути доведено до відома виробника та/або продавця (постачальника) протягом одного робочого дня після отримання звіту лабораторії, зазначеного у частині п'ятій цієї статті.

  Рішення відповідного головного державного санітарного лікаря або відповідного державного інспектора ветеринарної медицини щодо поводження з харчовими продуктами або іншими об'єктами санітарних заходів може бути оскаржено вищестоящій посадовій особі або до суду.

  Збитки, завдані оператору потужностей (об'єкта) у зв'язку з неправомірною забороною обігу об'єкта санітарних заходів, зупиненням або припиненням виробничого процесу або застосуванням до цієї особи інших адміністративно-господарських санкцій, передбачених цією статтею, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому Господарським кодексом та іншими законами України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3 Iдентифiкацiя товарiв

  На сучасному етапі формування вільного ринку в Україні актуальною проблемою є вивчення властивостей товарів, встановлення їх натуральності та виявлення підробок.

  Ідентифікація товарів є важливою дією при оцінці якості та встановлення їх відповідності еталоном або вимогам, які передбачаються в моральній або іншій документації.

  Термін «ідентифікація» (від лат. identifico — ототожнюю) — трактується як ототожнювання, встановлення відповідності товару, наявності співпадання чогось з чимось.

  Відповідно термінологічному словнику термін «ідентифікація» — це визначення відповідності показників якості харчових продуктів і продовольчої сировини показникам, встановленим у нормативній та технічній документації виробника харчових продуктів чи наведеними в інформації про ці продукти, а також визначення відповідності харчових продуктів і продовольчої сировини у звичайній загальній назві з метою сертифікації.

  Ідентифікація вимагає багатосторонніх досліджень товарознавцями-- експертами, а також висококваліфікованими вченими-експертами. Оскільки результати ідентифікації того чи іншого виробу аналізуються і на основі цього аналізу роблять відповідні висновки, то такий процес можна назвати «ідентифікаційною експертизою». Це пояснюється ще й тим, що без проведення ідентифікаційної експертизи не можна встановити групу товару, його код по ТН ЗЕД.

  Основними завданнями ідентифікації на сучасному етапі є:

- розробка основних понять, структури, норми і правил у сфері ідентифікації товарів;

- розробка спеціальних критеріїв, які будуть використовуватися для цілей ідентифікації однорідних груп, видів і найменувань товарів;

- удосконалення стандартів та іншої нормативної документації з включенням до неї показників якості, які необхідні при ідентифікації;

- розробка методів ідентифікації товарів і першу чергу експрес-методів, які б дозволяли визначати асортиментну належність товару з досить високим ступенем ймовірності.

  Об'єктами ідентифікації є товари, послуги, цінні папери, інформація та інші об'єкти комерційної діяльності.

  Суб'єктами ідентифікації є всі учасники ринкових відносин:

- виробник товару — на стадії приймання сировини, напівфабрикатів і протягом всього технологічного процесу;

- представник оптової і роздрібної торгівлі — на стадії заключення договорів куплі-продажу, приймання товарів і підготовки їх до реалізації;

- споживач — на стадії купівлі та використання товару.

  Види і засоби ідентифікації. В залежності від призначення розрізняють слідуючи види ідентифікації: споживча, асортиментна (видова), якісна (кваліметрична) і товарно-партіонна.

  Споживча ідентифікація проводиться з метою встановлення можливостей використання товару відповідно до його призначення та функціональних властивостей. Споживча ідентифікація не дозволяє появи в торговій мережі товарів, які не відповідають споживчим вимогам, а також небезпечні для здоров'я людини.

  Асортиментна або видова ідентифікація — це встановлення відповідності даного товару його належності до певної асортиментної групи. Цей вид ідентифікації має особливе значення при митній експертизі для встановлення коду ТН ЗЕД та сертифікації товарів.

  Якісна (кваліметрична) ідентифікація — це встановлення відповідно - сті вимогам якості товару, які передбачені в нормативній документації.

  Цей вид ідентифікації дає можливість встановити градації якості продукції на стандартну, нестандартну, умовно-придатну чи непридатну для харчових цілей.

  Товарно-партіонна ідентифікація — це найбільш складний вид ідентифікації в процесі якої встановлюється належність представленої частини товару (об'єднаної проби, середнього зразка або одиничних екземплярів) до конкретної товарної партії. Складність полягає в тому, що у більшості випадків відсутні або ненадійні критерії ідентифікації.

  Засоби ідентифікації. До засобів ідентифікації товарів відносять нормативні документи (стандарт, ТУ тощо), які регламентують показники якості та можуть бути використані для цілей ідентифікації, а також технічні документи, у тому числі товаросупровідні (сертифікати, накладні, посвідчення якості, маркування, упаковка та ін.). Для продуктів харчування важливим засобам ідентифікації є маркування, яке містить всю інформацію про товар і яку можна використати з метою ідентифікації (найменування, вид, сорт товару, хімічний склад, сировина тощо). До інформаційних засобів ідентифікації відноситься штрихове кодування, яке розглядається в наступному розділі.

  Критерії ідентифікації. Це характеристики товарів, які дозволяють можливість ототожнювати найменування представленого товару з найменуванням, зазначеним на маркуванні або в нормативних, товаросупровідних документах.

  В стандартах, технічних умовах, правилах Системи сертифікації харчо - вих продуктів і продовольчої сировини передбачаються три групи показників:

- органолептичні;

- фізико-хімічні;

- мікробіологічні.

  Найбільш придатні для ідентифікації органолептичні та фізико-хіміч- ні показники.

  Органолептичні показники визначаються за допомогою органів чуття людини і слугують для характеристики основних споживчих властивостей.

  До загальних органолептичних показників відносять: зовнішній вигляд, смак і запах (букет, аромат), консистенція.

  Окрім загальних органолептичних показників, деяким товарам властиві і специфічні: внутрішня будова і прозорість (горілки, вина, пива), співвідношення твердої та рідкої фракції (компоти, консерви).

  Перевагою органолептичних методів є їх доступність, простота, а недоліком їх недостатня достовірність. Тому вони не можуть бути єдиними критеріями ідентифікації і для більшого ступеню ймовірності і об' єктивно- сті слід використовувати фізико-хімічні методи.

  Фізико-хімічні показники характеризують фізичні і хімічні властивості харчових продуктів і визначаються лабораторними методами.

  При ідентифікації харчових продуктів використовують загальні (масова частка вологи, вміст сухих речовин, жиру, цукру тощо), спеціальні (наявність в виноградних винах винної кислоти, тартратів). Але не всі вони можуть використовуватись в якості ідентифікаційних показників.

  В якості критеріїв ідентифікації мають бути обрані тільки показники, які відповідають наступним вимогам:

- типовість для конкретного виду товару або однорідної групи продукції, найменування;

- об' єктивність;

- відтворюваність;

- можливість перевірки;

-складність фальсифікації.

  Найбільше значення серед цих вимог має типовість, яка може характеризуватися комплексними або одиничними показниками, що доповнюють один одного і відрізняються різним ступенем ймовірності. Так, для чаю найбільш типовим критерієм ідентифікації може бути вміст кофеїну. Незначна заміна чаю листям вишні, тополю, дубу або спитим чаєм знижує масову частку кофеїну.

  Критерії ідентифікації повинні бути об'єктивними і не залежати від суб' єктивних даних випробувача — його професіоналізму, компетентності; а також умов проведення дослідження.

  Можливість перевірки (перевірюваність) — означає, що при повторних перевірках в інших лабораторіях, незалежно від суб' єктів, засобів і умов проведення ідентифікації будуть отримані ті ж самі або близькі результати.

  Складність фальсифікації товару за певними критеріями ідентифікації можуть бути гарантом надійності ідентифікації.Важливо в якості критеріїв ідентифікації вибирати такі характеристики, щоб при підробці фальсифікація не мала сенсу.

  При ідентифікації товарів використовують такі ж методи, як в товарознавчій практиці — органолептичні, інструментальні та експертні.

  Органолептичні методи визначення показників якості — це методи визначення показників якості за допомогою органів чуття людини.

  При ідентифікації товару визначають такі показники: зовнішній вигляд, форма (сиру, хліба), колір (молока, м'яса), блиск (вина, горілки), прозорість (вина, соків), консистенцію (сметани, ковбаси), щільність (м'якушки хліба), еластичність (клейковини борошна), запах (м'яса, риби), аромат (чаю, кави), букет (вина), соковитість, ніжність (фаршу, ковбаси), смак, терпкість (фруктів, вина), повнота смаку, хрускіт (цукор, шоколад).

  Інструментальні методи визначення показників якості — це методи визначення значень показників якості товарів за допомогою спеціальних приладів, апаратури, реактивів, посуду.

  Інструментальні методи в залежності від засобів вимірювань поділяються на фізичні, хімічні, фізико-хімічні і мікробіологічні.

  Фізичні методи визначення якості товарів використовують для характеристики фізичних властивостей продукції. Наприклад, за допомогою люмінесцентного аналізу можна визначити наявність цукрового сиропу в меді, пористості хліба за допомогою приладу Журавльова.

  Хімічні методи визначення якості товарів використовують для встановлення хімічних показників за допомогою стандартних речовин, вимірювальних приладів.

  Фізико-хімічні методи визначення показників якості використовують в тих випадках, коли речовини хімічного складу визначають за допомогою фізичних приладів. До них відносять сучасні методи електронного аналізу, усі види хроматографії.

  Мікробіологічні методи використовують для визначення загальної кількості мікроорганізмів у продуктах (ковбаси, сметани) та їх видовий склад. Ці показники використовують при спеціальній ідентифікації на безпеку товарів.

  Експертні методи визначення якості — це методи визначення якості товару на підставі рішення, прийнятого експертами.

  Місце ідентифікації і оцінюванні відповідності товарів. Ідентифікаційна експертиза якості товарів використовується при оцінці, експертизі, якості та сертифікації, і спрямована на встановлення відповідності товару певним вимогам.

  Термі «відповідності» трактується як «додержання всіх встановлених вимог до продукції, процесу чи послуги» (Керівництво ІСО (МЕК2 п. 13.1).

  Оцінка відповідності визначається як рівень (ступінь) відповідності фактичного рівня якості встановленим вимогам, які передбачені в нормативній документації. Якщо товар відповідає вимогам нормативних документів, то рівень його відповідності — 1, якщо не відповідає, то рівень дорівнює 0.

  При невідповідності товару вимогам нормативної документації хоча б за одним з показників, товар не відповідає стандарту. Такий товар в залежності від ступеню його відповідності може реалізуватися, але по іншій ціні і з інформацією про його дефекти і ступінь відповідності.

  Існує декілька видів діяльності щодо визначення ступеню відповідності якості товарів: оцінка якості, контроль якості, експертиза якості та сертифікація відповідності.

  Оцінка якості — це вибір номенклатури показників якості та встановлення їхнього фактичного значення. Для оцінки якості можна використовувати різні показники, у тому числі і непередбачені нормативними документами.

  Оцінку якості можуть проводити усі суб'єкти ринкових відносин: виробники і продавці, споживачі.

  Кінцевий результат оцінки може бути оформлений у вигляді технічного документа (посвідчення якості, акта перевірки, висновку тощо).

  Контроль якості — це перевірка відповідності встановленим вимогам. Відповідно ДСТУ 3993-2000. «Товарознавство. Терміни та визначення» контроль якості — це «діяльність, яка включає проведення вимірів, екперти- зи, випробування або оцінка однієї чи декількох характеристик товару та порівняння отриманих результатів із встановленими вимогами для визначення, чи досягнуто відповідності з кожної із цих характеристик».