Органiзацiя роботи iнспекцiї з питань захисту прав споживачiв в Одеськiй областi

   З прийняттям Федерального закону «Про технічне регулювання» розгортається робота з реформування нормативної бази в галузі стандартизації.

  У процесі здійснення технічної реформи передбачається скорочення і впорядкування функції з контролю виробництва і обігу товарів (робіт, послуг), номенклатури продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, і розширення номенклатури виробів, відповідність яких може бути підтверджена декларацією.

  Це передбачає плавне реформування системи стандартизації та обов'язкового підтвердження відповідності. Перехід на технічні регламенти повинен бути узгоджений з заходами щодо дотримання обов'язкових вимог, що містяться в державних стандартів та інших документах в галузі стандартизації.

  Ослаблення антимонопольного контролю на стадії експертної оцінки та узгодження встановлюються вимог з безпеки, може спровокувати виникнення нездорової конкуренції вже на початковій стадії формування технічної політики, створення технічних основ для витіснення вітчизняних товаровиробників з ринків, що виробляють вироби масового призначення. Наступ такої події загрожує негативними наслідками для споживачів і добросовісних вітчизняних товаровиробників.

  Широке поширення отримала продаж товарів за зразками із застосуванням дистанційних продажів і реклами.

  При використанні цих форм торгівлі має місце значне зростання порушень прав споживачів на належну інформацію про товар.

  Відсутність у Федеральному законі «Про рекламу» положень, що передбачають відповідальність за не надання необхідної інформації про рекламодавця, виробника, продавця ускладнює реалізацію норм Закону України  «Про захист прав споживачів», призводить до ущемлення прав споживачів при укладанні і виконанні договору роздрібної купівлі-продажу.

  При доставці товарів поштою із застосуванням реклами: не доводиться інформація (або подається у спотвореному вигляді) про його сертифікацію, відомості про протипоказання; не даються консультації за правилами застосування (експлуатації) товару. Споживачі дізнаються про товар і його недоліки після того як він проданий .

  Продаж товарів з реклами із застосуванням розіграшів набуває останнім часом масовий характер і ускладнює дотримання правил продажу товарів за зразками із застосуванням дистанційних продажів.

  Збільшення продажів за допомогою реклами викликано ще й тим, що її застосування дозволяє продавцю-рекламодавцеві в найбільш вигідному світлі продемонструвати з екрану телевізора та інших засобів масової інформації товар. Часто виявляється, що реклама не містить інформації про те, у кого споживач купує товар, хто є його виготовлювачем, а повідомляє тільки контактний телефон, за яким можна замовити рекламований товар. Інформація про місцезнаходження продавця, як правило, відсутнє також і в рекламораспространітеля.

  Така схема продажів дозволяє  недобросовісному продавцеві обманювати  споживача і йти від відповідальності, передбаченої Законом України «Про захист прав споживачів».

  Дані обставини породжують масові звернення громадян за захистом своїх прав. Однак, часто зусилля контролюючих органів не призводять до очікуваних результатів, оскільки встановлення місцезнаходження фірм, що здійснюють продажу за допомогою реклами (у тому числі, через радіо-і телемагазини, поштою), вимагає значних тимчасових витрат, або зовсім неможливо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3 Формування стратегiї роботи пiдроздiлу

  В формуванні роботи стратегії підрозділу особливо важливо наступне:

- постійний облік фактора невизначеності;

- переоцінка пріоритетів проблем у залежності від зміни зовнішнього середовища;

- глибокий аналіз вихідної економічної ситуації ринку споживачів, його сильних і слабких сторін, можливостей швидкого реагування на виникаючі труднощі;

- чітке визначення прав і обов'язків, а також системи взаємодії всіх зайнятих стратегічним плануванням працівників і служб;

- оптимальне поєднання стратегії маркетингу зі стратегією розвитку захисту прав споживачів в цілому;

- перебудова організаційних структур управління відповідно з стратегічними цілями;

- орієнтація на підвищення ефективності діяльності управління, а не тільки його складових;

- постійне застосування в плануванні та роботі різного підходу.

  Планування починається з формування групи досвідчених спеціалістів по економічному прогнозуванню, які підготовляють детальний аналіз сильних і слабких сторін ринку споживачів, сприятливих і негативних факторів, із якими управління може зіткнутися у своїй діяльності протягом майбутніх трьох-п'яти років. При цьому уважно аналізують середовище й умови, у яких буде функціонувати управління з захисту споживачів. Розглядається можливий вплив політичних і економічних факторів, передбачуваних змін законодавства, технологічні і соціальні фактори.

 

 

 

 

 

 

 

1.4 Органiзацiя iнфраструктури пiдроздiлу

  Структурний підрозділ з питань захисту прав споживачів створюється на підставі ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів".

  Відділ утворюється відповідною радою у складі виконавчого органу яка його утворила, та підпорядкований її виконавчому комітету і в межах повноважень, визначених ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів", здійснює державний захист прав споживачів.

  Відділ у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Держспоживстандарту України, рішеннями відповідної ради та виконавчого органу місцевого самоврядування.

  Повноваження відділу з питань захисту прав споживачів визначаються в Положенні, яке згідно з ст. 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"затверджується відповідною радою.

  У разі неможливості створення самостійного відділу з питань захисту прав споживачів відповідна рада вирішує питання про введення окремих посад з питань захисту прав споживачів.

  Відділ з питань захисту прав споживачів очолює начальник, який призначається та звільняється з міським головою за погодженням з начальником територіального управління у справах захисту прав споживачів.

  Начальник відділу організовує та планує його роботу, несе персональну відповідальність за виконання покладених на відділ завдань, розподіляє обов'язки між працівниками відділу та визначає ступінь їх відповідальності, сприяє підвищенню кваліфікації працівників.

  З питань реалізації державної політики щодо захисту прав споживачів керівник відділу підконтрольний начальнику територіального управління у справах захисту прав споживачів Держспоживстандарту України.

  Робота відділу з питань захисту прав споживачів здійснюється у відповідності з поточними та перспективними планами, які включають перелік відповідних заходів із зазначенням термінів їх виконання та відповідальних виконавців. При складанні планів роботи необхідно враховувати регіональні соціально-економічні програми та програми щодо захисту прав споживачів. План затверджується головою відповідної ради.

  Відділ з питань захисту прав споживачів звітує про виконання завдань перед відповідною радою. Необхідно також практикувати звіти перед мешканцями територіальної громади, регулярно висвітлювати свою діяльність щодо захисту прав споживачів в засобах масової інформації.

  Свою діяльність відділи (окремі фахівці) здійснюють у тісному, діловому контакті з територіальними органами у справах захисту прав споживачів, правоохоронними, іншими органами виконавчої влади, на які покладено контроль і нагляд за якістю і безпекою товарів (робіт, послуг), а також з громадськими організаціями споживачів.

  Структура головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів:

  Начальник головного управління:

· Заступник начальника Головного управління-начальник  відділу:

· Відділ контролю безпеки  продовольчого ринку та взаємодії  з органами місцевого самоврядування6 старший інспектор та інспектори;

· Відділ контролю безпеки  непродовольчого ринку та взаємодії  з органами місцевого самоврядування;

· Відділ аналітичного, фінансового  та кадрового забезпечення;

· Відділ контролю послуг та реклами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     

      2. Здiйснення контролю за дотриманням вимог до якостi товарiв

2.1 Складання алгоритму дiй щодо контролю та проведення перiодичного контролю за якiстю товарiв

  Порядок проведення перевірок:

- Перед початком перевірки  суб'єкта господарювання посадові  особи, які проводять перевірку,  представляються, пред'являють керівнику  суб'єкта господарювання або особі,  яка здійснює реалізацію продукції,  посвідчення (направлення) та  службове посвідчення, що засвідчує  посадову особу, і надають суб'єкту  господарювання копію направлення  на перевірку, а також інформують  цих осіб про мету перевірки.

- Посадові особи, які  проводять перевірку, від керівника  (власника)

суб'єкта господарювання (особи, яка його заміщає) одержують  відомості щодо характеристики суб'єкта господарювання, у тому числі щодо: назви; поштової адреси; номера телефону (факсу); прізвища, ім'я та по батькові керівника (власника); дозвільних документів на провадження певного виду діяльності; режиму роботи; свідоцтва про державну реєстрацію; свідоцтва про реєстрацію платника податків; даних про банківські реквізити.

- Посадові особи, які  проводять перевірку, залежно  від виду діяльності суб'єкта  господарювання та завдання на  перевірку перевіряють і аналізують  стан дотримання вимог законодавства  під час придбання, замовлення  або використання споживачами  продукції, яка реалізується на  території України.

- Під час проведення  позапланової перевірки встановлюються  обставини, які призвели до  порушення вимог законодавства  про захист прав споживачів.

- У разі створення  перешкод посадовим особам спеціально  уповноваженого органу виконавчої  влади у сфері захисту прав  споживачів у проведенні перевірки  якості продукції, а також правил  торговельного та інших видів  обслуговування складається відповідний  акт, у якому фіксується факт  створення перешкод у проведенні  перевірки.

- Перевірки проводяться  посадовими особами на підставі  наказу

відповідного органу у  справах захисту прав споживачів, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого здійснюватиметься  захід, та предмет перевірки.

- Перед проведенням  планової перевірки відповідний  орган у справах захисту прав  споживачів направляє суб'єкту  господарювання письмове повідомлення  про проведення планової перевірки  не пізніш як за десять днів  до дня її проведення.

  Повідомлення надсилається рекомендованим листом за рахунок коштів відповідного органу у справах захисту прав споживачів або вручається особисто керівнику чи вповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

  Строк здійснення планової перевірки не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продовження строку здійснення планової перевірки не допускається.

- Позапланові перевірки  проводяться лише з підстав,  зазначених у пункті 3 цього Порядку,  якщо інше не передбачається  законом або міжнародним договором  України, згода на обов'язковість  якого надана Верховною Радою  України.

  Під час проведення позапланової перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її здійснення, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення позапланової перевірки.

  Посадові особи повинні ознайомити суб'єкта господарювання з підставою проведення позапланової перевірки і надати йому копії відповідного документа.

  Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення позапланової перевірки не допускається.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Винесення рiшень щодо подальшого використання товарiв

  Якщо на підставі лабораторних досліджень харчового продукту або іншого об'єкта санітарних заходів виявляється порушення положень цього Закону "Про безпечність та якість харчових продуктів", відповідний головний державний санітарний лікар або головний державний інспектор ветеринарної медицини чи їх заступники повинні вжити таких заходів:

- у разі неправильного маркування - видати постанову про виправлення етикетування або іншим чином виправлення неправильного маркування;

- у разі непридатності до споживання:

а) якщо харчовий продукт  залишається безпечним для споживання людиною або інший об'єкт санітарних заходів можна зробити придатним  для використання у виробництві  харчових продуктів або для іншого використання - видати постанову про  його обробку, переробку або утилізацію (зміну призначеного використання);