Організація маркетингової діяльності роздрібного підприємства

Товарний асортимент повинен відповідати купівельним  очікуванням цільового ринку. Саме товарний асортимент стає ключовим фактором в конкурентній боротьбі між аналогічними роздрібними підприємствами. магазину належить прийняти рішення про широту товарного асортименту (вузький чи широкий), його глибину (мілкий або глибокий). Ще одна глибина товарного асортименту – якість товарів, що пропонуються в магазині. Споживача цікавить не тільки широта вибору, але й якість товару.

Роздрібному підприємству належить також вирішити питання  про комплекс послуг, які він запропонує покупцям. В таблиці 5.1. наведені деякі основні послуги, які можна запропонувати роздрібному підприємству з повним циклом обслуговування.

Таблиця 5.1.

Типові послуги, які  надають магазини з повним циклом обслуговування

Важливим елементом  любого роздрібного підприємства являється  атмосфера магазину. У кожного  торгового підприємства своя планіровка, яка може полегшити або утруднити  просування покупців. Кожний магазин  справляє враження: розкішний або похмурий, чистий, брудний та інше. Магазин повинен втілювати в собі атмосферу, яка відповідає смакам споживачів цільового ринку і позитивно впливає на здійснення покупок. Атмосферу створюють творчі працівники, які знають, як поєднати зорові, слухові та інші подразники для досягання бажаного ефекту.

Ключовим фактором конкуренції  і одночасно характеристикою  якості товарів являються ціни. Здатність  магазину робити ретельно продумані  закупки найважливіша складова його успішної діяльності. Крім цього, до встановлення цін слід підходити дуже уважно і по другим причинам. на деякі товари можна робити низькі націнки з метою перетворення цих товарів в “заманювачів” або “збиткових лідерів” в надії на те, що в пошуках необхідних товарів, заодно куплять і другі товари з більш високими націнками. Крім того, керівництво підприємств необхідно володіти мистецтвом уцінки товарів уповільненої реалізації, наприклад, магазини, що реалізують взуття розраховують продати 50 % товарів з націнкою 60 %; 25 % товару – з націнкою 40 %, а решта 25 % - зовсім без націнки. Це зниження цін вже передбачено в їх первоначальному рівні [17, с.49].

Для приваблювання споживачів магазини користуються звичайними засобами стимулювання – рекламою, методом  особистого продажу, засобами по стимулюванню збуту і пропагандою. Роздрібні підприємства дають рекламу в газетах, по радіо, телебаченню. Час від часу масову рекламу доповнюють листами, які вручають особисто і відправленням по пошті. Особистий продаж вимагає ретельного навчання продавців прийомам встановлення контакту з покупцями, задоволення потреб споживачів, порядку вирішення конфліктів. Стимулювання збуту може виражатися в проведенні внутрімагазинних демонстрацій товарів, використанні за рахункових талонів, розігруванням призів та інше. Роздрібні підприємства, у яких є що розказати цікавого завжди можуть скористатись й приймами пропаганди.

Вибір місця розташування магазину один з вирішальних конкурентних факторів з точки зору можливостей  залучення покупців. Покупці, наприклад, як правило, вибирають той універсам, який знаходиться до них найближче. Універмаги, спеціалізовані магазини особливо ретельно вибирають місце для розміщення свого підприємства, користуючись для цього самими досконалими методами вибору і оцінки ділянок.

У симулюванні розвитку і підвищенні ефективності торгівлі, від чого значною мірою залежить рівень задоволення потреб населення у товарах широкого вжитку та різних послугах, велике значення має конкуренція. Конкуренція у роздрібній торгівлі сприяє перш за все розвитку матеріально-технічної бази і підвищенню ефективності її використання. Такий висновок є закономірним з ряду причин. По-перше, завоювання більшої частини споживчого ринку, або його сегмента, що становить один із стратегічних напрямків діяльності підприємств торгівлі, є можливим лише за наявності більше розвиненої і краще технічно оснащеної, ніж у конкурентів, роздрібної торгівельної мережі. По-друге, конкуруючі на споживчому ринку підприємства зацікавлені не тільки у розвитку роздрібної мережі, але й у такій її організації, як розташування на території міста, спеціалізація застосування раціональних для покупців режимів праці, і врешті більш ефективне, ніж у конкурентів, використання цієї мережі.

Поряд із цим, конкуренція  у торгівлі вимагає від конкуруючих  підприємств безперервного поліпшення системи товаропостачання роздрібної торговельної мережі та підвищення її ефективності. Необхідність вирішення цих завдань зумовлена тим, що те або інше підприємство може досягти кращих у порівняні з конкурентами кінцевих результатів значною мірою завдяки зниженню витрат на організацію доставляння товарів до роздрібної мережі, мінімізації товарних запасів, забезпеченню їх зберігання та зниженню витрат щодо підготовки товарів до продажу. Разом з тим робота в цьому напрямку ніякою мірою не має впливати на скорочення ширини та глибини товарного асортименту, його стійкості, оскільки забезпечення широкого (з урахуванням спеціалізації підприємства) і стійкого асортименту як одного з важливих факторів залучення споживачів значно впливає на конкурентоспроможність підприємства.

Конкуренція відіграє також  важливу роль в удосконаленні  організації торговельного обслуговування споживачів, оскільки за наявності  роздрібної торговельної мережі конкурентних підприємств торгівлі інтенсивні потоки покупців створюються там, де на більш високому рівні організовано їх обслуговування. Таким чином зацікавленість підприємству залученні більшого числа споживачів примушує їх постійно удосконалювати методи продажу, надання послуг, інформаційного забезпечення, ефективні засоби реклами та способи їх доведення до споживачів як одного із важливих методів впливу на їх поведінку щодо купівлі товару. Але у даному випадку конкуруючі підприємства роздрібної торгівлі мають одночасно вирішувати два протилежних за своїми кінцевими результатами завдання.

З одного боку, з метою залучення  більшого числа споживачів і на цій  основі – збільшення товарообороту, підприємство вимушену безперервно  вдосконалювати організацію торговельного  обслуговування, а й вимагає додаткових витрат, котрі знижують рентабельність, і в свою чергу, конкурентоспроможність, а з другого – закони ринку вимагають високої рентабельності, максимального скорочення різних витрат щодо впровадження торговельного процесу. За цих умов, підприємство, приймаючи рішення про те чи інше вдосконалення торговельного обслуговування , має передбачити наслідки залучення споживачів, додаткові передбачені заходи за рахунок приросту прибутку. Таким чином, подібні заходи мають бути досить аргументовані.

І, нарешті, конкуренція  є важливим фактором підвищення ефективності праці персоналу підприємств роздрібної торгівлі. Це умовлено тим, що витрати підприємств на заробітну плату працівників становлять значну частку загальної суми втрат, оскільки з одного боку можливості підприємства до підвищення рівня механізації і автоматизації праці робітників обмежені порівняно невеликими розмірами підприємств і високою вартістю обладнання, а з другого, - праця їх робітників значно залежить від інтенсивності споживчих потоків, котрі дуже коливаються не тільки за днями тижня, але й за годинами протягом робочого дня. Відтак, завдання скорочення чисельності працівників і на цій основі зменшення витрат на заробітну плату стане одним і складних. Таким чином одним із напрямків вирішення цього завдання є підвищення ефективності праці робітників, у зв’язку з чим відносно скорочення їх чисельності не погіршить рівня торговельного обслуговування населення з одночасним підвищенням ефективності підприємства завдяки зменшення витрат на заробітну плату.

Вирішенню цієї проблеми сприятиме організація праці робітників підприємств через її раціональний розподіл і кооперацію, суміщення професій і посад, застосування графіків виходу на роботу, котрі найбільшою мірою відповідають інтенсивності споживчих потоків за днями тижня і годинами робочого дня. На цій підставі можна досить точно визначити необхідну чисельність як окремих категорій працівників, так і їх загальну кількість.

Значний вплив на підвищення ефективності праці справляє навчання працівників і застосування ними ефективних прийомів і методів виконання операцій, котре сприятиме значному скороченню витрат часу і як наслідок цього зменшенню чисельності відповідного персоналу. Підвищення ефективності праці може бути досягнуто завдяки вдосконаленню підбору і розподілу персоналу з урахуванням його професіоналізму для тих чи інших видів діяльності, а також завдяки організації підготовки і підвищення кваліфікації працівників роздрібної торгівля. Здіснення цих заходів сприятиме підвищенню ефективності підприємств роздрібної торгівлі, що в свою чергу забезпечить їх конкурентоспроможність [16, с.257].

Таким чином, удосконалення  організації роботи магазину базується  на застосуванні концепції маркетингу:

- рішення про цільовий ринок;

- рішення про товарний асортимент;

- атмосфера магазину;

- рішення про ціни;

- рішення про методи стимулювання;

- рішення про місце розміщення підприємства [3, с.239].

Рушійною силою в  стимулюванні розвитку і підвищенні ефективності торгівлі є конкуренція.

Для збереження переваг перед конкурентами фірма повинна створювати нові переваги з такою швидкістю, з якою конкуренти можуть копіювати наявні.

Основними критеріями, що визначають вибір покупцями певних дитячих  товарів, є ціна, якість, упакування. Разом з тим, покупці стали  менше уваги звертати на зовнішній привабливий вигляд дитячих продуктів харчування і більше на їхню екологічну безпеку і термін придатності.

Покупець надає перевагу певному товарові, бо порівняно з іншими цей товар краще задовольняє потребу, має важливі для споживача характеристики, тобто є конкурентоспроможним.

Отже, покращення конкурентоспроможності товару є головним чинником росту  споживчого попиту на цей товар.

В ТОВ „Антошка” для підвищення конкурентоспроможності продукції  необхідно більше уваги приділяти:

- упорядкуванню вітрин магазину;

- товар викладати відповідно  до наявного асортименту дитячих  товарів; 

- вдосконалити якість обслуговування  населення.

Вплинути на конкурентоспроможність продукції можна знизивши рівень цін на продукцію, підвищити гарантії якості тощо.

Також важливим фактором стимулювання попиту є упаковка товару. Цей фактор діє на споживчий попит всіх прошарків населення. Так, гарна, яскрава упаковка привертає до себе погляди і вже цим підвищує попит.

Отже, до заходів підвищення споживчого попиту населення на певний товар можна віднести:

• підвищення якості товару;
• підвищення ефективності обслуговування.

Моніторинг ринків збуту дає  змогу виявити незадоволені потреби  споживачів, коригувати цінову політику з метою підвищення ефективності діяльності підприємства в цілому і конкурентоспроможності його продукції зокрема.

Системи управління якістю являють  собою органічне сполучення економічних, правових і інших факторів, що впливають  на якість. За допомогою нововведень  можна не тільки уникнути консерватизму  і застою в розвитку комплексного підходу до конкурентоспроможності продукції, але й свідомо та впевнено рухатися далі. У системах якості нововведення поділяються на дві групи:

• функціональні;
• системні.

До функціональних відносяться  нововведення, що стосуються завдань однієї з функцій управління якістю і не потребують структурних змін системи.

У крайньому випадку, необхідність у структурних змінах настільки незначна, що їх можна  не проводити. До системних відносяться нововведення, що стосуються не однієї, а кількох функцій управління якістю і викликають необхідність внесення змін у зміст елементів системи. Системні нововведення можуть стосуватися однієї функції, але по масштабах впливають на інші функції, що приводить до необхідності внесення в них змін. За допомогою класифікації нововведень легше визначити адресність у реалізації нововведень. Функцію нововведення здійснює підрозділу апарата управління – технічні, технологічні служби, відділи кадрів і оплати праці, відповідальні за реалізацію тих або інших задач управління якістю.

Для оптимального управління конкурентоспроможністю та рентабельністю продукції необхідним є проведення аналізу зовнішнього  середовища підприємства для визначення оптимальних напрямів виробництва  продукції, оскільки підприємство "має  виробляти те, що продається, а не продавати, те що виробляється". З цією метою здійснюють маркетинговий аналіз, предметом вивчення якого є зовнішнє середовище підприємства, зокрема ринкове.

Сутність маркетингу полягає у  виявленні та усуненні протиріч між  запланованим розвитком підприємства та кон'юнктурою ринку, що реалізується шляхом організації і управління діяльністю підприємства, яка спрямована на забезпечення збуту продукції з метою отримання максимального прибутку, тобто забезпечення максимальної рентабельності та конкурентоспроможності продукції.