Організація маркетингової діяльності роздрібного підприємства

Отже, аналізуючи показники таблиці  2.1  можна побачити, що обсяг продукції за 2007 рік в порівнянні з 2005р. збільшився на 6288,1 тис. грн., в порівнянні із 2006 роком на 4020,9 тис. грн.

 Чистий дохід від реалізації  товарів, робіт послуг за 2007 рік  в порівнянні з 2005р. збільшився  на 543 тис. грн., в порівнянні із 2006р. збільшився на 1322 тис. грн., це позитивний показник.

  Фінансовий результат має  тенденцію до збільшення кожного  року, це позитивний показник, який  свідчить про ефективне використання  наявних ресурсів.

Вартість капіталу за звітний рік  в порівнянні з базовим і попереднім  має тенденцію до зменшення, це говорить про наростаючі заборгованості.

На ряду із зменшенням вартості основних фондів, маємо збільшення фондовіддачі, це говорить про позитивне використання основних фондів.

Оборотність оборотного капіталу збільшилась, це позитивний показник, який говорить про збільшення попиту на продукцію підприємства.

В загалі можна сказати, що підприємство працює ефективно.

2.1. Дослідження формування товарного асортименту на підприємстві

Одним з важливих напрямків аналізу  обсягу виробництва продукції є  вивчення його в асортиментно-структурному розрізі.

Асортимент - це перелік найменувань продукції, що випускає підприємство, із вказівкою її випуску по кожному виді [11, с.64].

Асортименти є однією з умов досягнення запланованого обсягу реалізації. При  формуванні асортименту і структури випуску продукції підприємство повинне враховувати, з одного боку, попит на даний вид продукції, а з іншого боку - найбільш ефективне використання трудових, сировинних, технічних, технологічних, фінансових й інших ресурсів, наявних у його розпорядженні.

При формуванні асортименту продукції  ураховують: поточні й перспективні потреби покупців; рівень конкурентноздатності, виробленої або планованої до випуску продукції; життєвий цикл виробу (вживання своєчасних заходів з впровадження нових, більш нових видів продукції й вилучення з виробничої програми морально застарілих виробів).

Для оцінки виконання плану по асортиментах розраховується коефіцієнт асортиментності, що дорівнює відношенню загального фактичного випуску продукції, зарахованого у виконання плану виробництва по асортиментах до загального планового випуску продукції.

Продукція, виготовлена понад план або не передбачена планом, не зараховується  у виконання плану по асортиментах. Тому показник виконання плану по асортиментах не може бути більше 100%. Невиконання плану хоча б по одному об'єкті викликає невиконання плану в цілому по асортиментах.

Слід зазначити, що ринок дитячих товарів з кожним роком приростає на 10-15% і оцінюється експертами від $3,5 до 5,5 млрд. У зв'язку із зростанням доходів росте народжуваність і попит на дитячі товари. Міняються переваги і стиль покупок дитячих товарів, при виборі товару все більш важливими стають популярність бренду і місця продажів. Бізнес, що ставить собі за мету задовольняти потреби і потреби дітей, у всі часи був досить прибутковим. Починаючи з моменту свого народження, дитина має потребу у величезній кількості речей, які у міру зростання і розвитку дитини постійно повинні замінюватися іншими. Якщо дорослому вистачає нового одягу на декілька сезонів, то дитині доводиться повністю міняти гардероб кілька разів в рік. Те ж саме стосується і іграшок, з яких дитина дуже швидко зростає. І багато батьків, особливо мами, охоче витрачають гроші на дітей. Попит на товари для дітей постійний і без сезонов, що звичайно, тільки сприяє розвитку цього ринку. Попит на деякі категорії дитячих товарів взагалі практично не схильний до коливань.

Витрати на дітей, безумовно, залежать від рівня доходу сім'ї, особливо у дуже бідних і багатих сімей. Чим бідніше сім'я, тим більше грошей в процентному відношенні вона витрачає на дитину. У деяких сім'ях ця стаття витрат перевищує витрати на живлення, а у ряді сімей на дитину йде більше 70% всіх доходів. За підрахунками аналітиків, одноразові витрати на покупку всього необхідного для новонародженого (ліжечко, коляска, памперси, одяг і інше) складають від 1500 до 3000 грн. Сім'я з доходом 1000 – 2000 грн. в місяць на людину, а таких у нас більшість, витрачає в місяць на дитину до року 1000 грн. Структура витрат така: 34% витрачається на одяг, 12% - на взуття, 18% - на іграшки і 36% на все інше, включаючи памперси і дитяче харчування. Забезпеченіші батьки вважають за краще купувати дорожчі і якісніші товари. Але їх частка поки невелика і складає 40% в грошовому і 5% в натуральному виразі. Причому ця частка постійно росте і буде, по прогнозах аналітиків, рости і далі.

Асортимент дитячих товарів  на сьогодні просто величезний. Крім традиційних  іграшок і живлення, сучасні "дитячі світи" одночасно пропонують найрізноманітніший одяг, взуття, меблі, техніку і косметику.

Окремо варто сказати про  дитячий одяг. Сьогодні відбувається перелом в батьківському відношенні до одягу їх дітей. Традиційне "лише б тепло було" змінився пошуком "красивіше" і "пристойніше". Благо і вибір є, і навіть проходять спеціалізовані виставки дитячої моди. А вибір одягу для дітей дійсно вражає, нічим не поступаючись одягу для дорослих. У магазинах представлена величезна кількість мазкий - від доступних до елітних, іноземних і вітчизняних виробників.

Прагнення батьків купувати якісніші речі для своїх дітей останнім часом привело до того, що почала розвиватися вітчизняна дитяча промисловість, яка за останні десять років була майже повністю витиснена з ринку  китайськими і турецькими товарами. Російські виробники почали звертати увагу на зовнішній вигляд своєї продукції, що теж зіграло важливу роль. Проте, в більшості секторів як і раніше домінують імпортні товари, які при однаковому рівні якості дорожче на 20%. Це не стосується дешевої продукції, що продається на ринках. До речі, до цих пір 60% батьків вважають за краще отоварюватися саме на ринках. Фахівці пов'язують це з низьким ступенем розвитку роздрібної мережі в цьому секторі ринку.

Торгівля дитячими товарами - складний бізнес. Він важчий, ніж торгівля побутовою електронікою, продовольчими товарами, одягом. Проблема полягає в тому, що "дитячий" роздріб вимагає великого асортименту, оскільки кожній віковій групі потрібні абсолютно різні товари, це, у свою чергу, обумовлює необхідність у великих торгових площах і складній логістиці. Крім того, організація "дитячого" роздрібу має свою специфіку - такі магазини повинні бути, якщо можна так сказати, видовищними.

Проаналізуємо спочатку показники  обсягу випуску і реалізації продукції.

Таблиця 3.1

Дані для аналізу темпів зростання показників обсягу випуску і реалізації продукції.

За результатами таблиці видно  що, обсяг реалізованої продукції  в 2007р. по відношенню до 2006р. збільшився на 4020,9 грн., по відношенню до 2005р. на 6288,1 тис. грн. Обсяг товарної продукції у трудовому вимірнику зменшився на 121648 л/г, на це могли вплинути такі показники як зменшення відпрацьованих днів, зменшення кількості персоналу.

Проаналізуємо асортимент продукції підприємства ТОВ „Антошка” за головними групами товарів.

Таблиця 3.2

Дані для аналізу  виконання  плану з асортименту

За даними таблиці ми бачимо, що за 2006 і 2007 рр. загальний план з асортименту продукції перевиконано, але спостерігається тенденція невиконання плану по продажу іграшок для дітей в 2006р. на 77,0 тис. грн., в 2007р. на 37,0 тис. грн., на це міг вплинути такий фактор як не хватка сировини або несвоєчасна поставка виробів до магазину. План з асортименту перевиконано завдяки перевиконанню плану з виготовленню і продажу продуктів харчування для дітей, одежі для дітей та в 2007р. іншої продукції.

Проаналізуємо динаміку виробленої та реалізованої продукції за видами діяльності підприємства.

Таблиця 3.3

Дані для аналізу динаміки виробленої та реалізованої продукції за видами діяльності підприємства