У  жовтні 2003 року при фінансовій підтримці Альфа-банку в  театрі відбулася прем'єра спектаклю «Глузливе моє щастя» по  листах А  П. Чехова в рамках проведення року Російської Федерації в Україні і  підготовки до  року А  П. Чехова, оголошеному ЮНЕСКО в 2004 році.

     Для роботи над спектаклем по  п'єсі Леоніда Малюгіна були запрошені: заслужений діяч мистецтв Росії, сценограф Давид Боровський, провідний артист Державного академічного Малого театру Росії, народний артист Росії В’ячеслав Езепов і  режисер  генеральний директор – художній керівник театру російської драми  ім. Лесі Українки, народний артист України, заслужений діяч мистецтв Росії Михайло Резнікович. Цей спектакль двічі бачив підмостки Театру російської драми. Вперше це відбулося в 1966 році. Поставлений тоді спектакль з  незмінним успіхом йшов на  сцені 18 років.

     Добродійність:

     - VI Міжнародний Булгаковський фестиваль мистецтв у Києві;

     - Програма «Студентський щоденник»;

     - Стипендії для акторів Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українк;

     - Обладнання для Інституту серцево-судинної хірургії ім. Н.М. Амосова.

     Альфа-банк, Київський національний університет ім. Т. Шевченко і  компанія «Бі  Ес  Сі  Ей Україна» реалізували в  Києві унікальний проект «Студентський щоденник».

     Проект  направлений на  одну з  найбільш активних і  прогресивних аудиторій — столичну студентську молодь — і  був здійснений  за підтримки ректора Київського національного університету ім. Т. Шевченко академіка НАН  України Віктора Скопенко в рамках святкування 170-ліття провідного вузу України [18].

     Проект  був реалізований у декілька етапів:

     - з 12  по 19 грудня 2003  року була проведена презентація програми студентам вузу з  врученням студентського щоденника з  актуальною для них інформацією (розклад предметів, ФІО викладачів, телефони і  адреси факультетів і  кафедр, студентських організацій, кадрових агентств і  ін.);

     - з 18  по 25 травня 2004  року профільні майстер-класи для студентів Інституту міжнародних відносин і  факультету соціології і  психології Київського національного університету ім. Т. Шевченко провели:

     - член Ради Директорів ВАТ «Альфа-банк»  (Росія) Олександр Гафін на  тему «Соціальна відповідальність і  бізнес»;

     - голова Правління ЗАТ «Альфа-банк»  (Україна) Андрій Снєгірьов на  тему «Психологія переговорного процесу»;

     - доктор економічних наук, професор  МГИМО МЗС РФ, заступник голови  Комітету Торговельно-промислової  палати РФ  по  рекламі Ігор Рожков на  тему «Сучасні технології маркетингових комунікацій».

     Крім  освітньої програми проекту «Студентський  щоденник» відбулося вручення премій кращим студентам Київського національного  університету ім. Т. Шевченко і їх  подальше стажування в  Альфа-банку. Після проведення майстер-класів були визначені володарі  премій —  студенти Інституту міжнародних відносин і  факультету соціології і  психології Київського національного університету ім. Т. Шевченко.

     Компанії  «Альфа-груп» надали фінансову допомогу в  придбанні медичного устаткування для Інституту серцево-судинної хірургії  ім. Н  М. Амосова.

     Альфа-банк спільно з  іншими компаніями «Альфа-груп»  ТНК-Україна, Остра-Київ, Новий Канал і  Галичфарм  забезпечили Інститут серцево-судинної хірургії ім. Н.М. Амосова медичним устаткуванням, необхідним для постопераційної підтримки новонароджених (апарат штучного дихання фірми Newport і  комп'ютер фірми Siemens).

     Інститут  серцево-судинної хірургії ім. Н.М. Амосова  є провідною установою по  наданню кардіохірургічної допомоги на  Україні.  В  його стінах проводиться до 90% всіх профільних операцій в  нашій країні. Щодня в  інституті оперується до  п'яти новонароджених, і лише дві дитини з  них забезпечувалися якісним устаткуванням післяопераційної підтримки життя.

ВИСНОВКИ 

     Особливість комунікацій сервісних підприємств, яка випливає зі специфіки маркетингу послуг, полягає в тому, що ефективність управління маркетингом на сервісному підприємстві забезпечується розвитком не тільки стратегії традиційного маркетингу, спрямованого на споживача, а й стратегією внутрішнього маркетингу, спрямованого на мотивацію персоналу підприємства, якісне обслуговування споживачів, а також стратегію інтерактивного маркетингу, пов'язану з контролем якості надання послуги в процесі взаємодії персоналу підприємства та споживача. Тому комунікаційна діяльність сервісного підприємства, крім зовнішнього (на споживача), має чітко виражене, також і внутрішнє (на персонал) спрямування. У зв'язку з цим на відміну від товарного маркетингу, який, як правило, пов'язаний із зовнішнім спрямуванням комунікацій, комунікації в маркетингу послуг спрямовуються не тільки на мотивацію виробу — заохочення споживача на купівлю, а й можуть бути використані для впливу на споживача в процесі споживання чи оцінювання послуги.

     Узагальнюючи  викладене стосовно комплексу комунікацій, зазначимо, що кожний елемент комплексу є спроможним інструментом у використанні для створення й розвитку корпоративної, брендової або товарної характеристики послуг. Уміло використані маркетингові комунікації спроможні спрямувати цільову аудиторію на споживання послуг конкретного сервісного підприємства та ефективно сприяти досягненню ним прибуткової діяльності на ринку.

    Стабілізація  ринкових відносин в Україні вимагає нових, адекватних вимогам сьогодення форм і методів спілкування підприємства з зовнішнім та внутрішнім середовищами.

      Маркетингові комунікації спрямовані  на інформування, переконання, нагадування  цільовій аудиторії про підприємство  та його товари, стимулювання їх збуту, створення позитивного іміджу фірми у суспільстві та налагоджування тісних взаємовигідних партнерських стосунків між підприємством і громадськістю, а також дають змогу оцінювати ринкову ситуацію через зворотний інформаційний потік, що створює можливості для адаптації цілей фірми до ситуації, яка склалася. В зв’язку з цим, маркетингові комунікації є базисом формування відносин на ринку та системи управління ними.

    Маркетингові  комунікації і просування продукції  — не синоніми. Маркетингові комунікації мають ширше значення від просування продукції через наявність двостороннього комунікативного зв’язку підприємства та довкілля. Просування продукції має однобічне спрямування зусиль підприємства на “проштовхування” своєї продукції на ринку. Такі зусилля, крім інших інструментів маркетингу включають і маркетингові комунікації, проте тільки на етапі руху товарів від виробника до споживача. Функціями маркетингових комунікацій є інформаційна, нагадувальна, переконувальна, дослідницька, управлінська, патріотична, іміджева та партнерська.

    Ринок маркетингових комунікацій це система економіко-комунікативних відносин між ринковими суб’єктами, що обслуговує рух маркетингових комунікативних потоків і забезпечує перетворення їх у ціннісний капітал. Специфіка українського ринку маркетингових комунікацій, комунікативна активність на ньому підприємств, що спеціалізуються на випуску товарів народного споживання, специфіка застосування маркетингових комунікацій в управлінні їх ринковою діяльністю вимагає розроблення адаптованої системи управління маркетинговими комунікаціями. Незважаючи на позитивну динаміку розвитку виробництва у багатьох галузях народного господарства та поступовий розвиток ринку маркетингових комунікацій, українські виробники стикаються з рядом проблем як галузевих, так і загальних при застосуванні маркетингових комунікацій у своїй ринковій діяльності. Такі проблеми є причинами повільного розвитку споживчого ринку та ринку маркетингових комунікацій України і, як наслідок, не сприяють поліпшенню загальноекономічного становища держави.

    Підвищення  ефективності управління маркетинговими комунікативними процесами вимагає  наявності високоеластичної та динамічної організаційної структури управління підприємством, побудованої на принципах  концепції маркетингу відносин, відмінної від традиційних, побудованих навколо функцій, товарів і ринків, оскільки будь-яка одинична організація не може містити усіх навиків та ресурсів, необхідних для підтримування її конкурентних переваг на ринку.

      Спрямування всіх маркетингових комунікацій на споживчому ринку тільки на споживача не спроможне надати можливості підприємству досягти всіх поставлених цілей, оскільки поряд з ним задіяні такі чинники, як суспільство, держава, природні ресурси, виробництво, колектив. У зв’язку з цим підприємство повинно передбачати ту частку споживачів, які стануть для нього постійними клієнтами чи потенційними партнерами. З ними доцільно встановлювати інтерактивні взаємовідносини на різних етапах створення цінностей, ведучи пошук новаторських способів відкриття нових благ для них і беручи участь у їх розподілі. Поряд з цим зусилля з маркетингових комунікацій повинні бути спрямованими на інші ринкові суб’єкти з метою встановлення з ними тривалих взаємовигідних відносин.

    Застосування  маркетингових комунікацій у системі управління ринковою діяльністю підприємства передбачає наявність єдиної системи планування діяльності підприємства, маркетингу та маркетингових комунікацій.

     СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    ДОДАТКИ