Теоретичні основи операційного менеджменту на підприємствах

     На практиці менеджери проектів приділяють витрат не менше уваги, ніж терміну виконання проекту. У зв'язку з цим були розроблені так звані моделі типу «час-витрати». Ці моделі являють собою розширений варіант методів PERT і СРМ і використовуються для створення графіків мінімальних витрат для всього проекту в цілому і контролю над витратами в коді реалізації проекту, складання сіткового графіка з мінімальними витратами . Основною передумовою для складання графіка мінімальних витрат є те, що між строком виконання операції та вартістю проекту існує певний взаємозв'язок. Якщо потрібно прискорити виконання операції, то витрачаються додаткові кошти на таке прискорення операції, зберігаючи при цьому кошти на підтримку або продовження проекту. Витрати, пов'язані з достроковим виконанням операцій, отримали назву прямим витрат операцій і вони збільшують витрати по проекту в цілому. Такі витрати зазвичай пов'язані з робочою силою, наприклад витрати на оплату понаднормової роботи, наймання додаткових працівників, переміщення робітників з інших операцій; або з ресурсами: закупівля чи оренда додаткового або більш ефективного обладнання і використання додаткових допоміжних пристроїв і пристосувань.

     Можна виділити  два типа моделей в менеджменті, перший заснований на людських відносинах, другий -  стратегічний. Спосіб, яким менеджери протистоять змінам економічної  кон'юнктури, зумовлює необхідність тих чи інших незначних вдосконалить стратегії, але основні риси її залишаються не змінені. Таким чином, стратегічне управління в не передбачає складання правил розподілу капіталу.  Правила розподілу капіталу природним чином розвиваються в самій організації, і компанія лише чекає більш чіткого розгортання тенденції. Тоді правило удосконалюється, і визначається його зміст. Тим самим для початку роботи необхідні енергія і час, але ймовірність успіху тоді висока.

     Розглянувши деякі види моделей в операційному менеджменті, можна прийти до висновку, що не існує однієї оптимальною для всіх моделі  за якою діє організація . Як і у всіх процесах управління, в виборі моделей розвитку організацій існує тільки найбільш відповідний для даної ситуації спосіб.