Система управління виробництвом та шляхи її удосконалення в ПСП “Україна” Тульчинського району Вінницької області

 

Розмір посівних площ визначають паралельно двома способами:

• розміщенням культур з урахуванням розміру  площ кожного поля;
• діленням потреби продукції рослинництва на її планову урожайність.

Таким чином, ми довели можливість суттєвого зростання фонду матеріального  стимулювання, через що заробітна  плата здатна задовольняти вимогам  соціально-орієнтованої економіки.

Це дозволяє дійти  висновку про необхідність масового впровадження мотиваційного механізму, який враховує всі особливості сучасного аграрного сектору, що надасть змогу досягти необхідного ставлення до праці робітників сільськогосподарського виробництва.

 

 

Висновки і  пропозиції

 

Система управління підприємством, яка діє в умовах ринкової економіки, передбачає створення умов для ефективного функціонування і розвитку господарської діяльності. У зв’язку з цим, виникає необхідність пристосування існуючої системи управління сільськогосподарським виробництвом до умов зовнішнього середовища. Такий перехід на новий рівень господарювання передбачає пошук шляхів удосконалення діяльності у сфері управління та постійного його аналізу з метою розроблення коригуючих рішень та відповідних рекомендацій по усуненню негативних чинників впливу на економічну ефективність виробництва.

З метою вирішення  проблеми підвищення економічної ефективності діяльності, нами було проведено аналіз існуючого стану роботи в ПСП  ”Україна”, а також розроблено прогноз  на 2010 рік щодо покращення окремих показників діяльності. На основі теоретичних узагальнень, здійснення аналізу досліджуваногооб’єкту та розроблених заходів по покращенню фінансово-господарського стану підприємства можна зробити наступні висновки та запропонувати шляхи удосконалення системи управління сільськогосподарським виробництвом:

1. Основними цілями управління сільськогосподарським виробництвом є: досягнення високого рівня розвитку соціальної інфраструктури на селі, підвищення врожайності сільськогосподарських культур i продуктивності тварин, забезпечення виходу з одиниці земельної площі валової продукції на певну суму, прибутку тощо. Основними функціями управління сільськогосподарським виробництвом є: планування, організація, координація, мотивування, контроль. Методи управління мають широку класифікацію, а отже і різноманітні вектори їх використання у господарській діяльності. Незважаючи на це найпоширенішими методами вважаються специфічні, оскільки нерозривно пов’язані з повсякденною діяльністю підприємств.

2. Ефективність функціонування системи управління сільськогосподарським виробництвом є необхідним фактором в діяльності підприємств. Ефективною може вважатись лише така система управління, яка найкращим чином сприяє реалізації потенційних можливостей керованого підприємства і максимальному задоволенню соціально-економічних потреб працюючих.

3. ПСП „Україна” в своєму володінні має на теперішній час 2185 га земельних угідь. На протязі досліджуваного періоду розмір площі земельних угідь зменшується на 5,4%. Також за період 2005-2007 р.р. відбувається зменшення чисельності  працюючих, зайнятих в сільськогосподарському виробництві на 53,8%. Це пов’язано в першу чергу з процесом оновлення основних виробничих фондів. Збільшення вартості основних засобів сільськогосподарського призначення на 32,7%, тобто на 254,75 тис. грн.,  у 2007 році порівняно з 2005 роком є причиною збільшення частки уречевленої праці.

4. Поряд із загальною  тенденцією збільшення вартості  як основних так і оборотних  фондів відбувається зменшення  поголів’я тварин в господарстві. За період дослідження суттєво зменшилося поголів’я свиней – на 20%, поголів’я великої рогатої худоби – на 84,1%.

5. Вартість валової продукції в співставних цінах 2005 року зменшується у 2007 році на 42,9% порівняно з 2005 роком. Зменшення вартості валової продукції зумовлено зменшенням обсягів виробництва у звітному році, так як погодно-кліматичні умови даного року були несприятливі для вирощування сільськогосподарських культур.

6. Основну питому вагу в структурі доходу від реалізації  продукції займає впродовж трьох років галузь рослинництва і у середньому складає 84,56%.  Питома вага продукції тваринництва  становить 12,7 % в структурі доходу від реалізації, що на 9,95% більше  ніж питома вага реалізації іншої продукції, робіт та послуг, промислової продукції та товарів разом узятих.

В господарстві добре  розвинуті галузь зерновиробництва (65%), виробництво соняшнику (13,9%), м’ясного та молочного скотарства (8,84 % та 2,63% відповідно).

7. У 2005 році господарство прибутково займалося веденням галузі рослинництва, що в кінцевому рахунку призвело до отримання прибутку у розмірі 282 тис. грн. Але через неефективну з точки зору економічності діяльність в галузі тваринництва, були отримані значні розміри збитків, а саме – 80,3 тис. грн. У 2006 р. та 2007 р. реалізація іншої продукції, робіт та послуг стає економічно неефективною, оскільки з’являються значні збитки. Сукупна дія як внутрішніх,  так і зовнішніх чинників сприяла отриманню у 2007 році  15,7 % рентабельності реалізації.

8. Удосконалити організаційну структуру управління у ПСП „Україна” можна об’єднавши економічну службу та бухгалтерію в один планово-обліковий відділ, в якому начальником буде головний бухгалтер, а підпорядковуватися йому буде замісник з планово-економічної роботи, котрий також буде займатися стратегічним плануванням діяльності господарства та виконувати у межах своїх повноважень маркетингові дослідження.

9. Для удосконалення  мотиваційного механізму в роботі  пропонується система розрахунку  фонду оплати праці, за якою  заробітна плата має поділятися на три частини: одна частина виплачується за виконання трудових і посадових обов’язків; друга частина  визначається за вислугою років й факторами вартості життя (тобто з урахуванням інфляції); третя частина заробітної плати різна й визначається досягнутими ним результатми за попередній період.

10. В ПСП „Україна” необхідно створити  центри відповідальності за етапами життєвого циклу витрат, що власне дасть можливість  чітко відстежувати, аналізувати і контролювати витрати, охоплюючи практично всі сфери виробничо-господарської діяльності підприємства, оперативно отримувати інформацію, необхідну для здійснення заходів щодо підвищення ефективності господарювання. Кожен етап життєвого циклу витрат повинен супроводжуватися складанням  кошторису витрат з метою отримання інформації про виникнення  відхилень від запланованих величин витрат на кожному етапі.Створення центрів відповідальності за етапами життєвого циклу витрат допоможе не лише забезпечити систему управління певною інформацією, а й покликане на обслуговування процесу управління, а саме, планування, аналізування, нормування, ведення обліку та контролювання виробничо-господарських витрат підприємства.

Запропоновані у роботі заходи дозволять у майбутньому підвищити економічну ефективність системи управління сільськогосподарським виробництвом. Водночас удосконалення економічного механізму в господарстві та раціоналізація організаційної структури управління дозволять вийти на новий, більш прогресивний рівень господарювання в сучасних умовах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доповідь

Шановний голова !  Шановні члени комісії! Шановні присутні!

    До Вашої уваги пропонуються результати проведених досліджень (або: До Вашої уваги пропонуються результати досліджень за темою щойно озвученною головуючим).

Пошук шляхів удосконалення системи управління виробництвом сільськогосподарської продукції, підтримання роботи галузі сільського господарства на ефективному рівні є найбільш актуальними проблемами для аграрної сфери економіки.

  Перспективи розвитку агроформування гарантують наявні земельні ресурси. Так, у 2007 році площа сільськогосподарських угідь становила   2185  га.  За всіх соціально- економічних зрушень розміри головного засобу виробництва в сільському господарстві протягом трьох років зменшуються (таблиця 1).

  Про стабільність  не можна сказати стосовно  трудових ресурсів. Спостерігається  тенденція до зменшення зайнятого  у виробництві персоналу у  2007 р. на   53,8% у порівнянні з 2005 роком.

Щодо вартості валової  продукції в співставних цінах 2005 року, то спостерігається її зменшення у 2007 році на 42,9%. Зменшення вартості валової продукції зумовлено зменшенням обсягів виробництва у звітному році, так як погодно-кліматичні умови даного року були несприятливі для вирощування сільськогосподарських культур.

Поряд із загальною тенденцією збільшення вартості як основних так і оборотних фондів відбувається зменшення поголів’я тварин в господарстві. За період дослідження суттєво зменшилося поголів’я свиней – на 20%, поголів’я великої рогатої худоби – на 84,1%.

Фондозабезпеченість сільськогосподарського виробництва зростає, і це характеризує закономірний процес його розвитку. Так, у 2007 р. у порівнянні з 2005 р. цей показник зріс на 40,3% (таблиця 2).

Показник фондоозброєності також зростає: у 2007 р. у 2,8 рази порівняно з 2005 р. (за рахунок зменшення чисельності працівників та збільшення вартості основних виробничих фондів).

За глибиною спеціалізації  господарство відноситься до категорії  багатогалузевих, коефіцієнт спеціалізації  становить 0,26. Напрямок господарської діяльності можна визначити як зерно-м’ясо-молочний (таблиця 3).

Характеристика результативності основних галузей сільськогосподарського виробництва свідчить про те, що відбувається зменшення продуктивності тварин у 2007 році в порівнянні з базовим, а саме: надій молока від однієї корови зменшився на 54%; середньодобові прирости великої рогатої худоби та свиней зменшилися на 25,4% та 54,6% відповідно. Середньодобові прирости ВРХ залишаються на одному з найнижчих рівнів, оскільки  нині середньодобові прирости живої маси молодняка великої рогатої худоби становлять 700 – 800 г, а в спеціалізованих відгодівельних господарствах – до 1кг.

Крім того, в цілому по підприємству урожайність зернових культур зменшується, що стало наслідком  несприятливих погодно-кліматичних умов у 2007 році. Урожайність соняшника та кукурудзи, навпаки, збільшилася у звітному році на 77,4% та 50,7% відповідно.

Зазначимо, що нормативна урожайність озимої пшениці складає 29,9 ц/га.  Зниження урожайності культур  відбивається на прибутках підприємства (таблиця 4).

Виробництво в господарстві таких видів продукції, як цукрові  буряки, приріст великої рогатої  худоби та свиней є нерентабельним.  Поряд зі збитковим виробництвом вищенаведених видів продукції, є також рентабельне виробництво  зернових,  соняшнику та молока.

Собівартість по видам  продукції зростає, а саме: собівартість зерна та молока зросла в 2 рази, соняшнику  – в 3,6 рази, приріст ВРХ – на 42,8% (таблиця 5).

Норма управляємості  складає 9-11 підлеглих на одного керівника. У 2007 році (табл. 6.), на одного працівника управління  приходиться 3 підлеглих, що являє собою порівняно невелике навантаження. Позитивним явищем у господарстві було отримання у звітному році 66,8 тис. грн. прибутку в розрахунку на одного працівника управління. Хоча в даному році фонд оплати праці працівників управління у валовій продукції складав 21,2% (норма – 20 %), проте у собівартості виробленої продукції він перевищував 10%, що свідчить не на користь економічності  апарату управління.

У 2005 році господарство прибутково займалося веденням галузі рослинництва, що в кінцевому рахунку призвело до отримання прибутку у розмірі 224 тис. грн. (таблиця 7). Але через неефективну з точки зору економічності діяльність в галузі тваринництва, були отримані значні розміри збитків, а саме – 239 тис. грн. У 2006 р. та 2007 р. реалізація іншої продукції, робіт та послуг стає економічно неефективною, оскільки з’являються значні збитки. Швидкість збільшення собівартості продукції перевищує темпи збільшення доходу від реалізації, що і послугувало отриманню збитків. Таким чином, вихід із цієї ситуації може бути таким: або знизити собівартість продукції за рахунок використання нової техніки та обладнання, що закуповувалося господарством, або збільшити ціну реалізації до такої, яка б перекривала затрати на виробництво. За показниками річної звітності у рослинництві ріст собівартості визивають зростання головним чином матеріальні затрати; у тваринництві – витрати на корми.

Сукупна дія як внутрішніх,  так і зовнішніх чинників сприяла  отриманню у 2007 році  15,7 % рентабельності реалізації

           Такі тенденції виробництва сільськогосподарської продукції свідчать про необхідність комплексного підходу щодо підвищення ефективності управління діяльністю підприємства. 

 Проведення аналізу дозволило вказати пріоритетні напрями розвитку системи управління виробництвом на підприємстві. Для подолання надзвичайно негативних соціально-економічних процесів та збереження цілісності господарського комплексу важливо здійснити комплекс організаційно-економічних заходів.

  Удосконалити організаційну структуру управління у ПСП „Україна” можна об’єднавши економічну службу та бухгалтерію в один планово-обліковий відділ, в якому начальником буде головний бухгалтер, а підпорядковуватися йому буде замісник з планово-економічної роботи, котрий також буде займатися стратегічним плануванням діяльності господарства та виконувати у межах своїх повноважень маркетингові дослідження.