Основи управління персоналом підприємства

47

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Факультет менеджменту

Кафедра менеджменту

Курсова робота

з курсу менеджменту

на тему:

Зміст

Вступ …………………………………………………………………………………3

І. Основні засади управління персоналом …………………………………………6

1.1. Поняття управління персоналом ………………………………………...6

1.2. Класифікація персоналу ………………………………………………...11

1.3. Концепція управління персоналом……………………………………..14

1.4. Система управління персоналом ……………………………………….16

1.5. Кадрове планування на підприємстві ………………………………….19

1.6. Управління персоналом в Україні ……………………………………..23

ІІ. Заробітна плата як інсрумент управління персоналом……………………….26

ІІІ. Оптимізація розподілу персоналу по видам робіт ……………………….….32

2.1. Оптимізація  розподілу персоналу по видам робіт ……………………32

2.2. Оптимізація розподілу персоналу по видам робіт на підприємстві “AUTOPARTS DAEWOO-FSO” Sp. z o.o…………………………………………34

Висновки …………………………………………………………………………...33

Список використаної літератури ………………………………………………….35

Додатки ……………………………………………………………………………..37

Вступ

В умовах ринкової економіки формування трудових ресурсів підприємства відбувається на ринку праці, який являє собою сукупність ринкових відносин, що складаються з приводу попиту та пропозиції на працю.

Під персоналом підприємства розуміють сукупність осіб що працюють на певному підприємстві і вкладають свій труд, фізичні та розумові здібності, знання та навички в прове­дення господарсько-фінансової діяльності підприємства, реалізацію його статутних завдань (закупівлю та реалізацію товарів, виробницт­во продукції, надання послуг та інше).

Якість персоналу підприємства є одним з головних факторів, який обумовлює темпи розвитку підприємства, зростання його кон­курентних переваг, якість обслуговування покупців та задоволення їх попиту, зростання ефективності діяльності підприємства в цілому.

Для характеристики сукупності працівників підприємства в су­часній технічній літературі та нормативних актах використовують різні терміни: трудові ресурси, персонал, кадри, трудовий колектив.

Хоча всі терміни можуть використовуватися, кожен з них харак­теризує працівників підприємства під певним кутом зору.

Термін "трудовий колектив" має соціально-політичний відтінок. Він використовується при характеристиці соціальних та моральних потреб працівників підприємства, їх особливих цілей та економічних інтересів.

При використанні терміну "кадри" найчастіше мають на увазі частину працюючих - спеціалістів та висококваліфікованих пра­цівників підприємства, які постійно працюють на певному підпри­ємстві.

Найбільш: універсальним та узагальнюючим є термін "персонал" підприємства, який тут буде і надалі вживатися.

Управління персоналом є основою ефективного керування будь-якого підприємства. На думку американських вчених у новому інформаційному суспільстві фінансові ресурси як стратегічні ресурси, від яких залежить прибуток, витісняються людськими. Суть сучасних концепцій управління зводиться до зміни пріорітетів на користь людськокго фактора, тобто від людей – до організації, її структурам і механізмам, на відміну від раніше застосовуваних концепцій, що вимагають пристосування людини до організаційних нововведень. Досвід, накопичений в області кадрових проблем багатьма успішно працюючими закордонними компаніями, вимагає ретельного осмислення і творчого використання в умовах становлення ринкових відносин на Україні. При цьому необхідно застосовувати двоїстий підхід: з одного боку – використовувати ключові положення закордоннихсистем керування, з іншого боку – з урахуванням фактора часу, ретельно відбирати і використовувати тільки те, що відповідає довгостроковій стратегії підприємства і його потенціалу в умовах швидко мінливої кон’юнктури ринку [14].

Мета курсової роботи: Виконати теоретичне дослідження по проблемі “Основи управління персоналом підприємства”, а також засвоїти методику виконання економічних розрахунків на підприємстві.

Актуальність теми. В умовах адміністративно-командної системи економіки робота менеджера базувалась на вмінні формувати та видавати розпорядження та накази, а обіймання певної посади часто залежало від побічних факторів – партійності, лояльності до режиму, родинних зв‘язків тощо. В умовах ринкової економіки працівники сфери управління повинні володіти системними знаннями з економічної теорії, маркетингу, підприємництва, зовнішньоекономічної діяльності тощо, досконало знати механізми управлінського впливу на колектив працівників та на окремих виконавців. Нині в Україні в дійсності дуже мало керівників, які б мали вузівську управлінську підготовку. Тому, можна сказати, що в сучасних умовах підприємство не може працювати ефективно без якісного і професійного управління персоналом.

Предметом дослідження є управління персоналом.

Завданням курсової роботи є висвітлення і аналіз таких питань: поняття управління персоналом, класифікація персоналу, концепція управління персоналом, система управління персоналом, кадрове планування на підприємстві, управління персоналом в Україні, оптимізація розподілу персоналу по видам робіт та заробітна плата як інструмент управління персоналом.

Об’єктом дослідження є підприємство “AUTOPARTS DAEWOO-FSO” Sp. z o.o. (товариство з обмеженою відповідальністю) в Варшаві. Проаналізовано показники заробітної плати і продуктивності праці як інструментів управління персоналом, та оптимізацію персоналу по видам робіт як іеструменту ефективного управління персоналом.

І. Основні засади управління персоналом

1.1.           Поняття управління персоналом

У спрощеному розумінні менеджмент (від англ. to manage – управляти) – це вміння досягати поставлених завдань, використовуючи працю, інтелект і мотиви поведінки інших людей. Менеджмент – управління, керівництво, організація виробництва; сукупність методів, форм, засобів управління виробництвом для досягнення поставлених завдань або визначеної мети [15].

Персонал підприємства – це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності.

Окрім постійних працівників, у діяльності підприємства можуть брати участь інші працездатні особи на підставі тимчасового трудового договору (контракту) [4].

Персонал – найбільш складний об’єкт управління в організації, оскільки на відміну від речових факторів виробництва, є живим, має можливість самостійно приймати рішення, діяти, критично оцінювати пред’явлені до нього вимоги, має суб’єктивні інтереси і т.п. Персонал є мотором будь-якої організації. Часто керівники основну увагу приділяють фінансовим, виробничим питанням, проблемам матеріально-технічного забезпечення чи збуту готової продукції, не приділяючи при цьому достатньої уваги людям, які забезпечують роботу організації в усіх напрямках. Ці помилки занадто дорого обходяться. Без людей немає організації. Без потрібних людей жодна організація не зможе досягнути своєї мети і вижити [18].

Управління персоналом - це особлива функція управління, яка полягає у формуванні кадрової політики й стратегії організації; консультуванні керівників організацій щодо проведення кадрової політики; забезпеченні адекватних кадрових послуг організації (набір, мотивація та розвиток) [13].

Під управлінням персоналом розуміється система взаємозалежних організаційно-економічних та соціальних заходів для створення умов щодо нормального функціонування, розвитку й ефективного використання потенціалу робочої сили на рівні організації. Обов’язковою умовою при цьому повинне бути органічне поєднання управління персоналом з концепцією розвитку виробництва [18]. Управління песроналом необхідно побудувати з таким розрахунком, щоб воно відповідало потребім співробітників і дозволяло активізуватиїх роботу, підвищувати продуктивність праці і, як наслідок, ефективність виробництва [2].

Питання правильного й ефективного управління персоналом є одним з найважливіших аспектів успішного розвитку діяльності підприємства. Потенціал підприємства визначається не тільки його основними фондами і фінансовим капіталом, а й його інтелекту­альним капіталом, що становлять висококваліфіковані співробітники, які посідають відповідні посади. Інтелектуальній потенціал, навики і компетенція персоналу – це ключові елемен­ти успішного бізнесу, що безпосередньо впливають на показники його ефективності й ринкової привабливості. Причому форму­вання й розвиток висококваліфікованих кадрів на всіх рівнях є основним стратегічним завданням у сфері кадрової політики [15].

Управління персоналом базується на принципі раціонального підбору, розстановки та використання кадрів і має два аспекти - функціональний та організаційний. Під функціональним аспектом розуміється визначення загальної кадрової стратегії; планування потреб організації в персоналі з урахуванням існуючого кадрового складу; залучення, відбір та оцінка персоналу; створення резерву; вироблення та реалізація політики заробітної плати і соціальних послуг; профорієнтація та адаптація, зокрема підвищення кваліфікації персоналу та його перепідготовка; система просування по службі (управління кар’єрою) на основі оцінки трудової діяльності; вивільнення персоналу; організація робіт, у тому числі визначення робочих місць, функціональних та технологічних зв’язків між ними, змісту і послідовності виконання робіт, умов праці; управління витратами на персонал. Організаційний аспект передбачає визначення змісту робіт на кожному робочому місці; сприяння покращанню умов праці; визначення принципів та чіткої системи оплати праці; здійснення оперативного контролю за роботою персоналу; здійснення короткострокового планування професійно-кваліфікаційного росту персоналу [10].

В невеликих фірмах персоналом зазвичай займається бухгалтерія: веде картки і начисляє заробітну плату, усі співробітники знають один одного і результати праці всім помітні. В великих компаніях для управління персоналом з’являються цілі відділи, які включають службу безпеки, кадрових працівників і HR-менеджерів. Ці відділи займаються кадрами, починаючи з підбору і перевірки персоналу і закінчуючи плануванням навчання і обліком робочого часу [11].

Головні проблеми, що виникають при управлінні персоналом. Якщо нагадати головні проблеми, що розглядаються та вирішуються у рамках управління персоналом, то вони будуть знайомі більшості керівників вітчизняних підприємств та фірм. Це так звані конфліктні питання при роботі з персоналом:

1.      Заміщення штатних посад (визначення потреби у персоналі, добір, використання, тренінг, звільнення, підвищення).

2.      Аналіз праці (визначення змісту роботи, опис роботи (посадові інструкції) та кваліфікаційні характеристики, умови праці, регулювання робочого часу).

3.      Розподіл прибутків (визначення тарифної заробітної плати, винагорода, пільги, участь у прибутках).

4.      Комунікації в організаціїї (стосунки босс - підлеглі, стосунки членів персоналу поміж собою, урегулювання конфліктів) [8].

Функції управління персоналом. Функції управління персоналом — це ті завдання, що здійснюються як у крупних, так і в невеликих організаціях при формуванні і координації людських ресурсів. Функції управління персоналом пов'язані з різноманітними видами управлінської діяльності і включають:

1.      Забезпечення рівних можливостей для всіх працівників (право будь-якої людини на роботу) і виконання інших зобов'язань перед державою.

2.      Проведення аналізу робочих місць для визначення специфічних вимог кожного робочого місця.

3.      Аналіз можливостей персоналу організації, що сприяють досягненню цілей організації.

4.      Розробка і здійснення плану, що реалізує ці вимоги.

5.      Набір персоналу, що відповідає потребам організації.

6.      Відбір і прийом персоналу для заповнення вакансій.

7.      Орієнтація і навчання персоналу.

8.      Розробка і здійснення програм розвитку організації.

9.      Розробка систем оцінки виконання роботи службовцями.

10. Допомога працівникам у плануванні кар'єри.

11. Розробка систем оплати працівників.

12. Посередницька діяльність між організацією і профспілками.