Бюджетне планування в системі бюджетного менеджменту

     Предметом бюджетного менеджменту є бюджетний  процес і управління ним. Бюджетний  процес характеризує і відображає систему  управління бюджетом, яка в свою чергу включає органи управління бюджетом і структуру та методологію бюджетної діяльності [8].

     Виходячи  з розгляду об’єкту і предмету бюджетного менеджменту охарактеризуємо  його складові. Отже, бюджетний менеджмент повинен включати в себе:

     – бюджетне планування;

     – організацію виконання бюджету;

     – облік виконання бюджету та звітність;

     – контроль за виконанням бюджету [19, с. 17].

     Бюджетне  планування є стрижневою основою  бюджетного процесу. Це пов'язано з  тим, що бюджет затверджується органами законодавчої і місцевої представницької  влади. Який бюджет затверджений, такий і виконується. Певні корективи в процесі виконання можуть бути внесені. Однак аксіомою є те, що якщо затверджено необґрунтований, недоцільний і неефективний бюджет, то при найкращому його виконанні він не стане кращим - всі його негативні сторони залишаться. Тому всі проблеми бюджету мають вирішуватись на етапі бюджетного планування. Саме тому в кожній країні йому приділяється величезна увага з боку всього суспільства. Це і президентське подання проекту бюджету, його висвітлення в пресі, доступність кожному громадянинові, усесторонні дебати в органах законодавчої влади, ретельне його вивчення в різних комісіях, експертизи фахівців та інше.

     Бюджетному  плануванню держави передує підготовча робота, що включає в себе розробку основних прогнозних макропоказників соціального і економічного розвитку України на плановий рік; розробку і затвердження Постанови Верховної Ради України „Про основні напрямки бюджетної політики на наступний бюджетний рік”; аналіз виконання бюджету за минулий рік і очікуване виконання бюджету в поточному році та підготовку інструктивних листів про особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний рік [19, с. 36].

     Облік і контроль виконання бюджету  не являються безпосередньо складовими частинами бюджетного процесу, їх значення для успішного виконання затвердженого бюджету визначається необхідністю постійного моніторингу використання централізованих фінансових ресурсів.

     Отже, з наведеного вище, можна зробити  висновок, що бюджетний менеджмент є досить складним і багатоплановим явищем. Це серцевина всієї системи державного регулювання ринкових відносин і від того, як вона налагоджена, багато в чому залежить рівень розвитку економіки країни. 

     1.2. Поняття, місце  та особливості  бюджетного планування в системі бюджетного менеджменту 

     У системі заходів, спрямованих на успішне розв'язання з боку держави  економічних і соціальних завдань  в умовах ринкових відносин, важливе  місце займає бюджетне планування. Бюджетне планування охоплює всі  стадії процесу складання, розгляду і затвердження бюджету як основного фінансового плану держави на наступний рік щодо використання централізованого фонду грошових ресурсів на вирішення соціально-економічних проблем.

     Бюджетне  планування — це науково обґрунтований  процес визначення джерел формування і напрямків використання бюджетних фінансових ресурсів для забезпечення пропорційного й динамічного соціально-економічного розвитку суспільства [7].

     Бюджетне  планування - це суб’єктивна діяльність людей, а тому воно лише тоді дає позитивні результати, коли базується на пізнанні об'єктивних законів розвитку суспільства, тенденцій руху бюджетних ресурсів, вивченні наявного фінансового стану, результатів заходів, що вживалися раніше, цілей, які поставлені на сьогодні.

     Бюджетне  планування має науковий характер, базується на теорії суспільного відтворення і пов’язане зі всіма аспектами економічного та соціального розвитку суспільства, діяльністю суб’єктів господарювання, організацією управління, національною обороною, правоохоронною діяльністю і забезпеченням безпеки держави, наукою, культурою, охороною здоров’я, освітою тощо. У процесі бюджетного планування встановлюються зв’язки усіх суб’єктів господарювання, усієї соціальної інфраструктури та інших інституцій з бюджетною системою, причому бюджету належить провідна, організуюча і координуюча роль.

     Основними функціями бюджетного планування є:

• відображення основних напрямів бюджетної політики, що здійснюється органами законодавчої й виконавчої влади в державі;
• вибір раціональних шляхів бюджетного забезпечення передбачуваного рівня економічного й соціального розвитку на основі ефективного використання наявних у суспільстві ресурсів;
• здійснення необхідного рівня перерозподілу бюджетних ресурсів для досягнення темпів і пропорцій розвитку економіки й підвищення суспільного добробуту;
• встановлення раціональних форм мобілізації бюджетних ресурсів і на їхній основі визначення їх оптимальної структури [6].

     Об’єктом  бюджетного планування завжди є бюджетна діяльність держави, державних установ  і організацій; предметною галуззю бюджетного планування є бюджетні ресурси, їхній рух при здійсненні відтворювальних процесів в економіці.

     Бюджетному  плануванню належить центральне місце  в управлінні фінансовою системою. З його допомогою досягаються  необхідні пропорції в розподілі валового внутрішнього продукту між галузями економіки і територіями держави, забезпечуються фінансовими ресурсами пріоритетні сфери економічної діяльності, проводиться єдина фінансова політика на території держави [23]. Бюджетне планування відіграє важливу роль у розподілі валового внутрішнього продукту на фонди споживання і нагромадження та у забезпеченні збалансованого розвитку економіки держави.

     Сферою  застосування бюджетного планування є  розподіл і перерозподіл бюджетних  ресурсів на всіх стадіях відтворювального процесу.

     Бюджетне  планування спрямоване на підвищення результативності використання бюджетних  коштів, а ефективність їх використання значною мірою залежить від того, наскільки вони пов'язані з доходами й видатками, які мають визначатися на основі стратегічного плану розвитку. Досвід державного планування й регулювання в розвинутих країнах свідчить, що з допомогою цих механізмів держава корегує економічні деформації ринкових відносин. Ринковий механізм здатен до діалектичного розв'язання суперечностей економіки тільки з допомогою планування, організація якого має свої особливості в кожній країні [15].

     Загальні  засади бюджетного планування в Україні  визначаються Конституцією України, а  також спеціальним бюджетним  законодавством - Бюджетним кодексом України. Як уже зазначалось, у них установлено повноваження органів державної влади й управління щодо розроблення і затвердження бюджету, розподілу функцій між центральними, республіканським і місцевими органами влади й управління, визначені доходи і витрати кожного з них.

     Загальне  керівництво бюджетним плануванням  покладено на Кабінет Міністрів  України, а безпосередньо роботу з організації планування бюджетів усіх рівнів виконує Міністерство фінансів України. Воно організовує роботу, складає і подає на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції до проекту Державного бюджету України, бере участь у дискусіях та методичному забезпеченні розгляду проекту Державного бюджету у Верховній Раді України та його затвердження; забезпечує і координує роботу Державного казначейства України щодо виконання державного бюджету та обслуговування місцевих бюджетів; розробляє і виносить на розгляд Президента, Кабінету Міністрів України проекти законів, указів, постанов і розпоряджень з бюджетних питань, а також готує та затверджує накази та різні інструктивні матеріали Міністерства фінансів України, пов'язані з бюджетними питаннями; розглядає проекти кошторисів міністерств і відомств України, контролює, у межах повноважень, дотримання бюджетної дисципліни, правильності витрачання бюджетних коштів, а також коштів господарських організацій; перевіряє дотримання правил касового виконання бюджету; встановлює форми бюджетних документів, методологію ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання Державного і місцевих бюджетів. Аналогічні, але у межах своїх повноважень, функції щодо складання і виконання республіканського і місцевих бюджетів (за винятком установлених форм бухгалтерських документів і порядку ведення бухгалтерського обліку) виконують Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові управління і відділи місцевих держадміністрацій або виконавчих комітетів [4].

     Отже, у бюджетному плануванні бере участь весь апарат фінансових органів у центрі й на місцях. Організаційна й узагальнююча робота зі складання проекту бюджету виконується управліннями Департаменту зведеного бюджету Міністерства фінансів України, вищезазначеними місцевими фінансовими органами. 

1.3. Мета, завдання, принципи  та етапи бюджетного  планування на  сучасному етапі розвитку економіки бюджетного планування як об’єкта бюджетного менеджменту 

     Бюджетне  планування - це науково обґрунтований процес визначення джерел формування і напрямків використання бюджетних фінансових ресурсів для забезпечення пропорційного й динамічного соціально-економічного розвитку суспільства.

     Бюджетне  планування являє собою комплекс організаційно-технічних, методичних і методологічних заходів із визначення доходів і видатків бюджетів в  ході їх складання, розгляду та затвердження.

     Бюджетне планування — це своєрідний інструмент системи фінансового управління, спрямованого на підвищення ефективності, дієвості та прозорості державного сектору, що здійснюється шляхом встановлення бюджетних цілей не тільки на наступний (плановий) рік, а й на перспективу, зокрема, середньострокову (до трьох років).

     У більшості розвинутих країн світу  в процесі бюджетного планування застосовується складання проекту  бюджету не тільки на наступний рік, а й на середньострокову перспективу. До цих країн належать Австралія, Австрія, Канада, Данія, Фінляндія, Німеччина, Нідерланди, Швеція, Великобританія, Сполучені Штати Америки, Угорщина. Не в усіх країнах середньостроковий бюджетний план стає Законом, але він є обов'язковим елементом Закону, який береться до уваги і підлягає щорічному коригуванню та уточненню [15].

     Мета  розроблення середньострокового бюджетного плану — формування (в окремих  випадках — затвердження) бюджетних  цілей та основних показників на кілька років наперед, а не лише безпосередньо  на наступний рік. Треба наголосити на тому, що багаторічне планування є лише інструментом бюджетного управління, а не асигнуванням бюджетних коштів на кілька років. Його слід розглядати як прогноз доходів та витрат бюджету на наступні роки, який періодично уточнюється. Це дає змогу привести річний бюджет у відповідність з прийнятними фіскальними цілями на кілька років.

     Основними цілями бюджетного планування на багаторічній основі є формування ефективної середньострокової  податково-бюджетної стратегії та, зокрема, підвищення дисципліни витрачання державних коштів. Воно має функціонувати як фінансове стримування майбутніх бюджетних витрат, а не як інструмент розширення кількості та обсягів бюджетних програм, оскільки планування проекту бюджету на один рік не може комплексно врахувати впливу бюджетних програм на майбутні витрати з бюджету.

     Основними завданнями бюджетного планування є:

     - забезпечення збалансованості фінансових  ресурсів держави, які акумулюються  через бюджет із метою найоптимальнішого  поєднання можливих доходів держави та фінансування за їх рахунок необхідних витрат на виконання завдань, що стоять перед державою і визначені Конституцією України, у тому числі соціальних гарантій населенню;

     - визначення реальних джерел доходів  бюджету виходячи із фіскальних  цілей Уряду (державного регулювання перерозподілу доходів фізичних та юридичних осіб із метою встановлення більш рівномірного податкового навантаження або просто збільшення надходжень до бюджету через значні потреби у здійсненні бюджетних витрат);

     - визначення пріоритетів у видатковій політиці бюджету, враховуючи цілі, встановлені основними програмними документами Уряду, у тому числі затвердженими державними програмами розвитку певної галузі економіки, регіону тощо на основі яких формуються бюджети усіх рівнів;

     - здійснення ефективного управління державним боргом, що полягає у своєчасному виконанні державою своїх боргових зобов'язань та залученні на фінансування бюджету запозичень з оптимальними умовами їх подальшого обслуговування і погашення;

     - установлення середньострокових фіскальних і бюджетних цілей з метою досягнення ефективності бюджетної політики та передбачуваності соціально-економічних наслідків її проведення;

     - забезпечення реалізації єдиної  фінансової політики на всіх  рівнях державної влади, єдиних  форм і методів усієї бюджетної роботи [9].

     Принципи  бюджетного планування здебільшого  визначаються принципами побудови бюджетної  системи. Перший принцип бюджетного планування в Україні визначається принципами самостійності і єдності  в побудові бюджетної системи. Другий принцип бюджетного планування — принципи науковості. Це означає, що всі розрахунки доходів, нормативів видатків по поточному бюджету, напрямки інвестицій по бюджету розвитку повинні мати відповідні наукові обґрунтування [7].