Аспекти виробництва цементу сухим способом в Хмельницькій області

   Висновок. З точки зору логіки виконання  дій при встановленні цілей, можна  вважати, що процес цілеутворення в  організації складається з трьох  послідуючих одна за одною стадій. На першій стадії відбувається осмислення результатів аналізу середовища, на другій - розробка відповідної місії  й, на кінець, на третій стадії безпосередньо  розробляються цілі організації.

   Отже, визначення місії і цілей є  першочерговим завданням кожного  підприємства, без цього не можлива  коректна робота  даної організації. 

3.2 Визначення  власної місії і цілей.

   Підприємство по виробництву цементу  сухим способом, буде забезпечувати потреби як і великих будівельних компаній, так і пересічного громадянина. Потреби в в’яжучих матеріалах, які мають гарне співвідношення – ціна-якість завжди будуть високими, тому підприємство буде прибутковим. На сьогоднішній день в Україні  не існує цементу, який вироблений сухим способом, що знижує собівартість, тому при високій якості даного продукту, він буде відносно дешевим.

Висновок: обраний вид діяльності є обґрунтований  і мотивований. Я збираюсь створити підприємство, яке займатиметься  виробництвом та реалізацією сухого цементу, самостійно на власний капітал. Хоча можливо (я не виключаю такий  варіант), що частину коштів треба  буде брати в банках у вигляді  кредитів, позик… Створення даного підприємства мотивується також  тим, що я маю відповідну освіту, добре обізнаний у цій сфері  діяльності, це буде основним джерелом мого прибутку. Також не потрібно забувати про те, що на ринку існує великий  попит на сухий цемент.

Кожній  людині характерна конкретна мотиваційна  структура, яка в конкретній ситуації призводить до певних дій. На мотиваційну  структуру групи впливає стать, вік, вид діяльності, спрямованість  на роботу, мораль, сумніви, які можуть призвести до розпаду. Тому як хороший  керівник, я постараюсь до кожного  працівника розробити індивідуальний підхід, показати на скільки він  важливий для підприємства, наскільки  велика його роль в розвитку підприємства. Я постараюсь зробити в колективі  теплу, щиру, дружню обстановку. Стимулювати  працівників до роботи відповідними зарплатами, преміями, службовим зростанням…Я постараюсь зробити так, щоб кожен  співробітник був задоволений, щоб  кожному хотілось брати участь у  розвитку підприємства, усвідомлював важливість своєї виконуваної роботи. Як гарний керівник я спробую створити еластичність робочого часу, гнучкий  графік роботи,  надання консультації новим працівникам щодо їхньої роботи та оплати за понаднормову роботу чи затримання після закінченя робочих годин. 
 

Розділ 4.

4.1 Зовнішнє  середовище

   Зовнішнє  середовище організації – це сукупність елементів, які не входять до складу організації, але здійснюють певний вплив на неї. 
Зовнішнє середовище організації прямого впливу – це середовище, яке включає в себе елементи, що безпосередньо впливають на операції організації та відчувають на собі прямий вплив операцій організації. 
Зовнішнє середовище організації опосередкованого впливу – це сукупність факторів, які можуть не здійснювати прямий, тобто негайний вплив на операції організації, але з часом будуть відображатись на них. 
До елементів зовнішнього середовища організації прямого впливу належать: споживачі, конкуренти, постачальники, закони і державні установи тощо. 
Споживачі – це фізичні або юридичні особи, які використовують продукцію організації для особистих потреб або потреб своєї організації. 
Конкуренти – це виробники подібної продукції на ринку. 
Постачальники – це фірми або окремі особи, які здійснюють постачання машин, устаткування інших матеріальних ресурсів для задоволення технологічних або особистих потреб організації чи окремої особи. 
Закони і державні установи – це правові та нормативні акти вищого органу законодавчої та виконавчої влад або їх спеціальні органи, які здійснюють нагляд за дотриманням державних вимог підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами. До факторів зовнішнього середовища організації опосередкованого впливу належать: стан економіки, науково-технічний прогрес, політичні та соціально-культурні зміни, вплив міжнародних подій тощо. Стан економіки – це тенденції та рівень інфляції, ставки банківського процента, рівень безробіття та ін. 
Науково-технічний прогрес – це розвиток технологічного процесу у конкурентів. Політичні зміни – це тенденції у сферах законодавства, судової справи, політики, державного регулювання тощо. Соціально-культурні зміни – це сукупність відносин, цінностей, норм, переконання, поведінки тощо. 
Вплив міжнародних подій – це процеси, які відбуваються за межами країни і впливають на курс національних грошей, конкуренцію тощо.

Опис і визначення споживачів.

   Споживачі продукції, послуг – це клієнти товаровиробника. Щоб знати кон’юктуру ринку й оперативно реагувати на її зміни, товаровиробники повинні ретельно вивчати своїх клієнтів. Такий моніторинг слід здійснювати на різних клієнтурних ринках:

• споживчому (товари і послуги для особистого споживання);
• виробників (продукція виробничо-технічного призначення);
• проміжних продавців (товари для перепродажу з метою одержання певного зиску);
• державних і комерційних структур (оптові та дрібнооптові покупці);
• світовому, що охоплює всі перечислені типи клієнтури ринків.

   В умовах насиченого ринку важливо  знайти і зберегти свого споживача. Щоб було легше орієнтуватись  у своїй діяльності, необхідно  чітко визначити для кого буде створено товар, тобто визначити  цільову аудиторію – споживачів.  Для цього необхідно сегментувати ринок. Розбивка споживачів на групи  у відповідності з відмінностями  в характеристиках, потребах і поведінці, тобто це розподіл ринку на групи  подібних споживачів.

   Сегмент ринку – це клієнти, які однаково реагують на ті ж самі стимулюючі фактори маркетингу (цінові, якісні, престижні). Чим менше ознак ввели для опису сегменту, тим сегмент буде т.остішим.

   Ознаки  для розподілу можуть бути такими:

• географічні (регіони, міста, клімат та ін.);
• демографічні (вік, освіта);
• соціографічні (соціальний клас, спосіб життя, культура, розвиток);
• поведінські (звички, реакція на вигоди, традиції, приводи для купівлі).

   Так як мій завод займається виробництвом цементу, то споживачами будуть будівельні компанії, а також особи, які мають  відношення до будівництва. Сегментуючи  ринок я виділяю три основних групи клієнтів, на яких і буде розрахований вироблений товар:

• фізичні і юридичні особи, які займаються будівництвом, продажем і перепродажем будівельних матеріалів;
• люди з середнім рівнем доходів, наприклад для ремонту в квартирі;
• люди з низьким рівне доходів, які не можуть собі дозволити придбання дорогого товару.

   Висновок. Отже, сегментація ринку дуже важливий маркетинговий хід без якого  не можливе визначення споживачів, а отже й неможливо зорієнтуватись, що, як і для кого виробляти. Мій  завод буде реалізувати свою продукцію  фірмам, магазинам, фізичним особам оптовими поставками, а також буде здійснюватись  роздрібна торгівля безпосередньо  в магазині на базі заводу. Найбільшим клієнтом буде будівельна компанія «Поділля-Інвест».

Опис і визначення конкурентів.

   Конкуренти  – це організації і фізичні особи, які займаються аналогічною діяльністю. Комерційного успіху на внутрішньому і зовнішньому ринках досягає той господарський суб’єкт, який усебічно вивчає своїх конкурентів, пропонує покупцям конкурентноспроможну продукцію. Причому вирішальне значення має розроблення і дотримання певної ринкової стратегії і тактики з урахуванням усіх чинників, які впливають безпосередньо на рівень і ступінь жорсткості конкуренції.

   На  території України утворилися чотири великі зони виробництва цементу: південно-східна (Донецька область), північно-східна (Харківська область), центральна (Дніпропетровська) та західна (Рівненська, Івано-Франківська, Львівська та Хмельницька області). Для цементної промисловості  України характерна значна концентрація виробництва. В середньому одне підприємство (їх в Україні 15) може виробляли 1,3 млн  т цементу за рік.

   У Донбасі залягають високоякісні карбонатні породи, тому тут споруджено найбільші цементні підприємства України  – Амвросіївський цементний комбінат (до нього належать п’ять заводів  і чотири кар’єри), Краматорський, Єнакіївський. За виробництвом цементу на першому  місці в Україні Донецька область, потім Дніпропетровська й Харківська (т.ості). Найбільші цементні заводи в Кривому Розі, Дніпродзержинську й Дніпропетровську. Вони виробляють т.ості-цемент і шлакопортландцемент, використовуючи для виробництва останнього шлаки металургійних заводів.

   Цементні  заводи в західних областях виробляють третину цементу України. Найбільші  з них у Львівській (Миколаїв), Рівненській (Здолбунів), Івано-Франківській (Ямниця) та Хмельницькій (Кам’янець-Подільський) областях. Порівняно менше цементу  виробляється на півдні країни, хоча тут  є високоякісна сировина. На території  південних областей працюють Бахчисарайський (АР Крим), Олишанський (Миколаївська область), Одеський та інші заводи. Вище перераховані заводи будуть основними конкурентами нашої продукції, тому що виготовляють аналогічні продукти.

   Висновок. При налагодженні виробництва вже  існуючого продукту обов’язковим є  визначення конкурентів і розуміння  того, що в твоєму товарі має бути щось таке, чого немає в інших. В  моєму випадку усі вище перераховані підприємства є моїми конкурентами в тій мірі, що вони виготовляють аналогічну продукцію, але виграшним  для мене є те, що я буду виробляти  іншим способом, що є менш енергоємним, тобто ціна на мою продукцію буде нижчою. Отже, за таких умов моя продукція  буде не тільки конкурентноспроможною, а ще й такою, що користується великим  попитом.

   Розділ 5.

   5.1 Функціональне призначення продукту.

   5.2 Економічні властивості продукту.

   При сухому способі виробництва зменшується  загальна витрата на сушіння і  випалювання; при вологості сировини 3,5% - на 1680, при вологості 17% - на 840кДж/кг. Лише в тих випадках, коли вологість  вихідної сировини перевищує 20%, кількості  теплоти, що витрачається при сухому і мокрому способах виробництва, приблизно однакові. Відхідні пічні  гази при сухому способі виробництва  мають знижену вологість і  можуть використовуватись для підсушування сировини. Хоча помел за мокрим способом ефективніший, ніж за сухим, однак  у зв'язку з тим, що для печей  з циклонними теплообміниками використовують більш низькодисперсну сировинну  суміш, загальна витрата електоенергії  на помел при мокрому способі  не перевищує витрати електроенергії при сухому способі тільки при  застосуванні сировини, що легко диспергується у воді.

   При випалюванні за сухим способом різко  скорогується витрата прісної води, що в останні роки набуває важливого  значення. Запиленність газів при  сухому способі виробництва значно вища, ніж при мокрому, але загальний  об'єм відхідних пічних газів на 35-40% менший, а отже витрати на знепилювання приблизно однакові. Це зменшує ціну цементу з 190$ до 150$ за тону.

   Висновок. Для порівняння ціни, візьмемо ціни на цемент – Портландцемент ПЦ II/A-Ш-500 (тара по 50кг.)  різних виробників, в  грн/тн з ПДВ

• ВАТ "Волинь-Цемент" – 870,00;
• ВАТ "Київцемент" – 920,00;
• ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН» -- 981,00;
• Моя фірма –   780.

   Отже,  видно, що цемент вироблений моєю фірмою буде економічніший, ніж аналогічний  продукт інших  підприємств. Підприємство буде виробляти продукцію  різного функціонального  призначення, що розширить  коло споживачів.  
 

   Розділ 6.

   6.1 Види організаційної структури.

   Під структурою управління організацією розуміється  упорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів, які знаходяться між  собою в сталих відношеннях, що забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного  цілого. Елементами структури є окремі робітники, служби та інші ланки апарату  управління, а відношення між ними підтримуються завдяки зв'язкам, що прийнято поділяти на горизонтальні  і вертикальні. Горизонтальні зв'язки носять характер погодження і є, як правило, однорівневими. Вертикальні  зв'язки - це зв'язки підпорядкування, і  необхідність в них виникає при  ієрархічності управління, тобто. за наявності декількох рівнів управління. Крім того, зв'язки в структурі управління можуть носити лінійний і функціональний характер. Лінійні зв'язки відображають рух управлінських рішень і інформації між так званими лінійними  керівниками, тобто. особами, які повністю відповідають за діяльність організації  або її структурних підрозділів, функціональні зв'язки мають відповідати  лінії руху інформації і управлінським  рішенням тим або іншим функціям управління.