Аналіз середовища і вибір загальної стратегії розвитку підприємства

       Дослідження сильних і слабких сторін передбачає аналіз виробничого потенціалу, наукового і технологічного рівня, транспортного забезпечення, можливостей збуту, якості трудових ресурсів і менеджменту, фінансового забезпечення залізної галузі. Перевагами застосування цієї методики є можливість встановлення ключових факторів успіху на ринку при інвестуванні, визначення сильних сторін галузі, врахування фактору конкуренції, можливість інвесторів в подальшому використовувати сильні сторони інвестиційних об’єктів. Недостатню увагу факторам зміни оточуючого середовища, більшу концентрацію на сильних сторонах і нехтування слабкими, суб’єктивність і умовність оцінок факторів інвестиційної привабливості. 
 

       2.3. Побудова SWOT-матриці 

       Для здійснення стратегічного аналізу  зовнішнього та внутрішнього середовища часто застосовують формальні процедури SWOT-аналізу. Сильні та слабкі сторони - це переважно внутрішні чинники, пов’язані з поточним станом системи, можливості та загрози існують зовні й більше стосуються майбутнього.

       Проведений  аналіз факторів внутрішнього і зовнішнього середовища та ранжування їх за рівнем впливу на діяльність підприємства, дозволив сформувати конкретний перелік слабких і сильних сторін підприємства, а також загроз і можливостей [15].

       SWOT-аналіз - це процес встановлення зв’язків між найхарактернішими для підприємства можливостями, загрозами, сильними сторонами і слабкостями, результати якого в подальшому можуть бути використані для формулювання і вибору стратегій підприємства.

       Методологія SWOT - аналізу передбачає виявлення  можливостей і загроз зовнішнього середовища, сильних та слабких сторін внутрішнього середовища організації. Встановлення зв’язків між ними передбачає побудову матриці  SWOT – аналізу [13, с. 213].

       Для аналізу діяльності підприємств  визначимо:

       - сильні сторони (strengths), як переваги малого бізнесу серед інших господарчих суб‘єктів;

       - слабі сторони (weaknesses), як недоліки малого підприємництва серед інших господарчих суб‘єктів;

       - можливості (opportunities) – фактори зовнішньої середи, використання яких доброзичливо сприятиме діяльності малих підприємств;

       - погрози (threats) – фактори зовнішньої середи, які можуть погіршити діяльність малих підприємств.

       Головною метою складання матриці SWOT-аналізу є визначення найбільш придатної стратегії для розвитку підприємства. Для того, щоб визначити, який саме вид стратегії необхідно вибрати, потрібно порівняти внутрішні переваги та слабкості, а також зовнішні можливості і загрози.

       Узагальненням проведеного аналізу подано в SWOT-матриці  фінансової стабілізації діяльності підприємства ВАТ «ІнГЗК» приведено в табл. 2.2., як свідчить, що основними напрямами фінансової стабілізації виступають[15, с.343]:

       - удосконалення форм і методів  управління з врахуванням вимог  ринку;

       - стабілізація фінансово-економічного  становища й оптимізація господарської діяльності підприємства за допомогою організації сучасних високоефективних технологічних процесів на основі принципів енерго- та ресурсозбереження;

       - проведення комплексу заходів  щодо впровадження сучасних технологій, реконструкція та переоснащення основних виробничих, допоміжних і обслуговуючих цехів. 
 
 

       Таблиця 2.2

SWOT – матриця фінансової стабілізації діяльності підприємства ВАТ «Інгулецький ГЗК»

       Ґрунтуючись на вищевикладеному досліджені ми навели заходи, які необхідно вживати  малому бізнесу для подальшого розвитку та можливі погрози, які слід уникати в оперативній, фінансовій та стратегічній діяльності. Так як наведені бізнес-процеси цілком реальні та всебічно доступні, ми зробили висновок, що розвиток підприємства можливий. Стратегія підприємництва повинна спрямовуватися не на зниження торгової націнки та витрат, а на збільшення ділової активності та залучення кваліфікованих кадрів.

     Також підприємству варто працювати над  освоєнням більшої частки ринку  та збільшити обсяг продажу продукції; досягти максимальних прибутків; стабілізувати та зменшити витрати на виробництво продукції; постійно підвищувати рівень кваліфікації працівників та збільшити їх заробітну плату; збільшити кількість каналів збуту та бути завжди конкурентоспроможними на даному ринку продукції.

       Отже, забезпечення фінансової стабілізації пов’язане та реалізацією стратегій пераорієнтації, захисту та реструктуризації, які повинні мінімізувати слабкі сторони організації, використовуючи можливості зовнішнього середовища.

       Розглянута  методика SWOT-аналізу може мати безліч модифікацій. Незмінною залишається тільки ідея порівняння зовнішніх можливостей і загроз, сильних і слабких сторін підприємства. 
 
 
 
 
 

       РОЗДІЛ 3

       ВИБІР ЗАГАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА ТА ІНШИХ ТИПІВ СТРАТЕГІЙ 
 

       3.1. Установлення місії та цілей підприємства 

       Після діагностики, аналізу та прогнозування змін середовища підприємства розглядаємо наступний етапу розробки стратегії: визначають головні орієнтири його діяльності – місію і цілі.

       Місія -  чітко виражена причина існування організації. Місія повинна бути офіційно сформульована і повідомлена співробітникам організації. Місія - це орієнтир, на який направлені всі цілі підприємства, як відзначає Б. Карлоф, вона є невід’ємною частиною внутрішнього середовища підприємства, основа мотиваційної системи підприємства [&&&].

       Звичайне  визначення місії організації переслідує рішення наступних задач:

       - виявити область активних дій організації і відітнути шляху розвитку, що ведуть у нікуди;

       - визначити основні принципи конкурентної боротьби;

       - виробити загальну базу для розробки цілей організації;

       - зробити концепцію діяльності, що надихає співробітників організації.

       При розробці місії враховуються наступні групи факторів:

       - історії виникнення і розвитку організації, її традицій, досягнень і промахів, як склався імідж;

       - існуючий стиль поводження і спосіб дії власників і керівників;

       - ресурси, тобто  все те, чим організація може керувати: наявні грошові засоби, визнані продуктові марки, унікальні технології, талант співробітників і т.п.;

       - навколишнє середовище, що представляє сукупність усіх факторів, які впливають на можливості організації досягати своїх цілей за допомогою обраних стратегій;

       - особові достоїнства, якими володіє організація.

      У місії з урахуванням цих факторів відбиваються напрямки діяльності організації. У ній констатується відповідальність організації перед усіма групами впливу. Вона визначає чітким образом загальну мету організації, що надалі  може бути конкретизована на окремі цілі і задачі.

      Єдиних  підходів до формулювання місії не існує. Використовуються як єдине формулювання місії, так і місія, сформульована в декілька позицій.

      Місія організації повинна мати мотивуючий характер. Максимізація прибутку, підвищення вартості акцій, збільшення випуску продукції не грають сильної мотивуючої ролі для співробітників організації - це, скоріше, результат реалізації визначених стратегій. Таку мотивуючу роль у більшому ступені грає чітке уявлення співробітників про соціальну важливість своєї роботи. Так, якщо підприємство по випуску залізної рудисформулює свою місію в розрізі забезпечення лідерства по випуску окремих видів заліза, навряд чи ця прозаїчна місія надихне співробітників на творчу працю. Іншого ефекту очікується, якщо місія буде сформульована як внесення посильного вкладу в рішення проблеми боротьби з голодом на земній кулі.

       Стратегічне планування також припускає постановку для визначеного періоду часу стратегічних цілей, що повинні бути достатньо конкретними і вимірюваними за допомогою визначених критеріїв. Якщо формулювання місії припускає досить широкі заяви, типу «бути кращими у світі», то стратегічні цілі повинні чітко визначити, що це означає.

       Можна виділити шістьох типів цілей:

1. Досягнення визначених значень показника ринкової частки.
2. Інноваційні цілі. Без розробки нових продуктів і надання нових послуг організація дуже швидко може бути поглинута конкурентами їхньої боротьби. Прикладом цілі даного типу може бути: 50% об’єму продажів повинно бути забезпечено за рахунок продукції і послуг, впроваджених за останні п’ять років.
3. Ресурсні цілі характеризують прагнення організації залучати більш коштовні ресурси: кваліфікованих співробітників, капітал. Так, організації конкурують по залученню найбільш розумних випускників вузів/ Очевидно, що досягнення даних цілей створює передумови для виконання інших цілей.
4. Цілі підвищення ефективності діяльності. Очевидно, що якщо персонал, капітал і виробничо-технічний потенціал не використовуються досить ефективно, то і потреби споживачів будуть задовольнятися погано, або це буде виправлено за рахунок надмірних витрат ресурсів.
5. Соціальні цілі спрямовані на зниження негативного впливу на природне середовище, на надання допомоги суспільству в рішенні проблем зайнятості і т.п..

       Цілі  конкретизують місію, виступають орієнтиром і мотивом поведінки всіх членів колективу. І, навпаки, місія є інтеграційним декларативним виразником цілей. Різниця між ними приведено в (табл. 3.1).

       Таблиця 3.1

       Різниця між місією і цілями підприємства