Індійська цивілізація

      У 1990-х рр. мали місце дві суттєві  зміни у зовнішній політиці Індії:

Перша була пов’язана із розпадом СРСР і  виникненням так званого однополюсного  світу. Індія мала адаптувати свою політику до нових умов і вимог часу, залишаючись відданою ідеології неприєднання.

Друга зміна була пов’язана із проведенням  Індією ядерних випробувань у 1998 р. Це порушило стан рівноваги, яка існувала між країнами-власницями ядерної зброї, що певною мірою дестабілізувало міжнародну обстановку.

      На  теперішній час керівні принципи зовнішньої політики Індії базуються  на прагматизмі і захисті національних інтересів при збереженні наріжних базових ідей у цій сфері. В  рамках такої політики Індія висуває своїм завданням реалізацію наступних цілей:

• добиватися розуміння і підтримки у міжнародному співтоваристві її інтересів і стурбованостей;
• збереження і захист права Індії на прийняття зовнішньополітичних рішень;
• зміцнення відносин взаємної довіри і поваги між країнами на основі рівності;
• посилення ролі Індії як фактору миру, стабільності,  безпеки і підтримки балансу сил на міжнародній арені.

   Захід оцінює Індію як можливий центр сили і великий ринок із врахуванням  її людських ресурсів і достатньо швидко прогресуючої економіки. Адже вона входить до десяти економік світу, які розвиваються найбільш швидкими темпами. Це може дозволити їй за умов збереження теперішніх темпів розвитку через 10 – 15 років переміститися з четвертого місця за обсягом ВВП на третє місце в світі. Індія нарощує свій регіональний і навіть глобальний вплив і готується здійснити прорив в економічному зростанні. Вона може стати важливим фактором у стратегічному співвідношенні сил в Азії значно скоріше, ніж це уявляється сьогодні.

   Індія прагне до створення багатополюсного  світу. Визнаючи важливість глобалізації, головним двигуном якої є Америка, Індія  разом із тим вважає, що блага  глобалізації розповсюджуються нерівномірно між країнами і народами і належить багато чого зробити, аби досягти справедливості у цьому питанні. Підхід Індії до глобалізації відрізняється від позиції США і полягає у тому, що вона має являти собою обережну, ретельно вивірену, поетапну інтеграцію економік різних країн. Індія вважає особливо важливою свою відданість фундаментальному принципу “єдності у багатоманітності”. Цей принцип стосується як культури і релігій окремих народів, так і їх суспільних і політичних поглядів. Звідси – вимога терпимості до думки інших людей, країн і народів, ненав’язування їм своїх рецептів і точок зору.

   Особливе  значення Індія надає відносинам із Сполученими Штатами Америки. Вона проголошує намір проводити  курс на тісну стратегічну і економічну співпрацю із США, Європою і Японією. Однак ці країни – досить віддалені  географічно від Індії. Набагато важливішими є відносини із найближчими сусідами, зокрема, з Пакистаном і Китаєм. Від самого початку, коли колишню британську колонію було розділено на дві держави, відносини між ними були дуже напруженими. Попри те, що Індія має ресурси у вісім разів більші, ніж Пакистан, останній може розраховувати на підтримку усього мусульманського світу в разі серйозного загострення ситуації. Обидві сторони мають ядерну зброю. Потенціал Індії оцінюється від 60 до 100 ядерних зарядів із засобами доставки – ракетами “Агні” середньої дальності (1500 – 2500 км) і малої дальності (700 км), окрім цього на озброєнні перебуває  велика кількість літаків, які можуть нести ядерні бомби (зокрема, російського виробництва МіГ-27 і Су-30МКІ). У Пакистану ядерний потенціал скромніший, проте їхня ракета “Шахін-2” оснащена головною частиною, що розділяється,  і здатна вражати цілі практично по всій території Індії. Уряд ОПА продовжує лінію на нормалізацію відносин з Пакистаном. Зокрема, в листопаді 2004 р. Манмохан Сингх заявив про нові ініціативи Індії у цьому напрямку. Ці ініціативи містять дві неодмінні умови:

   по-перше, не може бути перегляду міжнародних  кордонів;

   по-друге, не повинно бути переділу регіонів (в Кашмірі), який носив би

   общинно-релігійний характер, оскільки не можна піддавати небезпеці

   долю 150 млн. мусульман, які проживають в  Індії.

Із врахуванням  цим умов все може обговорюватися. Делі буде відкритим для переговорів  з всіма, хто може запропонувати  рішення того, як досягти миру. Індія  може бути готовою до такого ж рівня “автономії” для Джамму і Кашміру, який буде запропонований Пакистаном тій частині Кашміру, яка належить йому. Взаємність у питанні “автономії” для обох частин Кашміру, відкриті кордони, взаємодія двох сторін допоможуть створити атмосферу “світу без кордонів”, де могли б бути знайдені рішення кашмірської ідентичності.

      Принципово  важливими для азійської безпеки  є індійсько-китайські відносини. Протягом останніх 40 років вони зазнали  суттєвих змін. Після поразки Індії  у військовому конфлікті з Китаєм у 1962 р., коли від неї було відторгнені значні території на північному сході і північному заході, ситуація знов ускладнилася у 1964 р. Китай провів тоді випробування ядерного пристрою, на що Індія відповіла ядерним випробуванням у 1974 р. Все це не сприяло покращенню відносин між двома державами. Разом із тим здійснювалися спроби з нормалізації індійсько-китайських відносин, що активізувалися останніми роками. Слід акцентувати посилення уваги до Індії з боку Заходу. Насамперед через те, що Індія, можливо, може стати противагою Китаю. Світ починає помічати, що в Індії майже таке саме населення, як у Китаї, і зростає воно швидше, ніж там. До того ж в Індії більш м’яка система правління і немає задумів по відношенню до сусідів. Індія сторожко ставиться до Китаю, оскільки саме КНР надав більшу частину технології ядерної зброї Пакистану, а деякі місця їхніх кордонів залишаються спірними. Хоча Індія докладає зусиль до покращення відносин, проте всі – і Європа, і Америка, й Індія – усвідомлюють , що їхня дружба може стати завтрашнім союзом, якщо Китай буде налаштований ворожо.

      Пріоритетним  напрямком зовнішньої політики Індії  є Південна Азія: активізація і  консолідація відносин із сусідніми  державами, зміцнення миру і безпеки  в оточуючому Індію регіоні в результаті взаємовигідного співробітництва і створення клімату довгострокової довіри і взаємоповаги законних інтересів кожної держави. Індія прагне зміцнювати процес будівництва Асоціації регіонального співробітництва Південної Азії, активізувати діяльність із створення зони вільної торгівлі у цьому регіоні, формування Південноазійського  економічного союзу з єдиною валютою для цього регіону. Висувається загальна мета змінити імідж і положення Південної Азії в світі. Імідж самої Індії і її положення в світі демонструють тенденцію динамічного змінювання. За півстоліття незалежного розвитку вона ствердила себе як держава,  спроможна впливати на хід світових подій. В майбутньому вона може перетворитися на один з провідних центрів багатополюсного світу.

Дискусійні  питання 

Як Ви гадаєте, чи можлива справжня модернізація у такій традиційній країні, якою є Індія?

Які фактори  зумовили тривале перебування при  владі Індійського національного  конгресу?

Дайте характеристику індійській демократії.

В чому полягає сенс концепції змішаної економіки? Чи підходить вона для  України?

Назвіть приклади сепаратизму в внутрішньому стані Індії. Що його зумовлює?

Що стало  причиною вбивства Індіри Ганді? Чому в Індії так часто вбивають політичних лідерів?

Які обставини призвели до фінансової кризи 1991 року?

На прикладі Індії прослідкуйте вплив лібералізації  економіки на становище широких  верств населення.

Як Ви гадаєте, чому за умов бідності переважної частини населення Індії чисельність  її швидко зростає?

Що таке комуналізм? Його характерні риси? Чому він набув поширення саме в Індії?

В чому знаходить виявлення “глобалізація  хіндутви”? Як Ви вважаєте, її реалізація  можлива?

Охарактеризуйте становище мусульман в Індії. Чому так сталося? До чого це може призвести?

Чи подолано традиції кастової системи в Індії? Наведіть докази на підтвердження своєї  точки зору.

В чому суть суперництва БДП і ІНК?

Знайдіть  відмінності між передвиборчою  програмою ІНК і програмою-мінімумом  ОПА.

Чому  Соня Ганді відмовилася від посади прем’єр-міністра?

Охарактеризуйте головні принципи зовнішньої політики Індії. Чи підходять вони якоюсь мірою  Україні?

Чи справді  Індію можна вважати противагою Китаю?

Спробуйте спрогнозувати подальший розвиток Індії, беручи до уваги її досягнення і проблеми. 
 
 
 
 

Література    

Абрамов Д. Коммунализм  в современной Индии //Мировая экономика и международные отношения 2006, № 1.

Глушкова И. Бходжшала: методология социального взрыва //Азия и Африка сегодня 2004, № 12.

Гусева Н.Р. Индия: общество и традиции. – М., 1990.

Небогатова О. Индия: экономический рост в эпоху  глобализации //Мировая экономика и международные отношения 2005, № 1.

Неру Дж. Открытие Индии. – М., 1987.

Таннок Ч. Подъем Индии: Запад «записывается» в союзники Дели //Зеркало недели 2006, 28 февраля.

Широков Г.К., Лунев  С.И. Россия, Китай и Индия в  современных глобальных процессах. – М., 1998.

Юрлов Ф. Индийский  национальный конгресс – во власти и в оппозиции //Азия и Африка сегодня 2004, № 1, 2.

Юрлов Ф. Индийская  демократия в действии: Конгресс вновь  пришел к власти //Азия и Африка сегодня 2004, № 10, 12.

Юрлов Ф. Индия  в мировой политике //Азия и Африка сегодня 2005, № 4, 5.