Фінансовий менеджмент на малому підприємстві та оцінка його ефективності

Проведений  аналіз фінансової стійкості підприємства відображає нестійкий фінансовий стан підприємства. Причиною такої фінансової ситуації є порушення платоспроможності і ліквідності підприємства.

Платоспроможність і ліквідність до кінця 2009 року збільшилися, проте за 1 квартал 2010 рік погіршала. Підприємство не може оплачувати свої термінові зобов'язання, оскільки відсутній найбільш ліквідні активи (грошові кошти) підприємства. Позитивними моментами в ліквідності балансу є зниження дебіторської заборгованості 56 тис. гривні. Проте дебіторська заборгованість все ж залишається вищою за кредиторську заборгованість. Негативний вплив на фінансову стійкість підприємства надає збільшення кредиторської заборгованості за 2010 рік.

З вище сказаного  витікає, що недолік в грошових коштах підприємство покриває за рахунок кредиторської заборгованості і повернення дебіторською. На 1 гривну оборотних коштів на кінець аналізованого періоду доводиться 40 копійок власного капіталу підприємства: характеризується власними джерелами оборотних коштів, який до кінця періоду знизився. Причиною цього з'явилося зростання нематеріальних активів підприємства, який неминуче наводить до зменшення величини власного оборотного капіталу. В результаті погіршуються показники забезпеченості підприємства оборотними коштами. Фінансово-експлуатаційні потреби покриваються за рахунок позикових і додатково притягнених джерел, що створює фінансову напругу і викликає труднощі у фінансуванні поточної операційної діяльності.

Проте можна  відзначити, що зберігається надія  на поліпшення ситуації, що склалася, в  майбутньому, оскільки показник перспективної ліквідності відображає платіжний надлишок. Так само можна відзначити, що коефіцієнт стійкості за перший квартал 2010 рік залишився тим самим і може забезпечити підприємству певні можливості для поліпшення фінансового положення.

На підставі проведеного в дипломній роботі аналізу фінансового стану можна  зробити наступний висновок:

В кінці періоду  підприємство при застосуванні тільки своїх грошових коштів мало змогу  погасити 59% всіх своїх зобов’язань, а при застосуванні, як засіб платежу , своїх виробничих запасів — покрити свої зобов’язання на 112%. В 2008 та 2009 році ці показники становили відповідно 67% та 97%. Треба також сказати, що за всі три роки дослідження підприємство покривало на 100% не тільки свої зобов’язання, а й власні обігові кошти при застосуванні, як засіб платежу грошові кошти, та виробничі запаси;

Показник ліквідності  балансу — підприємство мало можливість розрахуватись з своїми боргами тільки за умови своєчасних розрахунків з дебіторами i сприятливої реалiзацiї готової продукції, а також продажу у випадку потреби iнших елементiв матерiальних оборотних коштів.

 Динаміка  показника критичної ліквідності свідчить про те, що підприємство на кінець 2009 мало можливість практично повністю (на 93%) з своїми зобов’язаннями за умови використання як засіб платежу грошові кошти та погашену дебіторську заборгованість.

Але деякі показники  мали тенденцію за ці роки до погіршення. До таких показників відносяться:

- зростання  кредиторської заборгованості —  з 44,6 тис.грн. до 55,6 тис.грн. Слід відмітити, що не зважаючи на зростання абсолютної величини кредиторської заборгованості (з 2007 по 2009 роки) на 11тис.грн. за цей період зменшилися період очікування погашення кредиторської заборгованості, який в 2009 становив 362 дні в порівнянні з 626 днями в 2008. В кінці періоду підприємство при застосуванні тільки своїх грошових коштів мало змогу погасити 59% всіх своїх зобов’язань, а при застосуванні, як засіб платежу , своїх виробничих запасів — покрити свої зобов’язання на 112%. В 2008 році ці показники становили відповідно 67% та 97%. Треба також сказати, що за всі три роки дослідження підприємство покривало на 100% не тільки свої зобов’язання, а й власні обігові кошти при застосуванні, як засіб платежу грошові кошти, та виробничі запаси;

В результаті проведеного  аналізу слід зробити висновок, що керівництву підприємства потрібно вжити заходів по скороченню кредиторської  заборгованості.

Так як кредиторська заборгованість на підприємстві в основному  складається з заборгованості за товари відвантажені, строк оплати за які ще не настав, керівництву підприємства можна рекомендувати скорочення строків платежу, що обумовлені в договорах. Це дасть змогу скоротити період очікування погашення кредиторської заборгованості та зменшення її абсолютної величини.

Проведений  аналіз фінансового стану підприємства дав змогу виявити нераціональне  використання чистого прибутку на підприємстві. На мій погляд збільшення величини Статутного фонду підприємства в 2008 році за рахунок чистого прибутку є неправомірним. Чистий прибуток підприємства можна використати більш вдало, направивши його на розширення виробництва, збільшення резервного та страхового фонду та збільшення власних оборотних коштів.

На основі узагальнених виводів можна дати рекомендації керівництву підприємству по поліпшенню фінансового положення підприємства, збільшення прибутку і підвищення рівня рентабельності.

Підприємству  пропонуються наступні рекомендації:

Проводити активну  політику нарощування власного капіталу в цілях збільшення власних оборотних коштів;

Проводити активну  політику по відновленню платоспроможності  і ліквідності балансу;

Для поліпшення фінансового положення підприємству необхідно:

Стежити за співвідношенням  дебіторської і кредиторської заборгованості. Значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості підприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування;

Контролювати  стан розрахунків по прострочених заборгованостях; необхідно розширити систему  авансових платежів;

Своєчасно виявляти недопустимі види дебіторської і  кредиторської заборгованості, до яких в першу чергу відносяться: прострочена  заборгованість постачальникам і прострочена  заборгованість покупців понад три  місяці, прострочена заборгованість по оплаті праці і по платежах до бюджету, позабюджетні фонди. Так несвоєчасно погашені заборгованості перед бюджетом і позабюджетними фондами можуть привести до значних штрафних санкцій.

В цілях підвищення ефективності використання основних засобів  необхідно продовжувати підвищення рівня фондовіддачі.

В цілях відновлення  платоспроможності і ліквідності  підприємства пропонується:

Підвищити абсолютну  ліквідність балансу, оскільки абсолютна  ліквідність дозволяє здійснити  платежі по найбільш термінових зобов'язаннях. Основним чинником підвищення рівня абсолютної ліквідності є рівномірне і своєчасне погашення дебіторської заборгованості;

Необхідно підвищити  рівень проміжної ліквідності. З  цією метою необхідно сприяти  зростанню забезпеченості запасів  власними оборотними коштами, для чого слід збільшувати власні оборотні кошти і обгрунтовано знижувати рівень запасів.

На підставі проведеного аналізу можна зробити  вивід, що ТОВ, не дивлячись на приплив  грошових коштів (позитивний чистий грошовий потік) в аналізованому періоді, часом відчувало дефіцит грошових коштів, необхідних для своєчасного погашення кредиторської заборгованості і фінансування розвитку виробництва.

Основними причинами  дефіциту грошових коштів можуть бути як зовнішні, так і внутрішні джерела.

Зовнішні джерела:

- невизначене  фінансове становище;

- зміни податкового  законодавства;

- висока вартість  і короткостроковий характер  позикових засобів;

- інфляція.

Недоліки в  системі управління фінансами:

- слабке фінансове  планерування;

- відсутність  управлінського обліку;

- втрата контролю  над витратами;

- низька кваліфікація  кадрів.

Наслідками  дефіциту грошових коштів підприємства в звітному періоді є:

- Затримки у  виплаті заробітної плати (з  відповідним зниженням продуктивності  праці персоналу);

- Зростання  КЗ перед постачальниками і бюджетом;

- Підвищення  долі простроченої заборгованості  по отриманих кредитах;

- Зростання  тривалості фінансового циклу;

- Зниження ліквідності  активів і рівні платоспроможності  підприємства;

- Зниження рентабельності  використання власного капіталу і активів.

Т.ч. можна визначити  рішення, що наводять до зростання грошових коштів:

- Залучення  позикового капіталу;

- Збільшення  поточних (короткострокових) зобов'язань;

- Зменшення  позаобігових активів, наприклад,  через використання прискореної  амортизації;

- Зниження дебіторської  заборгованості;

- Збільшення  кредиторської заборгованості, наприклад,  придбання матеріалів з відстроченням платежу.

Стимулювання  джерел грошових коштів можна виробити за допомогою зовнішніх джерел фінансування:

- торгівельні кредити;

- кредити банків;

- коштовні папери  і векселі;

- факторинг;

- короткострокова  оренда.

Підставою для  ухвалення рішення про вибір  джерела фінансування може бути альтернативна  вартість засобів.

Прискорення залучення  грошових коштів в короткостроковому періоді може бути досягнуте за рахунок наступних заходів:

збільшення  розміру цінових знижок за готівковий розрахунок по реалізованій покупцям продукції;

забезпечення  часткової або повної передоплати  за вироблену продукцію, що має високий  попит на ринку;

скорочення  термінів надання товарного (комерційного) кредиту покупцям;

прискорення інкасації  простроченої дебіторської заборгованості;

використання  сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості — обліку векселів, факторингу, форфейтингу;

прискорення інкасації платіжних документів покупців продукції (часу знаходження їх в дорозі, в процесі реєстрації, в процесі зарахування грошей на розрахунковий рахунок і тому подібне).

Уповільнення  виплат грошових коштів в короткостроковому  періоді може бути досягнуте за рахунок наступних заходів:

використання  флоута для уповільнення інкасації  власних платіжних документів;

збільшення  за узгодженням з постачальниками  термінів надання підприємству товарного (комерційного) кредиту:

заміни придбання  довгострокових активів, які вимагають оновлення, на їх оренду (лізинг);

реструктуризації  портфеля отриманих фінансових кредитів шляхом перекладу короткострокових їх видів в довгострокових.

Зростання об'єму  позитивного грошового потоку ТОВ  в довгостроковому періоді може бути досягнуте за рахунок наступних заходів:

залучення стратегічних інвесторів з метою збільшення об'єму  власного капіталу;

залучення довгострокових фінансових кредитів;

продаж (або  здача в оренду) невживаних видів  основних засобів.

Зниження об'єму  негативного грошового потоку в довгостроковому періоді

може бути досягнуте  за рахунок наступних заходів:

скорочення  об'єму і складу реальних інвестиційних  програм;

відмови від  фінансового інвестування:

зниження суми постійних витрат підприємства.

Методи оптимізації надлишкового грошового потоку підприємства пов'язані із забезпеченням зростання його інвестиційної активності. У системі цих методів ТОВ можуть бути використані:

збільшення  об'єму розширеного відтворення  операційних позаоборотних активів;

прискорення періоду розробки реальних інвестиційних проектів і початку їх реалізації;

здійснення  регіональної диверсифікації операційної  діяльності підприємства;

активне формування портфеля фінансових інвестицій;

дострокове  погашення довгострокових фінансових кредитів.

Для збільшення прибутку і підтримки стабільної роботи підприємства в перспективі  необхідно постійно проводити аналіз і оцінку діяльності підприємства в  різних аспектах господарювання.

 

 

ВИСНОВКИ ДО ІІІ РОЗДІЛУ

По результатам  аналізу проведеного в 2 розділі підприємству рекомендується проводити таки рішення, що наводять до зростання грошових коштів:

- Залучення  позикового капіталу;

- Збільшення  поточних (короткострокових) зобов'язань;

- Зменшення  позаобігових активів, наприклад,  через використання прискореної амортизації;

- Зниження дебіторської  заборгованості;

- Збільшення  кредиторської заборгованості, наприклад,  придбання матеріалів з відстроченням  платежу.