Фінансовий менеджмент на малому підприємстві та оцінка його ефективності

 

Результати  обчислень, представлені в таблиці 2.6, свідчать про те, що за допомогою  залучення позикового капіталу організація дістала можливість збільшення рентабельності власного капіталу на 12,85%, що представляється важливим з точки зору власника, оскільки на кожен вкладений гривну власних засобів він отримав додатково 12,85 копійок чистого прибутку. В даному випадку подібний ефект фінансового важеля досягнутий більшою мірою завдяки збільшенню операційної і, відповідно, чистому прибутку організації.

 

2.3 Оцінка ефективності  фінансового менеджменту на малому підприємстві

Побудова ефективної системи управління фінансами підприємства передбачає створення відповідної фінансової служби підприємства. Враховуючи обсяги і складність задач, що вирішуються на підприємстві, його фінансова служба може бути представлена:

- фінансовим  управлінням — на великих підприємствах;

- фінансовим  відділом — на середніх підприємствах;

- фінансовим  директором або головним бухгалтером,  який займається не тільки  питаннями бухгалтерського обліку, але й питаннями фінансової  стратегії - на малих підприємствах.

Ефективність діяльності підприємства значною мірою характеризується показником ефективності використання капіталу, тобто максимальної його віддачі, яка виражається збільшенням суми прибутку на 1 гривню капіталу.

Ефективність  використання власного капіталу характеризується його віддачею, прибутковістю (рентабельністю) як відношення суми прибутку до середньорічної суми власного капіталу. Коефіцієнт прибутковості (рентабельності) є одним з найбільш визнаних і широко використовуваних у світовій практиці узагальнюючих показників міри ефективності використання капіталу та ділової активності підприємства.

На основі показника  прибутку на власний (акціонерний) капітал  роблять висновки про перспективи  бізнесу ринкової стійкості, наявності  фінансових резервів підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Коефіцієнт  прибутковості (рентабельності) використовується як інструмент прогнозування прибутку, оскільки він відображає взаємозв’язок  передбачуваного щодо одержуваного прибутку із загальним інвестованим капіталом. Саме це робить процес прогнозування більш реальним. Окрім того, цей показник має важливе значення для прийняття інвестиційних рішень, загального і фінансового планування, координації оцінки і контролю за господарською діяльністю та її результатами.

Будучи індикатором якості управління, коефіцієнт прибутковості використовується як показник ефективності управління, інструмент для прийняття рішення.

Даний коефіцієнт розраховується за формулою:

К_п.в.к. = Чистий прибуток / Середньорічна сума власного капіталу(2.1)

Оскільки протягом 2008–2009 рр. ТОВ функціонувало зі збитком, то розраховувати за ці роки коефіцієнт прибутковості неможливо. У 2008 р. К_п.в.к. = 0,072. Тобто, на 1 гривню капіталу припадає 7,2 гривні чистого прибутку.

У зарубіжній практиці часто визначають коефіцієнт участі акціонерного, або пайового, капіталу в загальній сумі джерел фінансування. Він обчислюється за формулою:

К_а = Статутний капітал / Валюта балансу (2.2)

У структурі  власного капіталу ТОВ статутний  капітал займає досить значну питому вагу (46% у перші два аналізовані  роки і 39% у 2008 р.). Тобто, основним джерелом фінансування поточної діяльності підприємства є власні кошти.

Важливим показником ефективності використання власного капіталу є його оборотність, яка тісно пов’язана з його прибутковістю і характеризує інтенсивність використання коштів підприємства та його ділову активність.

Таблиця 2.10. Показники  обертання власного капіталу

Показники	2007 рік	2008 рік	2009 рік	Відхилення
Коефіцієнт  обертання	0,74	1,15	1,57	0,83
Термін обертання	493	317	233	-260

 

Як свідчать дані таблиці, швидкість обертання  власного капіталу за аналізований період значно покращилася. Так, якщо у 2007 р. власний капітал здійснює 0,74 оберти, то на кінець періоду цей показник збільшився до 1,57. термін обертання зменшився на 260 днів, що є позитивом.

Важливим питанням, що у світовій практиці перебуває  в центрі уваги економістів-фінансистів  як банків, так і фірм, компаній є достатність власного капіталу підприємства. Коефіцієнт капітального покриття обчислюють за формулою:

К_к.п. = Власний капітал / Активи (2.3)

За даними фінансової звітності ВАТ коефіцієнт капітального покриття становить: 2007 р. – 0,65; 2008 р. – 0,55; 2009 р. – 0,46.

Як бачимо, вищевказаний коефіцієнт має тенденцію до зниження. За аналізований період він зменшився  на 0,18, тобто зменшилася і достатність  власного капіталу у забезпечення нормального  функціонування підприємства. Коефіцієнт забезпеченості запасів і затрат власними коштами визначає ступінь залежності покриття потреби матеріальних запасів і затрат від залученого капіталу і розраховується відношенням суми власного оборотного капіталу до вартості запасів і затрат підприємства.

На ТОВ частка запасів, що фінансується за рахунок  власного оборотного капіталу є досить низькою. У 2007 р. – 28%, у 2008 р. цей показник взагалі досягає від’ємного значення -0,02. У 2009 р. коефіцієнт забезпеченості запасів і затрат власними коштами  становить 4%. Отже, фінансовий стан підприємства можна вважати кризовим, оскільки значення коефіцієнта набагато нижче свого нормативного значення (0,6–0,8) і власними джерелами покривається досить низька частка запасів і затрат.

Всі явища і  процеси господарської діяльності підприємств знаходяться у взаємозв’язку та взаємозалежності. Кожне явище можна розглядати як причину і як результат. Результативний показник залежить від багатьох різних факторів і чим більш детально вивчається вплив цих факторів, тим точнішими будуть результати аналізу і оцінка якості роботи підприємства.

Пропонуємо  провести аналіз власного капіталу ТОВ  за допомогою формули, яка дозволяє визначити зміну рентабельності власного капіталу в залежності від зміни різних факторів:

ROE = (ПК/ВК)*(ВБ/ПК)*(ЧП/ЧД)*(ЧД/ВБ) (2.4)

 

 

Таблиця 2.11 Вихідні  дані для факторного аналізу власного капіталу

Показники	2008 р.	2009 р.	Відхилення
Валюта балансу, тис. грн.	1557893	1809393	2515500
Власний капітал, тис. грн.	857646	848307	-9339
Чистий прибуток, тис. грн.	(91397)	58517	149914
Чистий дохід, тис. грн.	1036846	1273919	237073
Позиковий капітал, тис. грн..	70615	147004	76389
Коефіцієнт  чистої рентабельності діяльності	-0,09	0,05	0,14
Ресурсовіддача	0,67	0,7	0,03
Плече фінансового важеля	0,08	0,17	0,09
Відношення валюти балансу до позикового капіталу	22,06	12,3	-9,76

 

Із даних, наведених  в таблиці, бачимо, що за аналізований період майже всі показники, які  характеризують ефективність та результативність діяльності підприємства мають тенденцію  до покращення. Проте, певне зменшення спостерігається у структурі власного капіталу (зменшується на 9339 тис. грн.). Як позитив, необхідно відмітити, що підприємство із неприбуткового, неефективно функціонуючого у 2008 р. (збиток 91397 тис. грн.) перетворилося у 2009 р. на прибуткове і як результат – коефіцієнт чистої рентабельності діяльності збільшився на 0,14 (-0,09 у 2008 р. та 0,05 у 2009 р.). Певне покращення спостерігається, також, за показником ресурсовіддачі (збільшився на 0,03). За допомогою даних, наведених в таблиці 2.11, проведемо аналіз впливу різних факторів на рентабельність власного капіталу:

1). Вплив зміни  чистої рентабельності діяльності:

∆ROE₁ = 0,14*0,67*0,08*22,06 = 0,17

2). Зміна рентабельності  власного капіталу під дією  зміни ресурсовіддачі:

∆ROE₂ = 0,03*0,05*0,08*22,06 = 0,003

3). Зміна рентабельності  власного капіталу за рахунок  зміни позикового капіталу у структурі валюти балансу:

∆ROE₃ = 0,09*0,05*0,7*22,06 = 0,07

4). Зміна частки  позикового капіталу у валюті  балансу:

∆ROE₄ = -9,76*0,05*0,7*0,17 = – 0,06

Отже, найбільший вплив на зменшення рентабельності власного капіталу здійснює частка позикового капіталу в загальній сумі активу. Як видно з таблиці, загальна сума активу за аналізований період збільшилася  і одночасно збільшилася сума позикового капіталу, проте частка позикового капіталу у валюті балансу зменшилася на 9,76. Це свідчить про те, що підприємство використовує позиковий капітал у недостатньому розмірі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ДО ІІ РОЗДІЛУ

1. За період  сталося повне погашення дебіторської заборгованості покупців.

2. Оборотність  КЗ прискорилася, що дозволило  значно скоротити суму кредиторської  заборгованості постачальникам.

3. Отже, ліквідація  дебіторської заборгованості і  зменшення кредиторською не є  прямим наслідком збільшення  виручки від продажів, а пов'язані також із змінами умов розрахунків з дебіторами і кредиторами, у тому числі із станом боргів: сплачена частина боргів, що виникли в попередні періоди і виникли нові борги.

4. При зростанні  виручки від продажів на 131,9% балансових запасів збільшилися на 12,3%.

Витрати на продану  продукцію, виходячи з даних звіту  про прибутки і збитки, збільшилися на 138,28%.

Грошові надходження  від продажів залежать не лише від  виручки поточного періоду, але  і від повернення ДЗ минулих періодів, і від руху іншої ДЗ, не пов'язаної безпосередньо з продажами. Фактичні витрати грошових коштів також не збігаються з витратами, відбитими в звіті про прибутки і збитки. Вони обмежуються наявними (що поступили) грошовими коштами. Грошовий потік на кінець періоду і його зміну в порівнянні з початком періоду можна визначити виходячи із звороту грошових коштів протягом періоду.

Таким чином, виручка  від продажів практично повністю визначила суму грошових коштів, що поступили. Їх виявилося досить на оплату всіх видів витрат, пов'язаних з основною діяльністю, а також на розрахунки по обов'язкових платежах до бюджету і єдиний соціальний фонд.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА МАЛОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

Аналіз основних показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, не дає характеристики повної картини. З цією метою приведемо загальну оцінку фінансового стану підприємства на основі тих же показників.

Зміни, що сталися, в 1 кварталі 2010 року в структурі  активів і пасивів свідчить про те, що збільшення майна підприємства на 350 тис. гривні або на 3,3 процентних пункту було обумовлено збільшенням позаобігових активів на 4,73 процентних пункту. По таких же причинах збільшилося майно підприємства за 2009 рік.

Необхідно відзначити, що притягнені засоби були направлені на придбання нематеріальних активів (патенти, ліцензії, товарні знаки) в сумі 177 тис. гривні. У основних засобах підприємства спостерігалося зниження майна до 8611 тис. гривні. Проте доля виробничого потенціалу в загальній вартості майна залишається вище встановленого рівня (50%), що є позитивним фактом. Основні засоби, що займають 78,7% майна підприємства, використовувалися в звітному році ефективніше в порівнянні з попередніми роками, на що вказує збільшення показника фондовіддачі.

Збільшилася ефективність використання не лише основного капіталу підприємства, і всіх видів засобів  і їх джерел. Про це свідчить збільшення показників рентабельності і оборотності  капіталу підприємства. При цьому  термін окупності помітно знизився за 2009 рік, склавши 71 років.

Аналіз руху грошових коштів показав, що підприємство отримує гроші лише від поточної діяльності, оскільки інші види діяльності підпрємство не здійснює. Всі грошові кошти, що поступили, підприємство в ході діяльності використовувало за 2008 і 2009 років, лише на перший квартал 2010 років спостерігався залишок грошових коштів у розмірі 126 тис. гривні, які підприємство, швидше за все, віднесло на інші оборотні кошти.