Рівень  фінансового важеля 

 

 

 

 

     Якщо  частка позикового капіталу становить 30%, то зміна валового прибутку на 1% спричинює збільшення R_ВК на 1,6%, при П/К = 50% — на 2,62 %, при П/К = 80 % — на 63,14 %. Точка перетину на рис. 1.3 відповідає валовому прибутку 1600 тис. грн., тобто значення показника R_ВК не змінюється при різних значеннях П/К (фінансовий важіль нейтральний). Якщо прибуток менший, підприємству доцільно нарощувати капітал за критерієм R_ВК, використовуючи власні джерела (від'ємний фінансовий важіль), якщо прибуток більший, доцільно залучати позикові кошти (додатний важіль).

     Слід  зважати також на зворотний напрямок дії фінансового важеля. При незначному зменшенні валового прибутку рентабельність власного капіталу істотно знизиться на підприємстві з високим фінансовим важелем і несуттєво — з низьким. 

     П'ятифакторна  модель рентабельності власного капіталу.

     Перелік показників-співмножників, що визначають рентабельність власного капіталу, можна розширити. Йдеться про такі важливі показники фінансового стану підприємства, як ліквідність, оборотність поточних активів, співвідношення термінових зобов'язань і капіталу підприємства.

     Розширена формула для визначення впливу чинників на рентабельність власного капіталу має вигляд 

       

де  ПА, ПП — відповідно поточні активи та пасиви за даними балансу підприємства.

     П'ятифакторна  модель включає такі показники: рентабельність реалізації, коефіцієнт фінансової залежності, частка термінових зобов'язань у валюті балансу, коефіцієнт загального покриття (поточної платоспроможності), оборотність поточних активів.

     Для розглядуваного наскрізного прикладу рентабельність власного капіталу за звітний період обчислюється як добуток наведених показників: 

       

     де 1975,4170 — середньорічні поточні  пасиви і поточні активи.

     Наведену  формулу з метою розширення аналітичних  висновків можна доповнити таким  співмножником, як коефіцієнт реінвестування чистого прибутку К (частка чистого прибутку, що спрямовується на нагромадження; за визначенням — нерозподілений прибуток). У результаті отримаємо коефіцієнт нарощування власного капіталу за рахунок прибутку ΔВК_р , який визначається відношенням реінвестованого прибутку до власного капіталу: 

       

     де  Р_r — частка реінвестованого прибутку.

     У розглядуваному прикладі R_ВК за розміром власного капіталу на початок звітного періоду 

       

     Коефіцієнт  реінвестування чистого прибутку 

       

     де 600 — реінвестований (нерозподілений) прибуток, тис. грн.

     Темп  збільшення власного капіталу 

       

     Перевірка за даними балансу: де 5290 – власний капітал на кінець звітного періоду (без урахування його збільшення за рахунок пайових внесків), тис. грн.

     Підвищення  рентабельності власного капіталу і  коефіцієнта реінвестування прибутку за умов збереження пропорцій між фінансовими показниками, визначеними за три- або п'ятифакторною моделлю, детермінує темп збільшення виручки від реалізації продукції: 

       

     У розглядуваному прикладі прогнозний рівень темпу збільшення виручки 

       

     Аналіз  рентабельності виробничих фондів

     Факторна  модель рентабельності виробничих фондів може бути подана так: 

       

     де  — рентабельність продукції;

       — витрати на 1 грн. продукції за повною собівартістю;

, , - частка відповідно зарплати, вартості матеріалів та амортизації у реалізованій продукції V;

ОВФ, ОбВФ — середня за період вартість виробничих фондів відповідно основних та оборотних;

 — фондомісткість продукції за основними виробничими фондами;

       — коефіцієнт закріплення  обігових коштів.

     Кількісну оцінку впливу окремих чинників на рівень рентабельності виробничих фондів визначають методом ланцюгових підстановок або інтегральним методом оцінювання впливу чинників.

     Наведемо  приклад аналізу впливу чинників на рівень рентабельності виробничих фондів. Вихідні дані та розрахункові показники наведені в таблиці 1.3.

     Таблиця 1.3

Вихідні дані для факторного аналізу рентабельності виробничих фондів 

 

     *Умовно  береться як середньорічна вартість.

     Рівень  рентабельності виробничих фондів за звітний рік становить 26,29 %, а за попередній — 22,49 %, тобто рентабельність збільшилась на 3,8 пункти.

     Вплив чинників на зміну рівня рентабельності розраховують методом ланцюгових підстановок.

     1. Збільшення частки прибутку на 1 грн. реалізованої продукції  спричинило підвищення рівня рентабельності на 3,09 пункти (25,58 - 22,49), де 25,58 = 12 : (26,18 + 20,73) • 100 %.

     Інакше  кажучи, визначаємо, на скільки пунктів змінився б рівень рентабельності фондів, якби вони використовувались з ефективністю попереднього періоду. Тим самим виокремлюємо вплив прибутку реалізованої продукції.

     2. Збільшення фондомісткості, або  зменшення фондовіддачі основ  них виробничих фондів, призвело до зниження рентабельності фондів на 0,17 пункти (25,41 - 25,58), де 25,41 = 12 : (26,5 + 20,73) • 100 %.

     У цьому разі виключається вплив коефіцієнта  закріплення обігових коштів, оскільки в розрахунку він береться на рівні  попереднього періоду.

     3. Зменшення коефіцієнта закріплення  оборотних виробничих фондів, тобто  прискорення їх оборотності, спричинило  підвищення рентабельності виробничих  фондів на 0,88 пункти (26,29 - 25,41).

     Таким чином, рентабельність фондів за наведеними чинниками загалом підвищилася на 3,8 пункти (3,09 - 0,17 + 0,88), що відповідає загальній зміні рентабельності фондів за звітний період порівняно з попереднім. 

 

Розділ 2. Оцінка факторів, які мають вплив на рентабельність підприємства на прикладі ВАТ "Суха Балка"

 
2.1. Загальна характеристика ВАТ "Суха Балка"

     Відкрите  Акціонерне Товариство "Суха Балка" є одним із провідних підприємств  по видобутку залізної руди підземним  способом на території України.

     Історія підприємства бере свій початок з  минулого сторіччя, коли в 1885 році англійський підприємець К. Д. Перрі, а в 1896 році торговий дім "Емерік і К" почали розробку родовищ залізних руд відкритим способом на території нині діючого Акціонерного Товариства.

     В 1912 році вводиться в експлуатацію перша шахта "Попковська" - одна з найбільших у той час, з виробничою потужністю 10.0 тис. тонн руди на місяць, що стало початком підземної розробки нашого родовища.

     Подальший розвиток підприємства був обумовлений  бурхливим розвитком промисловості й збільшенням споживання металу на Україні й у Європі, ростом попиту на залізорудну сировину. Інтенсивному розвитку підприємства сприяло також і зручне географічне розташування родовища, розвинена інфраструктура залізниць для доставки сировини споживачам.

     Після реконструкції в 1962 році вступила в лад шахта імені Фрунзе, а в 1980 році нова шахта "Ювілейна" разом із цілим комплексом поверхневих промислових споруд, які в цей час є головними шахтами.

     Після закінчення 100-літнього періоду часу - періоду підйомів і спадів, реконструкцій  і структурних перетворень, підприємство вижило й створило стійку базу для своєї подальшої роботи й розвитку.

     Рудник "Суха Балка" першим серед гірничорудних  підприємств України став Відкритим Акціонерним Товариством. Статутний фонд підприємства розподілений серед акціонерів, якими є:

• Фонд Держмайна України - 25.1%
• Юридичні й фізичні особи - 74.9%.

     У цей час на підприємстві трудиться 4500 працівників, які забезпечують виробництво понад 3.0 млн. тон аглоруди на рік із середнім вмістом заліза 58%.

     Протягом  багатьох років споживачами аглоруди ВАТ "Суха Балка"є металургійні комбінати Чехії, Словаччини, Польщі, Угорщини, Австрії, Румунії й Болгарії.

     В Україні споживачами аглоруди ВАТ "Суха Балка"є найбільші металургійні підприємства:

• металургійний комбінат ім. Ілліча в м. Маріуполь;
• Алчевський металургійний комбінат;
• Єнакіївський металургійний завод;
• Криворізький гірничо-металургійний комбінат.

     ВАТ "Суха Балка", маючи більш ніж 100-літній досвід роботи, маючи у  своєму розпорядженні досвідчені високопрофесійні кадри й велику сировинну базу, стабільно й надійно працює на задоволення запитів своїх споживачів і впевнено дивиться в майбутнє.

     Сировинна база ВАТ "Суха Балка" представлена покладами природно-багатих залізних руд в основному мартитового, рідше - гематитового складу, запаси яких розвідані до глибини 2060 м у полі шахти "Ювілейна" і до глибини 1 500 м у полі шахти ім. Фрунзе.