Пенсійне забезпечення в країнах ринкової економік та в Україні

 

Таблица 4.3.5

Некоторые товары из минимального набора товаров  культурно-бытового и хозяйственного назначения (на 1 среднестатистическую семью)

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Таблица 4.3.6

Некоторые товары из минимального гардероба для  мужчин и женщин

трудоспособного возраста на 1 чел.

 
 

Таблица 4.3.7

Транспортные  услуги (в среднем на одного человека в год)

 

 Таблица  4.3.8

Услуги  культуры

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Таблица 4.3.9

Жилищно-коммунальные услуги (на среднестатистическую семью)

 

    Прожиточный минимум = потребительская корзина + товары культурно-хозяйственного и  бытового назначения + предметы гардероба + транспортные услуги + услуги культуры + жилищно-коммунальные услуги (табл. 4.3.10)

Таблица 4.3.10

Расчет  прожиточного минимума

 

      В этой таблице приведен еще  неполный перечень минимального  набора необходимых товаров. Но  уже из этого мы можем судить, что установленная государством величина прожиточного минимума значительно ниже той суммы, которая действительно необходима человеку для нормальной жизни.  

      ВИСНОВКИ 

      Згідно  статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або  тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у  старості та в інших випадках, передбачених законом.

      Це  право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхування  за рахунок страхових внесків  громадян, підприємств, установ і  організацій, а також бюджетних  та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду  за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є  основним джерелом існування, мають  забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого  законом.

      Основу  пенсійної системи в Україні  складає система державного пенсійного забезпечення, яка охоплює всіх непрацездатних осіб похилого віку, інвалідів, осіб, які  втратили годувальника, виплати, яким провадяться у формі пенсій, надбавок та підвищень до пенсії, компенсаційних виплат, додаткових пенсій відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення». Враховуючи те, що система пенсійного страхування  є складовою загальної фінансової системи країни, вона функціонує на основі єдиних макроекономічних показників розвитку України, зокрема таких  як демографічна ситуація. Стан використання трудового потенціалу, досягнутий рівень розвитку економіки і соціальної сфери та інших чинників, а також  очікуваних тенденцій зміни цих  чинників у перспективі.

      Реформування  системи пенсійного забезпечення в  Україні було зумовлене низкою проблем  макроекономічних і демографічних. Одна з них полягала у тому, що значно зростала кількість пенсіонерів, а інша в низькій зайнятості населення  та поширення практики надання пільг  із сплати пенсійних внесків, що суттєво  послаблювало фінансову базу пенсійної  системи. З урахуванням усіх цих  чинників в Україні було проведено  реформу у трьох напрямах: реформування солідарної системи, створення обов’язкової накопичувальної системи і розвиток добровільної накопичувальної системи.

      Законами  України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне страхування», якими  детально регламентуються правові  засади функціонування реформованої системи  пенсійного страхування і які  набули чинності з 1 січня 2004 року двох рівнів нової пенсійної системи: реформованого солідарного рівня  та добровільного недержавного пенсійного забезпечення. З набуття чинності цими законами процес пенсійної реформи  в Україні вступив у фазу активних практичних дій.

      Проведена в Україні пенсійна реформа одночасно  із встановленням нових умов пенсійного страхування громадян передбачила  і перерахування пенсій нинішнім пенсіонерам, скасування максимального  обмеження  розміру пенсій і відновлення  їх диференціації. Це забезпечило підвищення розмірів пенсій з першого дня  запровадження нового закону.

      З 1 січня 2004 року за даними про стаж і  заробітну плату, наявними в пенсійних  справах, було перераховано призначені раніше пенсії, що дало можливість не вимагати від пенсіонерів надання додаткових документів. Крім того, пенсіонерам  було надано право протягом 2004 року надавати до органів Пенсійного фонду  додаткові документи про заробітну  плату і стаж, набутий до 1 січня 2004 року. Нові розміри пенсій у цьому  разі будуть виплачені за період з 1 січня 2004 року, незалежно від дати подання документів. Загалом за перерахунками  відповідно до закону пенсії підвищено  майже 3,3 мільйонам осіб.

      Одночасно з набуттям чинності Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» були ухвалені відповідні рішення уряду, спрямовані на підвищення рівня пенсійного забезпечення пенсіонерів, пенсія яких за новим пенсійним  законодавством не збільшилась. Так, цим  пенсіонерам з 1 січня 2004 року було підвищено  пенсії на 12% відповідно постанови КМУ  «Про додаткові заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян».