Фінансовий потенціал підприємства

 

На кінець 2009 року вартості основних засобів було списано на витрати в попередніх періодах, у первісній вартості, на - 53%, на кінець 2010 року – 59%. Відповідно частка не перенесеної вартості на створений продукт на початок 2009 року склала – 47 %, на кінець 2010 року – 42 %.

В 2009 році 0,6% основних засобів було введено у використання, в 2010 році – 0,3%. Вибулі основні засоби, з якими підприємство почало діяльність у звітному періоді, склали у 2009 році – 65 %, у 2010 році – 55 %.

Частка від наявних  на кінець звітного періоду основних засобів, що складає нові основні засоби в 2009 році рівна 20 %, в 2010 році - 16 %.

Наявність нематеріальних активів свідчить про вкладення капіталу в патенти, ліцензії й іншу інтелектуальну власність. Це характеризує інноваційну стратегію підприємства. Така стратегія сприяє зміцненню його фінансового стану.

Однак нематеріальні  активи неоднорідні за своїм складом  і по-різному впливають на фінансовий стан підприємства. Тому для глибшого аналізу їх необхідно класифікувати за наступними ознаками.

По видах. При цьому сприятливий вплив на фінансовий стан підприємства здійснює підвищення частини засобів в об'єкті інтелектуальної власності (патенти, ліцензії), а так само оцінку ділової репутації, товарний знак підприємства.

По джерелах. При цьому  необхідно обернути увагу на зміну частки нематеріальних активів, отриманих за рахунок засобів, внесених засновниками, придбаних за оплату або в обмін на інше майно, одержаних безоплатно.

По ступеню правової захищеності. При цьому звертають  увагу на зміну нематеріальних активів, захищених патентами. Ліцензіями, авторськими правами.

По термінах корисного  використання. Для цього необхідно  проранжирувати нематеріальні активи по роках: з терміном використання до 10 років і понад 10 років. Чим вище частка інших, тим вище економічний ефект, одержаний підприємством.

Збільшення частки основних засобів можна оцінювати позитивно, тому що збільшилося вкладення засобів  у виробничий розвиток. Позитивно  характеризує фінансовий стан підприємства відсутність довгострокової дебіторської заборгованості.

 

РЕКОМЕНДАЙІЙНА  ЧАСТИНА

 

В умовах переходу до ринкової економіки, підприємства набувають  більшої самостійності. Вони самі обирають собі постачальників та споживачів своєї  продукції, беруть участь своїми коштами  в капіталі інших підприємств: купують акції інших підприємств, надають кредити іншим підприємствам, вносять свої активи в статутний фонд інших підприємств. В цих умовах різко збільшується значення аналізу фінансового стану підприємства. Особливо важливо проаналізувати фінансовий стан підприємства в період до складання бухгалтерського балансу, коли ще є можливість виявити та реалізувати можливості його покращення. Все частіше виникає необхідність в аналізі фінансового стану підприємств, з якими дане підприємство вступає в економічні відносини. Відомо, що при ринковій економіці між підприємствами існує конкуренція. В конкуренції може вистояти лише підприємство з хорошим фінансовим станом. А це означає, що фінансовий стан необхідно контролювати і своєчасно вживати певних заходів щодо його покращення. Крім того, проведення аналізу необхідне і для складання приміток до фінансової звітності. В більшості країн з розвинутою ринковою економікою такий аналіз є обов'язковим елементом публічної звітності.

Головна задача аналізу - допомогти керівнику підприємства прийняти правильне управлінське рішення на основі результатів аналізу поточного фінансового стану. При цьому враховується фінансовий стан підприємства в попередньому періоді, а також його потенційні можливості на ближню перспективу.

Для виконання аналізу необхідна відповідна інформація.

Головним джерелом аналізу  фінансового стану підприємства є форми бухгалтерської звітності. Центральною формою фінансової звітності  є баланс (форма 1). Основні вимоги до складання балансу викладені  в бухгалтерському положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". В умовах ринкової економіки ця форма звітності стає однією з самих основних форм, що подаються в фінансових звітах підприємства. Промислові підприємства зобов'язані подавати державним статистичним та податковим органам баланс (форма 1) щоквартально з підсумком, що зростає. В бухгалтерському балансі міститься велика кількість інформації. Однак ця інформація, незважаючи на всю її значимість для прийняття управлінських рішень, не дозволяє оцінити динаміку основних показників діяльності підприємства, його місце серед аналогічних підприємств країни, а може й на світовому ринку. Виникає задача надати цю інформацію в динаміці. Для цього в аналізі можуть бути використані такі прийоми:

1) складання порівняльних таблиць за два останніх роки з виявленням абсолютного і відносного (в %) відхилень основних показників звітності;

2) обчислення відносних  відхилень показників у відсотках  по відношенню до базового  року за декілька років (як  правило, за 5 або 10 останніх);

3) обчислення показників  за ряд років у відсотках  до якого-небудь підсумкового  показника (наприклад, до підсумку  балансу, обсягу реалізованої  продукції);

4) на кінець, прийомом  аналізу звітності, що широко  використовується, є вивчення спеціальних  коефіцієнтів, розрахунок яких базується на існуванні певних співвідношень між окремими статтями звітності.

Отож, ми вважаємо, що потенціал  підприємства доцільно характеризувати не одним, а сукупністю показників, причому залежно від природи самого показника, застосовувати чи то вартісну оцінку, чи то натуральну, чи то зовсім іншу — евристичну. Методологічною основою їх визначення є співвідношення результату з масою ресурсу, використаного для його досягнення. При цьому показники рівня використання елементів потенціалу мають уможливлювати порівняльну оцінку як ефективності використання різноманітних елементів потенціалу одного підприємства, так і різних виробничих систем.

Базуючись на визначенні розглянутого нами поняття  потенціалу підприємства, оцінку його величини можна визначити як суму фактичних значень складових. Але при цьому постає питання: в яких показниках вимірювати ці складові? Використання натуральних показників є надто складним, оскільки елементи потенціалу значно відрізняються один від одного за змістом і формою. У зв’язку з цим відрізняються й натуральні одиниці, що їх характеризують. Тому багато які дослідники вважають найліпшим вимірювання значень елементів потенціалу за допомогою одного показника-еквівалента. Наприклад, аграрний потенціал пропонується вимірювати вартістю відтворених ресурсів, при цьому виробничі фонди враховуються за їхніми відтвореними оцінками, а трудові й природні — за оцінками, відповідно до яких одиниця не відтвореного ресурсу замінюється певною кількістю виробничих фондів.

Серед проблемних аспектів оцінки необоротних активів залишається порушення із заниженням вартості основних засобів та інших необоротних активів. В звітних документах ревізорів такі порушення відображаються у графі "інші фінансові порушення". Цьому питанню була присвячена стаття начальника КРУ в Миколаївській області. В статті зазначено, що такому порушенню останніми роками приділяється дедалі менше уваги. Вважається, що таке порушення - це результат недотримання об’єктами контролю вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", за що передбачено притягнення до адміністративної відповідальності окремих посадових осіб.

Особливістю необоротних  активів є багаторазове їх використання в процесі повсякденної діяльності, збереження початкового зовнішнього вигляду (форми) протягом тривалого періоду, який перевищує один рік. Під впливом зовнішніх умов вони зношуються і протягом нормативного терміну переносять свою первісну вартість на кінцевий результат діяльності установи, а з цього випливає, що від правильності формування первісної вартості, залежить кінцевий результат діяльності установи.

У контрольній  роботі розглянута  крупна організація  оптової торгівлі ТОВ «Мір Снабженія». По даним дослідженні організації  можна сказати що, підприємство орієнтується на продажі хозтоварів і товарів народного споживання, має лінійну структуру управління, метою діяльності підприємства є отримання прибули, розширення власної торгової мережі на території України. Головною місією підприємства є -  пропонувати якісну продукцію на ринок товарів народного споживання, які істотно покращують комфорт і створюють домашній затишок споживачів.

На сьогоднішній день компанія ТОВ «Мір Снабженія»,  має статус крупного дистриб'ютора  товарів народного споживання.

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-IV(діє з 01.01.2004) // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 9 січня 2007 року N 549-V, ОВУ, 2007 р., N 8, ст. 276
2. Закон України “Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р №996
3. П(С)БО 2 “Баланс”
4. П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”
5. П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”
6. П(С)БО 5 “Звіт про власний капітал”
7. Посібник з бухгалтерського обліку, Авторський колектив: С. Я. Зубілевич, І. Ю. Кравченко, О. О. Прокопенко, Д. Г. Школьніков, Н. С. Юркевич,- К: 2002, ст..472
8. Современные тенденции менеджмента в Украине: правовые и экономические аспекты — 2009 / Материалы IV межвузовской студенческой конференции молодих учених і студентів. - Донецк, ДонНТУ — 2009, с. 96-97.
9. Мец В. О.  Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999. — 132 с.
10. Федонін О. С., Рєпіна І. М., Олексюк О. І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2004. — 316 с.
11. Бандурка А.М., Черников И. М. Финансово – экономический анализ. – Харьков: из.-во ХУВД, 2009г.
12. Попович П.Я. Економічний аналіз і аудит на підприємстві. – Тернопіль: Економічна думка, 2009г
13. Конспект лекцій з дисципліни “Потенціал підприємства” Укладач: ст. викладач Кравченко Н.В., Херсон –  2007р., ст..69.
14. Кривда О.В. Невидиме майно, що криється під заниженням вартості основних засобів та інших необоротних активів на державних підприємствах // Фінансовий контроль, 2008р. №1.
15. Терещенко О.О., Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навчальний посібник. - Київ, КНЕУ, 2007 рік.
16. Партін Г.О., Загородній А.Г., Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - Львів, 2008 рік.
17. Зятковський І.В., Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - Київ „Кондор”, 2006 рік.
18. Слав'юк Р.А., Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - Видавництво - Луцьк, 2007 рік.
19. Поддєрьогін А.М., Фінанси підприємств: Підручник - 4-те видання, Київ, КНЕУ, 2002 рік.
20. Василик О.Д., Теорія фінансів: Підручник, Київ, НІОС, 2007 рік.
21. Троц Д.О., Бурдіна О.Е. Автомобільно-дорожній інститут ГВНЗ «ДонНТУ» Аналіз та діагностика фінансового потенціалу підприємства.