Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Апреля 2012 в 19:15, курсовая работа
Історичному розвиткові фінансів присвячено багато праць вітчизняних і зарубіжних учених. При цьому як у сучасній літературі, так і у роботах учених стародавніх часів, питання розвитку фінансів розглядаються переважно в описовому аспекті. У такому разі генезис фінансів нас цікавить за тих умов, коли можна сформулювати закономірності розвитку певної категорії, встановити відому спільність в їх змісті та суттєві відмінності між закономірностями розвитку в різних суспільно-економічних формаціях.
З позиції довгострокової перспективи фінансова стійкість підприємства характеризується структурою джерел засобів, ступенем залежності від інвесторів і кредиторів. Джерелами засобів підприємства є власний і позиковий капітал. Співвідношення між цими величинами дозволить оцінити довгострокову платоспроможність підприємства.
Інформацію про власний капітал відповідно до Інструкції №291 узагальнюється на рахунках класу 4 «Власний капітал і забезпечення зобов'язань» і відповідно до П(З)БО 2 «Баланс» відбивається в розділі I Пасиву Балансу в рядках 300-380.
Величина позикового капіталу визначається шляхом узагальнення інформації за наступними розділамі Пасиву Балансу: розділу II «Забезпечення наступних витрат і платежів»; розділу III «Довгострокові зобов'язання»; розділу IV «Поточні зобов'язання»; розділу V «Доходи майбутніх періодів».
Розглянемо коефіцієнти, які можна використовувати при аналізі довгострокової платоспроможності підприємства:
1. коефіцієнт концентрації власного капіталу
2. коефіцієнт концентрації позикового капіталу
3. співвідношення позикового капіталу і власного
4. коефіцієнт забезпеченості по кредитах
Інша назва - коефіцієнт автономії,
коефіцієнт незалежності. Він визначає частку засобів власників підприємства
в загальній сумі засобів, вкладених у майно
підприємства. Характеризує можливість
підприємства виконати свої зовнішні
зобов'язання за рахунок використання
власних засобів, незалежність його
функціонування від позикових засобів. Розраховується по
формулі
Коефіцієнт
концентрації
власного =
капіталу
Розрахуємо на початок року:
Розрахуємо на
кінець року:
Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більше фінансово стійко, стабільно і незалежно від кредиторів підприємство. Якщо його значення дорівнює 1 (або 100%), це означає, що власники цілком фінансують своє підприємство.
Відповідно до Методик №81 і №22 підприємство вважається фінансово стійким за умови, що частина власного капіталу в загальній сумі його фінансових ресурсів складає не менш 50%.
Хочемо звернути увагу також на П(З)БО 5, відповідно до якого заповнюється форма фінансової звітності «Звіт про власний капітал». Метою складання Звіту є розкриття інформації про зміни, що відбулися в складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. У зв'язку з цим дані, приведені в Звіті, можна використовувати для аналізу динаміки структури власного капіталу.
Є доповненням до попереднього
коефіцієнту - їхня сума дорівнює 1 (чи
100%). Коефіцієнт характеризує частку позикових засобів у загальній сумі засобів, вкладених у майно
підприємства. Розраховується по формулі:
Коефіцієнт
концентрації
позикового =
капіталу
Розрахуємо на
початок року:
Розрахуємо на
кінець року:
Чим нижче цей показник, тим менше заборгованість підприємства, тим стійкіше його положення. Ріст цього показника у динаміці означає збільшення частки позикових засобів у фінансуванні підприємства.
Помітимо,
що з приводу залучення позикових
Так, на Заході поширене думка, що частка власного капіталу повинна бути досить велика - 0.6 (чи 60%). Навпроти, багатьом японським компаніям властиве прагнення до збільшення частки позикового капіталу- до 80%.
Такий підхід до співвідношення власного і позикового капіталу можна пояснити різною природою інвестиційних потоків.
У США основний потік інвестицій надходить від населення, у Японії - від банків. Тому для японських компаній високе значення коефіцієнта концентрації позикового капіталу свідчить про високий ступінь довіри до корпорації з боку банків, а виходить, і про її фінансову надійність. Навпроти, низьке значення цього коефіцієнта свідчить про неможливість одержати кредити в банку, що є визначеним застереженням інвесторам і кредиторам.
Інша назва- коефіцієнт важеля.
Як і перераховані вище показники, цей
коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства. Розраховується
по формулі:
Коефіцієнт (стр. 430+стр. 480+стр.620+стр.630
співвідношення
позикового капи- =
талу і власного власний капітал
Розрахуємо на
початок року:
Розрахуємо на
кінець року:
Коефіцієнт має досить просту інтерпретацію: його значення, рівне, наприклад, 0,3, означає, що на кожну 1 гривню власних засобів, вкладених в активи підприємства, приходиться 30 коп. позикових. Ріст показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від інвесторів і кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки.
Інша назва - коефіцієнт покриття
відсотка. З його допомогою оцінюється
потенційна можливість підприємства погасити
позику. Коефіцієнт показує ступінь захищеності
кредиторів від несплати процентних платежів.
Розраховується розподілом суми чистого прибутку
до оподатковування і витрат на виплату
відсотків на величину витрат на виплату відсотків.
до оподатковування виплату відсотків
Коефіцієнт (стр. 170 ф. №2) + (стр. 140 ф. №2)
забезпеченості =
по кредитах витрати на виплату відсотків
Розрахуємо на
початок року:
Розрахуємо на
кінець року:
Зменшення значення коефіцієнта в порівнянні з аналогічним коефіцієнтом попереднього періоду свідчить про збільшення витрат підприємства на виплату відсотків за кредит.
Завершуючи даний аспект аналізу, відзначимо, що на величину приведених коефіцієнтів впливають багато факторів: галузева приналежність підприємства, принципи кредитування, структура джерел засобів що склалася, репутація підприємства й ін. Тому прийнятність значень цих коефіцієнтів, оцінка їхньої динаміки можуть бути встановлені тільки в результаті тимчасових зіставлень по групах родинних підприємств.
Можна сформулювати правило, що застосовне для підприємств будь-яких типів: кредитори (постачальники сировини, матеріалів, банки, що надають кредити, інші контрагенти) віддають перевагу підприємствам зі значною часткою власного капіталу, з високим ступенем фінансової автономності, оскільки таке підприємство з більшої імовірність зможе погасити борги за рахунок власних коштів.
Власники
підприємства (акціонери, інвестори, інші обличчя, що зробили внесок
у статутний капітал) бажають розумний ріст у динаміці частки позикових засобів.