Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Апреля 2012 в 19:15, курсовая работа
Історичному розвиткові фінансів присвячено багато праць вітчизняних і зарубіжних учених. При цьому як у сучасній літературі, так і у роботах учених стародавніх часів, питання розвитку фінансів розглядаються переважно в описовому аспекті. У такому разі генезис фінансів нас цікавить за тих умов, коли можна сформулювати закономірності розвитку певної категорії, встановити відому спільність в їх змісті та суттєві відмінності між закономірностями розвитку в різних суспільно-економічних формаціях.
Інше найменування цього коефіцієнта - коефіцієнт оборотності по розрахунках. У процесі господарської діяльності підприємство представляє товарний кредит для споживачів своєї продукції. Т.е. існує розрив у часі між продажем товару і надходженням оплати за нього, у результаті чого виникає дебіторська заборгованість.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки разів за рік обернулися засоби, вкладені в розрахунки. Він обчислюється як відношення загального обсягу реалізації до середнього розміру дебіторської заборгованості:
Коефіцієнт (стор. 010 ф. №2)
оборотності =
дебітор. забор-ті ((деб. заборг. на початок +
Розрахуємо за попередній період:
Розрахуємо за звітний період:
Розрахуємо цей коефіцієнт, використовуючи наступні дані:
Коефіцієнт
оборотності по розрахунках
4500.0 : 1000.0 = 4.5
У розумних межах, чим більше кількість оборотів, тим краще. У цьому випадку підприємство швидше одержує оплату по рахунках.
Використовуючи цей коефіцієнт, розрахуємо більш наочний показник - період інкасації, тобто час, протягом якого дебіторська заборгованість звернеться в кошти. Для цього розділимо тривалість звітного періоду (один рік) на коефіцієнт оборотності по розрахунках. Відповідно до цифр приклада період інкасації (період чекання підприємством одержання коштів після реалізації продукції) складе 81 день (365 : 4.5).
Кредиторська заборгованість, на відміну від дебіторської, свідчить про наявність коштів, тимчасово притягнутих підприємством і які мають бути повернени. Період погашення кредиторської заборгованості розраховується за допомогою коефіцієнта кредиторської заборгованості.
Коефіцієнт
продукції (товарів, робіт,
оборотності (стр. 040 ф.№2)
кредиторської =
заборгованості ((кред. заборг. на початок + кред.
Розрахуємо за попередній період:
Розрахуємо за звітний період:
Розрахуємо коефіцієнт, використовуючи наступні дані:
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості дорівнює:
4500.0 : 800.0 = 5.6.
Розділивши тривалість звітного періоду (один рік) на коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, одержимо середню кількість днів, протягом яких підприємство оплачує рахунки кредиторів. Відповідно до цифр приклада цей період дорівнює 65 дням (365 : 5.6).
Зіставлення термінів погашення дебіторської і кредиторської заборгованості дозволить зробити висновок про платоспроможність підприємства. Перевищення терміну погашення кредиторської заборгованості над дебіторською свідчить про погіршення платоспроможності підприємства.
Наочно період погашення дебіторської і кредиторської заборгованості можна представити, розглядаючи операційний і фінансовий цикли підприємства.
Згідно П(З)БО 2 «Баланс»* операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й одержанням засобів від реалізації зробленої з них продукції чи товарів і послуг. Т.е. діяльність підприємства представляє процес безупинної трансформації одних видів активів в інші, котрі можна записати в наступному виді:
Г ------ З -------- ГП -------- ЗР ------- Г, де
Г - гроші;
З - запаси;
ГП - готова продукція;
ЗР - засобу в розрахунках (дебіторська заборгованість)
*Положення (стандарт)
бухгалтерського обліку 2
«Баланс», затверджене
наказом Міністерства
фінансів України від
31.03.99 р. №87, зі
змінами і доповненнями.
Деякі аналітики для оцінки платоспроможності і фінансової стійкості не тільки розглядають співвідношення між поточними активами і поточними зобов'язаннями, але і відокремлюють також їхню різницю.
Різниця між поточними активами і поточними зобов'язаннями складає чистий робочий капітал підприємства (Рк), що також можна використовувати як міру платоспроможності і фінансової стійкості підприємства. Наявність чистого робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне не тільки оплатити поточні борги, - воно має у своєму розпорядженні фінансові ресурси для розширення діяльності і здійснення інвестицій. Приведемо формулу визначення чистого робочого капіталу, що розраховується на підставі даних Балансу (ф.№1):
Рк = (Оборотні активи (стр.260) + Витрати майбутніх
Періодів (стр.270)*) - (Поточні зобов'язання (стр.620) +
Доходи майбутніх періодів (стр.
630)**).
Рк на нач.года = (5872+2) - (15865+0) = - 9991
Рк на конец года = (4470+387) - (20293+0) = - 15436
*Витрати майбутніх періодів включаються до складу поточних активів у тій частині, що буде використана (списана) протягом 12 місяців з дати балансу.
**Доходи
майбутніх періодів
включаються до
складу поточних
зобов'язань у
тій частині, що
буде погашена протягом 12
місяців з дати балансу.
Оптимальний розмір чистого робочого капіталу залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, кон'юнктури ринку. Для оцінки достатності чистого робочого капіталу можна провести його порівняння з аналогічним показником інших підприємств.
Отже, ми розглянули такий аспект фінансового стану підприємства, як ліквідність. Нагадаємо, що оцінка ліквідності дозволить визначити, чи зможе підприємство в термін погасити поточні (короткострокові) зобов'язання.
Але, як відомо, крім поточних зобов'язань у підприємства є також і довгострокові, термін погашення яких перевищує 12 місяців з дати балансу.
Виходячи з цього, розглянемо коефіцієнти, за допомогою яких аналізується можливість погашення довгострокових зобов'язань і оцінюється здатність підприємства функціонувати тривалий період часу.