Курс лекций по "Предпринимательству"

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет

Г. М. Шевченко

Підприємництво і бізнес-культура

Конспект лекцій

Суми

Сумський державний університет

2011

Підприємництво і бізнес-культура: конспект лекцій / укладач Г. М. Шевченко. – Суми: Сумський державний університет, 2011. – 68 с.

Кафедра управління

ЗМІСТ

С.

1 НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

"ПІДПРИЄМНИЦТВО І БІЗНЕС-КУЛЬТУРА"………….……………..4

1.1 Мета і завдання дисципліни………………………………………4

1.2 Зміст розділів дисципліни "Підприємництво і бізнес-культура"……………………………………...…………………..5

2 КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ІЗ ДИСЦИПЛІНИ "ПІДПРИЄМНИЦТВО І БІЗНЕС-КУЛЬТУРА"…………………………………………………..8

3 КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ………………...……………..………..66

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………….67

1 НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

“ПІДПРИЄМНИЦТВО І БІЗНЕС-КУЛЬТУРА”

1.1 Мета і завдання дисципліни

Мета викладання дисципліни “Підприємництво і бізнес-культура” полягає у формуванні у студентів системи знань щодо сутності підприємництва як особливого виду діяльності, певного стилю і типу поведінки, що визначає бізнес-культуру підприємства, сучасної форми господарювання виробничо-комерційних структур в умовах ринкових відносин; набуття практичних вмінь комплексного сприйняття та вирішення проблем, що виникають у діяльності підприємницьких структур для створення сприятливого бізнес-середовища та підвищення ефективності функціонування виробничо-господарських систем.

Завдання викладання дисципліни:

- сприяння розумінню загальних положень, принципів і методів підприємницького менеджменту, загальних умов підприємницької діяльності та бізнес-культури;

- розвиток здібностей і формування навичок, що дозволяють менеджерам і економістам здійснювати підприємницьку та інноваційну діяльність щодо заснування власної справи;

- формування знань щодо використання соціально-психологічних методів управління в контексті формування бізнес-культури.

Предметом курсу “Підприємництво і бізнес-культура” є система знань, пов’язаних із управлінням у невизначених ринкових умовах, інноваційною діяльністю при організації власної справи, а також формуванням системи управління бізнес-культурою в організації.

Зміст курсу – загальна характеристика підприємництва; типологія підприємництва; мале підприємництво у ринковій економіці; економічна свобода і підприємництво; технологія створення підприємства та заснування власної справи; організація бізнесу; формування підприємницького капіталу; інвестиційна політика фірми; договірні взаємовідносини і партнерські взаємозв’язки в підприємництві; підприємницький успіх; аналітичне оцінювання ефективності підприємницької діяльності; шляхи підвищення ефективності підприємництва; тіньова економіка в бізнесі; державна підтримка малого бізнесу; бізнес-культура; сутність, значення та ментальність бізнес-культури; культура як чинник формування методів підприємницького менеджменту; ділові відносини; ділове спілкування, ділова та професійна етика; технології попередження та усунення бізнес-конфліктів.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати: на ознайомлювально-орієнтованому рівні – основні поняття та сутність підприємницької діяльності, особливості заснування власної справи в Україні, аспекти підприємницького менеджменту, організацію малого підприємництва, етику та культуру ділового спілкування, психологію підприємницької діяльності; на понятійно-аналітичному рівні – державне регулювання підприємницької діяльності, договірні взаємовідносини у підприємництві, культуру ведення бізнесу.

Студенти повинні вміти: на стереотипному рівні використовувати набуті знання в практичній організаційно-економічній діяльності.

Навчальна дисципліна “Підприємництво і бізнес-культура” є складовою комплексу управлінських дисциплін.

Перелік основних забезпечувальних дисциплін: основи менеджменту, загальна економічна теорія, економіка підприємства, управління персоналом, господарське право.

1.2 Зміст розділів дисципліни “Підприємництво і бізнес-культура”

Вступ до дисципліни

Підприємництво і бізнес-культура. Предмет та метод дисципліни, її завдання, структура та взаємозв’язок з іншими дисциплінами. Роль дисципліни в організаційно-економічній підготовці спеціалістів. Удосконалення методів та процесів підприємницького менеджменту.

Методичні вказівки. При вивченні цієї теми слід ознайомитися з метою, завданням, методологічними та теоретичними основами дисципліни, змістом і структурою дисципліни, виявити її зв’язок з іншими дисциплінами, що вивчаються у циклі економіко-управлінських наук. Студенти повинні чітко уявляти собі вимоги щодо обсягів та змісту знань, навичок, які стосуються дисципліни, що вивчається.

Література [3; 4, с. 12-15].

Розділ 1 Концептуальні та організаційно-економічні положення підприємництва

Тема 1.1 Підприємництво та підприємницький менеджмент

Поняття підприємництва. Підприємницький менеджмент: визначення та основні завдання. Маркетингова та інноваційна функції підприємництва.

Методичні вказівки. Особливої уваги при вивченні цієї теми потребує питання взаємозв’язку основних завдань менеджменту підприємництва. Студенти повинні знати відмінність традиційних і нетрадиційних поглядів на підприємництво, а також положення, що лежать в основі менеджменту в сфері бізнесу.

Література [3; 4, с. 12-17; 5, с. 13-18; 11].

Тема 1.2 Типологія та технологія підприємництва

Поняття “суб’єкт підприємницької діяльності”. Форми та свобода підприємницької діяльності. Технологія підприємницької діяльності. Договірні взаємовідносини в підприємництві.

Методичні вказівки. Вивчаючи цю тему, студенти повинні з’ясувати та проаналізувати найпоширеніші помилки підприємницької діяльності, а також специфіку технології підприємництва.

Література [3; 4, с. 39-49; 5, с. 30-55; 8].

Тема 1.3 Стратегії підприємницького менеджменту

Процес стратегічного планування бізнес-одиниці. Стратегії підприємницького менеджменту.

Методичні вказівки. Після ознайомлення з особливостями та специфікою підприємництва слід розглянути основні стратегії підприємницького менеджменту, зокрема, звернути увагу на їх переваги та недоліки.

Література [3; 6; 12].

Тема 1.4 Мале підприємництво у ринковій економіці

Місце і роль малого бізнесу в економіці країни. Суб’єкти малого підприємництва в Україні. Державна підтримка малого бізнесу.

Методичні вказівки. Увагу слід приділити ретроспективі становлення малого підприємництва. Студенти повинні вміти визначати чинники успішного менеджменту в малому бізнесі.

Література [3; 4, с. 114-125; 9; 12].

Розділ 2 Особливості формування та використання

бізнес-культури в організації

Тема 2.1 Бізнес-культура

Основні положення бізнес-культури. Культура підприємства і культура поведінки: визначення та основні елементи. Традиційні та сучасні цінності організації.

Методичні вказівки. Після вивчення цієї теми студенти повинні вміти порівнювати адміністративну та підприємницьку культури.

Література [1, с. 70-75; 3; 4, с. 75-80].

Тема 2.2 Культура як чинник формування методів підприємницького менеджменту

Концептуальна основа та класифікація методів підприємницького менеджменту. Критерії аналітичного оцінювання та порівняльна оцінка цих методів.

Методичні вказівки. При вивченні цієї теми важливо звернути увагу на визначення ролі та місця культури в класифікації методів підприємницького менеджменту, а також на обґрунтування необхідності активізації соціально-психологічних методів у системі підприємницького менеджменту.

Література [2; 3; 11].

Тема 2.3 Ділова та професійна етика

Поняття етики та моралі. Ділова та професійна етика. Етичні нормативи. Комітети з етики.

Методичні вказівки. Вивчаючи процеси формування етичної ділової поведінки, важливо у першу чергу ознайомитися з причинами розширення неетичної практики ведення справ. Особливу увагу необхідно приділити навчанню відповідальності та етичної поведінки загалом.

Література [2, с. 178-195; 3; 4, с. 70-75].

2 КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Розділ 1 Концептуальні та організаційно-економічні положення підприємництва

1.1    Підприємництво та підприємницький менеджмент

Вперше авторство терміна "підприємництво" адресують Кантільону (17-те ст.). Проте й у сучасній економіці відсутня єдність поглядів на це поняття. Наразі серед безлічі існуючих підходів до його визначення можна виділити два основних:

       традиційний підхід: підприємництво – це бізнес (слово «підприємець» походить від франц. intreprendre, що означає робити, зробити, узяти на себе, намагатися). Відповідно підприємець – фізична особа, яка створює і управляє власним бізнесом;

       нетрадиційний підхід (починаючи з 80-х рр. XX ст.): підприємництво – широке поняття (заповзятливість – скоріше тип поведінки, ніж особова характеристика). Підприємництво стало розглядатися як спосіб мислення, стиль поведінки, спосіб життя.

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик  господарська  діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з  метою  досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Передумовою появи нового нетрадиційного погляду на підприємництво було те, що великі компанії усвідомили необхідність гнучкості як умови виживання і збереження своїх позицій. Намітилася тенденція до децентралізації всередині компанії, створення підприємницьких підрозділів (відділень), розроблення дивізіональних структур, внутрішнього підприємництва, появи нових вимог до менеджерів, які повинні були стати підприємцями всередині підприємства. Виникли поняття внутрішнього і зовнішнього підприємництва.

Підприємець згідно з нетрадиційним підходом – це:

       новатор, генератор нових ідей, підходів;

       людина, яка приймає на себе ризик;

       людина, яка шукає й знаходить нові можливості;

       креативна особистість, яка створює щось нове, засновник нової справи.

Тобто підприємцем можна бути в будь-якій галузі, якщо виявляти ініціативу, виступати з новими ідеями, самостійно приймати нові нестандартні рішення, знаходити можливості для їх здійснення, вміти організовувати їх виконання.

Таке розуміння і визначення підприємництва і підприємства стало підґрунтям підходу, що отримав назву «підприємницьке управління» (підприємницький менеджмент).

Термін "підприємницький менеджмент" використовується в царині управлінської науки починаючи із 80-х років XX ст. (наприклад, у книзі "Innovation and Entrepreneurship " P.F. Drucker, 1985).

Одним з важливих досягнень в теорії і практиці менеджменту вважається те, що на цей час вони тісно пов'язані з підприємництвом і новаторством. Існує погляд щодо необхідності протиставлення менеджменту і підприємництва, оскільки вони відображають два явища, що взаємовиключають один одне. Однак будь-яка існуюча організація – комерційна фірма, церква, профспілка або лікарня – швидко приходить в занепад, якщо вона виявляється несприйнятливою до інновацій. Мало того, будь-яка нова організація зазнає краху, якщо в ній не забезпечується належний рівень менеджменту. Однієї лише нездатності до інновацій цілком достатньо для наростання кризових явищ у будь-якій із "старих" організацій; однієї лише нездатності до ефективного управління цілком достатньо для краху нового підприємства.

Проте ще наприкінці 20-го ст. лише в дуже небагатьох працях, присвячених питанням менеджменту, приділялася належна увага підприємництву і новаторству. Одна з причин цього полягає в тому, що після закінчення Другої світової війни (а саме тоді й було написано більшість книг з менеджменту) основним завданням керівництва компаній вважалося управління існуючими структурами, а не впровадження тих чи інших нововведень. Упродовж цього періоду більшість організацій розвивалася за напрямами, що були задані 30-50 років тому.

Наразі ситуація різко змінилася. Ми знову вступили в епоху інновацій, і це жодною мірою не зводиться до практичного впровадження технічних або технологічних винаходів. По суті, саме соціальні інновації набагато важливіші, ніж будь-які наукові або технічні винаходи. Більш того, сучасні підприємництво і новаторство виділилися в самостійний "предмет", що став однією із складових частин менеджменту і базується, по суті, на його класичних принципах. Це стосується як вже довго існуючих організацій, так і нових підприємств, як комерційних, так і некомерційних установ (у тому числі у державних).