Стратегія розвитку фінансового сектора України до 2015р

розробити та реалізувати програму впровадження та розвитку інвестиційного страхування;

створити правові засади для впровадження обов'язкового медичного страхування (ОМС), яке має здійснюватись виключно страховими організаціями, базуватися на

конкурентних засадах та праві вибору страхувальниками сімейного лікаря, медичного закладу та страховика;

розробити модель державної підтримки розвитку аграрного страхування, яка має передбачати прийняття спеціального закону та узгоджені дії страховиків і держави щодо покриття ризиків, які існують в аграрній сфері та не можуть бути покриті в інший спосіб на звичайних ринкових засадах;

надати компаніям зі страхування життя права укладати довгострокові договори медичного страхування (на 10 - 15 років) та продавати поліси страхування за додатковими ризиками (нещасний випадок, критичне захворювання і таке інше) окремо від ризиків «дожиття» та «смерть»;

з урахуванням наслідків фінансової кризи переглянути вимоги та перелік цінних паперів та інших фінансових інструментів, у які можуть розміщуватися резерви страхових компаній;

розробити механізм передачі страховим компаніям в довірче управління компаніям з управління активами накопичені кошти, зокрема, резерви або їх частину.

Захист законних інтересів споживачів страхових послуг удосконалити моніторинг діяльності страховиків та посилити контроль за дотриманням страховиками вимог щодо забезпечення платоспроможності, фінансової стійкості, розміру чистих активів, статутного капіталу та осіб, що володіють значною часткою капіталу страховиків;

внести зміни до законодавчих актів з метою закріплення першочерговості задоволення вимог страхувальників у загальній черзі інших кредиторів та виключення з ліквідаційної маси страхової компанії страхових резервів за всіма видами страхування;

сприяти створенню фондів страхових гарантій, у тому числі за договорами страхування життя;

удосконалити нормативно-правову базу щодо формування та розміщення страхових резервів, порядку купівлі валюти, доступу страховиків до ринків цінних паперів іноземних емітентів;

розробити вимоги до функціонування системи внутрішнього контролю за діяльністю страховиків (внутрішній аудит) та удосконалити аналіз статистичної інформації зі страхування та звітності страховиків і страхових посередників;

гарантувати захист законних прав громадян-власників страхових полісів на отримання страхових виплат, у тому числі шляхом створення і розвитку інститутів досудового захисту, зокрема, діяльності фінансового омбудсмена та підтримки громадських об'єднань страхувальників.

Удосконалення системи правового забезпечення розвитку страхового ринку

забезпечити подальшу адаптацію законодавства України у сфері страхування до законодавства Європейського Союзу;

прийняти нову редакцію Закону України "Про страхування"; внести зміни до Цивільного і Господарського кодексів України, Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" з метою їх узгодження між собою та удосконалення договірних відносин у сфері страхування, класифікації ризиків і видів страхування, посилення системи державного регулювання ринку страхових послуг;

сприяти захисту економічної конкуренції на страховому ринку для удосконалення умов його функціонування на конкурентних засадах;

запровадити стимулюючу податкову політику для розвитку особистого страхування, довгострокового страхування життя, в тому числі інвестиційного, участі страховиків у системі недержавного пенсійного забезпечення, обов'язкового медичного страхування шляхом віднесення частки внесків з цих видів страхування на валові витрати юридичних осіб та вдосконалення оподаткування доходів фізичних осіб;

внести зміни до законодавства щодо поступового переведення страхування з режиму оподаткування валових доходів від страхової діяльності на режим оподаткування прибутку;

зменшити кількість обов'язкових видів страхування та забезпечити проведення належної експертизи соціально-економічної доцільності запровадження кожного нового виду обов'язкового страхування;

створити правові умови для появи та ефективного функціонування в Україні інституту незалежних аджастерів та сюрвейерів;

удосконалити правові засади діяльності товариств взаємного страхування; забезпечити розроблення та впровадження додаткових актів законодавства, що запобігатимуть використанню страхового ринку для проведення протиправних і сумнівних операцій, включаючи ухиляння від сплати податків та відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом;

удосконалити нормативно-правове регулювання діяльності страхових посередників актуаріїв, аварійних комісарів, завершити створення в Україні системи підготовки та сертифікації страхових посередників, актуаріїв, аварійних комісарів з передачею цих функцій саморегулівній організації.

Підвищення капіталізації страховиків та конкурентоспроможності національного страхового ринку

сприяти капіталізації страхового ринку шляхом підвищення вимог до розміру статутного капіталу, гарантійного фонду та резервів страхових компаній;

визначити вимоги до оприлюднення інформації стосовно діяльності страховиків та страхових посередників у електронних і друкованих засобах масової інформації;

розробити єдині підходи до рейтингових оцінок фінансової стійкості та кредитоспроможності страховиків, поширити їх використання;

розробити методики та запровадити практику оцінки результативності інвестиційної діяльності страхових компаній;

сприяти поетапному впровадженню міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності страховиків.

5.4 Ринок цінних паперів Оцінка поточної ситуації

В Україні на кінець 2007 року було зареєстровано 10 організаторів торгівлі цінними паперами у вигляді фондових бірж та торговельно-інформаційних систем, функціонувало 3 депозитарії цінних паперів, 225 зберігачів, 372 незалежні реєстратори та 792 торговці цінними паперами. Обсяги торгівлі цінними паперами за останні три роки збільшилися в 1,9 разу і на початок 2008 року складали 754.3 млрд. грн. Тільки за останній рік було випущено в обіг цінних паперів загальною номінальною вартістю 133,3 млрд.грн., у тому числі акцій на 50 млрд.грн., облігацій підприємств- на 44,5 млрд.грн., інвестиційних сертифікатів - на 31,1 млрд. грн.

Проблеми

Разом з тим український фондовий ринок продовжує залишатися нестійким та не привабливим для інвесторів, не повною мірою виконує свою головну функцію - забезпечення підприємств та національної економіки необхідними інвестиційними ресурсами.

Вітчизняний ринок цінних паперів відзначається низькою капіталізацією, недостатньою прозорістю, обмеженою ліквідністю. На ньому не вистачає фінансових інструментів з високими інвестиційними якостями. Торговельна активність значною мірою залежить від присутності на ринку іноземного спекулятивного капіталу. Практично відсутня торгівля похідними цінними паперами та строковими контрактами, зокрема, фінансовими і товарними ф'ючерсами. Переважна більшість українських цінних паперів, насамперед акцій, мають документарну форму випуску, що ускладнює їх обіг та зумовлює високу вартість транзакційних витрат. Торгівля цінними паперами на організаційно оформлених ринках складає менше 10% і певною мірою є віртуальною, без реального виконання угод. Діючий механізм торгівлі цінними паперами спотворює реальну вартість цінних паперів, сприяє утворенню тіньових схем реалізації активів, унеможливлює продаж акцій, що належать міноритарним власникам, за справедливою ціною. Залишається надмірно розпорошеною та малоефективною інфраструктура фондового ринку. Права інвесторів, особливо громадян, слабо захищені.

Основні напрями державної політики

Стратегія розвитку ринку цінних паперів на період до 2015 року має бути спрямована на вирішення таких завдань:

• перетворення фондового ринку на один із головних механізмів фінансування інвестиційних потреб українських суб’єктів господарювання;
• підвищення конкурентоспроможності вітчизняного ринку цінних паперів та його професійних учасників;
• модернізація торговельно-розрахункової та облікової інфраструктури ринку цінних паперів;
• посилення захисту прав інвесторів та інших власників цінних паперів, зниження ризиків інвестиційної діяльності на ринку;
• зменшення спекулятивної складової в торгівлі цінними паперами та посилення присутності на ринку вітчизняного капіталу;
• створення умов для ефективного виконання ринком функцій визначення вартості та підтримки ліквідності цінних паперів;
• удосконалення нормативно-правової бази функціонування ринку, державного регулювання та саморегулювання;
• інтеграцію ринку цінних паперів України до єдиного ринку фінансових послуг Європейського Союзу.

Ключові заходи щодо розвитку

Для реалізації зазначених вище напрямів державної політики необхідно здійснити такі заходи:

ліквідувати правові перешкоди для розвитку фондового ринку з урахуванням інтересів його професійних учасників, емітентів цінних паперів та інвесторів;

всебічно та глибоко проаналізувати уроки світової фінансової кризи, зокрема, щодо ефективності існуючої системи державного регулювання, та максимально враховувати їх при здійсненні подальшої підтримки розвитку ринку цінних паперів України;

створити сприятливі передумови для підвищення платоспроможного попиту на українські цінні папери, з боку внутрішніх інвесторів, насамперед інституційних інвесторів та домогосподарств, спростивши процедури виходу на ринок та

запропонувавши інвестиційно привабливі фінансові інструменти та гарантії захисту інвестицій;

забезпечити необхідні організаційно-правові умови для ефективної діяльності

незалежних рейтингових агентств та конкурентного вітчизняного ринку рейтингових послуг;

завершити побудову розвиненої та прозорої централізованої депозитарної системи, здатної: забезпечити зручне та надійне обслуговування операцій з цінними паперами; уніфікацію діяльності учасників депозитарної системи України та їх взаємодію;

виконання та гарантування торговельних угод з цінними паперами за принципом “поставка проти платежу”;

створити законодавчі умови для появи центрального депозитарію та розбудови центральної розрахунково-клірингової палати, які підвищать ліквідність ринків цінних паперів та інших фінансових інструментів, спростять розрахунки за угодами з цінними паперами та зменшать транзакційні витрати;

підвищити рівень концентрації торгівлі на організованому ринку цінних паперів шляхом запровадження на існуючих торговельних майданчиках єдиних правил та стандартів, а також зосередження торгівлі цінними паперами публічних акціонерних товариств на фондових біржах;

впровадити сучасні стандарти торгівлі цінними паперами та строковими контрактами, які мають передбачати мінімальні системні ризики, тісну взаємодію організаторів торгівлі з централізованою депозитарною системою;

інституційно зміцнити організований ринок цінних паперів України шляхом розвитку об’єктів його інфраструктури та впровадження використання електронного цифрового підпису в торговельному процесі, де гарантування і виконання договорів здійснюється в режимі електронного документообігу, синхронізованого із системою електронних платежів та клірингу;

впровадити єдині стандарти діяльності на фондових біржах, зокрема, щодо порядку визначення біржового курсу цінних паперів та стандартів розкриття обов’язкової інформації про результати торгів які б сприяли подальшій консолідації торгівлі цінними паперами;

створити та запровадити систему державного моніторингу та контролю за додержанням вимог законодавства при здійсненні операцій з торгівлі цінними паперами на фондових біржах у режимі реального часу;

підвищити капіталізацію та ліквідність ринків емісійних цінних паперів, насамперед акцій та облігацій, зокрема, державних облігацій;

забезпечити організацію розміщення та обігу державних цінних паперів і облігацій місцевих позик, а також заохочувати обіг емісійних боргових та іпотечних цінних паперів на фондових біржах;

запровадити зручні та маловитратні механізми доступу фізичних осіб на ринки державних цінних паперів;

створити законодавчі передумови для розвитку ринків похідних (деривативів) та їх широкого використання для прогнозування цін і хеджування фінансових ризиків, зокрема, у сфері торгівлі енергетичними та товарно-сировинними ресурсами;

удосконалити порядок формування іпотечного покриття та діяльності управителя іпотечним покриттям з метою стимулювання розвитку ринку іпотечних облігацій;

імплементувати в українське законодавство європейські стандарти функціонування регульованих ринків цінних паперів, зокрема, ввести поняття “кваліфікований інвестор”, як особи (юридичної та фізичної), досвід і кваліфікація якої дозволяють їй адекватно оцінювати ризики, пов’язані з інвестиціями у ті чи інші фінансові інструменти, і самостійно здійснювати операції з цінними паперами на основі таких оцінок;

віднести діяльність з надання консультаційних послуг щодо цінних паперів до професійної діяльності з торгівлі цінними паперами, законодавчо визначивши умови проведення такої діяльності;

унеможливити маніпулювання цінами на фінансові інструменти та незаконне використання інсайдерської інформації шляхом унесення змін до чинного законодавства з метою посилення кримінальної та введення адміністративної відповідальності за використання інсайдерської інформації та маніпулювання цінами під час здійснення операцій з цінними паперами, а також введення поняття “маніпулювання цінами під час здійснення операцій з цінними паперами” ;

забезпечити ефективну систему захисту законних інтересів інвесторів шляхом підвищення інформаційної прозорості ринку та запровадження компенсаційних

механізмів відповідно до вимог законодавства ЄС;

створити законодавчі передумови для переходу виключно до електронної форми існування іменних цінних паперів та до єдиної системи депозитарного обліку прав власності на цінні папери;

створити правові та організаційні умови для випуску та обігу українських депозитарних розписок на цінні папери іноземних емітентів.

5. Ринок інвестиційних послуг