Звіт про проходження переддипломної практики на Яснозірській філії СТОВ ім. Шевчена

       З даних таблиці 2.2.1 ми можемо здійснити оцінку проекту «Молокопровід» (див. табл.2.2.2.) 
 

         Таким чинок, використовуючи дані табл.2.2.2 можемо визначити показники ефективності оцінки проекту «Молокопровід», а саме:

1. період окупності проекту становитиме 1 рік;
2. дисконтований період окупності 1 рік і 1 місяць;
3. внутрішня ставка окупності інвестицій становить 67,084;
4. чиста поточна вартість (NPV) 472,41 тис. грн.

        У результаті здійснення проекту  та встановлення відповідно доїльної установки – молокопроводу МU 200 фірми ДеЛаваль на молоко – товарній фермі досліджуваного господарства зможемо розрахувати План прибутків/збитків (табл.2.2.3)  та План руху готівки (табл..2.2.4)

      Таблиця 2.2.3.

      Останні дві строчки таблиці 2.2.3, які характеризують рентабельність виробництва та рентабельність продажу молокопродукції  Яснозірської ферми, вказують нам на те, що вже у перший рік реалізації проекту, завдяки встановленій доїльній установці, рентабельність виробництва молока становитиме 90%, тобто на кожну вкладену гривню в молочне скотарство, господарство отримуватиме 90 коп. прибутку і з роками даний показник збільшуватиметься.

      Рух грошових коштів по молоко-товарній фермі  ЯФ СТОВ ім. Шевченка буде таким:

ІІІ. ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ  

      Яснозірська філія СТОВ ім. Шевченка, під керівництвом Пономаря Юрія Павловича, являється  господарством з достатнім потенціалом для економічного розвитку. Підгрунтям такого твердження є великий досвід працівників та керівництва підприємства у галузі сільського господарства, сприятливі природно – кліматичні умови для вирощування рослинницьких культур, базові умові для ведення тваринництва, необхідна матеріало – технічна забезпеченість виробництва продукції.

      Керівництво СТОВ «Яснозір”я», яке було утворене у січні місяці 2000 року на базі агрофірми, у 2006-2007рр. у зв’язку з певним погіршенням фінансово – економічного стану господарювання та неможливістю самостійного оновлення певних господарських об’єктів, машин та обладнання, погодилося на пропозицію його реорганізації до СТОВ ім. Шевченка, яке в свою чергу є об’єктом аграрного напрямку групи компаній Верес.

      Базою порівняння для Яснозірського господарства мною було обрано інше підприємство, що входить до складу СТОВ ім. Шевченка, а саме Софіївська філія СТОВ ім. Шевченка.

      На  сьогоднішній день ЯФ СТОВ ім. Шевченка має площу сільськогосподарських  угідь розміром у 3 696 га, середньооблікову чисельність працівників – 221 особу, з яких 154 зайняті у рослинництві, а 67- у тваринництві. Обсяг товарної продукції терміном на 2009 рік становив 1,59тис.грн/га і був на 12% меншим за аналогічний показник підприємства – бази порівняння. 

      Щодо  структури площі сільськогосподарських  угідь, то історично найбільшу частку у господарстві займали зернові  та зернобобові культури, зокрема  озима пшениця, а також цукрові  буряки, соняшник, але починаючи  з 2008 року у господарстві почали сіятися  такі культури як горошок овочевий, цукрова кукурудза, гірчиця, квасоля, морква і т.д. Але все ж таки, у 2009 році 27% площі було зайнято під озимою пшеницею, 25% під овочевим горошком, з 11 до 19 % зросла частка посівної площі у 2009 порівняно з 2008 роком під гірчицею, а от частка цукрової кукурудзи була на 14 п.п. меншою.

      Виробництво овочевої продукції Яснозірською філією здійснюється з метою її реалізації на Черкаський консервний завод, який в свою чергу й виробляє консервовану продукції під ТМ «Верес», частина як рослинницької так і тваринницької продукції виробляються для продажу населенню, частина залишається на власні потреби господарства, продукція молоко-товарної ферми господарства реалізовується на Канівський молокозавод.

      Яснозірська філія має зерново-молочний виробничий напрямок з розвиваючимся овочівництвом, який визначається за найбільшою часткою галузі господарства у структурі товарної продукції, та коефіцієнт середнього рівня зосередження галузей.

      Витрати господарства на основне виробництво  продукції є меншими у 2 рази порівняно з Софіївською філією і за 2009 рік становлять 4,7 тис. грн. /га. Показник трудозабезпеченості підприємства 6 чол. /100 га.

      У 2009 році ЯФ СТОВ ім.Шевченка виробило товарної продукції на 5873 тис. грн. але, реалізувавши її, отримало збиток(валовий) у розмірі 614тис. грн. Рівень рентабельності виробництва у цьому році був негативним і склав - 3,2%, тобто на кожну гривню витрачених коштів на виробництво продукції досліджуване підприємство отримало 3 коп. збитку.

      Оскільки  досліджуваний об’єкт порівняно нещодавно змінив значну частину номенклатури вирощуваної продукції, почав використовувати при посіві нові, раніше не культивовані у господарстві культури, технологію вирощування та догляду за якими ще не відпрацьовано, а техніку не пристосовано, крім того, господарство має певні проблеми з ведення тваринництва, зокрема пов’язані з застарілими методами утримання, годівлі, доїння ВРХ, то ЯФ СТОВ ім. Шевченка у 2009 роках отримала збиток (чистий) у розмірі 3 367 тис. грн. 

      Дані  ефективності виробництва та продажу продукції вирощеної на переробку ЯФ СТОВ ім. Шевченка буде такою (табл. 1.2.12.) дають підстави стверджувати, що всі культури є рентабельними, тобто кожна витрачена гривня на виробництво таких культур як горошок овочевий, цукрова кукурудза, гірчиця, квасоля, морква та хрін забезпечила у 2009 році прибуток у розмірі 38коп. , 32коп., 2 грн.63коп., 1 грн.6 коп., 5коп., 3 грн.60 коп., 1грн.27коп. відповідно.

      Що  стосується роботи, яка була безпосередньо  виконана для планово – економічного відділу господарства та для кафедри, то перший вид роботи полягав у складанні технологічних карт для таких культур господарства як цукрова кукурудза і хрін, врожаї яких дуже важливі для власника СТОВ ім. Шевченка, оскільки використовуються для переробки на Черкаському консервному заводі, який випускає продукцію під ТМ «Верес».

      Технологія  вирощування цукрової кукурудзи передбачала у першому періоді дискування стерні восени та внесення органічних добрив та оранку на зяб, другий період характеризувався глибокою культивацією, внесенням безводного аміаку, мінеральних добрив, передпосівною культивацією, безпосереднім посівом у травні місяці (МТЗ-82, Мультикорном), третій період характеризувався внесенням ЗЗР (Реаком, Пріекстра Голд, Фастак(авіа), Енжіо, Фьюрі, Б-58, Трихограма), а в четвертому – було сплановано зібрати урожай у серпні місяці (Бургоном) та перевезти на Черкаський завод.