Звіт про проходження переддипломної практики на Яснозірській філії СТОВ ім. Шевчена

     Також проаналізую і такі показники  економічної ефективності,  використовуючи табл.1.2.10.

     Таблиця 1.2.10

     Показники економічної ефективності ЯФ СТОВ ім.Шевченка

       З вище розміщеної таблиці ми можемо бачити, що дохід (виручка) від реалізації продукції у 2009 році порівняно з 2008 по ЯФ СТОВ ім. Шевченка зростала майже пропорційно виробничій собівартості продукції.

       Для ґрунтовної характеристики економічного стану господарства та розуміння  напрямку розвитку даних за 2 роки є  недостатньо, а тому доцільно проаналізувати діяльність Яснозірського господарства за такими показниками як дохід (виручка) від реалізації с/г продукції, собівартість реалізованої продукції, чистий прибуток та рентабельність у динаміці, скажімо, за 10 років (див.табл.1.2.11) 

        Таблиця 1.2.11.

       Як  бачимо з даних таблиці 1.2.11 господарство лише у 2008 та у 2009рр. отримало збиток як рель тат своєї фінансової діяльності.

       Щоб наочно побачити шлях фінансового розвитку господарства за десятирічний період скористаємося рис.2.1.1.

       Також важливими показника є рентабельність виробництва і продажу продукції  господарства (див. рис.2.1.2). 

      На  основі даних динаміки основних показників, що характеризують економічних стан господарства, бачимо, що за десять років своєї діяльності Яснозірське господарство погіршило такі показники, як чистий прибуток, рентабельність виробництва і продажу продукції, а 2008 та 2009рр. для господарства взагалі стали збитковими і на кожну гривню витрачених коштів на виробництво та реалізації своєї продукції господарство отримало відповідно 10 та  3 коп. збитку, згідно даних бухгалтерської річної звітності . 

    Оскільки  Яснозірська філія є складовою  аграрного напрямку діяльності ГК «Верес», яка забезпечує споживача овочевою консервацією, то власника господарства в першу чергу цікавитиме саме урожайність, валові збори та рентабельність виробництва продукції, що вирощується для переробки.

    У 2009 році врожаї таких культур як горошок овочевий, цукрова кукурудза, квасоля, морква, хрін, гірчиця біла та жовта були перевезені на Черкаський консервний завод або частково до фруктосховища з подальшою реалізацією на завод. Оскільки така реалізація продукції відбувається в межах однієї юридичної особи, тобто СТОВ ім. Шевченка, то Яснозірська філія отримує дохід (виручку) від реалізації продукції не за ринковими цінами, що склалися на певний момент продажу по певному виду товару, а по собівартості виробництва.

    Для того, щоб реально оцінити рентабельність виробництва та продажу вищезгаданої продукції, скористаємося цінами, по яких здійснювалися закупки сировини з зовнішніх джерел Черкаським консервним заводом і які склалися на період 2009 року, а також спрогнозуємо відповідні показники на 2010 рік, згідно цінових прогнозів працівників комерційного відділу ГК «Верес».

    Тож, дані ефективності виробництва та продажу  продукції вирощеної на переробку  ЯФ СТОВ ім. Шевченка буде такою (табл. 1.2.12.) дають підстави стверджувати, що всі культури є рентабельними, тобто кожна витрачена гривня на виробництво таких культур як горошок овочевий, цукрова кукурудза, гірчиця, квасоля, морква та хрін забезпечила у 2009 році прибуток у розмірі 38коп. , 32коп., 2 грн.63коп., 1 грн.6 коп., 5коп., 3 грн.60 коп., 1грн.27коп. відповідно. 

    Що  ж стосується 2010 року, то порівняно з попереднім роком у господарстві було складена така структура посівної площі, а відповідно до прогнозованих показників урожайності, собівартості та цін розроблених планово економічним відділом підприємства, матимемо такі прогнозовані показники валового доходу та рентабельності (див. табл.1.2.13): 

    Таким чином, ми бачимо, що прогнозовані показники  рентабельності виробництва і продажу  продукції вирощеної на переробку мають позитивні результати, тобто культури будуть прибутковими у 2010 році, згідно прогнозованих обсягів та цін їх реалізації. 

1.3. Соціальне становище працівників ЯФ СТОВ ім. Шевченка  

      Сільське  господарство є специфічною галуззю  народного господарства і окрім ряду економіко – технологічних критеріїв, воно так само має певні, відмінні від інших напрямків діяльності, особливості в соціальній сфері . Головним чином ці особливості пов’язані зі специфікою ринку праці працівників сільського господарства.

      Оскільки основною робочою силою на сільськогосподарських підприємства, в тому числі і на досліджуваному мною господарстві ЯФ СТОВ ім. Шевченка, являються селяни, які мешкають у цьому ж таки населеному пункті, то окрім головної мети підприємства, яка полягає у збільшенні вартості господарства завдяки ефективному виробництву та реалізації сільськогосподарської продукції, є ще забезпечення селян – працівників усіма необхідними благами для створення сприятливого соціально – економічного клімату для життя та розвитку.

      Якщо  проаналізувати недалекий історичний досвід з даного питання, мається  на увазі, період існування колгоспів  та радгоспів, то в більшості випадків, саме вони займалися рядом соціальних питання селян відповідного населеного пункту; саме вони утримували школи, дитячі садочки, лікарні, організовували лікувально – профілактичні заходи по рекреації працівників господарств, навчання та підвищення кваліфікації, забезпечували молодих працівників житлом і т.д. Саме так  було і колишнім, славнозвісним на теренах УРСР, Яснозірським колгоспом, який згодом, а саме у 2008 році був реорганізований у Яснозірську філію СТОВ ім. Шевченка.

      На  сьогоднішній день, досліджуване мною господарство, через ряд економіко - технологічних питань,   які  стоять на першому плані, провадить «обмежену» соціальну політику. Найяскравішим проявом цього є аналіз складу персону господарства, який наповнений «старожилами» - працівниками, які працюють ще з «тих часів». Кваліфікована молодь, в більшості випадків, не зацікавлена у здійснення своєї професійної діяльності на селі. У даному випадку мова йде навіть не про звичайну оплату праці, яка  на фоні оплат більшості інших напрямків діяльності, є невеликою, мова йде про комплекс інших переваг, які отримує селянин – працівник. Так, наприклад, досліджуване мною господарство, серед величезного ряду послуг  що були за «радянських часів», на даний момент забезпечує окрему частину працівників комплексними обідами та частково фінансує підвищення кваліфікації персоналу. Разом з тим покращення вимагають умови праці працівників господарства, зокрема, працівників тваринництва, адмін. персонал, тракторної бригади та зернотоку.