Структура та стан платіжного балансу України

   - темп знецінення грошової  одиниці.

  Якщо  ваговий коефіцієнт є достатньо високим, від знецінення грошової одиниці слід очікувати відчутного прискорення інфляції.

• Фактор ризику. Це може перешкодити очікуваному припливу капіталу, попри значне підвищення процентної ставки. Джерелом ризику можуть стати J-ефект, прискорення інфляції тощо;
• Залежність сукупної пропозиції від критичного імпорту. Якщо виробництво залежить від імпортних компонент і немає можливостей заміщення імпорту власним виробництвом, девальвація грошової одиниці позначиться глибоким спадом у реальному секторі.

    Потенційних переваг вирівнювання платіжного балансу за допомогою плаваючого обмінного курсу декілька:

• Оперативність. Знецінення грошової одиниці знижує RER негайно;
• Незалежність від валютних резервів. За умов фіксованого валютного курсу зменшення грошової маси вимагає значних валютних резервів. Якщо цього немає, валютні резерви можуть вичерпатися задовго до вирівнювання платіжного балансу. З іншого боку, тривале збільшення валютних резервів може супроводжуватися підтриманням підвищеної процентної ставки та безпосередніми втратами центрального банку від операцій стерилізації монетарних ефектів платіжного балансу;
• Мінімізація втрат доходу. В ідеальному випадку немає підстав для зниження доходу нижче «природного» значення Y^N, адже погіршення платіжного балансу коригується зниженням обмінного курсу.

    Декілька  особливостей цінового підходу обмежують  його використання для ширшого аналізу  економічних процесів у відкритій  економіці. По-перше, модель Бікердайка-Робінсон-Метцлера передбачає розрахунок індивідуальних цінових еластичностей для окремих товарів експорту-імпорту. Це достатньо складно навіть для країн з розвиненою системою статистики зовнішньої торгівлі [4, 59-67].

    По-друге, не аналізується рівновага грошового  ринку. Це важливо передусім для  країн з високою залежністю сукупного попиту від процентної ставки, адже девальвація грошової одиниці впливає на цей показник. За умови високої мобільності капіталу центральний банк втрачає контроль за пропозицією грошової маси, що перешкоджає підтриманню цінової стабільності ( відсутність інфляції є одним з важливих припущень моделі Бікердайка-Робінсон-Метцлера).

    По-третє, теоретична модель цінового підходу  не враховує залежності сальдо зовнішньої торгівлі від доходу. Країни з низькою  ціновою еластичністю та високою  залежністю попиту на імпорт від доходу потерпатимуть від постійного у часі погіршення торговельного балансу за умови власного прискорення економічно розвитку стосовно країн-торговельних партнерів. У міру збільшення доходу підвищений попит на імпорт вимагатиме значного знецінення грошової одиниці з метою підтримання рівноваги торговельного балансу.

    По-четверте, девальвація грошової одиниці може безпосередньо впливати на сукупний попит через зміну реальної вартості фінансових активів.

    Нарешті, ціновий підхід не передбачає врахування повної зайнятості, коли немає можливостей залучення додаткових трудових ресурсів для виробництва товарів експорту [4, 59-67]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки

    Отже, проаналізувавши все вище викладене можна зробити такі висновки і узагальнення:

    — платіжний баланс має не єдине визначення, наприклад: 1) це співвідношення між сумою грошових надходжень, отриманих країною з-за кордону і сумою платежів за кордон протягом певного періоду (рік, квартал, місяць); 2) це балансовий рахунок міжнародних операцій як вартісне вираження всього комплексу світогосподарських зв’язків країни у формі співвідношення надходжень та платежів; 3) це агреговане віддзеркалення економічних відносин країни з рештою світу протягом певного періоду часу; 4) статистичний звіт, де у систематичному вигляді наводяться сумарні дані про зовнішньоекономічні операції цієї країни з іншими країнами світу за певний проміжок часу.

    Найбільше впливають на платіжний баланс саме економічні фактори. Це темп інфляції (в результаті надмірного підвищення цін товари та послуги, що виробляються в середині в країні, стають надмірно дорогими для покупців – нерезидентів. В силу цього підвищення скорочується рівень експорту. Одночасно із-за підвищення рівня цін імпортні товари стають все більш принадливими для покупців в порівнянні з товарами, що виробляються в цій країні. Це сприяє збільшенню обсягу імпортних операцій), реальний ріст ВВП (високі темпи росту ВВП ведуть до збільшення обсягів імпорту товарів та послуг. Ця тенденція пояснюється тим, що високі темпи росту ВВП означають, що підвищується рівень прибутків в середині країни, частина яких може бути використана на імпорт. Низькі темпи росту ВВП, навпаки, приведуть до зниження рівня імпорту товарів та послуг), процентні ставки (рівні процентних ставок впливають на потоки капіталу, що вливаються в ринок облігацій і використовуються для інвестицій в грошовий ринок. Якщо в країні підвищуються процентні ставки, то можна чекати збільшення притоку капіталу для інвестицій в облігації з високою прибутковістю та в інші інструменти грошового ринку. І навпаки, якщо процентні ставки знижуються, то можна чекати відтоку капіталу, тому що фінансові центри інших країн стають більш принадливими для інвесторів).

    Стан  платіжного балансу країни визначається її економічним потенціалом, особливостями структури економіки, участю економічних агентів країни в міжнародній кооперації, зв¢язками із світовим ринком позичкових капіталів, станом державного регулювання екноміки і зовнішньоекономічних відносин. Тому платіжний баланс чітко відображає  економічне становище країни, широко використовується в інтересах прогнозування і макроекономічного регулювання;

    —  був проведений аналіз за даними 2007, 2008 та 2009 років. У 2007 році деяка частина статей платіжного балансу характеризується досить стрімким зростанням на відмінну від минулого року, але все ж таки сальдо платіжного балансу залишилося від’ємним, хоча дефіцит поточного рахунку вдалося компенсувати надходженням коштів за фінансовим рахунком. В цілому за 2008 рік сформувався дефіцит зведеного сальдо платіжного балансу в розмірі 3.2 млрд. дол. США, який було профінансовано за рахунок першого траншу за кредитом stand-by у розмірі 4.6 млрд. дол. США. Завдяки цьому, резервні активи у 2008 році зросли на 1.1 млрд. дол. США2 і станом на 01.01.2009 склали 31.5 млрд. дол. США, що забезпечує фінансування імпорту товарів та послуг протягом 6.4 місяців майбутнього періоду. Слід також зауважити особливість 2009 року – практично відсутність відтоку за традиційним для попередніх років каналом: обсяги фіктивних операцій з цінними паперами та поверненням прямих інвестицій склали всього 218 млн. дол. США (у 2008 році відтік склав 2.1 млрд. дол. США, у 2007 – 5.3 млрд. дол. США);

    — методи балансування сальдо платіжного балансу можуть бути поділені на тимчасові та остаточні, які у свою чергу також поділяються. Отже, арсенал методів, які застосовуються, доволі широкий та різноманітний. Для країн із дефіцитним платіжним балансом звичайно застосовуються також засоби, які стимулюють експорт товарів та ввіз іноземних капіталів, що стримують імпорт таварів та обмежують вивіз капіталів. Звісно, країна, що має дефіцит поточного платіжного балансу, може фінансувати його шляхом продажу активів чи запозичень в іноземних установах. І крім цього вона може скоригувати свої видаткі та доходи. При чому, тривалий дефіцит поточного платіжного балансу вимагає не фінансування, а корекції. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури 

1. Аналитический комментарий к платежному балансу и внешнему долгу Российской Федерации за январь-июнь 2007 года// Деньги и кредит. — 2007.— №11. — С. 8-22.

2. Аналітична доповідь. Автори: Жаліло Я.А., Покришка Д.С., Головач В.Б, Молдован О.О. Динаміка зростання та ризики нестабільності економіки України в 2008 році — К.: НІСД, 2008.- 41 с.

3. Андрійчук В. Г. Проблеми платіжного балансу та зовнішньої торгівлі в умовах фінансової кризи: гіпотетичні й реальні шляхи і заходи їх вирішення // Зовнішня торгівля: право та економіка. — 2008. — № 6.— С. 5-9.

4. Дроб О. М. Аналіз платіжного балансу країни на основі маржинального підходу // Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво. — 2009.— № 4. — С. 59-67.

5. Зовнішній сектор // Бюлетень Національного банку України. — 2009. — №6.— С. 10-12. Покращення стану платіжного балансу у березні 2009 року.

6. Зовнішній сектор // Бюлетень Національного банку України. — 2009. — №9.— С. 13-14. Стан платіжного балансу упродовж  липня 2009 року.

7. Зовнішній сектор // Бюлетень Національного банку України. — 2009. — №8.— С. 13-15. Стан платіжного балансу у червні 2009 року.

8. Зовнішній сектор// Бюлетень Національного банку України. — 2009. —№10.— С, 13-15 Стан платіжного балансу у серпні 2009 р.

9. Зовнішній сектор// Бюлетень Національного банку України. — 2009. —№11. — С. 15-18 Дефіцит платіжного балансу України у вересні 2009 р.

10. Зовнішній сектор// Бюлетень Національного банку України. — 2009. — № 12. — С. 14-17 Платіжний баланс. Жовтень 2009 р.

11. Литвицький В. Дисбаланс, або платіжний дефіцит // Вісник Національного банку України. — 2009. — № 7. — С. 9-13. Аналіз платіжного балансу за перший квартал 2009 року.

12. Литвицький В. Платіжний дисбаланс // Банківська справа. — 2009. — №4. — С. 3-12.

13. Литвицькй В. Ребаланс  — 2007 // Вісник Національного банку України.— 2008. — № 5. — С. 3-11. Формування платіжного балансу.

14. Малиш Н. А. Макроекономіка: Навчальний посібник — К.: МАУП, 2003.— С.164-165.

15. Небава М. І. Теорія макроекономіки. Навчальний посібник. — К.: “Слово”, 2003. — С. 417-427.

16. Ніколайчук С. Вплив глобальної фінансово-економічної кризи на платіжний баланс України та динаміку його основних показників / С. Ніколайчук, І. Каушан // Вісник Національного банку України. — 2009. — № 11. — С. 32-39.

17. Сельвеструк Я. В. порівняльна характеристика балансу// Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України. — Луцьк, 2009. — С. 595-597.

18. Сибірякова М. В. Методологічні основи статистичного обліку структури і динаміки зовнішньої торгівлі товарами України // Статистика України. — 2009. — № 1. — С. 9-13.

19. Сніжко О. В. Міжчасова концепція платіжного балансу: сутність та використання / О В. Сніжко, О. Ю. Анісімова // Фінанси України. — 2007.— № 10. — С. 129-138.

20. Солонинко К. С. Міжнародна економіка: навч. посіб. для студ. екон. спец./ М-во освіти і науки України. К.: Кондор, 2008. — 382с.

21. Стан зовнішньоторговельного балансу України за 2007 рік // Економіка в школах України. — 2008. — № 4. — С. 38-39.

22. Степаненко Ю. Б. Формування балансу підприємства як засобу економічного групування // Финансовые рынки и ценные бумаги. — 2009. — № 8. — С. 32-36.

23. Сценарии макроэкономического равзития на 2009 год и период 2010 и 2011 годов // Деньги и кредит. — 2009. — № 1.— С. 21-25.

24. Урядовий кур’єр від 28.10.2008 р. — С. 2.

25. Хоменко Т. Платіжний баланс України: основні тенденції та їх економічне зростання // Банківська справа. 2006. — № 4. — С. 14-28.

26. Шевчук В.О., Атаманчук З.А. «Монетарні ефекти платіжного балансу і ремонетиризація української економіки». Науково-аналітичний щоквартальник: «Стратегічні пріоритети» —  №3 (4).— 2007 — С. 67-75.

27. Щоквартальне аналітично-статистичне видання Національного банку України. «Платіжний баланс та зовнішній борг України 2008 року», Авторський колектив Гальчинський Т.А., Чепурнова Н.І., Березок Н.О.—  С.3-15.

28. Щоквартальне аналітично-статистичне видання Національного банку України. «Платіжний баланс та зовнішній борг України 2007 рік», Авторський колектив Гальчинський Т.А., Чепурнова Н.І., Березок Н.О.—    С.3-31.

29. Щоквартальне аналітично-статистичне видання Національного банку України. «Платіжний баланс та зовнішній борг України 1 півріччя 2008 року», Авторський колектив Гальчинський Т.А., Чепурнова Н.І., Березок Н.О.— С. 3-28.

30. http://www.bank.gov.ua/Balance/PB/2007/2007.pdf

31. http://www.bank.gov.ua/Balance/PB/2007/State_2007.pdf

32. http://www.bank.gov.ua/Balance/PB/2007/State_2007.pdf

33. http://www.bank.gov.ua/Balance/PB/2008/2008.pdf