Шпаргалка по "Економіки праці"

Умови працi:: Виробничi; Санiтарно-гiгieнiчнi; Психофiзiологiчнi; Естетичнi

; Соцiальнi;→Вони  влiяють на “Органiзм людини”→  Працездатнiсть; Функцiональний стан людини та ii працездатнiсть; Настрiй людини та ii ставлення до виконуваноi роботи;

Вiдповiдно  до рекомендацiй МОП визначають такi основнi фактори виробничого середовища, що впливають на працездатнiсть людини в процесi виробництва: фiзичне зусилля (перемiщення вантажiв, зусилля); нервове напруження (складнiсть розрахункiв, особливi вимоги до якостi продукцii); робоче положення (положення тiла людини i його органiв вiдносно засобiв виробництва); монотоннiсть роботи (багаторазове повторення одноманiтних, короткочасних операцiй); температура, вологiсть, теплове випромiнювання в робочiй зонi (градуси за Цельсieм, вiдсоток вологостi, калорii на 1см2 за хвилину); забруднення повiтря (вмiст домiшок в  1м3 або лiтрi повiтря i iх вплив на органiзм людини); виробничий шум (частота шуму в герцах, сила шуму в децибелах); вiбрацiя, обертання, поштовхи (амплiтуда на хвилину, градуси i кiлькiсть обертiв або поштовхiв за хвилину); освiтленiсть у робочiй зонi (в люксах). На працездатнiсть людини також впливають особистiснi фактори: ii настрiй, ставлення до працi, стан здоров'я та iн. Умови працi визначаються певними критерiями факторiв виробничого середовища i трудового процесу. В сучасних умовах господарювання все бiльшого значення набуваe проблема полiпшення умов працi не за рахунок компенсацiйних виплат, а шляхом впровадження новоi технiки, технологiй, оздоровлення виробничого середовища, врахування вимог естетики працi.

132. Доходи i рiвень життя  населення як складовi  монiторингу соц.-трудовоi  сфери.

Доходи  населення — це сукупнiсть коштiв i витрат у натуральному виразi для пiдтримання фiзичного, морального, економiчного й iнтелектуального стану людини.  Розрiзняють грошовi i натуральнi доходи. Формування грошових доходiв здiйснюeться за рахунок оплати працi працiвникiв, виплат iз соцiальних фондiв (соцiальних трансфертiв), пiдприeмницьких доходiв, доходiв вiд власностi, доходiв вiд особистого пiдсобного господарства та iндивiдуальноi трудовоi дiяльностi, iнших доходiв (алiментiв, гонорарiв, благодiйноi допомоги тощо)

У сучасних умовах в нашiй краiнi виникаe додаткове  джерело доходiв працiвникiв, зайнятих у суспiльному виробництвi, це прибуток. За рахунок чистого прибутку здiйснюються  такi види доходiв, як доходи вiд iнвестицiй, iнновацiй, дивiденди, доходи монополiй, соцiальнi виплати i пiльги тощо. Натуральнi доходи включають продукцiю особистого пiдсобного господарства, що використовуeться на особисте споживання, а також трансферти в натуральнiй формi. Вiдповiдно до конвенцiй Мiжнародноi органiзацii працi (МОП) кожна людина маe право на такий життeвий рiвень (включаючи iжу. одяг, житло, медичний догляд, соцiальне обслуговування), який необхiдний для пiдтримання здоров'я i добробуту ii самоi та ii сiм'i, а також право на забезпечення у разi безробiття, iнвалiдностi тощо. Пiдвищення рiвня життя сприяe полiпшенню якостi життя, тобто умов iснування людини.

133. Мiжнародна органiзацiя  працi(МОП) в сучасному  свiтi:цiлi, завдання, структура.

МОП (мiжнародна органiзацiя працi) була створена у 1919 р. як автономна iнституцiя при Лiзi Нацiй, а з 1946 р. — як перша спецiалiзована установа ООН (органiзацiй об’eднаних нацiй). Штаб-квартира МОП-МБП (мiжнародне бюро працi у Женевi, Швейцарiя. Головною метою МОП, згiдно з ii Статутом, e сприяння встановленню миру на основi соцiальноi справедливостi, полiпшення умов працi i життя працiвникiв усiх краiн. До основних напрямiв дiяльностi МОП належать: участь у мiжнародно-правовому регулюваннi працi шляхом розроблення та ухвалення нормативних актiв (конвенцiй i рекомендацiй) з питань умов працi i життя працiвникiв; Розроблення та здiйснення мiжнародних цiльових програм, спрямованих на вирiшення важливих соцiально-трудових проблем (зайнятiсть, умови працi та iн.), Надання допомоги державам-членам МОП в удосконаленнi нацiонального трудового законодовства, професiйно-технiчноi пiдготовки працiвникiв, полiпшення умов працi тощо шляхом здiйснення мiжнародних програм технiчного спiвробiтництва, проведення дослiдницьких робiт та видавничоi дiяльностi. Органiзацiя намагаeться найбiльшою мiрою сприяти вирiшенню таких завдань: 1. повна зайнятiсть i пiдвищення життeвого рiвня; 2. розширення системи соцiального забезпечення з тим, щоб надати його всiм, хто потребуe такого захисту, i повне медичне обслуговування; 3. необхiдний захист життя i здоров’я трудящих всiх професiй; 4. захист добробуту матерi i дитини; 5. забезпечення необхiдного харчування, житла, можливостей у галузi загальноi i професiйноi освiти.

134. Органiзацiя дiяльностi  МОП

МОП –  це спецiалiзована агенцiя ООН, яка  займаeться поширенням соцiальноi справедливостi та мiжнародно визнаних людських та трудових прав. Вона була органiзована у 1919 роцi та e результатом Версальськоi угоди.

У своiй  дiяльностi МОП використовуe рiзнi форми. З них можна видiлити три головнi:

1. Розробка  та прийняття мiжнародних трудових норм, конвенцiй та рекомендацiй та контроль за iх виконанням.

2. Надання  краiнам допомоги у вирiшеннi соцiально-трудових  проблем (в МОП таку роботу  називають технiчним спiвробiтництвом).

3. Проведення  дослiджень та здiйснення публiкацiй  по соцiально-трудовим проблемам.

Розробка  конвенцiй та рекомендацiй та контроль за iх використанням e головною та займаe центральне мiсце у всiй дiяльностi МОП. Для досягнення своiх основних цiлей та задач МОП розробляe мiжнароднi програми, направленi на покращення умов працi та життя працiвникiв, пiдвищення можливостей зайнятостi та пiдтримку основних прав людини, вдосконалення загальноi та професiйноi освiти та iнше. Основою для здiйснення такоi полiтики e мiжнароднi трудовi норми.

135. Механiзм нормотворчоi дiяльностi МОП

Для досягнення своiх основних цiлей та задач  МОП розробляe мiжнароднi програми, направленi на покращення умов працi та життя працiвникiв, пiдвищення можливостей зайнятостi та пiдтримку основних прав людини, вдосконалення загальноi та професiйноi освiти та iнше. Основою для здiйснення такоi полiтики e мiжнароднi трудовi норми.

Весь  процес нормотворчоi дiяльностi МОП  вiд розробки, прийняття норм до контроля за iх використанням та поширенням обумовлений принципом три партiйностi, суть якого полягаe у постiйному пошуку згоди мiж органами державноi влади, роботодавцями та працiвниками.

Створення мiжнародних трудових норм (конвенцiй  та рекомендацiй) починаeться iз вибору теми та включення питання про ii вироблення у порядок денний Мiжнародноi конференцii працi. У бiльшостi випадкiв питання розробки та прийняття норм проходить двократних розгляд, тобто обговорюeться на двох послiдовних сесiя Конференцii. Пiсля розгляду попередньоi доповiдi урядами держав готуeться доповiдь для першого обговорення на Конференцii на пленарному засiданнi або в комiтетi. Виробленi проекти конвенцiй та рекомендацiй знову розглядаються урядами, та на основi вiдповiдей готуeться остаточна доповiдь, яка включаe текст конвенцiй та рекомендацiй. Пiсля розгляду комiтетом, вони обговорюються Конференцieю. У разi виникнення необхiдностi у додатковому iх обґрунтуваннi, трудовi акти передаються Редакцiйному комiтету. Пiсля цього проводиться остаточне голосування про прийняття документiв. Для утвердження конвенцiй та рекомендацiй необхiдна бiльшiсть у двi третi голосiв присутнiх делегатiв.

136. Глобалiзацiя свiтовоi економiки та ii вплив  на соцiально-трудовi вiдносини.

У центрi процесiв, що вiдбуваються у свiтовому спiвтовариствi, - глобалiзацiя економiки, яка дедалi вiдчутнiше впливаe на екон, полiт, культ життя фактично всiх краiн свiту. Спостерiгаeться небувале посилення впливу глобалiзацii на розвиток свiтовоi економiки в цiлому i ii соц-труд сфери зокрема. Про те, що соц-труд сфера e найуразливiшою ланкою щодо впливу на неi глобалiзацii свiтовоi економiки, свiдчать серйознi соц проблеми, з якими стикаeться бiльшiсть краiн свiту: зростання безробiття, поглиблення розшарування мiж багатими та бiдними, послаблення традицiйних моральних зв'язкiв,  зростання де солiдаризацii суспiльства тощо. Необхiдно зауважити, що глобалiзацiя i технологiчна революцiя породжують механiзми як лiквiдацii, так i створення робочих мiсць.

Деякi економiсти  з розвитком цього iсторичного процесу  пов'язують можливiсть розв'язання глобальних соцiально-економiчних проблем, забезпечення гармонiзацii iнтересiв розвинених краiн та тих, що розвиваються, стiйкий розвиток усiei глобальноi системи, досягнення рiвноваги мiж суспiльством i природним середовищем. Глобалiзацiя як процес, що сприяe поглибленню подiлу працi, ефективнiшому розподiлу ресурсiв тi iх використання у свiтовому масштабi, потенцiйно маe супроводжуватись пiдвищенням продуктивностi працi й життeвого рiвня населення. Не можна не враховувати i таких позитивних результатiв глобалiзацii, як розширення доступу споживачiв до свiтовоi номенклатури товарiв та послуг, розширення eмностi ринкiв унаслiдок розвитку торгiвлi, пiдвищення рiвня конкуренцii, спрощення доступу iнвесторiв на ринки iнших краiн, взаeмний обмiн досягненнями в технологii та органiзацii виробництва тощо.

137.